Ухвала суду № 58974591, 12.07.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 444/930/16-к Головуючий у 1 інстанції: Ясиновський Р.Б.

Провадження № 11-кп/783/784/16 Доповідач: Яременко О. Д.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 року м. Львів

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого Яременка О.Д.,

Суддів Головатого В.Я., Гончарук Л.Я.,

при секретарі Бориславському Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу № 444/930/16-к про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого, працюючого на посаді доцента кафедри машинобудування факультету механіки та енергетики Львівського Національного аграрного університету, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч.1 ст. 368 КК України,

з участю прокурора Проця О.Я.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Жовківського районного суду Львівської області від 18 травня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА :

Вироком Жовківського районного суду Львівської області від 18 травня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за ч.1 ст. 368 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 21250 гривень в дохід держави, з позбавленням права приймати складання іспитів і заліків у студентів вищих учбових закладів та бути науковим керівником при написанні студентами вищих учбових закладів дипломних робіт строком на два роки, без спеціальної конфіскації.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді домашнього арешту до вступу вироку в законну силу залишено без зміни.

Вирішено питання з речовими доказами.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1, працюючи на посаді доцента кафедри машинобудування факультету механіки та енергетики Львівського Національного аграрного університету, 16 березня 2016 року, знаходячись в приміщенні службового кабінету в м. Дубляни по вул. Шевченка, 5, Жовківського району Львівської області, вчинив прийняття пропозиції та одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе, за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого йому службового становища, одержав неправомірну вигоду для себе в розмірі 400 доларів США, що згідно курсу НБУ становило 10750 гривень.

Вказані дії ОСОБА_1 були вчинені за наступних обставин. Так ОСОБА_1 відповідно до наказу № 573-к по Львівському Національному аграрному університету від 07.11.2013 року призначений на посаду доцента кафедри машинобудування факультету механіки та енергетики Львівського Національного аграрного університету (ЛНАУ), в посадові обовязки якого згідно посадової інструкції входить: організовувати і керувати науково-дослідною роботою студентів, організовувати та планувати самостійну роботу студентів з дисциплін, за якими читає лекції та веде практичні заняття, організовувати і проводити профорієнтаційну роботу за спеціальностями кафедри, факультету та університету, здійснювати керівництво підготовкою бакалаврів, спеціалістів, магістрів та аспірантів, бути консультантом із дисертаційних робіт та інше. Відповідно до наказу № 489/к-С від 12.10.2015 року ОСОБА_1 призначений керівником дипломного проекту студента третього курсу заочної форми навчання факультету механіки та енергетики Львівського Національного аграрного університету ОСОБА_2, окрім цього на нього відповідно до вимог оформлення дипломних і курсових проектів, затверджених ректором університету академіком ОСОБА_3, покладено обовязки керівника дипломного проекту: видати дипломнику, враховуючи замовлення виробництва, затверджене завідувачем кафедри, наскрізне завдання на виконання дипломного проекту не пізніше, як за три місяці до захисту, в якому вказати структуру роботи; рекомендувати студенту необхідну навчальну, наукову, довідкову літературу, методичні рекомендації кафедри та інші матеріали, що можуть бути використані під час проекту; підготувати відзив про роботу дипломника та інше. Затверджені вимоги до оформлення дипломних і курсових проектів регламентують також те, що завдання на дипломний проект підписується керівником і дипломником, затверджується завідувачем кафедри; виконаний дипломний проект, підписаний студентом, подається керівникові. Підписана керівником пояснювальна записка і графічний матеріал з письмовим відгуком про роботу студента подається на кафедру за 3-5 днів до захисту проекту перед державною екзаменаційною комісією (ДЕК). На кафедрі проводиться попередній захист проекту перед робочою комісією, до складу якої обовязково входить відповідальний від кафедри за нормоконтроль графічної частини проекту. Після попереднього захисту та виправлення (при необхідності) дипломний проект підписують відповідальний від кафедри за нормоконтроль і завідувач кафедри. Далі проект скеровується на рецензію, а відтак передається в деканат. Відповідно до п.1.3.2 вказаних вимог, якщо рішенням робочої комісії студент не допускається до захисту проекту перед ДЕК, то це питання розглядається на засіданні кафедри за участю керівника проекту. Студент, який не виконав дипломний проект, відраховується з університету у встановленому порядку.

Так, ОСОБА_1, будучи службовою особою, не виконавши покладені на нього обовязки згідно посадової інструкції та вимог оформлення дипломних і курсових проектів, усвідомлюючи можливість законного підготовлення студентом ОСОБА_2 дипломного проекту, законного погодження дипломного проекту, виступаючи його керівником успішного захисту проекту перед державною екзаменаційною комісією, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення та використовуючи надані йому повноваження доцента кафедри машинобудування факультету механіки та енергетики ЛНАУ та керівника дипломного проекту, одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду в загальній сумі 400 доларів США за підготовку дипломного проекту замість ОСОБА_2, його погодження та успішний захист дипломного проекту перед державною екзаменаційною комісією.

Отже, ОСОБА_2, маючи намір отримати від наукового керівника ОСОБА_1 затверджене завідувачем кафедри, наскрізне завдання на виконання дипломного проекту, поради щодо структури роботи дипломного проекту, рекомендації необхідної навчальної, наукової, довідкової літератури, методичні рекомендації та при можливості інші матеріали, що можуть бути використані під час виконання проекту, у листопаді 2015 року прибув до нього, де в ході спілкування повідомив про свої наміри, на що отримав відповідь від ОСОБА_1 про можливість підготовлення дипломного проекту, його погодження та успішного захисту перед державною екзаменаційною комісією, однак висловив прохання ОСОБА_2 про передачу йому за це грошових коштів в сумі 500 доларів США.

ОСОБА_2, вислухавши дане протиправне прохання, будучи поставленим в умови, за яких відмова від передачі вказаної суми грошових коштів могла спричинити настання шкідливих наслідків його законним правам та інтересам у вигляді відрахування з університету, погодився на таку протиправну пропозицію ОСОБА_1

17.02.2016 року приблизно о 11 год. 30 хв. ОСОБА_1, попередньо домовившись про зустріч з студентом ОСОБА_2, в приміщенні головного корпусу ЛНАУ, під час спілкування висловив останньому прохання у наданні йому неправомірної вигоди, змінивши названу ним напередодні суму коштів в сумі 400 доларів США.

У відповідності до вимог ОСОБА_1, 16.03.2016 року ОСОБА_2 прибув до службового кабінету ОСОБА_1, приблизно о 14 год. 30 хв. ОСОБА_2 передав, а ОСОБА_1 умисно протиправно отримав обумовлену ним суму неправомірної вигоди в розмірі 400 доларів США (що згідно курсу Національного Банку України становило 10750 гривень), після чого неправомірні дії останнього було припинено працівниками правоохоронних органів, а грошові кошти (предмет неправомірної вигоди) вилучено.

На вирок суду обвинувачений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій не оспорює висновків суду щодо доведеності своєї вини, проте вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим в частині призначення йому додаткового покарання. Вказує, що суд призначаючи, зокрема, додаткове покарання, не достатньо врахував всіх обставин, які помякшують покарання та істотно знижують небезпеку інкримінованого йому злочину, а саме те, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у скоєному, сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, за час трудової діяльності неодноразово нагороджувався подяками та грамотами, має незадовільний стан здоров»я. Водночас обставин, які б обтяжували покарання, не встановлено. Покликається на те, що позбавивши його права приймати складання іспитів і заліків у студентів, та бути науковим керівником при написанні студентами наукових робіт строком на 2 роки, суд унеможливив його подальшу працю викладачем у будь-якому навчальному закладі, що в свою чергу позбавляє його єдиного джерела доходу та можливість утримувати себе та свою сім»ю. Вважає, що з урахуванням наведених обставин, суд мав можливість у відповідності до положень ч.2 ст. 69 КК України не призначати йому додаткове покарання. З огляду на це ОСОБА_4 просить вирок суду змінити в частині призначення йому додаткового покарання, а саме на підставі ч.2 ст. 69 КК України не призначати йому додаткового покарання.

Заслухавши доповідь судді, виступ обвинуваченого, який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора, котрий заперечив проти апеляційної скарги, розглянувши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України, відповідає фактичним обставинам справи і в апеляційній скарзі не заперечується. Кваліфікація дій обвинуваченого також ніким не оспорюється.

Апеляційні вимоги ОСОБА_1 відповідно до положень ч.2 ст. 69 КК України не призначати йому додаткове покарання, не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш мякого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті особливої частини цього кодексу за цей злочин.

Згідно з ч.2 ст. 69 КК України на підставах, передбачених у частині першій ст. 69 КК України, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті Особливої частини КК України як обовязкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на те, що ОСОБА_1 засуджений за корупційний злочин, закон забороняє застосування до нього положення ч.2 ст. 69 КК України.

Покликання ж апелянта на те, що позбавивши його права приймати складання іспитів і заліків у студентів та бути науковим керівником при написанні студентами наукових робіт строком на 2 роки, суд унеможливив його подальшу працю викладачем у будь-якому навчальному закладі, що в свою чергу позбавляє його єдиного джерела доходу та можливість утримувати себе та свою сім»ю, заслуговують на увагу.

Оскільки ОСОБА_1, обіймаючи посаду доцента кафедри машинобудування факультету механіки та енергетики Львівського Національного аграрного університету, був службовою особою, суд першої інстанції, призначаючи покарання, міг застосувати до нього додаткове покарання у виді позбавлення права займати посади, повязані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обовязками. Суд же, позбавивши ОСОБА_1 права приймати складання іспитів і заліків у студентів вищих учбових закладів та бути науковим керівником при написанні студентами вищих учбових закладів дипломних робіт, позбавив його можливості працювати відповідно до отриманої ним освіти.

З огляду на дані обставини колегія суддів вважає за можливе змінити вирок в частині призначення додаткового покарання, а зокрема обрати ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення його права займати посади, повязані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обовязками.

На думку колегії суддів таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

У решті вирок слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 409, 419 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Жовківського районного суду Львівської області від 18 травня 2016 року відносно ОСОБА_1 змінити.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.1 ст. 368 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 21250 гривень, в дохід держави з позбавленням його права займати посади, повязані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обовязками строком на два роки.

У решті вирок Жовківського районного суду Львівської області від 18 травня 2016 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді :

ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7