Рішення № 58956027, 05.07.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2016р. Справа№ 914/1442/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі Білані О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, за позовом: Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", м.Львів

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

м.Львів

про стягнення заборгованості

За участю представників сторін:

від позивача: Чорней О.В. - представник;

від відповідача: ОСОБА_1 - ФОП

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням учасників судового розгляду в судовому засіданні не проводилася технічна фіксація судового процесу.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 16100грн. 00коп. - за активну електроенергію, 724грн. 22коп. - за реактивну електроенергію, 3890грн. 12коп. - пені, 568грн. 26коп. - інфляційних втрат, 357грн. 32коп. - 3% річних та 4485грн. 58коп. - боргу за понаддоговірне споживання електроенергії.

Ухвалою суду від 31.05.2016р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 21.06.2016р. Ухвалою суду від 21.06.2016р. розгляд справи відкладено на 05.07.2016р.

21.06.2016 року представником позивача подано через канцелярію суду заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог (вх.№3257/16 від 21.06.2016 року), у зв'язку із коригуванням загальної суми заборгованості на суму переплати у грудні 2014 року - 36,94грн., тому просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь ПАТ "Львівобленерго" - 16100,00грн. боргу за спожиту активну електроенергію; 724,22 грн. боргу за реактивну електроенергію; 3890,12грн. пені; 568,26 грн. інфляційних нарахувань; 357,32 грн. 3% річних та 4485,58грн. боргу за понад договірне споживання електроенергії, відтак сума позовних вимог складає 26125,50грн. Заява про зменшення позовних вимог від 21.06.2016 року за вх. №3257/16 в судовому засіданні 21.06.2016р. прийнята судом та розгляд справи проводиться з урахуванням даної заяви.

В судове засідання 05.07.2016р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги з врахуванням заяви (вх.№3257/16 від 21.06.2016р.) про зменшення розміру позовних вимог підтримав з підстав, викладених у позовній заяві і просить суд позов задоволити.

В судове засідання 05.07.2016р. відповідач явку забезпечив, заборгованість визнав, зазначив, що 21.06.2016р. відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості в розмірі 2000грн. 00коп. В підтвердження даних обставин відповідачем долучено квитанцію від 21.06.2016р. на суму 2000,00грн. Крім цього, відповідачем через канцелярію суду за вх.№28555/16 від 05.07.2016р. подано клопотання від 05.07.2016р., в якому відповідач просить суд у зв'язку з важким фінансовим становищем (кредити, відсутність обігових коштів, наслідки хвороби яка вплинула на здоров'я та сезонність збуту готової продукції) відстрочити сплату боргу, який заявлений позовною заявою у справі №914/1442/16 терміном до 30.10.2016р., а також просить суд зменшити розмір пені на 90%. Представник позивача проти відстрочки сплати заборгованості до 30.10.2016р. та зменшення розміру пені на 90% не заперечив, про що зазначив на поданому клопотанні. В підтвердження обставин, викладених у клопотанні (вх.№28555/16 від 05.07.2016р.), долучено довідку №1/07-2016 від 05.07.2016р. та кредитну угоду №Є/V 3799 від 27.06.2008р.

Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

26.03.2008р. між Відкритим акціонерним товариством "Львівобленерго" (постачальник) та Підприємцем ОСОБА_1 (споживач) укладено договір №20939 про постачання електричної енергії, згідно до умов (п.1 даного договору) якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії: зазначена в додатку №6 "Однолінійна схема".

Відповідно до п.1 та п.2 додатку №2 до договору №20939 від 26.03.2008р. "Порядок розрахунків" розрахунок споживача з постачальником електричної енергії за регульованим тарифом здійснюється за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ, згідно з договором про постачання електричної енергії. Розрахунковим періодом вважається період з 26 числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.

Згідно п.4 додатку №2 до договору №20939 від 26.03.2008р. споживач протягом розрахункового періоду здійснює один плановий платіж на поточний рахунок із спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях: до 07 числа розрахункового періоду 80 % вартості заявленого (очікуваного) обсягу споживання.

За умовами п. п. 5-7 додатку №2 до договору №20939 від 26.03.2008р. остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ. Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період враховуються суми проведеної в попередніх та поточному розрахункових періодах оплати споживання електричної енергії за поточний розрахунковий період. Плата за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності проводяться споживачем на зазначений у договорі поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії. Плата за перетікання реактивної електричної енергії, за передачу (транспортування) електричної енергії, яка постачається постачальниками електричної енергії за нерегульованим тарифом, плата за надання споживачу додаткових послуг, плата у рахунок відшкодування завданих збитків, сума пені, сума боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних сплачуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії, який зазначається у договорі. Рахунки на оплату платежів, передбачених даним договором, виписуються постачальником електричної енергії та надаються споживачу. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Відповідно до п.2.3.4. договору про постачання електричної енергії №20939 від 26.03.2008р. споживач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електроенергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком №7а (7б) «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач в порушення умов договору, не здійснював вчасно оплати за поставлену йому електричну енергію, що вбачається з долучених до матеріалів справи довідок та платіжних доручень за активну та реактивну електроенергію, внаслідок чого у відповідача перед позивачем, виникла заборгованість за активну електричну енергію за період з 01.12.2014 року по 05.05.2016р. в сумі 16100грн. 00коп., а також за перетікання реактивної електроенергії за період з 01.01.2015р. по 01.04.2016р. в сумі 724грн. 22коп.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на день прийняття рішення доказів у спростування вищевикладеного не представлено. Відповідачем в процесі розгляду справи здійснено часткову оплату боргу в розмірі 2000грн. 00коп. про що свідчить квитанція від 21.06.2016р., що підтверджено позивачем, відтак заборгованість відповідача перед позивачем становить 14100грн. 00коп.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Пунктом 4.2.1. договору №20939 від 26.03.2008р. сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених цим договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Так, згідно п.4.2.1 договору №20939 від 26.03.2008р., позивач за період з грудня 2015 року по березень 2016 року нарахував відповідачу пеню за спожиту активну електроенергію у розмірі 3890грн. 12коп.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною 1 ст.233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 ЦК України і статтею 233 ГК України. У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню.

Враховуючи обставини справи, зважаючи на скрутний фінансовий стан відповідача, відсутність коштів, сезонний характер роботи, відключення відповідача від електропостачання що зумовило припинення господарської діяльності, враховуючи вжиття заходів відповідачем щодо оплати заборгованості, а також наявність інфляційних процесів у економіці держави та враховуючи погодження представника позивача, суд прийшов до висновку про задоволення клопотання відповідача та зменшення стягнення пені на 90%. Відтак, стягненню підлягає пеня в розмірі 389грн. 01коп., в іншій частині пені належить відмовити у зв'язку із зменшенням судом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач, на підставі ст.625 ЦК України нарахував відповідачу за спожиту активну електроенергію інфляційні втрати у розмірі 568грн. 26коп. за період з грудня 2015 року по березень 2016 року, а також 3% річних в розмірі 357грн. 31коп. за період з грудня 2015 року по травень 2016 року. Розрахунки долучені до матеріалів справи.

Відповідно до вимог ст.26 Закону України "Про електроенергетику" та Правил користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), затверджених Національною комісією регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р. (в редакції постанови НКРЕ України від 17.10.2005р. №910 із змінами та доповненнями) постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, який укладається між споживачем та постачальником електричної енергії.

Згідно ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно із п. 5.1 ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до вимог ст.27 Закону України "Про електроенергетику", правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушенням в електроенергетиці є порушення правил користування електричною енергією.

Згідно п.2.3.2. договору споживач зобов'язувався дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки (години роботи) зазначеного в додатку №9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до п.4.2.2 договору №20939 від 26.03.2008р. за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50 000кВт-год і більше.

Згідно із Додатком №1 до Договору "Обсяги споживання електричної енергії" дозволена до використання потужність споживання електроенергії для відповідача за рік становить 180 тис.кВт.год., а за місяць 15 тис.кВт.год.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи акту та рахунку, відповідачем за листопад 2015р. спожито 18401 кВт/год., чим перевищено потужність споживання електроенергії на 3401 кВт/год. (18401 кВт/год. - 15000 кВт/год.(договірна потужність)), оплати за поставлену йому понаддоговірну електричну енергію не здійснив.

03.12.2015р. позивачем направлено відповідачу повідомлення за вих.№316-0792 від 02.12.2015р. про перевищення договірної величини споживання електричної енергії на 3401 кВт/год. та рахунок за перевищення договірної величини споживання електричної енергії №316511/114334-5 за листопад 2014р. на суму 4485,58 грн., про що свідчить фіскальний чек підприємства поштового зв'язку від 03.12.2015р.

За порушення умов п.4.2.2. договору відповідно до вимог діючого законодавства відповідачу нарахована двократна вартість фактично спожитої та договірної величини в сумі 4485грн. 58 коп. ((18401 кВт/год. - 15000 кВт/год.) х 1,3189 (середньозважений тариф за 1 кВт/год.) = 4485грн. 58коп.).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача щодо стягнення 14100грн. 00коп. - за активну електроенергію, 724грн. 22коп. - за реактивну електроенергію, 389грн. 12коп. - пені, 568грн. 26коп. - інфляційних втрат, 357грн. 32коп. - 3% річних та 4485грн. 58коп. - боргу за понаддоговірне споживання електроенергії є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. В частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2000грн. 00коп. провадження у справі №914/1442/16 належить припинити, у зв'язку із оплатою. В решті пені належить відмовити у зв'язку із зменшенням судом.

Судові витрати необхідно віднести на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

За умовами ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою у виняткових випадках, залежно від обставин справи, суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Відповідно до п.6 ч.1 ст.83 ГПК України, надано право господарському суду, приймаючи рішення відстрочити або розстрочити його виконання. Враховуючи обставини справи, що ускладнюють виконання відповідачем даного рішення у справі, його матеріальний інтерес та фінансовий стан сторін і ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, а також зважаючи на те, що відстрочка виконання рішення сприятиме як можливості продовження господарської діяльності відповідача та зробить реальною можливість отримання боргу позивачем, суд виходячи із інтересів обох сторін, та враховуючи погодження представника позивача, прийшов до висновку про задоволення заявленого відповідачем клопотання щодо відстрочення виконання судового рішення, терміном до 30.10.2016р.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4-3, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" (79026, м.Львів, вул.Козельницька,3, код ЄДРПОУ 00131587) 14100грн. 00коп. - заборгованості за активну електроенергію, 724грн. 22коп. - заборгованості за реактивну електроенергію, 389грн. 01коп. - пені, 568грн. 26коп. - інфляційних втрат, 357грн. 32коп. - 3% річних, 4485грн. 58коп. - боргу за понаддоговірне споживання електроенергії та 1378грн. 00коп.- судового збору.

3.Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

4.В частині стягнення основного боргу в сумі 2000грн. 00коп. провадження у справі №914/1442/16 припинити.

5.В решті позовних вимог відмовити.

6.Відстрочити виконання судового рішення у справі №914/1442/16, терміном до 30.10.2016р.

Повне рішення складено 07.07.2016р.

Суддя Іванчук С.В.