Рішення № 5896276, 05.06.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.09 Справа № 8/116

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Свердловськ Луганської області,

до Державного підприємства «Укрдонбасекологія»в особі Відокремленого підприємства «Свердловське спеціалізоване будівельно-монтажне управління», місто Свердловськ Луганської області, -

про стягнення 13164 грн. 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 приватний підприємець, - НОМЕР_1, вид. Свердловським МВ УМВСУ у Луганській обл. 12.08.04 року;

від відповідача Череповська С.Ю. провідний юрисконсульт, - довіреність №48 від 06.02.09 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнути з відповідача:

основного боргу у сумі 13164,00 грн., який виник у звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №178 постачання, укладеного між сторонами 01.12.08 року;

судових витрат.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 22 травня до 05 червня 2009 року у звязку з неявкою сторін.

У судовому засіданні, яке відбулося 05.06.09 року, представники сторін заявили клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його судом задоволено.

Позивач позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач позов визнав у повному обсязі (відзив на позов за вих. №б/н від 05.06.09 року).

І.Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного.

01.12.08 року між Державним підприємством «Укрдонбасекологія»в особі Відокремленого підрозділу «Свердловське спеціалізоване будівельно-монтажне управління»(далі ДП «Укрдонбьасекологія», - Покупець) та Субєктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (далі СПД ОСОБА_1, - постачальник) укладено договір №178, згідно якому постачальник зобовязується на умовах договору передати у власність покупця товар, асортимент та ціна якого вказані у специфікації, а покупець зобовязується оплатити та прийняти його.

Зміст Специфікації наведено у тексті договору, він складається з 56 найменувань товарів виробничо-технічного призначення у асортименті на загальну суму 13164,00 грн. (п.1.1 договору).

Покупець оплачує товар за договірними цінами, вказаними у специфікації (п.3.1). Розрахунковим документом є рахунок постачальника (п.3.2).

Після перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника останній зобовязаний відпустити товар покупцеві впродовж двох днів (п.3.3).

За фактом передачі товару постачальник передає покупцеві наступні документи у оригіналі: сертифікат якості/відповідності виробника, товарно-транспортну накладну (п.3.5). Датою поставки товару вважається дата передачі товару у власність покупця (п.3.6).

Після оплати ціна зміні не підлягає (п.3.7).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань, передбачених цим договором, винна сторона відшкодовує іншій стороні спричинені у звязку з цим збитки (п.5.1).

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.09 року (п.8.2).

Позивач стверджує, що на виконання умов договору 19.12.08 року він передав покупцеві товарно-матеріальні цінності згідно специфікації, викладеній у тексті вищезгаданого договору, на суму 13164,00 грн., що підтверджується:

накладними: №№32,33,34,35,37 та 39 від 19.12.08 року;

довіреністю НБИ №584118/60 від 19.12.08 року на імя Васильченка В.О.

Кожен з перелічених документів містить докази отримання товару: підпис уповноваженою особи покупця.

Крім того, сторони склали Акт звірення взаємних розрахунків станом на 10.02.09 року, згідно якому підтвердили наявність у відповідача боргу перед позивачем у сумі 13164,00 грн.

Позивач просить стягнути вказану суму боргу з відповідача.

Відповідач позов визнав у повному обсязі.

ІІ.Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

1.Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон ст.525 ЦКУ не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.

Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до купівлі-продажу.

Тобто відповідач, отримавши від позивача товар на вищезгадану суму, повинен був у визначений договором строк оплатити їх вартість, однак не зробив цього.

Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.ст.662 та 663 ЦКУ, - тобто передав відповідачу обумовлену договором кількість товару.

Відповідач припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.

Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Отримавши від позивача товар, відповідач повинен був дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов договору.

Такий його обовязок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З огляду на те, що відповідач не вчинив таких дій, позивач цілком правомірно скористався правилом частини 3 ст. 692 ЦКУ, в якій сказано, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобовязань).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.

Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

Таким чином, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Що стосується судових витрат, то суд, керуючись ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України, покладає їх на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.

На підставі викладеного, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 560, 610-612, 614, 623, 655, 691 та 692 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34, 36,43,44, 47-1, ч. 2 ст. 49 та ст.ст.75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Державного підприємства «Укрдонбасекологія»(ід.код 20161768) в особі Відокремленого підрозділу «Свердловське спеціалізоване будівельно-монтажне управління», ідентифікаційний код 33553577, яке знаходиться за адресою: місто Свердловськ, вул. К.Лібкнехта, 18-а Луганської області, - на користь Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка зареєстрована у АДРЕСА_1, - основний борг у сумі 13164 (тринадцять тисяч сто шістдесят чотири) грн. 00 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 131 (сто тридцять одна) грн. 64 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 05.06.09 року за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 09 червня 2009 року.

Суддя А.П.Середа