Ухвала суду № 58958512, 14.07.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/2449/16-ц

Провадження № 22-ц\774\1626\К\16

У Х В А Л А

14 липня 2016 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області Ляховська І.Є., ознайомившись з апеляційною скаргою Прокуратури Дніпропетровської області на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Придніпровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області про визнання права власності,

В С Т А Н О В И Л А:

Справа не може бути призначена до розгляду судом апеляційної інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна.

Згідно з ч. 2 ст. 80 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову, вочевидь, не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо не вирішено питання про судові витрати.

Як убачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 у травні 2016 року звернувся до суду з позовом до Придніпровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області про визнання права власності та сплатив 551,20 грн. судового збору, надавши докази вартості спірних обєктів у вигляді звіту про оцінку незавершеного будівництва № 145 від 04 жовтня 2004 року та звіту про оцінку незавершеного будівництва № 111 від 08 жовтня 2004 року.

Вирішуючи питання щодо відповідності ціни позову, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що зазначені звіти складені у жовтні 2004 року і визначена позивачем ціна позову, вочевидь, не відповідає дійсній вартості спірного майна на момент предявлення позову.

Проте, вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції не вирішив питання щодо правильного визначення ціни позову та справляння судового збору за розгляд справи, а також розподілу судових витрат у відповідності до ст.88 ЦПК України.

За таких обставин, справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення в порядку ч.1 п.4 ст. 220 ЦПК.

Керуючись ст. ст.220, 297 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И Л А:

Справу повернути до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області для ухвалення додаткового рішення, для чого надати строк до 15 серпня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Є. Ляховська