Рішення № 5896076, 03.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.07.09 р. Справа № 40/59

Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Чукліній І.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за первісним позовом: закритого акціонерного товариства „Єврофінанс”, м. Київ

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

про стягнення 37455 грн.

та зустрічним позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

до відповідача закритого акціонерного товариства „Єврофінанс”, м. Київ

про стягнення 22242 грн. 43 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_1 фізична особа-підприємець

За клопотання обох сторін, з урахуванням виняткових обставин справи, спір було вирішено у більш тривалий час, ніж передбачено частиною першої ст. 69 ГПК України.

Суть спору:

Закрите акціонерне товариство „Єврофінанс” звернулось до господарського суду з первісним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення основного боргу за лізинговими платежами в сумі 32 202 грн. 04 коп., збитків у сумі 250 грн. 63 коп., у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором, пені в сумі 1940 грн. 77 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, інфляційних в сумі 2 692 грн. 38 коп. та трьох процентів річних у сумі 369 грн. 18 коп. за прострочення виконання грошових зобов'язань згідно договору фінансового лізингу № LA07000219 від 29.08.07р. Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду з зустрічним позовом до закритого акціонерного товариства „Єврофінанс” про стягнення переплати за предмет лізингу в сумі 22 242 грн. 43 коп. згідно договору фінансового лізингу № LA07000219 від 29.08.2007р.

Відповідач первісний позов не визнав, мотивуючи свої заперечення тим, що він не є боржником закритого акціонерного товариства „Єврофінанс”, а саме що на її адресу не надходило ніякої письмової інформації по поверненню автомобіля і його було повернено в добровільному порядку 29.12.2008р. у звязку з припиненням договору фінансового лізингу № LA07000219 від 29.08.2007р., про що сторонами складено акт повернення.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Первісний позов мотивовано тим, що між закритим акціонерним товариством „Єврофінанс”, далі Лізингодавець, та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, далі Лізингоодержувач, було укладено договір фінансового лізингу від 29.08.2007р. № LA07000219 додатків до нього, та додаткової угоди від 14.09.2007р., згідно якого у Лізингодавця виникли перед Лізингоодержувачем зобовязання щодо передачі у користування на визначений договором строк предмету лізингу.

Відповідно до пункту 1.1 предметом договору фінансового лізингу - є автомобіль Tata 613 (Euro2)(3/7t)Izotermicny Furgon LPT, технічні характеристики якого визначені в специфікації до договору

Тобто, за умовами цього договору Лізингодавець передав Лізингоодержувачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, а Лізингоодержувач зобовязався прийняти це майно, своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строк, передбачені договором.

Лізингодавцем належним чином були виконані умови договорів, а саме: майно, що є предметом лізингу, було передано в користування Лізингоотримувачу на підставі підписаних акту прийому передачі від 14.09.2007р.

Згідно з пунктом 8.2 договору, Лізингоодержувач зобовязується сплачувати Лізингодавцю лізингові платежі згідно даного договору протягом пяти робочих днів з дати виставлення відповідних рахунків Лізингодавцем, шляхом перерахування відповідних сум коштів на поточний рахунок Лізингодавця, зазначений в договорі фінансового лізингу та виставленому рахунку. Докази предявлення рахунків Лізингодавцем підтверджено матеріалами справи. Лізингові платежі за умовами договору сплачуються в українській гривні. Якщо у договорі фінансового лізингу вказана референційна валюта долари США або Євро, всі платежі будуть конвертовані в гривні на дату формування відповідного рахунку. Конвертовані платежі формуються у відповідності до поточного курсу продажу відповідної валюти ВАТ КБ „Надра” плюс один відсоток на дату виставлення рахунку. У разі зміни обмінного курсу відповідної валюти з дня виставлення рахунку до дня сплати місячного лізингового платежу Лізингоодержувачем, Лізингодавець може збільшити наступний лізинговий платіж на суму курсової різниці між обмінним курсом відповідної валюти на дату сплати рахунку та дату виставлення цього рахунку у референційній валюті.

Крім того, за пунктом 8.8 договору датою сплати будь-якого платежу за договором фінансового лізингу є дата фактичного надходження коштів на поточний рахунок Лізингодавця.

Пунктом 8.9 договору в разі прострочення сплати платежів за договором передбачено нарахування пені, виходячи з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на відповідну дату, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобовязань.

Оскільки Лізингоотримувач оплату за договором фінансового лізингу проводив не регулярно, то Лізингодавець проінформував його про розірвання договору.

На виконання цього між позивачем та відповідачем було укладено акт про повернення автомобіля від 29.12.208р.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, сума боргу відповідача за лізинговими платежами за договором лізингу станом на 29.12.2008р. складає 32202 грн. 04 коп., яку позивач і намагається стягнути.

Лізингоодержувач не виконав свої зобовязання у повному обсязі, і мало місце несвоєчасне внесення лізингових платежів, Лізингодавець намагається стягнути з нього пеню в сумі 1940 грн. 77 коп., збитки в сумі 250 грн., інфляційні в сумі 2692 грн. 38 коп. та три проценти річних в сумі 369 грн. 18 коп. за період прострочення з жовтня 2007р. по грудень 2008р.

На думку позивача, відповідач прострочив внесення лізингових платежів, тому позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача додатково трьох процентів річних в сумі 369 грн. 18 коп. та інфляційних в сумі 2 692 грн. 38 коп. за період з жовтня 2007р. по грудень 2008р.

До прийняття рішення, відповідач у справі фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду з зустрічним позовом, предметом якого є повернення на її користь боргу в сумі 22242 грн. 43 коп., які вона перерахувала на користь закритого акціонерного товариства „Єврофінанс”, використовуючи право дострокового викупу предмету лізингу.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір фінансового лізингу.

Згідно ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (Лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (Лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить Лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із Лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане Лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених п. 2 ст. 806 ЦК України та законом. Сторони досягли суттєвих умов договору, а тому відповідно до вимог ст.638 ЦК України та ст.ст. 180,181 ГК України він вважається укладеним.

Крім того, до відносин, повязаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Стаття 292 ГК України дає наступне визначення лізингу, що це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однієї стороною (Лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (Лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить Лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням Лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати Лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

За приписами ст.ст. 1, 3 Закону України "Про лізинг", фінансовий лізинг це вид цивільно-правових відносин, які виникають на підставі договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу Лізингодавець зобовязується придбати у власність річ у продавця (постачальника) у відповідності з установленими Лізингоотримувачем специфікаціями та умовами і передати її у користування Лізингоотримувачеві на певний строк не менш ніж один рік за встановлену плату (лізингові платежі). Таким чином, між сторонами укладено договір фінансового лізингу.

В силу ст. 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Свої зобовязання за договором фінансового лізингу відповідач не виконав.

Зобовязання не припинилося виконанням проведеним належним чином, а тому, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача боргу зі сплати лізингових платежів в сумі 32202 грн. 04 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню, з віднесенням витрат по державному миту в цій частині позову на відповідача, згідно приписів ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Пункт 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Додаткові зобовязання існують доти поки існує основне зобовязання.

Факт прострочення внесення лізингових платежів, підтверджено матеріалами справи, і наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошових зобовязань в сумі 1 940 грн. 77 коп. станом на 20.01.2009р. за договором фінансового лізингу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частина друга ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 369 грн. 18 коп. та інфляційних в сумі 2692 грн. 38 коп. також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу в цій частині позову покладаються на відповідача, згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Щодо стягнення з відповідача за первісним позовом збитків, то позивачем не було доведено їх складову, вид для підприємства, оскільки питання собівартості продукції, її реалізації та використання обєкту лізингу повинна розраховуватися підприємством з урахуванням прибутковості та рентабельності. Таких доказів позивач суду не надав, тому в стягненні з відповідача за первісним позовом збитків в сумі 250 грн. 63 коп. слід відмовити з віднесенням судових витрат в цій частині позову на позивача.

В задоволенні зустрічних позовних вимог, а саме стягнення з закритого акціонерного товариства „Єврофінанс” боргу в сумі 22242 грн. 43 коп., слід відмовити за наступними обставинами.

Згідно звіту №137 про експертну оцінку транспортного засобу, що є предметом лізингу, складеного 29.12.2008р. Українською товарною біржею „Контрактова” на підставі заяви позивача, ринкова вартість автомобіля Tata LPT 613, фірмовий номер НОМЕР_1, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_3 на дату оцінки складає 47502 грн., у тому числі ПДВ 7917 грн.

За пунктами 8.6 та 8.7 договору фінансового лізингу платежі не будуть зменшуватися або припинятися під час технічного обслуговування, ремонту, модифікації транспортного засобу, або у випадку якщо Лізингоодержувач не може використовувати технічний засіб через аварію, механічний дефект або з будь-яких інших причин, але в той же час Лізингодавець має право змінити розмір лізингових платежів у випадку зміни ціни технічного засобу продавцем/виробником з будь-яких причин.

Відповідач підтверджує факт припинення відносин за договором фінансового лізингу №LA07000219 від 29.08.2007р.

Заперечення відповідача відносно амортизації основних доходів з урахуванням досягнення балансової вартості групи нульового значення не приймаються судом у якості доказів.

Законодавець у п.п. 8.1.1 пункту 81. статті 8 Закону України „ Про оподаткування прибутку підприємства” від 28.12.94 р. № 334/94-ВР, надалі Закон, із змінами та доповненнями вказує поняття „амортизації” основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Амортизації підлягають витрати на:

·придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

·самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

·проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Перенесення балансової вартості автомобіля на його залишкову вартість, з урахуванням його зносу дійсно зазначено у спеціальному Законі .

Однак, питання повернення обєкту лізингу, використання основних фондів, формування їх балансової вартості, в т.ч. застосування норм амортизації та внесення лізингових платежів, здійснюється субєктами господарювання самостійно, на свій розсуд, згідно вимог ст. 42 ГК України та умов договору, висновків спеціальних експертів.

Відмова від договору, відмова від прийняття простроченого виконання це право Лізингодавця за умовами договору.

Необхідність витребування від Лізингодавця акту технічного огляду обєкту лізингу, отримання інформації про стан та його місцезнаходження вирішується Лізингоотримувачем на підставі договору та спеціального законодавства, яке регулює лізингові відносини, що зазначену у висновку експертизи проведення товарною біржею.

Слід зазначити, що зустрічний позов не містить нормативного обґрунтування та обґрунтованого його розрахунку ціни.

Умови повернення обєкту лізингу чітко встановлені договору. Розрахунок за договором фінансового лізингу відповідач здійснює з посиланням на офіційний курс гривни до долара США відповідно до Національного банку України, тоді як зустрічний позов він обґрунтовує з посиланням на офіційний курс ВАТ КБ „Надра”, що відповідає вимогам пункту 8.2 договору.

Позивач за зустрічним позовом не довів суду термін використання переданого у лізинг майна ( 15 місяців), нарахування та внесення ним протягом договору лізингових платежів, факт передачі, повернення, викупу та взяття транспортного засобу на облік в органах ДАЇ.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу в цій частині позову покладаються на позивача за зустрічним позовом, згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

За згодою представника відповідача, присутнього у судовому засіданні, було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, згідно ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, яке набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124, 129 Конституції України, ст. 1 Закону України "Про лізинг", ст. ст.1, 3 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст.ст. 526, 599, 625, 638, 806 ЦК України, ст.ст. 180, 181, 193, п. 6 ст. 232, ст. 292 ГК України, ст.ст. 44, 49, ч. 3 ст. 69, ст. ст. 82, 84, ч. ч. 2, 3, ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов закритого акціонерного товариства „Єврофінанс” до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, 83072, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_2, на користь:

- закритого акціонерного товариства „Єврофінанс”, 02100, м. Київ, вул. І.Дубового, 14, п/р 26002013757001 в філії ВАТ КБ „Надра” Київське РУ, МФО 320564, ід. код 30726921, основний борг з лізингових платежів в сумі 32202 грн. 04 коп., пеню в сумі 1940 грн. 77 коп., три процента річних в сумі 369 грн. 18 коп., інфляційні в сумі 2692 грн. 38 коп., витрати по державному миту в сумі 372 грн. 50 коп. та забезпеченню судового процесу в сумі 117 грн. 22 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні первісних позовних вимог щодо стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 збитків в сумі 250 грн. 63 коп. відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства „Єврофінанс” про стягнення боргу в сумі 22242 грн. 43 коп. відмовити.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя