Постанова № 58953760, 14.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/5660/15 Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Кузик М.А.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МДС ГАРАНТ" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "МДС ГАРАНТ", звернувся в суд з адміністративним позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.01.2015 №0000012204 та №0000022204.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2016 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права , просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Сторони, що були належним чином повідомлені, в судове засідання на апеляційний розгляд не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення клопотання, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 03.12.2014 по 09.12.2014 Ірпінською об'єднаною державною податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області по справі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "МДС ГАРАНТ", за результатами якої складено Акт від 16.12.2014 №1493/22-4/37824152 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «МДС ГАРАНТ» з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість за період 01.06.2012 по 31.08.2012 та податку на прибуток за 2-3 квартали 2012 року по розрахунках з ТОВ «Будівельна Компанія «Стандарт-С».

Згідно Акту перевірки позивачем при взаємовідносинах з ТОВ «Будівельна Компанія «Стандарт-С» допущено наступні порушення норм податкового законодавства:

- п.138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за 2-3 квартали 2012 року всього у сумі 123033,19 грн., в т.ч. у 2 кварталі 2012 року у сумі 32089,55 грн., у 3 кварталі 2012 року у сумі 90943,64 грн.;

- пункту 198.2, 198.3, 198.6, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «МДС ГАРАНТ» занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за червень-серпень 2012 року на загальну суму 117174 грн., у т.ч. за червень 2012 року на суму 20260 грн., за липень 2012 року на суму 20195 грн., за серпень 2012 року на суму 76719 грн.

Висновки податкового органу ґрунтуються, як на наявній податковій інформації щодо відсутності у контрагента позивача матеріальної та технічної бази, кількості працівників необхідної для виконання господарської діяльності, так і твердженнях перевіряючих осіб щодо документального не підтвердження господарських операції між позивачем та ТОВ «Будівельна Компанія «Стандарт-С».

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 05.01.2015 року:

- №0000012204 з ПДВ на загальну суму 146467,50 грн. ( 117174 грн. - за основним платежем та 29293,50 грн. - штрафних фінансових санкцій);

- №0000022204 з прибутку приватних підприємств на загальну суму 153791,49 грн. (123033,19 грн. - за основним платежем та 30758,30 грн. - штрафних фінансових санкцій).

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції вважав, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом підтверджується наданими суду першої інстанції документами первинного бухгалтерського обліку, а тому вважав правомірним включення до складу податкового кредиту та валових витрат коштів, сплачених позивачем відповідно до договорів, укладених із ТОВ «Будівельна Компанія «Стандарт-С».

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та фактам. Колегія судді звертає увагу на наступне.

Відповідно до пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 ПК, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 ПК, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 ПК, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

Відповідно, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Таким чином, для вирішення справи по суті необхідно з'ясувати чи мали господарські операції позивача з його контрагентом реальний характер, та чи відповідали ці операції меті господарської діяльності позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «МДС ГАРАНТ» (замовник) та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СТАНДАРТ-С» (підрядник) було укладено Договір підряду №04/су від 21.05.2012, предметом якого є виконання комплексу робіт по улаштуванню фасаду житлового будинку №3 по вул. Сергія Лазо (у дворах будинків №4 та №6) в Дніпровському районі м. Києва орієнтовною площею 4150 кв. м.

Також, між ТОВ «МДС ГАРАНТ» (замовник) та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СТАНДАРТ-С» (підрядник) було укладено договір підряду №05/су від 01.08.2012р., предметом якого є виконання комплексу робіт по улаштуванню фасаду житлового будинку №1 секції 5-6 житлово-офісного комплексу по вулиці Танковій, 1 у Шевченківському районі м. Києва орієнтовною площею 9000 кв. м.

За змістом вказаних договорів (а.с. 165-167, 179-182) Підрядник зобов'язується виконати комплекс робіт по утепленню та оздобленню стін фасадів, згідно Додатку № 1 (Договірна ціна) і здати роботи Замовнику у стані, що відповідає умовам даного Договору; забезпечити відповідність результату робіт проектній документації, встановленим нормам і правилам, вимогам Замовника; здійснювати приймання, розвантаження, складування та подачу до місця виконання робіт матеріалів, виробів та конструкцій, раціонального їх використання та звітувати перед Замовником про нормативні витрати; надати наказ по підприємству про призначення відповідальних осіб за виконання робіт; забезпечувати виконання необхідних заходів по техніці безпеки, охороні праці, пожежній та електробезпеці; за свій рахунок усувати дефекти та недоробки у виконаних роботах.

Згідно п.2.2 вказаних Договорів Замовник зобов'язується передати Підряднику по акту затверджену «до виконання робіт» проектну документацію, необхідну для виконання передбачених цим Договором робіт; забезпечити присутність свого представника для підписання актів здачі-приймання результатів робіт; вчасно, згідно заявок, забезпечувати Підрядника матеріалами без передачі у право власності; прийняти та оплатити виконані Підрядником роботи.

На підтвердження виконання зазначених договорів позивач надав суду першої інстанції наступні первинні господарські документи: Акти приймання виконаних будівельних робіт, розрахунки договірної ціни, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, банківські платіжні документи.

Разом з тим, позивачем не надано передбачені умовами договору наступні документи: проектну документацію, звіти про нормативні витрати; наказ по підприємству про призначення відповідальних осіб за виконання робіт.

Крім того, як вбачається зі змісту зазначених вище договорів підряду, контрагент позивача зобов'язувався лише виконати своїми силами певний обсяг робіт. Забезпечення робіт матеріалами, обладнанням та механізмами, за відповідною заявкою, здійснює Замовник.

Втім первісні бухгалтерські документи, які б вказували на передачу ( постачання) позивачем будівельних матеріалів та інших матеріально-технічних цінностей в підзвіт для виконання обумовлених вказаними договорами підрядних робіт суду не надано.

Не надано документів бухгалтерського обліку щодо руху товарно-матеріальних цінностей від від Генпідрядника до позивача, від позивача до підрядника (придбання, облік, списання будівельних матеріалів, тощо).

Таким чином, за наслідками дослідження наданих позивачем документів, колегія суддів вважає відсутньою первинну документацію, яка має бути наявною у відповідності до умов вищезазначених договорів, що не дає можливість встановити реальність виконання договірних взаємовідносин.

Зазначеним обставинам суд першої інстанції не надав належної оцінки.

Отже, відсутність документів первісного бухгалтерського обліку не дає можливості стверджувати про реальність здійснення господарських операцій за договорами укладеними між позивачем та контрагентом.

Водночас колегія суддів, звертає увагу, що наявна у податкового органу інформація про відсутність у контрагента позивача необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності та виконання ними взятих на себе договірних зобов'язань, не спростовується матеріалами справи та наданими позивачем доказами.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів відповідача що, зазначені вище господарські операції позивача мали безтоварний характер, а отже і нарахування відповідачем податкових зобов'язань позивачу за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями є правомірним.

Відповідно до п. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.

Крім того, вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів звертає увагу, що на час подання відповідачем апеляційної скарги, останній в силу положень Закону України «Про судовий збір» не був звільнений від сплати судового збору, однак судовий збір за подання апеляційної скарги не сплатив.

Апелянт повинен був сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову суду в розмірі 4954,28 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2016 року відстрочено сплату судових витрат до закінчення апеляційного провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МДС ГАРАНТ" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, з апелянта має бути стягнуто розмір судового збору, що не був сплачений при поданні апеляційної скарги.

Оскільки доказів сплати судового збору не надано, суд стягує з апелянта несплачений ним при поданні апеляційної скарги судовий збір в сумі 4954,28 грн.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2016 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "МДС ГАРАНТ" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Стягнути з Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області за рахунок бюджетних асигнувань несплачений при поданні апеляційної скарги судовий збір в сумі 4954,28 грн. (рахунок - 31211206781007, код ЄДРПОУ - 38004897, МФО банку - 820019, отримувач - УДКСУ у Печерському районі, банк - ГУДКСУ у м. Києві, призначення платежу- *;101;Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський апеляційний адміністративний суд, Код класифікації доходів бюджету 22030001.).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 14.07.2016.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.