Постанова № 58972985, 06.06.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/4687/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.06.2016 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі

головуючого судді Придачук О.А.

при секретарі Бомбушкар В.П.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ужгородського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання неправомірними дій та зобов»язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Ужгородського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання неправомірними дій та зобов»язання вчинити дії.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що наказом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області від 09.01.2013 року № 1 його звільнено з посади заступника керівника аппарату господарського суду Закарпатської області з 09.01.2013 року за власним бажанням. 11.01.2013 року господарським судом Закарпатської області Управлінню Пенсійного фонду України у м. Ужгороді видано довідку № 1 про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» за формою, яка затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.10.2008 № 19-11, зареєстрованою у Міністерстві юстиції 04.12.2008 за № 1161/15852. Додатковою довідкою від 11.01.2013 року № 2, форма якої встановлена постановою Правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 № 5-1, підрозділ Пенсійного фонду України у м. Ужгороді повідомлоено про розмір інших виплат позивача, які враховуються при обчисленні пенсій державних службовців. У березні 2016 року знайомлячись із судовою практикою стосовно порядку призначеня пенсій державним службовцям позивач довідався про обов»язковість включення до базових показників для розрахунку пенсій матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати. Оскільки у графу «Інші виплати» довідки від 11.01.2013 року № 2 не було включено матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань та матеріальну допомогу на оздоровлення, з яких здійснено єдиний внесок на загальнообов»язкове державне соціальне страхування, 17.03.2016 року позивач звернувся до господарського суду із заявою про видачу довідки за формою, встановленою постановою Правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 року № 5-1 з заповненням та розшифруванням графи «Інші виплати», а також зазначенням інших виплат з яких здійснено єдиний внесок на загальнообов»язкове державне соціальне страхування за період роботи з 04.04.2012 року по 09.01.2013 року. 22.03.2016 року позивачем отримано довідку № 22 за формою, встановленою постановою Правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 року № 5-1, з розшифруванням графи «Інші виплати», яка зокрема містить відомості про виплату йому у грудні 2012 року допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових питань на загальну суму 7837,20 грн. З метою приведення розміру пенсії до встановленого Законом України «Про державну службу» рівня, 30.03.2016 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України у місті Ужгороді, з вимогою про перерахування пенсії із врахуванням зазначених вище виплат, з яких здійснено єдиний внесок на загальнообов»язкове державне соціальне страхування, однак 05.04.2016 року відповідач вручив йому лист за № 02/К-71, яким повідомив його про відмову у задоволенні його вимог. Із таким висновком відповідача позивач не погоджується, вважає дії відповідача протиправними та просить суд визнати неправомірними дії Ужгородського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови в перерахунку йому пенсії в розмірі 80% від суми заробітної плати з урахуванням інших виплат, а саме: матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, зобов»язати Ужгородське об»єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з розрахунку 80% від суми заробітної плати, включивши до складу заробітної плати матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, матеріальну допомогу на оздоровлення.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд визнати неправомірними дії Ужгородського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови в перерахунку йому пенсії в розмірі 80% від суми заробітної плати з урахуванням інших виплат, а саме: матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, зобов»язати Ужгородське об»єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з розрахунку 80% від суми заробітної плати, включивши до складу заробітної плати матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, матеріальну допомогу на оздоровлення.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, обгрунтовуючи свої заперечення тим, що Ужгородське об»єднане управління Пенсійного фонду України при призначенні пенсії позивачу діяло виключно у межах вимог діючого законодавства. Механізм обчислення заробітної плати для призначення (перерахунку) пенсії згідно Закону України «Про державну службу» регулюється постановою КМ України від 31.05.2000 року № 865 «про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії. Зокрема, данною постановою обумовлено складові заробітної плати для призначення (перерахунку) пенсій державних службовців та порядок їх визначення. Включення до складових заробітної плати для призначення (перерахунку) пенсій державних службовців матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань, тощо, зазначеною постановою не передбачено. Згідно ст. 33 Закону України «Про державну службу», структура заробітної плати державного службовця складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Виплати, не передбачені ст. 33 зазначеного Закону, як складові оплати праці державного службовця (сума індексації заробітної плати, матеріальна допомога на оздоровлення тощо), в розрахунок заробітку для призначення пенсії відповідно до Закону «Про державну службу» не включаються. Крім того, згідно п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 від 02.03.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, які набули права на призначення пенсії відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України, «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про ОСОБА_3 України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, у зв»язку чим з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах визначених вищенаведеними, законами не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.

Також представник відповідача зазначила, що позивач звернувся до суду з пропущенням строку звернення до адміністративного суду, встановленого чинним законодавством, та у зв»язку з цим просить суд залишити позовну заяву позивача без розгляду.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, надавши правову оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Положеннями ст. 99 КАС визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що вищевказаний встановлений законом строк звернення до адміністративного суду позивачем пропущено не було.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач є пенсіонером та отримує пенсію відповідно доЗакону України «Про державну службу».

22.03.2016 року господарським судом Закарпатської області за № 22 ОСОБА_1 надано довідку за новою формою про складові заробітної плати.

Відповідно до вказаної довідки в графі «інші виплати» відображена сума в загальному розмірі 7837,20грн., та зазначено що на всі виплати, включені в довідку, нараховано страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування.

30.03.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгород, яке реорганізовано в Ужгородське об»єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, із заявою про перерахування пенсії із врахуванням невключених до розрахунку інших виплат, які передбачені Законом, із сум яких були утримані та перераховані до Пенсійного фонду України пенсійні внески.

Як вбачається з доданої до матеріалів справи письмової відповіді начальника Ужгородського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області за № 02/К-71 від 05.04.2016 року у відповідь на звернення ОСОБА_1 йому відмовлено у перерахунку пенсії.

Зі змісту ч.3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської соціальної хартії та ч.3 ст. 46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду,соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Стаття 37 Закону України «Про державну службу», яка була чинною на дату призначення пенсії позивачці, визначала, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Згідно ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв»язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Згідно ч.1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995р. № 108/95-ВР (із змінами та доповненнями) заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входить основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно з п. 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 року № 5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.01.2004 року за № 114/8713 до інших заохочувальних та компенсаційних виплат включаються суми матеріальної допомоги, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв»язку з екологічним станом).

Частиною другою статті 33 Закону України передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що матеріальна допомога входила до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка врегульовує види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій визначено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов»язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов»язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку.

Згідно зі ст. 41 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу, для обчислення пенсії враховуються, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов»язкове державне пенсійне страхування.

Як наслідок, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов»язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії не незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

У даному випадку, при вирішенні спірних правовідносин перевагу у застосуванні мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, зокрема ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 41 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», а не положення Законів України «Про державну службу» та «Про оплату праці», які до спірних правовідносин є загальними.

Аналогічна правова позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом України у своїх постановах, зокрема від 20.02.2012 року у справі № 21-430а11, від 14.05.2013 року в справі № 21-125а13, від 28.05.2013 року у справі № 21-97а13, від 6.11.2013року у справі № 21-350а13, від 03.06.2014 року у справі № 21-134а14 (№№ 21-430а11, 21-350а13) та ін., яка з врахуванням вимог ст. 244-2 КАС України має враховуватися судами при розгляді справ у подібних правовідносинах.

Тому, при перерахунку пенсії ОСОБА_1 повинна враховуватися отримана ним при перебуванні на державній службі матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та матеріальна допомога на оздоровлення, оскільки на вищезазначені виплати нараховувались страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування.

Посилання відповідача на відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії позивача з посиланням на п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 р. № 213-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», не заслуговують на увагу, оскільки, на думку суду, нові положення до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, застосуванню не підлягають.

Даною нормою скасовано нові нарахування пенсії, а не скасовано виплату раніше призначених. Застосування п. 5 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни від 02.03.2015 р. № 213-VІІу даному випадку суперечить вимогам ч. 1ст. 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з і якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та інше.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що зазначені принципи в контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не дотримані.

Згідно ст.244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права викладений у його постанові прийнятий за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини 1 ст. 237 КАС України, є обов"язковими для всіх суб"єктів владних повноважень , які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Враховуючи вищезазначене та той факт, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Також суд вважає, що з відповідача слід стягнути судові витрати у справі, які складаються з судового збору у сумі 1102,40 грн., відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якою передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб"єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб"єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 19, 46 Конституції України, Законами України «Про державну службу», «Про оплату праці», «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 року № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 року за № 114/8713, ст. ст. 17, 18, 94, 99, 159, 160, 163, 185, 186 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ужгородського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання неправомірними дій та зобов»язання вчинити дії задовольнити.

Визнати дії Ужгородського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови ОСОБА_1 у включенні суми матеріальних допомог для розрахунку пенсії неправомірними.

Зобов»язати Ужгородське об»єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, відповідно до Закону України «Про державну службу» з розрахунку 80% від суми заробітної плати, включивши до складу заробітної плати матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, матеріальну допомогу на оздоровлення.

Стягнути з Ужгородського об»єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1102,40 грн.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4