Рішення № 58968346, 07.07.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/8308/15-ц Головуючий у І інстанції Чирка С. С.Провадження № 22-ц/780/2652/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 07.07.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

07 липня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кулішенка Ю.М.,

суддів:ОСОБА_2 ОСОБА_3

при секретарі: Якимчук Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 січня 2016 року за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки ,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 року представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до суду з вказаним позовом. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 24 травня 2007 року між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 06-07-Ил/39. За цим договором банк зобовязався надати кредит у розмірі 136000 доларів США, з розрахунку 14,5 % річних за користування кредитом по 24.05.2022 року. Для належного виконання умов договору між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_5 укладено договір поруки №06-07-п/39, за яким ОСОБА_5 зобов'язалася відповідати перед позивачем за неналежне виконання ОСОБА_4 зобовязань за кредитним договором. Для забезпечення належного виконання грошових зобовязань 24 травня 2007 року ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» уклав з ОСОБА_4 договір іпотеки, за яким відповідач передав в іпотеку ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, площею 0,1110 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, кадастровий номер 3220888001:01:011:162, яка знаходиться у Київській області, Бориспільський р-н, с. Щасливе. ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» виконав свої зобовязання за кредитним договором та перерахував ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі136 000 доларів США. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27 червня 2013 року стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором у розмірі 2409 916 грн. 95 коп. Заборгованість за кредитним договором не погашена, а тому рішення суду не виконано.Строк кредитування за кредитним договором встановлено до 24 травня 2022 року, тому достроково кредитний договір припиняє свою дію лише у випадку повного виконання зобовязань. Відповідач ухиляється від добровільного повернення грошових коштів.

Просив суд в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, площею 0,1110 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, кадастровий номер 3220888001:01:011:162, яка знаходиться у Київській області, Бориспільський р-н, с. Щасливе, шляхом набуття за позивачем права власності на предмет іпотеки.

Рішенням Бориспільського міськрайонного судлу київської області від 11 січня 2016 року позов задоволено.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед АТ «Банк «Фінанси та кредит» за кредитним договором №06-07-Ил/39 від 24.05.2007 року у розмірі 8678 974 грн. 11 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 шляхом визнання права власності на земельну ділянку загальною площею 0,1110 га, кадастровий номер 3220888001:01:011:162, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Щасливська сільська рада, с. Щасливе, цільове призначення: для будівництва та обслуговування жилого будинку за Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (код ЄДРПОУ 09807856), за ціною визначеною на підставі оцінки майна субєктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно, на рівні , не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, та направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Законним і обґрунтованим відповідно до ст. 213 ЦПК України є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного зясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 215 ЦПК України в мотивувальній частині рішення суд має зазначити встановлені судом обставини і визначити відповідно до них правовідносини, мотиви, з яких суд вважає встановленою наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовувались вимоги чи заперечення, бере до уваги чи відхиляє докази, застосовує зазначені у рішенні нормативно-правові акти.

Судом встановлено, що 24 травня 2007 року між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 06-07-Ил/39, за умовами якого банк зобовязався надати кредит у розмірі 136 000 доларів США, з розрахунку 14,5 % річних за користування кредитом по 24.05.2022 року (а.с.9-17).

З метою забезпечення належного виконання зобовязань ОСОБА_4 за кредитним договором 24 травня 2007 року ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» уклало з ОСОБА_5 договір поруки. За умовами даного договору поруки ОСОБА_5 зобовязалася перед ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» відповідати за невиконання ОСОБА_4 усіх його зобовязань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № 06-07-Ил/39 від 24 травня 2007 року.

24 травня 2007 року між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, за яким відповідач надав в іпотеку ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, площею 0,1110 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, кадастровий номер 3220888001:01:011:162, яка знаходиться у Київській області, Бориспільський р-н, с. Щасливе, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 24.05.2007 року за реєстраційним номером 851 , як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих за договором про відкриття кредитної лінії №06-07-ИЛ/39 від 24 травня 2007 року (а.с.25-28).

25.05.2007 року між ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_4 укладено додаткову угоду, відповідно до якої було визначено кінцевий термін повернення кредиту до 24.05.2022 року та встановлено суму сплати коштів за кожен місяць в розмірі 755,56 доларів США (а.с.18).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27 червня 2013 року в позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задоволенино та стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором у розмірі 2409916 грн. 95 коп. (а.с.33-35).

Вирішуючи вказаний спір та задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_4 належним чином свої зобовязання щодо повернення боргу за кредитним договором не виконав тому відповідно до вимог ч.1. ч.3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» підлягає зверненню стягнення на предмет іпотеки земельну ділянку шляхом визнання права власності.

З такими висновками колегія суддів не погоджується з наступних підстав:

Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно із частиною третьою статті 36 Закону України "Про іпотеку" договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване статтею 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).

Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

При вирішенні даної категорії справ судам слід встановити наявність чи відсутність згоди іпотекодавця на позасудовий спосіб врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань, а також здійснення виконавчого напису нотаріусом, як правову підставу для реєстрації права власності іпотекодержателя, якщо такі умови передбачені умовами договору іпотеки.

Зазначена правова позиція міститься і в постанові Верховного ОСОБА_2 України від 30 березня 2016 року у справі № 6-1851цс15, яка з огляду на положення ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для застосування судами України.

Відповідно до п. 8.4.3 договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідально до вимог чинного законодавства України у разі, коли в момент настання терміну виконання Іпотекодавцем зобовязань забезпечених іпотекою зща цим договором, вони не будуть виконані.

Пунктом 10 Договору звернення стягнення на заставне майно здійснюється на розсуд Іпотекодержателя або за рішенням суду, або за виконавчим написом нотаріуса, або Іпотекодержателем самостійно на умовах цього договору.

Відповідно до п 11.3.1 задоволення вимог здійснюється шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання у порядку встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Ст. 37 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності Іпотекодержателем є позасудовим способом врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки і суд не наділений повноваженнями вирішувати вказане питання таким способом.

Суд першої інстанції не повно встановив обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, судова колегія,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 січня 2016 рокускасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволені позову Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: