Вирок № 58969130, 15.07.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Справа № 554/14501/15-к

ВИРОК

Іменем України

Дата документу 15.07.2016

15 липня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів Октябрського районного суду м. Полтави в складі:

головуючого судді Антонова С.В.,

суддів: Савченка А.Г., Микитенка В.М.,

секретаря Плаксюк І.Ю.

з участю прокурора Вітка Д.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у судовому засіданні, матеріали кримінального провадження №12015170040002570 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, тимчасово проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого:

-10.08.2000 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ст. 42 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 18.05.2004 року у звязку з відбуттям покарання;

-25.05.2005 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 121, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільнений 31.10.2009 року у звязку з відбуттям покарання;

-15.09.2010 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 6 місяців арешту. Звільнений 23.12.2010 у звязку з відбуттям покарання,

-06.09.2011 року Нововодолазьким районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України,

в с т а н о в и л а:

16.09.2015 близько 21 години 30 хвилин ОСОБА_2, після вживання спиртних напоїв, перебуваючи біля 6-го підїзду, будинку по вул. Івана Мазепи (Калініна), 29 в м. Полтаві, зустрів раніше незнайомого йому ОСОБА_1, з яким почали спілкуватись на побутові теми.

Під час розмови, на питання ОСОБА_1 про те, чому ОСОБА_2 знаходиться у військовій формі, останній став розповідати, що він був учасником бойових дій під час проведення антитерористичної операції.

У звязку з тим, що повідомлені ОСОБА_2 відомості про його участь в бойових діях під час проведення антитерористичної операції викликали у ОСОБА_1 сумнів в їх дійсності, а також підозру про можливі спекуляції зазначеним статусом для входження в довіру з метою вчинення шахрайських дій чи отримання державних соціальних гарантій, останній повідомив підозрюваному, що викличе працівників міліції.

Після цього ОСОБА_1, діючи з метою затримання та передачі ОСОБА_2 працівникам органів внутрішніх справ для встановлення його особи та перевірки на причетність до можливих правопорушень, став утримувати останнього на місці, тримаючи того за руки та верхній одяг.

Одночасно для виклику працівників органів внутрішніх справ ОСОБА_1 дістав мобільний телефон, по якому звязався з черговою частиною Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області та намагався повідомити про затримання ним ОСОБА_2 як особи, що підозрюється у можливих зловживаннях статусом учасника бойових дій під час проведення антитерористичної операції.

У цей час, помітивши у ОСОБА_1 в руках мобільний телефон, у ОСОБА_2 раптово виник умисел на його заволодіння шляхом вчинення розбійного нападу, поєднаного з протиправним заподіянням смерті потерпілого з корисливих мотивів.

ОСОБА_2, діючи умосно з метою протиправного позбавлення життя потерпілого ОСОБА_1 та нападу на нього з метою заволодіння його майном дістав ніж, яким цілеспрямовано наніс не менше семи ударів з великою силою в життєво важливі органи область грудної клітини, шиї та голови потерпілого.

Внаслідок вчинения вищевказаних дій, під час нападу на потерпілого, повязаного із застосуванням фізичного насильства, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №1586 від 09.11.2015 обвинувачений ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_1 наступні тілесні ушкодження:

-перша група: проникаючі рани грудної клітини з ушкодженням легені, які ускладнились внутрішньогрудною кровотечею та гемапневмотораксом, які оцінюються в своїй сукупності, як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя;

-друга група: колюче-різані рани обличчя, шиї та передньої грудної клітини, які кваліфікуються як у своїй сукупності, так і кожне окремо, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

Надалі, скориставшись тим, що внаслідок спричинених тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 не міг чинити активного опору, ОСОБА_2, діючи умисно, продовжуючи напад на потерпілого ОСОБА_1 з метою заволодіння його майном, вирвав з рук та заволодів мобільним телефоном марки «Lenovo S920» вартістю 3000 гривень, із картою оператора мобільного звязку «МТС» вартістю 10 гривень та грошима на рахунку у розмірі 60 гривень, та картою оператора мобільного звязку «Лайф» вартістю 10 гривень, чохлом до мобільного телефону вартістю 150 гривень, чим спричинив ОСОБА_1 матеріального збитку на загальну суму 3230 гривень.

Вважаючи, що всі необхідні дії, спрямовані на доведення злочинного умислу на умисне вбивство ОСОБА_1 з корисливих мотивів виконаними, усвідомлюючи, що нанесені у життєво важливі органи тілесні ушкодження мають неодмінно привести до смерті потерпілого, ОСОБА_2 залишив місце події, але з незалежних від нього причин, вказаний злочинний умисел не був доведений до кінця, оскільки потерпілому в подальшому було своєчасно надано кваліфіковану медичну допомогу.

Допитаний у суді обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах не визнав та пояснив, що із серпня 2015 року він тимчасово проживав у ОСОБА_5 у м. Полтаві. Раніше він приймав участь у подіях, що, відбувалися на Майдані Незалежності в м.Києві, перебував у добровільному батальйоні. У Збройних Силах України він не служив, однак у нього була форма захисного кольору. 16.09.2015 року він відпочивав на природі, де вживав пиво. Цього дня він був одягнутий у форму захисного кольору та мав при собі ніж, який був у чохлі на поясі. Повертаючись додому з відпочинку, біля під'їзду будинку він зустрів потерпілого, у якого попросив закурити, з яким вони потім розмовляли близько 40 хвилин на різні теми. В ході розмови потерпілий ОСОБА_1 запитав у нього чому він у військовій формі, на що останній відповів, що приймав участь у бойових діях на сході України. Потім ОСОБА_1 дістав мобільний телефон і сказав, що викличе працівників міліції, щоб перевірити його особу. Після цього ОСОБА_2 хотів піти, але потерпілий почав його затримувати. У цей час у потерпілого в одній із рук був невеликий розкладний ніж. ОСОБА_2 вибив з рук потерпілого мобільний телефон та відібрав у нього ніж, але яким чином він це зробив не памятає. Він тричі махнув ножем в сторону ОСОБА_1, однак чи влучив у потерпілого сказати не може, так як проникнення ножа в тіло потерпілого не відчував. Коли потерпілий почав кликати на допомогу дружину, обвинувачений кинув ніж, підняв із землі мобільний телефон, оскільки думав, що впав його телефон, і пішов. Свій ніж обвинувачений не діставав і у той вечір потерпілому не демонстрував. Одяг, в який він був одягнений на момент вчинення злочину, він залишив у своєї знайомої, яка проживає у мікрорайоні «Мотель». Наступного дня він виявив у себе мобільний телефон потерпілого, який разом із ОСОБА_6 вони заклади в ломбард. Гроші в касі ломбарду за мобільний телефон отримував він, але потім віддав їх ОСОБА_6 Чому він передав гроші ОСОБА_6, пояснити не зміг. Заявлені у справі цивільні позови прокурора та потерпілого визнав повністю.

Потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що 16.09.2015 року були хрестини його дитини і він того вечора випив декілька чарок горілки та пиво. Близько 21 години він проводив сестру своєї дружини до зупинки громадського транспорту. Повернувшись до свого будинку №29 по вул. Івана Мазепи (Калініна) у м. Полтаві, він сів на лавочку біля 6 підїзду. У цей час до нього підійшов обвинувачений, який перебував у нетверезому стані. Останній був одягнутий у військову форму, на голові у нього була балаклава, але одягнута не повністю і його обличчя було видно. Обвинувачений пояснив, що він із 93 бригади та бере участь у бойових діях, а потім дістав ніж, який був схожий на мисливський, з довжиною леза приблизно 15 см, та металевою рукояткою. Він запитав обвинуваченого, в якій частині він проходив службу, на що останній почав путатись у поясненнях, що стало підозрілим. Потерпілий дістав мобільний телефон і сказав, що викличе працівників міліції, щоб вони перевірили його особу. Обвинувачений відреагував на це спокійно, встав із лавки і підійшов до потерпілого. Коли ОСОБА_1 сказав працівникам міліції по телефону, що за адресою м.Полтава, вул. Івана Мазепи (Калініна), 29 перебуває підозріла людина та її необхідно перевірити, ОСОБА_2 наніс йому удар ножем в ліву частину грудної клітини, не давши йому закінчити розмову по телефону. Ніж обвинувачений тримав у правій руці, а потім лівою рукою намагався забрати мобільний телефон потерпілого, який останній тримав біля вуха. Після цього ОСОБА_1 піднявся з лавочки і схопив ОСОБА_2 за руку, але в цей час отримав ще два удари ножем у передню частину грудної клітини. У цей час мобільний телефон він тримав у руці біля плеча. Потім потерпілий почув, що у грудях захрипіло і присів на коліно. Обвинувачений перестав наносити удари схопив мобільний телефон і втік. Після цього він покликав свою дружину та попросив її викликати швидку медичну допомогу. Просив задовольнити заявлений ним цивільний позов.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що 16.09.2015 року близько 21.00 години вона перебувала вдома на кухні та спілкувалася по мобільному телефону із сестрою. З вікна їй було видно, що її чоловік ОСОБА_1 сидить на лавочці біля підїзду і розмовляє з незнайомим чоловіком. Зміст розмови їй невідомий, але вона була спокійною. Потім вона вийшла з кухні, щоб поставити мобільний телефон заряджатись, а коли повернулася, почула крик потерпілого, який просив її викликати швидку допомогу, так як його підрізали. Вона вибігла на вулицю та побачила, що чоловік перебуває у зігнутому положенні. В подальшому сусід викликав швидку медичну допомогу.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що 16.09.2015 року близько 22.00 години вона проводила додому подругу та побачила, як двоє чоловіків бються між собою по вул. Івана Мазепи (Калініна), номеру підїзду вона не памятає. Освітлення на тому місці не було, світло горіло лише біля підїзду, а тому їхніх облич вона не бачила. Один з чоловіків був у темному одязі, а інший одягнутий у щось світле. Хто кому з них та куди наносив удари, та що в чоловіків було в руках, свідок не бачила. Потім один із чоловіків, який був у темному одязі, сів на лавку і почав кричати, що його підрізали та гукав жінку на імя ОСОБА_7, щоб вона викликала швидку допомогу. Свідок підійшла до чоловіка та запитала, що трапилось, на що він попросив викликати швидку допомогу.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що знайома із ОСОБА_2 з серпня 2015 року, який на прохання сина проживав у неї. 16.09.2015 року ОСОБА_2 був одягнутий у форму захисного кольору, та повернувся додому близько 18.00 години, а потім знову кудись пішов. Обвинувачений повернувся близько 23 години та вона побачила у нього мобільний телефон з великим екраном у коричневому чохлі. Після цього дня ОСОБА_2 більше у квартирі не зявлявся. При проведенні обшуку у її квартирі, було знайдено картку оператора мобільного звязку.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що у вересні 2015 року він вийшов зі свого будинку та направлявся, щоб поїхати на Південний вокзал. У цей час, проходячи по вул.Ю.Кондратюка в м.Полтаві, він зустрів ОСОБА_2, який йшов із двома безхатченками. Обвинувачений сказав, що йому потрібні гроші і запропонував свідку придбати у нього мобільний телефон. Він відповів, що мобільний телефон йому не потрібен, однак може закласти мобільний телефон у ломбард, бо в нього був із собою паспорт. Вони направлись на вул. Шевченка, де близько 12 години у ломбарді він заклав мобільний телефон марки «Леново», який дав йому ОСОБА_2 Гроші він реалізації мобільного телефону забрав собі ОСОБА_2

Крім показань потерпілого і свідків, допитаних в ході судового розгляду, вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується, дослідженими в судовому засіданні:

-даними протоколу огляду місця події від 16.09.2015 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого проведено огляд ділянки місцевості поблизу будинку №29 по вул. Івана Мазепи (Калініна) в м. Полтава, в ході якого було виявлено та проведено огляд рідини бурого кольору та зроблено змиви (т. 1 а.с. 127-133);

-даними протоколу огляду від 17.09.2015 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого в приміщенні Міської клінічної лікарні №2 проведено огляд і вилучення одягу та речей потерпілого ОСОБА_1, а саме: кросівок «Адідас» зі слідами рідини бурого кольору; панчох чорного кольору; трусів сірого кольору та спортивних штанів зі слідами рідини бурого кольору; кофти чорного кольору з білими вставками та футболки з розрізами, які мають сліди речовини бурого кольору; пошкодженого ланцюжка з металу світлого кольору (т. 1 а.с. 134-140);

-копією документів на мобільний телефон «Lenovo S920» ІМЕІ 862767022476247 (т. 1 а.с. 142);

-даними протоколу пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками, в ході якого свідок ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_2 як особу, яка попрохала його закласти мобільний телефон «Lenovo» в ломбард (т. 1 а.с. 143-144);

-даними протоколу огляду від 17.09.2015 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_5 добровільно видала дві сім-картки: оператора «Лайф» №2300238184617 та оператора «Супер Джинс» №01750407951625 (т. 1 а.с. 147-148);

-даними карти виїзду швидкої медичної допомоги від 16.09.2015 року, відповідно до якої о 21 годині 34 хвилин до Міської клінічної лікарні №2 госпіталізовано ОСОБА_1 із діагнозом проникаюче ножове поранення в грудну клітину, відкритий гемоторакс справа, алкогольне спяніння (т. 1 а.с. 149);

-даними висновку експерта №1398 від 05.10.2015 року, відповідно до якого будь-яких тілесних ушкоджень строком від подій 16.09.2015 року у ОСОБА_2 не виявлено (т. 1 а.с. 154-155);

-даними протоколу огляду від 19.09.2015 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого в приміщенні туалету на ринку «Алмазний», що розташований по вул. Івана Мазепи (Калініна), 45 в м. Полтава проведено огляд і вилучення одягу обвинуваченого ОСОБА_2, а саме: камуфляжної форми-піджаку з плямами світло бурого кольору на лівому рукаві та слідами речовини бурого кольору на правому манжеті; штанів камуфляжних; балаклави трикотажної чорного кольору (т. 1 а.с. 171-176);

-оглянутим в судовому засіданні відеозаписом, на якому в приміщенні ломбарду «Капітал» зображено свідка ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_2 Свідок ОСОБА_6 передає у віконце документи, паспорт та мобільний телефон. Через деякий час працівник ломбарду протягує через шухляду грошові кошти, які бере ОСОБА_2, кладе в кишеню, після чого чоловіки виходять з приміщення ломбарду;

-даними висновку експерта №983 від 06.11.2015 року, відповідно до якого на шапці-балаклаві, камуфляжній куртці, камуфляжних штанах, наданих на дослідження знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 189-191);

-даними висновків експерта №979 від 05.11.2015 року та №980 №981, №982 від 30.10.2015 року, відповідно до яких на двох фрагментах ланцюжка, спортивній куртці, спортивних штанах та кросівках, наданих на дослідження знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_1 походження цієї крові від ОСОБА_2 виключається (т. 1 а.с. 192-194, 195-196, 200-202, 203-205);

-даними висновку експерта №1586 від 09.11.2015 року, відповідно до якого потерпілому ОСОБА_1 спричинені тілесні ушкодження, які умовно можна розділити на декілька груп:

перша група: проникаючі рани грудної клітини з ушкодженням легені, які ускладнились внутрішньогрудною кровотечею та гемапневмотораксом, які оцінюються в своїй сукупності, як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя;

друга група: колюче-різані рани обличчя, шиї та передньої грудної клітини, які кваліфікуються як у своїй сукупності, так і кожне окремо, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

Тілесні ушкодження обох груп могли утворитись не менш ніж від 7-ми кратної дії колюче-ріжачого предмету, яким міг бути і ніж, можливо в строк і при обставинах вказаних потерпілим. Тілесні ушкодження наносились з достатньою для їх утворення силою, яка діяла переважно спереду-назад, зліва-направо, знизу-вгору та згори-вниз (т.1 а.с. 206-207);

-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 04.11.2015 року за участю потерпілого ОСОБА_1 та фототаблицею до нього, в ході якого потерпілий продемонстрував обставини, механізм та локалізацію нанесення йому тілесних ушкоджень 16 вересня 2015 року (т. 1 а.с. 208-215);

-даними додаткового висновку експерта №1631 від 09.11.2015 року, відповідно до якого покази потерпілого ОСОБА_1 дані ним в ході слідчого експерименту загалом не протирічать механізму утворення тілесних ушкоджень у останнього, але містять неточності щодо кількості отриманих тілесних ушкоджень (т. 1 а.с. 216-217).

-даними повідомлення ПТ «Ломбард «Капітал», відповідно до яких 17.09.2015 року ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 17.09.2015 року у ломбардному відділенні за адресою: м. Полтава, вул. Шевченка 27 отримано кредит в розмірі 710 гривень під заставу мобільного телефону «Lenovo S920» (т. 1 а.с. 220);

-даними протоколу предявлення особи для впізнання за фотознімками, в ході якого потерпілий ОСОБА_1 впізнав ОСОБА_2 як особу, яка 16.09.2015 року нанесла йому ножові поранення та заволоділа його мобільним телефоном (т. 1 а.с. 221-223).

Колегія суддів критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_2 щодо відсутності у нього умислу на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_1 та заволодіння його майном і вважає його обраною позицією захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене ним діяння.

При цьому колегія суддів враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 не спростовує, що 16.09.2015 року у вечірній час він перебував біля будинку №29 по вул. Івана Мазепи (Калініна) в м. Полтава, де у нього виник конфлікт із потерпілим ОСОБА_1 Не спростовує також ОСОБА_2, що він тричі навідмаш наніс в сторону потерпілого удари ножем, який він забрав у останнього. При цьому ОСОБА_2, детально описуючи як потерпілий дістав та тримав ніж, не зміг пояснити, як саме він відібрав ніж у потерпілого. Будь-які порізи на руках ОСОБА_2 також не зафіксовано. Не виявлено і в подальшому ножа на місці події в ході його огляду, що свідчить про приховання знаряддя злочину обвинуваченим.

Разом з тим, потерпілий категорично заперечив, що мав при собі ніж та погрожував ним ОСОБА_2 Як зазначив потерпілий, навпаки, обвинувачений в той вечір мав при собі мисливський ніж в чохлі, який до конфлікту демонстрував йому.

Критично колегія суддів відноситься і до показань ОСОБА_2 про те, що він добросовісно помилившись, взяв із землі мобільний телефон потерпілого, вважаючи, що це його власний мобільний телефон, та виявив вказані обставини лише вдома наступного дня. Так, з показань обвинуваченого ОСОБА_2 слідує, що він бачив, як потерпілий дістав з кишені мобільний телефон, щоб викликати працівників міліції та в подальшому вибив його з рук ОСОБА_1 У потерпілого був мобільний телефон синього кольору марки «Lenovo S920», а у ОСОБА_2 мобільний телефон білого кольору марки «Samsung С 7262» (т. 1 а.с. 153), які відрізняються один від одного за розмірами та формою. Таким чином, ОСОБА_2 усвідомлював, що відкрито заловодіває чужим майном потерпілого, а саме мобільним телефоном потерпілого марки «Lenovo S920». Про такий умисел свідчить і подальша поведінка ОСОБА_2, який наступного ж дня за допомогою ОСОБА_6 і під документи останнього заклав під заставу мобільний телефон потерілого в ломбарді.

Таким чином, показання потерпілого та наведені вище докази колегія суддів вважає обєктивними, такими, що узгоджуються між собою та іншими доказами у справі та відповідають фактичним обставинам. Підстав ставити їх під сумнів у суду не вбачається.

При кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 колегія суддів враховує, що останній постійно носив при собі мисливський ніж, який в подальшому був вилучений при затриманні ОСОБА_2 Злочин вчинено саме із застосуванням ножа, шляхом нанесення з великою силою численних, не менше семи глибоко приникаючих ударів у життєво важливі органи область грудної клітини та голови потерпілого. Обвинувачений заволодів мобільним телефоном потерпілого після затосування ножа та продовжив наносити удари ножем, утримуючи майно потерпілого. При цьому це не були удари ножем навідмаш, а навпаки - цілеспрямовані з різною траєкторією - спереду-назад, зліва-направо, знизу-вгору та згори-вниз (т. 1 а.с. 206-207). Смерть потерпілого не настала лише завдяки надання своєчасної кваліфікованої невідкладної медичної допомоги. Після вчинення злочину, обвинувачений позбувся знаряддя злочину, приховав одяг, у який був одягнутий в момент вчинення злочину, реалізував здобуте злочинним шляхом майно, залишив місце проживання, яке тимчасово винаймав у м. Полтава.

Відповідно до положення абзацу третього пункту десятого Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_9 України №2 від 07.02.2002 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я», у разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу, вимагання, незаконного заволодіння транспортним засобом дії винного кваліфікуються за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України і статтею, якою передбачено відповідальність за злочинне заволодіння майном ( ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 262, ч. 3 ст. 308, ч. 3 ст. 312, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 289 КК). Аналогічне положення міститься і в абзаці третьому пунку одинадцятого Постанови Пленуму Верховного ОСОБА_9 України №10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України як закінчений замах на вбивство з корисливих мотивів, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині з корисливих мотивів, яке не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, та за ч. 4 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень особі, яка зазнала нападу (розбій).

При призначенні покарання, колегія суддів враховує положення ч. 2 ст. 50 КК України, у відповідності до якого покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами та положення ч.1 ст.65 КК України, згідно з яким суд призначає покарання у межах санкції статті, що передбачає покарання за даний злочин, враховуючи не лише ступінь тяжкості злочину, а й особу винного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання колегія суддів враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до особливо тяжких, являючи підвищену суспільну небезпечність.

Крім того, суд враховує особу обвинуваченого, який за місцем проживання та утримання характеризується задовільно, на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, не працює, неодружений, має задовільний стан здоровя, раніше неодноразово судимий, має не погошені і не зняті судимості, в тому числі за вчинення злочинів проти власності та проти життя і здоров'я особи (т. 1 а.с. 52-63, 245-251).

Згідно з актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи №614 від 27.11.2015 року ОСОБА_2 в період часу, що відноситься до інкримінованого йому протиправного діяння будь-яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством не страждав, а виявляв ознаки психопатичних рис характеру. На даний час ОСОБА_2 будь-яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством не страждає, а виявляє ознаки психопатичних рис характеру. Наявні у нього характерологічні особливості особистості не позбавляли його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. На час інкримінованого йому діяння ОСОБА_2 не знаходився в стані фізіологічного афекту або в іншому особливому емоційному стані, які можуть розглядатися як психологічна підстава сильного душевного хвилювання. На даний час під дію ст.ст. 19, 20 КК України не підпадає (т. 1 а.с. 224-232).

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що помякшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 не встановлено.

Відповідно до ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 є вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного спяніння та рецидив злочинів.

На підставі викладеного, виходячи із загальних засад призначення покарання, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 є покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статтей з конфіскацією майна.

При цьому колегія суддів враховує положення ч. 3 ст. 68 КК України, відповідно до якої за вчинення замаху на злочин строк або ромір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахування судом строку попереднього увязнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє увязнення, провадиться з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі. Таким чином, підлягає зарахуванню у строк відбування покарання попереднє увязнення ОСОБА_2, а саме перебування в Полтавській установі виконання покарань у звязку з необхідністю його участі у цьому кримінальному провадженні до моменту набрання вироком законної сили.

Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах держави в особі Бюджетно-фінансовго управління виконавчого комітету Полтавської міської ради про відшкодування витрат повязаних із лікуванням потерпілого ОСОБА_1 в сумі 2166 гривень 72 копійки підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки він випливає з предявленого обвинувачення та обґрунтований відповідним розрахунком.

Вирішуючи долю цивільного позову, заявленого потерпілим ОСОБА_1 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 3230 гривень в рахунок відшкодування завданої йому кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди, 30000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди та 1000 гривень в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу, колегія суддів враховує характер та обставини вчиненого злочину, глибину фізичних і моральних страждань, вимушених змін в житті та здоров'ї потерпілого у звязку із вчиненням щодо нього кримінального правопорушення. Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що цивільний позов в частині відшкодування матеріальної, моральної шкоди та витрат на правову допомогу підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки він повністю визнаний обвинуваченим та обґрунтований наданими потерпілим доказами (т. 1 а.с. 29-44).

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати повязані із залученням експерта у справі підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. В ході досудового розслідування була проведена трасологічна та дактилоскопічна експертизи, витрати за проведення кожної з яких становлять 245 гривень 52 копійки (т. 1 а.с. 233, 234), які і підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, обраний під час досудового розслідування підлягає продовженню до вступу вироку в законну силу, зметою забезпечення виконання вироку та уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, і призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України - у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з конфіскацією всього належного йому майна;

-за ч. 4 ст. 187 КК України - у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів покарання призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначивши остаточне покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з конфіскацією всього належного йому майна.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 15.07.2016 року.

На підставіч. 5 ст. 72 КК України в строк відбуття покарання за цим вироком зарахувати строк попереднього увязнення ОСОБА_2 з 18.09.2015 року до вступу вироку в законну силу, із розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою продовжити до вступу вироку в законну силу.

Задовольнити повністю цивільний позов, заявлений прокурором, стягнувши із ОСОБА_2 на користь Бюджетно-фінансовго управління виконавчого комітету Полтавської міської ради витрати повязані із лікуванням потерпілого ОСОБА_1 в сумі 2166 гривень 72 копійки (р/р 35423201045275, ГУДКСУ у Полтавської області, МФО 831019, код 01999721).

Задовольнити повністю цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_1, стягнувши із ОСОБА_2 на його користь 3230 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 30000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди та 1000 гривень витрат на правову допомогу, а всього в сумі 34230 гривень.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави витрати повязані із залученням експерта в сумі 491 гривня 04 копійки.

Речові докази:

-срібний ланцюжок та кросівки, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_1 повернути йому ж;

-компютерні диски, дві сім-картки операторів МТС та ОСОБА_9, фрагменти нігтьових пластин, зразки крові, 5 відрізків л/с зі слідами пальців рук, які приєднані до матеріалів кримінального провадження №12015170040002570 та матеріалів судового провадження - зберігати у них;

-шкарпетки, чоловічі плавки, чуловічу олімпійку, чоловічу футболку, светр, брюки, що належать потерпілому ОСОБА_1, які передані на зберігання до камери речових доказів Октябрського відділу поліції повернути потерпілому ОСОБА_1;

-мобільний телефон «Samsung SGH-E210», мобільний телефон «Nokia 6070» із сім-карткою оператора МТС, ніж кухонний з написом Lian fin, ніж розкладний з написом Kelite, які належать ОСОБА_6 та зберігаються в камері зберігання речових доказів Октябрського відділу поліції повернути ОСОБА_6;

-камуфляжну форму, пасок, трикотажну шапку з розрізом для очей, що належать обвинуваченому ОСОБА_2, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Октябрського відділу поліції знищити;

-порожню пляшку з-під пива «Ячмінний колос», пачку кукурудзяних виробів «Салют», змиви РБК, зрізи нігтьових пластин, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Октябрського відділу поліції знищити (а.с. 242).

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м.Полтави протягом 30 діб з моменту його проголошення.

СуддяОСОБА_10