Ухвала суду № 58962505, 14.07.2016, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/1246/16-ц

2/467/266/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2016 року Арбузинський районний суд

Миколаївської області

в складі: головуючого судді Кірімової О.М.

при секретарі Сіваченко Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Арбузинка цивільну справу за позовом

публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»

до

ОСОБА_1

про

стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2016 року Публічне акціонерне товариство ОСОБА_2 «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 05 липня 2016 року провадження по справі відкрито та справу призначено до розгляду на 14 липня 2016 року.

Представник позивача до суду не зявився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність.

В судове засідання відповідач не зявився.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно повідомлення Арбузинського РС УДМС України в Миколаївській області від 07.07.2016 року № 762, ОСОБА_1, відповідач по даній справі, знятий із реєстрації місця проживання в звязку зі смертю 3 квітня 2015 року актовий запис № 8 від 13.05.2015 року (а.с. 30).

Відправлений на адресу відповідача рекомендований лист про виклик до суду, повернувся з відміткою «адресат помер» (а.с. 32)

Згідно ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

У відповідності до вимог ч. 2, 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи виникає з моменту її народження та припиняється в момент її смерті.

Відповідно до вимог ст. ст. 28, 29 ЦПК України позов може бути предявлено лише до особи, яка володіє цивільною правоздатністю та дієздатністю.

Враховуючи, що ОСОБА_1 помер до предявлення вказаного позову до суду, то він, у даному цивільному процесі ніколи не мав цивільної процесуальної правоздатності (не набув здатності мати процесуальні права та обов'язки відповідача за цим позовом), тобто не був стороною у даній справі.

В зв'язку зі смертю боржника, в кредитних правовідносинах має місце перехід обов'язків боржника до його спадкоємців, а нормами матеріального права визначено порядок предявлення вимоги кредитора до спадкоємців та обов'язки останніх.

Питання щодо задоволення вимог кредитора у разі смерті боржника врегульовані ст.1281 ЦК України, якою встановлено, що кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не предявив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобовязані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Крім того, виходячи з аналізу ст. 37 ЦПК України передумовою процесуального правонаступництва є перехід субєктивного права від однієї особи до іншої в матеріальному праві, а одним із суб'єктів такої заміни у матеріальному праві має бути особа, яка за життя була стороною або третьою особою в цивільному процесі, оскільки до правонаступника переходять всі процесуальні права та обов'язки правопопередника.

Тобто, застосування правил про процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи за правилами ст. 37 ЦПК України можливо лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження по справі.

Виходячи з того, що позов предявлено до боржника після його смерті, то за життя боржник не набув процесуальних прав і обовязків учасника цього судового процесу, в зв'язку з чим такі не набуті за життя процесуальні права і обовязки не могли перейти до інших осіб, що випливає також і з положень статей 1218, 1219 ЦК України, оскільки нормами цивільного права передбачено в таких випадках право кредитора на предявлення вимоги саме в порядку цивільного судочинства про стягнення боргу безпосередньо до спадкоємців боржника, які несуть відповідальність за зобов'язанням спадкодавця лише в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Окрім того, цивільне судочинство здійснюється виключно в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, проте, процесуальним законом не передбачено право особи предявляти позов до померлої людини.

При цьому банк не позбавлений можливості предявити вимоги до спадкоємців померлого боржника в порядку, передбаченому ст. 1281 ЦК України, і отримати в установленому законом порядку інформацію щодо їх кола і обсягу спадкового майна.

Враховуючи, що обставини смерті ОСОБА_1 зясувалися після відкриття провадження у справі, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 8 ст. 8 ЦПК України, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини.

Виходячи з характеру спірних правовідносин та відсутності прямої норми щодо підстав закриття провадження у справі у разі пред'явлення позову після смерті фізичної особи, яка за життя не набула процесуальних прав і обов'язків, в звязку з чим такі не набуті права не можуть переходити до правонаступників, то з врахуванням положень ч. 8 ст. 8 ЦПК України таке посилання суду в обґрунтування підстав для закриття провадження у справі не призводить до ухвалення незаконного рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин суд вважає за можливе закрити провадження у справі, оскільки таке відповідає вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 205, 206, 209, 210, 293 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд Миколаївської області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Арбузинського

районного суду ОСОБА_3