Постанова № 58952915, 13.07.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2016 року Справа № 876/10163/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мікули О.І.,

суддів Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря судового засідання Кіри Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕСКБАНК" ОСОБА_2 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕСКБАНК" ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач - ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до відповідача- уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ІМЕКСБАНК ОСОБА_2, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просив визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ІМЕКСБАНК ОСОБА_2 щодо не включення ОСОБА_3Я,, іпн. НОМЕР_1, до переліку вкладників АТ ІМЕКСБАНК, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у розмірі вкладу на суму еквівалентну 9000 доларам США по курсу НБУ, в порядку передбаченому ч.1 ст.26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб; зобовязати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ІМЕКСБАНК ОСОБА_2 надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_3, іпн. НОМЕР_1, як вкладника який має право на відшкодування коштів за вкладами у АТ ІМЕКСБАНК за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №660027880 банківського рахунку у доларах США від 04 листопада 2010 року, в розмірі вкладу на суму еквівалентну 9000 доларам США по курсу НБУ, в порядку передбаченому ч. 1 ст. 26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року позов задоволено. Визнано незаконною відмову уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ ІМЕКСБАНК ОСОБА_2 щодо не включення ОСОБА_3, іпн. НОМЕР_1, до переліку вкладників АТ ІМЕКСБАНК, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у розмірі вкладу на суму еквівалентну 9000 доларів США по курсу НБУ, в порядку передбаченому ч.1 ст.26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб. Зобовязано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ІМЕКСБАНК ОСОБА_2 надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_3, іпн. НОМЕР_1, як вкладника який має право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "ІМЕКСБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором №660027880 банківського рахунку у доларах США від 04 листопада 2010 року, у розмірі вкладу на суму еквівалентну 9000 (девять тисяч) доларів США по курсу НБУ, в порядку передбаченому ч.1 ст.26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 - представник уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕСКБАНК" ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що оскільки позивач грошові кошти банку на надавав, безпосередньо не укладав з АТ «ІМЕКСБЛНК» жодних договорів банківського рахунку (вкладу) на суму 9000 дол. США, а набув своїх прав на підставі договору цесії, укладеного з вкладником - третьою особою (ОСОБА_4П.), яка сама і підписувала та укладала з АТ «ІМЕКСБАНК» вищезазначений договір банківського рахунку, та відомості про яку вносились в базу даних АТ «ІМЕКСБАНК», позивач (як новий кредитор на суму набутих прав вимоги, що на сьогоднішній день не значиться в базі даних АТ «ІМЕКСБАНК» як вкладник банку, а «переоформлення» набутих ним прав вимог є неможливим) не відповідає передбаченим в Законі ознакам «вкладника» та не має права вимагати від АТ «ІМЕКСБАНК» або Відповідача включення його в реєстр (перелік) вкладників як особи, що мають право отримати виплату сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Просить скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача ОСОБА_5 у судовому засіданні не погодився з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідач (апелянт) у судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, а тому суд вважає можливим проведення розгляду справи в його відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову скасувати з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 04 листопада 2010 року ПАТ ІМЕКСБАНК та ОСОБА_4 уклали договір №660027880 банківського рахунку у доларах США, відповідно до якого банк відкрив ОСОБА_4 поточний рахунок 26204335637005//26201110298101 та зобовязувався приймати і зараховувати на нього грошові кошти, що надходять клієнту, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій з рахунком (п 1.1. Договору).

Відповідно до виписки за вищевказаним рахунком від 21 січня 2015 року залишок коштів становив 77488,30 доларів США.

26 січня 2015 року ОСОБА_4 подала до відділення №298 АТ ІМЕКСБАНК у м.Тернополі повідомлення про відступку ОСОБА_3 права вимоги за договором №660027880 банківського рахунку у доларах США від 04 листопада 2010 року в частині на суму 9000 доларів США.

26 січня 2015 року ОСОБА_3 подав до відділення №298 АТ ІМЕКСБАНК у м. Тернополі вимогу, згідно з якою він набув належне ОСОБА_4 право вимоги за договором №660027880 банківського рахунку у доларах США від 04 листопада 2010 року, укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ ІМЕКСБАНК в частині на суму 9000 доларів США. У цій вимозі позивач просив перерахувати належні йому кошти в сумі 9000 доларів США на його поточний рахунок №26200657947002 в Відділенні №298 АТ ІМЕКСБАНК у м. Тернополі.

Відступлення права вимоги було здійснено на підставі договору від 26 січня 2015 року про відступку права вимоги за договором №660027880 банківського рахунку у доларах США від 04 листопада 2010 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3

П.1.1 вказаного договору про відступку права вимоги передбачає, що Первісний кредитор відступає (передає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває належне Первісному кредиторові право вимоги за Договором №660027880 банківського рахунку у доларах США від 04 листопада 2010 року, укладеного між Первісним кредитором та ПАТ ІМЕКСБАНК (Боржник) в частині на суму 9000 (девять тисяч) доларів США.

Згідно з п. 1.2. Договору Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошових коштів у розмірі, визначеному в п. 2.1 цього Договору, в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цих договорів.

Відповідно п 1.4. Договору Наявність вказаної вимоги і прав підтверджується Договором №660027880 банківського рахунку у доларах США від 04 листопада 2010 року та випискою з рахунку №26204335637005 на 26 січня 2015 року.

26 січня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України від 26 січня 2015 року № 50 Про віднесення ПАТ ІМЕКСБАНК до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 16 про запровадження з 27 січня 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ ІМЕКСБАНК.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ ІМЕКСБАНК призначено ОСОБА_2

Тимчасову адміністрацію в АТ ІМЕКСБАНК запроваджено строком на 3 місяці з 27 січня 2015 по 26 квітня 2015 року включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 21 травня 2015 року № 330 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ ІМЕКСБАНК виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27 травня 2015 р. № 105 Про початок процедури ліквідації АТ ІМЕКСБАНК та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.

У зв'язку із розпочатою процедурою ліквідації ПАТ ІМЕКСБАНК Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав виплату коштів вкладникам цього банку через банки-агенти- ПАТ ПУМБ та ПАТ АЛЬФА-БАНК.

30 січня 2015 року та 02 квітня 2015 року позивач звертався до відповідача з заявою про визнання його вкладником на суму 9000 доларів США на підставі договору про відступку права вимоги та просив включити його до переліку вкладників АТ ІМЕКСБАНК, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в розмірі вкладу на суму еквівалентну 9000 доларам США по курсу НБУ, в порядку передбаченому ч.1 ст.26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

Листом від 20 травня 2015 року №6579 відповідач повідомив ОСОБА_3 про те, що він не має правових підстав на включення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки не є вкладником АТ ІМЕКСБАНК в розумінні Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, так як особисто не укладав договір банківського вкладу або рахунку, як і не укладав відповідні банківські договори та не вносив на ці рахунки кошти, які має намір отримати від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що заміна кредитора у зобов'язанні за договором банківського рахунку №660027880 від 04 листопада 2010 року здійснена у відповідності до порядку визначеному ст.ст. 512-517 ЦК України. Таким чином, ОСОБА_3 отримав всі права вкладника за договором банківського рахунку №660027880 від 04 листопада 2010 року в частині на суму 9000 доларів США та є вкладником АТ "ІМЕКСБАНК" в розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а тому на нього поширюються гарантії, передбачені вищевказаним Законом.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, виходячи з таких підстав.

Ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.26 вказаного Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований ст.27 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до якого уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах „Урядовий кур'єр" або „Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з п.3 ч.1 ст.2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу.

П.4 ч.1 ст.2 цього Закону передбачає, що вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Таким чином, в розумінні Закону вкладниками визнаються виключно фізичні особи клієнти банку.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про банки і банківську діяльність клієнтом банку є будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач грошові кошти банку не надавав, безпосередньо не укладав з АТ "ІМЕКСБАНК" жодних договорів банківського рахунку (вкладу) на суму 9000 дол. США, а набув своїх прав на підставі договору цесії, укладеного з вкладником ОСОБА_4, яка сама і підписувала та укладала з АТ "ІМЕКСБАНК" договір банківського рахунку та відомості про яку вносились у базу даних АТ "ІМЕКСБАНК". Позивач, як новий кредитор на суму набутих прав вимоги, не значиться в базі даних АТ "ІМЕКСБАНК" як вкладник банку, а переоформлення набутих ним прав вимог є неможливим, не відповідає передбаченим в Законі ознакам вкладника та не має права вимагати від АТ "ІМЕКСБАНК" або відповідача включити його в реєстр (перелік) вкладників як особи, що має право отримати виплату сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Крім того, як вбачається з Договору №660027880 банківського рахунку від 04 листопада 2010 року укладеного між Публічним акціонерним товариством ІМЕКСБАНК та ОСОБА_4, зокрема, пункту VI Порядок змін та розірвання договору, сторона, яка вважає за необхідне змінити договір надсилає пропозиції про це другій стороні за договором, зміни до договору оформляються у письмовому вигляді та є невід'ємною частиною цього договору (а.с.13).

Таким чином, особа, з якою було укладено договір уступки права вимоги (цесії) на частину грошових коштів за договором банківського рахунку під час дії тимчасової адміністрації, не може набути статусу вкладника, який має право на отримання відшкодування за вкладом, тому звернення позивача не має наслідком внесення необхідних змін до договору банківського рахунку щодо заміни сторони, а отже не дає підстав особі, з якою було укладено договір уступки права вимоги (цесії) на частину грошових коштів за договором банківського вкладу, набути статусу вкладника банку.

П.16 ч.1 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачає, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до п.6 ч.1 ст.2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Відповідно до п.1 ч.5 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.

Ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачає, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Колегія суддів на підставі системного аналізу положень ЦК України, Законів України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і Про банки і банківську діяльність" дійшла висновку про те, що між сторонами склалися зобов'язальні правовідносини на підставі договору банківського рахунка, які мають майново-грошовий характер, а тому у спірних правовідносинах ОСОБА_4 виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами.

Приписи ст.ст.509, 510, 512, 514 ЦК України передбачають можливість проведення заміни сторони кредитора в зобовязанні.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первинного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ч.1 ст. 516 ЦК України передбачає, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Цією нормою передбачене загальне правило, згідно з яким заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з Договору №660027880 банківського рахунку від 04 листопада 2010 року укладеного між ПАТ ІМЕКСБАНК та ОСОБА_4, зокрема, пункту VI Порядок змін та розірвання договору, сторона, яка вважає за необхідне змінити договір надсилає пропозиції про це другій стороні за договором, зміни до договору оформляються у письмовому вигляді та є невід'ємною частиною цього договору.

Таким чином, умовами цього договору визначено, що будь-які зміни до договору, в т.ч. заміна кредитора у зобовязанні повинна здійснюватись за згодою другої сторони, якій надсилаються відповідні пропозиції.

Крім того, відповідно до ч.ч.1,3 ст.6 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемними.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно з ч.2 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 цієї статті.

П.1 ч.4 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб передбачає, що уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч.2 ст.38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Таким чином, заміна кредитора в зобов'язанні у період тимчасової адміністрації банківської установи є порушенням вимог чинного законодавства, що в подальшому може призвести до порушення черговості та порядку задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, передбаченої ч.4 ст. 52 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

Разом з тим відповідний перелік вкладників формується уповноваженою особою ФГВФО лише один раз та виключно з метою визначення ресурсів Фонду, які будуть спрямовані на відшкодування коштів за вкладами. Відшкодування коштів за вкладами здійснюється на підставі затвердженого виконавчою дирекцією ФГВФО реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами.

Будь-які правочини вкладників після вказаної дати щодо своїх вкладів (уступка, дарування тощо) не породжують жодних правових наслідків для Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому колегія суддів дійшла висновку, що позивач не є вкладником, тому відсутні правові підстави для включення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ Імексбанк за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ ІМЕКСБАНК ОСОБА_2 правомірно не включив ОСОБА_3 до переліку вкладників АТ ІМЕКСБАНК, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у розмірі вкладу на суму еквівалентну 9000 доларам США за курсом НБУ, в порядку передбаченому ч.1 ст.26 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Доводи апеляційної скарги є підставними та обґрунтованими і спростовують висновки суду першої інстанції.

З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно зясував обставини справи, постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим в силу вимог ст.202 КАС України постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕСКБАНК" ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року у справі № 819/2030/15 скасувати, та прийняти нову постанову. якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді: А.Р. Курилець

ОСОБА_6

Повний текст постанови виготовлено 13 липня 2016 року.