Ухвала суду № 58977219, 13.07.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2846/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сватаненко В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2016 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Сватаненка В.І.

суддів Артеменка І.А., Черевка П.М.,

за участю секретаря Сідлецької Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2, заінтересована особа Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, за апеляційною скаргою Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

22.07.2015 року ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» звернулись до суду із зазначеною скаргою та просили визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного ТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 22.06.2015 року по боржнику ОСОБА_3 у виконавчому провадженні № 46836273, скасувати зазначену постанову та зобовязати відділ примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ в Одеській області поновити виконавче провадження № 46836273 у справі № 2/1522/12176/11.

Обґрунтовуючи скаргу, заявник посилавсяя на те, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 22.06.2015 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 4. ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» на тій підставі, що стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа. При цьому, державний виконавець у постанові про повернення виконавчого документа від 22.06.2015 року зазначав, що на адресу стягувача неодноразово направлялися листи щодо авансування витрат на проведення виконавчих дій та надано 20-дений строк для надання відповіді, а також попереджено про повернення виконавчого документу на адресу стягувача без виконання у разі ігнорування запиту.

Заявник стверджує, що не отримував жодних листів щодо авансування витрат на проведення виконавчих дій та жодних попереджень про повернення виконавчого документу на адресу заявника, який є стягувачем,не надходило.

Представник заявника до суду не зявився, будучи повідомленим належним чином, згідно поданої до суду заяви просив розглядати скаргу за його відсутністю, вимоги заяви підтримував та просив задовольнити.

Державний виконавець та представник Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області, будучи сповіщеними належним чином, до суду не зявились.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21.01.2016 року скарга задоволена: визнано незаконними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 22.06.2015 року по боржнику ОСОБА_3 у виконавчому провадженні № 46836273; скасовано постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 22.06.2015 року, виконавче провадження № 4683627, боржник: ОСОБА_3; зобовязано Відділ примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Одеській області поновити виконавче провадження № 46836273 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2/1522/12176/11, виданого 10.04.2013 року Приморським районним судом м. Одеси.

23.02.2016 року Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Одеській області ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на вказану ухвалу районного суду, по якій просить ухвалу районного суду скасувати, постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні скарги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

За правилами ч. 2 п. 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

При розгляді апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів всесторонньо і повно перевірила законність і обґрунтованість ухвали на основі матеріалів справи, які досліджувались судом першої інстанції.

Задовольняючи скаргу ТОВ «ФК «Приватні інвестиції», районний суд виходив з того, що державний виконавець, не переконавшись в належному повідомленні стягувача про проведення авансування витрат на проведення виконавчих дій, передчасно виніс постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

До такого висновку районний суд прийшов на підставі письмових доказів, наданих заявником.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки такого висновку суд дійшов у порушення норм процесуального права.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їх права. Скарга розглядається за участю, зокрема заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення якої оскаржується. У разі обгрунтованості скарги суд визнає оскаржуване рішення неправомірним і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права (ст.ст. 383 ч.1, 386 ч.1, 387 ч.2 ЦПК України).

Судом встановлені наступні фактичні обставини у справі.

13.03.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного ТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження ВП №46836273 про примусове виконання виконавчого листа №2/1522/12176/11 виданого 10.04.2013 року Приморським районним судом м. Одеси про: в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Євротранссервіс» за Договором кредитної лінії №144 Ю- 171106 від 17.11.2006 року в сумі 4577988.03 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 231,9 кв.м., житловою площею 87,9 кв.м., яка належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 від 22.09.2005 року за реєстровим № 2640, шляхом продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів за ціною визначеною на момент продажу відповідно до законодавства України; боржник: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1); стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» (ЄДРПОУ 37356981).

22.06.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного ТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 винесено постанову (ВП №46836273) про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». В зазначеній постанові державний виконавець зазначила, що відповідно до ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності документів, що характеризують обєкт нерухомості, у звязку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення таких документів здійснюється у встановленому порядку за рахунок коштів стягувача. Державним виконавцем на адресу стягувача неодноразово направлялися листи щодо авансування витрат на проведення виконачих дій та було надано 20-денний строк для надання відповіді, а також попереджено про повернення виконавчого документа на адресу стягувача без виконання у разі ігнорування запиту. Однак стягувачем авансування витрат на проведення виконавчих дій не проведено.

Згідно ч. 3ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» витрати виконавчого провадження здійснюються за рахуноккоштівДержавногобюджетуУкраїнитакоштів виконавчого провадження, які використовуютьсяу порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом.

Частиною 5 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі відсутності документів, що характеризують обєкт нерухомості, у звязку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення таких документів здійснюється у встановленому порядку за рахунок коштів стягувача. У разі якщо у двадцятиденнийстрок з дня одержання відповідного повідомлення державного виконавця не авансує витрати, повязані з підготовкою документів, що характеризують обєкт нерухомості, арешт з нього знімається.

Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснивавансуваннявитратнаорганізацію та проведення виконавчих дій,авансування якихпередбаченоцимЗаконом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Повертаючи виконавчий лист, державний виконавець ВДВС в постанові від 22.06.2015 року послався на ст. 47 ч.1 п. 4 Закону України «Про виконавче провадження», якою визначено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Задовольняючи скаргу, районний суд в ухвалі зазначив, що на адресу заявника не надійшло жодного документу від ВДВС.

Розглядаючи скаргу на дії державного виконавця, районний суд належним чином не з'ясував підстави повернення виконавчого листа стягувачу, зокрема, не витребував і не дослідив у судовому засідання матеріали виконавчого провадження ВП № 46836273з метою зясування: чи повідомлявся стягувач державним виконавцем про необхідність авансування витрат на виготовлення документів, що характеризують обєкт нерухомості листами від 02.04.2015 року та від 15.05.2015 року, якими також було зазначено попередження державного виконавця стягувача про підстави повернення виконавчого листа без виконання.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що суд, розглянув справу за відсутності представника заявника та представника ВДВС і свої висновки обгрунтував, виходячи лише з доводів скарги заявника й не досліджував при цьому матеріали виконавчого провадження, що призвело до неповного з'ясування обставин у справі.

Під час апеляційного розгляду, судом апеляційної інстанції було витребувано та оглянуто у судовому засіданні матеріали виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 2/1522/12176/11, виданого 10.04.2013 року Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», заборгованості у розмірі 4577988,03 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (ВП № 46836273), з якого вбачається, що 02.04..2015 року та 15.05.2015 року державний виконавець належним чином листами повідомляв стягувача щодо необхідності проведення авансування витрат на виконавче провадження.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15.06.2015 року у справі № 2/1522/12176/11 замінено сторону виконавчого провадження з ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» на ТОВ «Факторингова компанія «Омега», у звязку з чим на момент завершення виконавчого провадження 22.06.2015 року заявник ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» вже не були стороною виконавчого провадження.

Приймаючи до уваги, що ухвала районного суду постановлена з порушенням норм процесуального права, а саме: без належного з'ясування обставин прийняття ВДВС постанови від 22.06.2015 року й дослідження матеріалів виконавчого провадження, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні скарги на дії державного виконавця.

Керуючись ст. ст. 307 ч.2 п.2, 312, 313, 314, 315, 317, 31 9 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2016 року скасувати.

Постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Приватні інвестиції» на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2, заінтересована особа Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

13.07.2016 року м. Одеса