Рішення № 58955272, 12.07.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.07.16р. Справа № 904/5209/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клесівський кар'єр нерудних копалин "Технобуд", Рівненська область, Сарненський район, смт. Клесів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове підприємство ТД", м. Дніпропетровськ

про стягнення 4 128 236,09 грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 168 від 07.07.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність № 2 від 20.05.2016р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Клесівський кар'єр нерудних копалин "Технобуд" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове підприємство ТД" про стягнення 4 128 236,09 грн., з яких: 2 760 729,52 грн. - основний борг, 1 192 030,06 грн. - пеня, 175 476,51 грн. - 5% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 431-К від 12.09.2012р., в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 23.06.2016р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 11.07.2016р.

11.07.2016р. відповідач надав до суду відзив, в якому зазначив, що відповідач дійсно має заборгованість перед позивачем, тому позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

11.07.2016р. відповідач подав до суду заяву, в якій просив відстрочити виконання рішення суду до 01.07.2017р.

У судове засідання з'явились представники позивача та відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.09.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Клесівський кар'єр нерудних копалин "Технобуд" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове підприємство ТД" (покупець) було укладено договір поставки № 431-К (далі - договір).

Постачальник зобов'язується передати у власність покупця щебінь щільний природний з гравію (ДСТУ БВ 2.7-75-98) та пісок щільний природний з гравію (ДСТУ БВ 2.7-32-95) (далі продукція), а останній зобов'язується прийняти та оплатити її на умовах даного договору (п. 1.1. договору).

Найменування, загальна кількість, асортимент кожної парті продукції обумовлюється в письмових заявках покупця і зазначається у залізничних накладних (п. 1.2. договору).

Поставка постачальником продукції здійснюється залізничним транспортом згідно письмової заявки покупця на умовах СРТ - станція вантажоотримувача Інкотермс 2010. В письмовій заявці покупець зазначає: назву фракцій та кількість продукції, найменування вантажоотримувача його адресу та код, станцію вантажоотримувача, код станції вантажоотримувача (п. 2.1. договору).

Датою поставки відповідної партії продукції вважається дата, зазначена у залізничній накладній на штемпелі станції відправлення (п. 2.7. договору).

Ціна продукції- договірна, встановлюється постачальником та вказується в рахунку-фактурі на кожну партію замовленої продукції (п. 3.1. договору).

Загальну суму договору становить вартість всієї продукції, відвантаженої під час терміну дії договору (п. 3.2. договору).

Оплата продукції, що поставляється за даним договором, провадиться покупцем протягом 40 (сорока) календарних днів з дати поставки. Посилання на номер та дату цього договору в призначенні платежу є обов'язковим (п. 4.1. договору).

Грошові кошти вносяться шляхом прямого банківського переказу на поточний рахунок постачальника, якщо інший спосіб оплати не вказаний у узгодженій сторонами заявці (п. 4.2. договору).

У випадку невиконання та/або неналежного виконання сторонами умов даного договору винна сторона несе відповідальність відповідно до діючого законодавства України (п. 7.1. договору).

Всі зміни й доповнення до даного договору є невід'ємною його частиною й повинні бути підписані уповноваженими особами обох сторін (п. 9.1. договору).

Договір вступає в силу з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2012 р., але в будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. У випадку, якщо жодна з сторін за місяць до припинення дії договору не дасть письмове повідомлення про припинення дії договору, він вважається пролонгованим на наступний рік з 1 січня по 31 грудня. Дана умова діє на кожний наступний рік (п. 9.5. договору).

Позивач стверджує, що свої зобовязання за договором виконав належним чином, поставив відповідачу товар на загальну суму 2 788 908,54 грн., про що свідчать підписані сторонами та скріплені їх печатками видаткові накладні:

- № 12020195 від 09.10.2012р. на суму 42 063,00 грн. (а.с. 19);

- № 12020196 від 09.10.2012р. на суму 35 802,72 грн. (а.с. 20);

- № 12020197 від 09.10.2012р. на суму 39 243,78 грн. (а.с. 21);

- № 12020198 від 09.10.2012р. на суму 44 794,80 грн. (а.с. 22);

- № 12020267 від 10.10.2012р. на суму 89 377,08 грн. (а.с. 23);

- № 12020268 від 10.10.2012р. на суму 45 054,48 грн. (а.с. 24);

- № 12020269 від 10.10.2012р. на суму 27 619,86 грн. (а.с. 25);

- № 12020357 від 11.10.2012р. на суму 27 461,58 грн. (а.с. 26);

- № 12020356 від 11.10.2012р. на суму 27 303,30 грн. (а.с. 27);

- № 12020355 від 11.10.2012р. на суму 28 607,28 грн. (а.с. 28);

- № 12020354 від 11.10.2012р. на суму 45 054,48 грн. (а.с. 29);

- № 12020456 від 12.10.2012р. на суму 45 314,16 грн. (а.с. 30);

- № 12020457 від 12.10.2012р. на суму 17 114,76 грн. (а.с. 31);

- № 12020476 від 12.10.2012р. на суму 11 409,84 грн. (а.с. 32);

- № 12020477 від 12.10.2012р. на суму 60 411,60 грн. (а.с. 33);

- № 12020570 від 13.10.2012р. на суму 44 883,12 грн. (а.с. 34);

- № 12020571 від 13.10.2012р. на суму 29 103,36 грн. (а.с. 35);

- № 12020572 від 13.10.2012р. на суму 26 206,20 грн. (а.с. 36);

- № 12020573 від 13.10.2012р. на суму 28 689,96 грн. (а.с. 37);

- № 12020617 від 15.10.2012р. на суму 5 704,92 грн. (а.с. 38);

- № 12020618 від 15.10.2012р. на суму 55 318,86 грн. (а.с. 39);

- № 12020734 від 16.10.2012р. на суму 34 312,20 грн. (а.с. 40);

- № 12020733 від 16.10.2012р. на суму 43 159,50 грн. (а.с. 41);

- № 12020747 від 16.10.2012р. на суму 51 840,36 грн. (а.с. 42);

- № 12020843 від 17.10.2012р. на суму 29 842,02 грн. (а.с. 43);

- № 12020844 від 17.10.2012р. на суму 59 003,88 грн. (а.с. 44);

- № 12020842 від 17.10.2012р. на суму 44 013,48 грн. (а.с. 45);

- № 12020952 від 18.10.2012р. на суму 59 258,94 грн. (а.с. 46);

- № 12020953 від 18.10.2012р. на суму 27 382,44 грн. (а.с. 47);

- № 12020954 від 18.10.2012р. на суму 45 703,68 грн. (а.с. 48);

- № 12021667 від 26.10.2012р. на суму 45 970,08 грн. (а.с. 49);

- № 12021974 від 27.10.2012р. на суму 28 524,60 грн. (а.с. 50);

- № 12021975 від 27.10.2012р. на суму 22 985,04 грн. (а.с. 51);

- № 12022421 від 27.10.2012р. на суму 28 772,64 грн. (а.с. 52);

- № 12022420 від 27.10.2012р. на суму 22 902,36 грн. (а.с. 53);

- № 12022427 від 29.10.2012р. на суму 26 737,92 грн. (а.с. 54);

- № 12022428 від 29.10.2012р. на суму 52 153,26 грн. (а.с. 55);

- № 12022429 від 29.10.2012р. на суму 44 349,12 грн. (а.с. 56);

- № 12021978 від 30.10.2012р. на суму 5 704,92 грн. (а.с. 57);

- № 12021979 від 30.10.2012р. на суму 5 704,92 грн. (а.с. 58);

- № 12021985 від 30.10.2012р. на суму 11 575,20 грн. (а.с. 59);

- № 12021995 від 30.10.2012р. на суму 26 842,68 грн. (а.с. 60);

- № 12022005 від 30.10.2012р. на суму 29 331,90 грн. (а.с. 61);

- № 12022009 від 30.10.2012р. на суму 41 520,00 грн. (а.с. 62);

- № 12022008 від 31.10.2012р. на суму 28 906,80 грн. (а.с. 63);

- № 12022012 від 31.10.2012р. на суму 28 524,60 грн. (а.с. 64);

- № 12022013 від 31.10.2012р. на суму 28 689,96 грн. (а.с. 65);

- № 12022015 від 31.10.2012р. на суму 41 640,00 грн. (а.с. 66);

- № 12024270 від 01.11.2012р. на суму 131 209,92 грн. (а.с. 67);

- № 12024274 від 01.11.2012р. на суму 24 182,10 грн. (а.с. 68);

- № 12024271 від 02.11.2012р. на суму 132 410,16 грн. (а.с. 69);

- № 12024273 від 02.11.2012р. на суму 26 842,68 грн. (а.с. 70);

- № 12024272 від 05.11.2012р. на суму 131 461,86 грн. (а.с. 71);

- № 12024275 від 05.11.2012р. на суму 26 920,26 грн. (а.с. 72);

- № 12024281 від 06.11.2012р. на суму 133 882,56 грн. (а.с. 73);

- № 12024282 від 06.11.2012р. на суму 41 702,46 грн. (а.с. 74);

- № 12024283 від 07.11.2012р. на суму 44 013,48 грн. (а.с. 75);

- № 12024280 від 07.11.2012р. на суму 124 262,46 грн. (а.с. 76);

- № 12024708 від 08.11.2012р. на суму 117 536,04 грн. (а.с. 77);

- № 12024709 від 08.11.2012р. на суму 26 765,10 грн. (а.с. 78);

- № 12024713 від 09.11.2012р. на суму 8 292,42 грн. (а.с. 79);

- № 12024714 від 09.11.2012р. на суму 86 694,30 грн. (а.с. 80);

- № 12024715 від 09.11.2012р. на суму 40 841,10 грн. (а.с. 81).

Як зазначає позивач, відповідач, в порушення умов договору, за поставлений товар розрахувався частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 2 760 729,52 грн.

02.10.2013р. сторонами було підписано додаткову угоду № 3 (а. с. 16) до договору, якою сторони встановили, що станом на 02 жовтня 2013 року заборгованість покупця перед постачальником за продукцію, поставлену за договором поставки № 431-К від 12.09.2012р., становить 2 760 729,52 грн. Підписанням цієї додаткової угоди покупець визнає в повному обсязі суму заборгованості перед постачальником в розмірі 2 760 729,52 грн. та підтверджує відсутність у нього будь-яких заперечень щодо розміру зазначеної заборгованості чи інших претензій до постачальника з приводу поставки продукції за договором поставки № 431-К від 12.09.2012р. Також в п. 3. додаткової угоди № 3 сторони прийшли до взаємної згоди внести зміни до п.4.1. та п. 4.5., виклавши їх в наступній редакції:

« 4.1. Оплата продукції, що поставлена за даним договором та буде поставлена після підписання цієї додаткової угоди, проводиться покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника у строк, вказаний в п.4.5 даного договору.

« 4.5. Покупець зобов'язується до 30 квітня 2014 року повністю оплати поставлену продукцію за договором шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника суми заборгованості в розмірі 2 760 729,52 грн.»

28.05.2015р. сторонами укладено додаткову угоду № 4 до договору (а.с. 17-18), в якій сторонами встановлено та взаємно підтверджується наступне:

Станом на 28 травня 2015 року сума простроченої заборгованості покупця перед постачальником за продукцію, поставлену за договором поставки № 431-К від 12.09.2012р., становить 2 760 729,52 грн. (п. 1.1. додаткової угоди № 4).

Сума пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми вищевказаної простроченої заборгованості за кожний календарний день прострочення, яка підлягає сплаті покупцем на користь постачальника за прострочення оплати продукції в період з 01 травня 2014р. по 28 травня 2015р., становить 980 701,89 грн. (п. 1.2. додаткової угоди № 4)

Сума 5 (п'яти) процентів річних, що підлягає сплаті покупцем постачальнику відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 7.2. договору поставки 431-К від 12.09.2012р. за прострочення виконання грошового зобов'язання в період з 01 травня 2014р. по 28 травня 2015р. становить 148 625,58 грн. (п. 1.3. додаткової угоди № 4).

Загальна заборгованості покупця перед постачальником, а саме сума простроченої заборгованості згідно п. 1.1 цієї додаткової угоди (2 760 729,52 грн.), сума пені згідно п.1.2 цієї додаткової угоди (980 701,89 грн.) та сума 5 % річних згідно п.1.3. цієї додаткової угоди (148 625,58 грн.) становить 3 890 056,98 грн. (п. 1.4. додаткової угоди № 4).

Приймаючи до уваги складний фінансово-матеріальний стан покупця та з метою уникнення довготривалих та витратних для постачальника судових процедур стягнення вищевказаної заборгованості, сторони, керуючись ст. 6, ст. 605 та ст. 627 Цивільного кодексу України, прийшли до взаємної згоди про врегулювання вказаної в п. 1.4 даної додаткової угоди заборгованості покупця перед постачальником на наступних умовах: покупець зобов'язується до 31 березня 2016 р. здійснити повне погашення простроченої заборгованості згідно з п. 1.1. цієї додаткової угоди (2 760 729,52 грн.) і в добровільному порядку сплатити постачальнику 50% вказаної п.1.2 цієї додаткової угоди суми пені, що становить 490 350,95 грн. та 50 % вказаної п. 1.3 цієї додаткової угоди суми 5 % річних, що становить 74 312,79 грн., разом - 3 325 393,26 грн. (п. 2.1. додаткової угоди № 4).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

11.07.2016р. відповідач надав до суду відзив, в якому зазначив, що відповідач дійсно має заборгованість перед позивачем, тому позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З огляду на викладене, господарський суд приймає визнання відповідачем позову в частині стягнення основного боргу у розмірі 2 760 729,52 грн.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 192 030,06 грн. та 5 % річних у розмірі 175 476,51 грн.

Відповідно до п. 7.2. договору, у випадку невиконання сторонами у встановлений термін зобов'язань за цим договором, винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов'язань за кожний календарний день прострочення до моменту повного виконання зобов'язань. Якщо покупець прострочить термін оплати поставленої продукції, більше ніж на 20 банківських днів, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику додатково, крім пені, штраф у розмірі 5 (п'яти) % від несплаченої суми.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Судом здійснено перевірку розрахунку позивача та встановлено, що розмір пені розраховано не вірно.

Відповідно до здійсненого судом розрахунку розмір пені становить 1 191 452,66 грн.

Щодо нарахованих позивачем 5% відсотків річних господарський суд зазначає наступне.

В позовній заяві позивач нараховує 5 % річних на суму заборгованості, посилаючись на п. 7.2. договору та на ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 4.1., 4.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних.Якщо укладеним сторонами договором передбачено збільшення розміру процентів у зв'язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшено проценти, слід вважати іншим розміром процентів.

Відповідно до п. 7.2. договору якщо покупець прострочить термін оплати поставленої продукції, більше ніж на 20 банківських днів, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику додатково, крім пені, штраф у розмірі 5 (п'яти) % від несплаченої суми.

Тобто, у п.7.2 договору сторони передбачили стягнення штрафу у розмірі 5 % від несплаченої суми. Згідно зі до ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Оскільки умовами договору поставки № 431-К від 12.09.2012р. не передбачено інший розмір процентів річних - застосуванню підлягають положення ст.625 Цивільного кодексу України щодо нарахування та стягненен трьох (а не п`яти) процентів річних від простроченої суми.

Так, до стягнення належать 3% рычних (за періоди зазначені позивачем: 01.05.2014-28.05.2015 (а.с.10) та 01.04.2016-10.06.2016 (а.с.17)) у розмірі 105 285,91 грн.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобовязання є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 4 057 468,09 грн., з яких: 2 760 729,52 грн. - основний борг, 1 191 452,66 грн. - пеня, 105 285,91 грн. - 3% річних.

11.07.2016р. відповідач подав до суду заяву, в якій просив надати відстрочку виконання рішення суду до 01.07.2017р.

Заява мотивована наступним. Станом на сьогодні, відповідач має складне фінансове становище, що повністю унеможливлює виконання рішення господарського суду. За 2015-2016 рік фінансове становище відповідача є катастрофічним, внаслідок цього виконання судового рішення буде практично неможливим. За 2015 рік та за 1 квартал 2016 року ТОВ «Торгівельно - промислове підприємство ТД» є повністю збитковим. Крім того, станом на сьогодні у відповідача взагалі відсутні кошти на рахунках, що дозволили б виконати рішення суду, що підтверджується довідкою банку про стан рахунку. Товар (гранітний щебінь, відсів) який був придбаний у позивача, був поставлений на Дочірнє підприємство «Львівський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України по договору поставки № 5/09/2012 від 05.09.2012 р. Станом на сьогодні заборгованість ДП «Львівський облавтодор» на користь ТОВ «ТПП ТД» становить близько 4 000 000,00 грн., яку відповідач разом з позивачем мають намір стягнути найближчим часом, шляхом подання відповідного позову. Тому відповідач вважає, що термін відстрочку виконання судового рішення до 01.07.2017р. дозволить в повній мірі виконати погашення заборгованості перед позивачем у розмірі 4 128 236,09 грн.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, обовязковою умовою надання відстрочки виконання судового рішення є в тому числі наявність обставин, що ускладнюють виконання такого рішення.

На думку суду надані відповідачем докази підтверджують наявність обставин, які ускладнюють виконання судового рішення. Зокрема, суд враховує доданий до заяви фінансовий звіт станом на 31.03.2016р. та станом на 31.12.2015р., довідку АТ «Укрсиббанк» про те, що залишок грошових коштів на рахунку відповідача станом на 11.07.2016р. складає 2,02 грн.

У судовому засіданні 11.07.2016р. представник позивача не заперечував проти задоволення заяви про відстрочення виконання рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе надати відстрочку виконання рішення до 01.07.2017р.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача 1058,89 грн. (1,71 %), на відповідача 60864,65 грн. (98,29 %).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове підприємство ТД" (49050, м. Дніпро, вул. Володі Дубініна, буд. 3, ідентифікаційний код 32627569) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Клесівський кар'єр нерудних копалин "Технобуд" (34550, Рівненська область, Сарненський район, смт. Клесів, вул. Промислова, буд. 13, ідентифікаційний код 32404265) 4 057 468,09 грн., з яких: 2 760 729,52 грн. - основний борг, 1 191 452,66 грн. - пеня, 105 285,91 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 60864,65 грн., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області № 904/5209/16 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислове підприємство ТД" (49050, м. Дніпро, вул. Володі Дубініна, буд. 3, ідентифікаційний код 32627569) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Клесівський кар'єр нерудних копалин "Технобуд" (34550, Рівненська область, Сарненський район, смт. Клесів, вул. Промислова, буд. 13, ідентифікаційний код 32404265) 4 057 468,09 грн., з яких: 2 760 729,52 грн. - основний борг, 1 191 452,66 грн. - пеня, 105 285,91 грн. - 3% річних, а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 60864,65 грн. - до 01 липня 2017р.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.07.2016р.

Суддя ОСОБА_3