Ухвала суду № 58954420, 13.07.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотання

"13" липня 2016 р.Справа № 5017/3566/2012

За заявою кредитора: Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль"

до боржника: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (65000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1);

про визнання банкрутом

Суддя господарського суду

Одеської області Грабован Л.І.

Представники сторін та учасників:

від кредиторів: ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - Байрамов О.В. згідно довіреності № 800/15 від 22.12.2015р.;

ліквідатор банкрута: арбітражний керуючий Панов А.Б.;

присутній арбітражний керуючий Бойко Т.О.

Суть спору: про визнання банкрутом

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.12.2012р. (суддя - Ровинський О.Ю.) (т. а.с. 1-2) порушено провадження у справі про банкрутство боржника - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

Постановою господарського суду Одеської області від 23.01.2013р. (т.1 а.с.103-108) визнано банкрутом Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Панова А.Б.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.06.2013р. (т. 1 а.с. 140-143) затверджено поданий ліквідатором банкрута реєстр грошових вимог кредиторів до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 із вказівкою розміру та черговості задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.09.2014р. (т. 2 а.с. 115-121) скасовано арешти та інші обмеження щодо розпорядження нерухомим майном банкрута Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.12.2015р. (т. 3 а.с. 81) справу № 5017/3566/2012 прийнято до свого провадження суддею Антощук С.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.02.2016р. суддею Грабован Л.І. справу №5017/3566/2012 прийнято до свого провадження.

11.05.2016р. представником ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до господарського суду Одеської області надано клопотання (т. 3 а.с. 127-129) з посиланням на норми ст. 91 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 52, 364, 370, 371 Цивільного кодексу України про накладення арешту на квартиру загальною площею 155, 6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на спільній власності ОСОБА_3; накладення арешту на спільне сумісне майно подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_3, а саме: комплекс, автозаправна станція, за адресою АДРЕСА_7, двокімнатну квартиру загальною площею 46, 5 кв.м. за адресою АДРЕСА_3, нежитлові підвальні приміщення загальною площею 218, 4 кв.м. за адресою АДРЕСА_8; виділення частки у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_7 в натурі, визнати право власності за ОСОБА_3 за наступним майном: двокімнатна квартира загальною площею 46, 5 кв.м. за адресою АДРЕСА_3, нежитлові підвальні приміщення загальною площею 218, 4 кв.м. за адресою АДРЕСА_8; включити до складу ліквідаційної маси ФОП ОСОБА_3 у справі № 5017/3566/2012 майна, а саме: ? квартири загальною площею 155, 6 кв. м. за адресою АДРЕСА_1, двокімнатну квартиру загальною площею 46, 5 кв.м. за адресою АДРЕСА_3, нежитлові підвальні приміщення загальною площею 218, 4 кв.м. за адресою АДРЕСА_8; припинення права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_7 У клопотанні вказано, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 54265146 від 29.022.016р за ОСОБА_3 зареєстровано? квартири загальною площею 155, 6 кв. м. за адресою АДРЕСА_1. Посилаючись на ст. 91 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на думку заявника виявлене майно боржника необхідно накласти арешт для забезпечення вимог кредитора ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" в особі в особі Одеської обласної дирекції АТ „Райффайзен Банк Аваль". Заявник зазначає, що згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 56709579 від 05.04.2016р. за ОСОБА_7 зареєстровано: комплекс, автозаправна станція, за адресою АДРЕСА_7, двокімнатна квартира загальною площею 46, 5 кв.м. за адресою АДРЕСА_3, нежитлові підвальні приміщення загальною площею 218, 4 кв.м. за адресою АДРЕСА_8, квартира, місто стоянки №17, загальною площею 342, 4 кв.м., за адресою АДРЕСА_5, у заставі АКБ „УКРСОЦБАНК". Заявник посилається на норми ст. 52 Цивільного кодексу України, ст. 60 Сімейного кодексу України, на думку заявника майно, яке належить ОСОБА_7 - це майно спільної сумісної власності подружжя, а тому відповідно до ст. 52 Цивільного кодексу України необхідно звернути стягнення на спільне сумісне майно у відповідній частці, яке належить ОСОБА_3 Також заявник посилається на норми ст.ст. 364,ч.1.ст.379, ч.1 ст.371 ЦК України.

15.06.2016р. ліквідатором банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_2 надано відзив на клопотання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (т. 3 а.с. 148-149), згідно якого ліквідатор банкрута вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав. У відзиві ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Панов А.Б. посилається на норми ст. 41 Конституції України, ст. ст. 50, 325 Цивільного кодексу України вказує, що фізична особа-підприємець та фізична особа - це один суб'єкт із різними правовими статусами та майном, яке не може бути передано між цими статусами. На думку ліквідатора банкрута, з урахуванням положень ст. 52 Цивільного кодексу України правовий статус підприємця для фізичної особи - це виключно реалізація додаткових прав та обов'язків, які накладаються цим статусом, відокремлення майна фізичної особи та фізичної особи-підприємця є необґрунтованими, а відповідно наслідки таких відокремлень відсутні, якщо це прямо не передбачено чинними нормами Податкового кодексу. У відзиві ліквідатором банкрута зазначено, що з огляду на положення на ст.ст. 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, ст.ст. 47-49 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницької діяльністю, усім своїм майном. Вказує на висновок, викладений у постанові Верховного суду України від 04.12.2013рє. №6-125цс13. Крім того, вказує. що ОСОБА_7 є поручителем по кредитному договору № 010/2-0-1/276 від 06.08.2008р., який укладено між АТ „Райффайзен Банк Аваль" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 Вважає, що не задоволені вимоги кредитора, з урахуванням наявності майна, вказаного у клопотання банку, можуть бути заявлені в порядку, встановленому цивільним законодавством України, як до боржника за основним зобов'язанням, так і до поручителя.

Розглянувши клопотання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", вислухавши пояснення сторін, суд встановив:

Відповідно до положень ч.1 ст. 38, Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в якій зазначені наслідки визнання боржника банкрутом, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом, серед іншого скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження таким майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном боржника не допускається.

Враховуючи те, що постановою господарського суду Одеської області від 23.01.2013р. визнано банкрутом Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, суд відмовляє у клопотанні в частині накладення арешту на майно банкрута, оскільки це суперечить нормам Закону. Накладення арешту на спільне сумісне майно подружжя межах справи про банкрутство чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до ч.1-1 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №4212-У1 від 22.12.2011р., який набрав чинності 19.01.2013р. положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Враховуючи, що постанову про визнання боржника банкрутом у справі №5017/3566/2012 про банкрутство ФОП ОСОБА_3 було прийнято 23.01.2013р., тобто після набрання чинності Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011р. №4212-VI, суд застосовує наслідки визнання боржника банкрутом, передбачені у вказаній редакції Закону.

Як вказано у ч.8 ст. 90 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі визнання фізичної особи банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно фізичної особи, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством не може бути звернено стягнення та майно, яке перебуває в заставі з підстав, не пов'язаних із здійсненням такою особою підприємницькою діяльності.

Відповідно до ч.10 ст. 91 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" продажу підлягає все майно фізичної особи, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено цим Законом.

Ч.6 ст. 42 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначає, що ліквідатор, виявивши частку, яка належить банкруту в спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів у встановленому порядку порушує питання про виділення цієї частки.

Ст. 52 ЦК передбачено, що Фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

Ст.370 ЦК України передбачено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Згідно зі ст.371 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї, крім випадків, установлених законом. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, для звернення стягнення на неї здійснюється у порядку, встановленому статтею 366 цього Кодексу.

За полодженнми ст. 366 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї.

Згідно зі ст. 367ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Таким чином, стягнення за зобов'язаннями фізичної особи-підприємця може бути звернено на його частку у праві спільної сумісної власності подружжя, проте лише після виділення такої частки в натурі у порядку та у встановленому Законом порядку згідно з підвідомчістю (ст. 371,366,367 ЦК України, ст. 73 СК України, )

За положеннями ч.4 ст. 10 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Розгляд питань виділення частки у спільній сумісній власності подружжя, припинення права спільної сумісної власності подружжя не входить до компетенції господарського суду межах справи про банкрутство за клопотанням кредитора, тому у задоволенні клопотання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в цій частині суд відмовляє.

Клопотання в частині включення до складу ліквідаційної маси банкрута майна також судом не задовольняється, оскільки формування ліквідаційної маси та включення до неї об'єктів є компетенцією ліквідатора.

Керуючись ст.ст. 40,91 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про про накладення арешту на квартиру загальною площею 155, 6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на спільній власності ОСОБА_3; накладення арешту на спільне сумісне майно подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_3, а саме: комплекс, автозаправна станція, за адресою АДРЕСА_7, двокімнатну квартиру загальною площею 46, 5 кв.м. за адресою АДРЕСА_3, нежитлові підвальні приміщення загальною площею 218, 4 кв.м. за адресою АДРЕСА_8; виділення частки у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_7 в натурі, визнати право власності за ОСОБА_3 за наступним майном: двокімнатна квартира загальною площею 46, 5 кв.м. за адресою АДРЕСА_3, нежитлові підвальні приміщення загальною площею 218, 4 кв.м. за адресою АДРЕСА_8; включити до складу ліквідаційної маси ФОП ОСОБА_3 у справі № 5017/3566/2012 майна, а саме: ? квартири загальною площею 155, 6 кв. м. за адресою АДРЕСА_1, двокімнатну квартиру загальною площею 46, 5 кв.м. за адресою АДРЕСА_3, нежитлові підвальні приміщення загальною площею 218, 4 кв.м. за адресою АДРЕСА_8; припинення права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_7

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття згідно ч. 4 ст. 8 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалу може бути оскаржено у встановленому порядку згідно ст.ст. 91, 93, 106 ГПК України та ст. 8 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Копію ухвали надіслати: ОСОБА_3 (АДРЕСА_1), ОСОБА_7 (АДРЕСА_1).

Суддя Л.І. Грабован