Ухвала суду № 58961063, 14.07.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження №11кп/790/1549/16 Головуючий 1 інстанції: Федюшин М.В.

Справа № 639/2440/16-к Доповідач: Мозговий О.Д.

Категорія: ч.2 ст.369-2 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 р. колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

- головуючого судді Мозгового О.Д.

- суддів: Плетньова В.В., Глініна Б.В.

- при секретарі Репкіній М.Ю.

- за участю прокурора Гудзь В.В.

- обвинуваченої ОСОБА_1

- захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.04.2016 року, матеріали кримінального провадження №639/2440/15-к за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Комунар, Харківського району Харківської області, українка, громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_2, тимчасово не працююча, не одружена, маюча на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судима, зареєстрована та проживаюча за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

засуджена за ч.2 ст.369-2 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 залишено без змін у вигляді домашнього арешту.

Питання про речові докази та судові витрати вирішені.

Згідно вироку, в жовтні 2015 року, точна дата в ході досудового слідства не встановлена, ОСОБА_3 звернувся до адміністратора відділу адміністраторів Харківської районної державної адміністрації ОСОБА_1 з проханням щодо погодження проекту землеустрою про відведення у власність земельної ділянки для індивідуального садівництва, яка розташована за межами населених пунктів Безлюдівської селищної ради на території Харківського району, Харківської області.

ОСОБА_1, будучи державним службовцем 7 категорії, 11 рангу, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення протиправним шляхом, запропонувала ОСОБА_3 надати їй грошові кошти в сумі 8000 гривень у якості неправомірної вигоди за здійснення нею впливу на службових осіб Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області, та відділу містобудування та архітектури Харківської районної державної адміністрації Харківської області за погодження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для індивідуального садівництва, яка розташована за межами населених пунктів Безлюдівської селищної ради на території Харківського району Харківської області, та видачу витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

ОСОБА_3 погодився на цю незаконну пропозицію ОСОБА_1, і 24 листопада 2015 року, приблизно о 13 год. обвинувачена, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення противоправним шляхом, перебуваючи в адміністративній будівлі центру надання адміністративних послуг Харківської районної державної адміністрації за адресою: м. Харків, вул. Комсомольське шосе № 52, одержала від ОСОБА_3 частину грошових коштів в розмірі 3000 грн. у якості неправомірної вигоди за вплив на співробітників Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області та відділу містобудування та архітектури Харківської районної державної адміністрації Харківської області за погодження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_3 для індивідуального садівництва, яка розташована за межами населених пунктів Безлюдівської селищної ради на території Харківського району, Харківської області.

Продовжуючи свою злочину діяльність, 08 лютого 2016 року о 15 год. ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів, прикриваючи свої злочині дії та використовуючи підставну особу, отримала другу частину неправомірної вигоди від ОСОБА_3 в розмірі 5000 грн. за вплив та прийняття рішення співробітниками Управління Держгеокадастру у Харківському районі Харківської області щодо видачі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції прокурор, який приймав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду першої інстанції скасувати в частині призначеного покарання у звязку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, та внаслідок мякості.

Апелянт просить ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги прокурор вказує, що при постановленні вироку та призначенні покарання судом першої інстанції не враховано те, що однією з найбільших проблем сьогодення українського суспільства є корупція, яка набула масштабів національного лиха, підірвала віру громадян у власну державу, знано обмежила її розвиток.

Як вказує апелянт, при вчиненні корупції в будь-якому разі страждає населення в цілому, а особливо, його найменш захищені категорії.

Це повязано з тим, що завдяки діям посадових осіб, що отримали неправомірну вигоду, надаються безумовні переваги особам, що надали таку вигоду, при цьому цілковито порушуються та ігноруються права інших осіб та інтереси держави.

Тому, на думку прокурора, щоб значно зменшити бажання посадових осіб вчиняти злочини повязані з корупцією, необхідно забезпечити виконання принципу: можливі витрати повинні бути більш значущими, ніж вигоди від корупційних злочинів.

Обвинуваченою ОСОБА_1 подано заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в якому вона просить відхили апеляційну скаргу, а вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.04.2016 року залишити без змін.

В запереченні обвинувачена вказує, що на стадії досудового розслідування та в суді вона в повному обсязі визнавала свою провину, їй дуже соромно за скоєне, під час судового слідства не оспорювала фактичні обставини справи, а тому не наполягала на виклику свідків, дослідженні письмових доказів, що вона раніше не судима, скоїла злочин середньої тяжкості, незаміжня, сама виховує малолітню дитину - ІНФОРМАЦІЯ_4, має батьків похилого віку, які є інвалідами, та страждають на ряд хронічних захворювань, має постійне місце проживання та реєстрації, жодного разу не ухилялась від явки до органу досудового розслідування та суду, за місцем колишньої роботи характеризується позитивно.

Також у запереченні ОСОБА_1 зазначає, що з займаної посади вона звільнена, на даний час ніде на працює у звязку з тим, що певний час не отримувала ніякого доходу, не змогла оплачувати лікування свого батька, який 25.04.2016 року помер.

Обвинувачена також зазначає, що вона щиро кається у вчиненому, даний випадок притягнення її до кримінальної відповідальності є останнім в її житті.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, думку обвинуваченої та її захисника, які заперечували проти її задоволення, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судове рішення згідно із ст.370 КПК України повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.

Дане рішення суду першої інстанції колегія суддів переглядає відповідно до ст.404 КПК України, тобто, в межах апеляційної скарги.

Кримінальне провадження відносно обвинуваченої розглянуто судом першої інстанції відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, тому вирок суду в частині фактичних обставин не перевіряється.

Висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 в одержанні нею неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, підтверджуються сукупністю доказів, зібраних по кримінальному провадженню у судовому засіданні в установлено кримінальним процесуальним законодавством порядку, яким дана належна правова оцінка.

Суттєвих порушень норм кримінального процесуального закону України, які б були безумовними підставами для скасування вироку суду, не виявлено.

Юридична кваліфікація дій ОСОБА_1 відповідає тому, що було нею скоєно, і є правильною.

Покарання обвинуваченій призначено у відповідності до ст.65 КК України в межах санкції ч.2 ст. 369-2 КК України, у відповідності з вимогами Загальної частини КК України, з врахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, її щирого каяття та повного визнання своєї вини, сімейного стану, активного сприяння розкриттю злочину, знаходження у неї на утриманні малолітньої дитини, яку вона виховує одна, та старих батьків, один із яких помер від час судового провадження.

Як вбачається із вироку суду першої інстанції, покарання ОСОБА_1 призначено в середній частині санкції ч.2 ст.369-2 КК України, і суд обґрунтовано визнав, що таке покарання обвинуваченій буде необхідним та достатнім для її виправлення і попередження нових злочинів, і колегія суддів з цим висновком суду першої інстанції згодна.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги прокурора про те, що від корупційних дій службових осіб держави страждає найменш захищені категорії населення, та інше, то ці доводи не входять переліку вимог, які суд апеляційної інстанції повинен оцінювати з юридичної точки зору, керуючись нормами КПК України про індивідуалізацію покарання ст.ст.91, 368 КПК України, та ст.65 КК України.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора, який приймав участь у суді першої інстанції, повинна залишитися без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 413, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Харківської області, який брав участь у суді першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.04.2016 року відносно ОСОБА_1, визнаною винною за ч.2 ст.369-2 КК України без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення.

Головуючий суддя

Судді -