Ухвала суду № 58952222, 12.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 липня 2016 року

справа № 808/4465/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Коршуна А.О.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року у справі № 808/4465/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН»

до Миколаївської митниці ДФС

про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» звернулось до суду з адміністративним позовом до Миколаївської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №504050002/2015/000011/2 від 16.06.2015 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504050002/2015/00020 від 16.06.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ним для митного оформлення були подані всі необхідні документи, які підтверджують митну вартість товару за обраним методом. Проте відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови в прийнятті митної декларації, послався на наявність розбіжностей у поданих документах, та визначив митну вартість товару, що імпортується, із застосуванням резервного методу, згідно наявної у органу доходів і зборів інформації.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано прийняті Миколаївською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів №504050002/2015/000011/2 від 16.06.2015 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504050002/2015/00020 від 16.06.2015.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості імпортованого товару митним органом не дотримано процедуру визначення митної вартості такого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства, у зв’язку з чим спірні рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом та картка відмови в прийнятті митної декларації прийняті необґрунтовано та всупереч вимогам діючого законодавства.

Миколаївська митниця ДФС, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач послався на неврахування судом першої інстанції тієї обставини, що в документах, поданих позивачем для митного оформлення товару, мали місце розбіжності, які унеможливили застосування методу визначення митної вартості за ціною угоди.

Відповідач зазначив, що відповідно до норм ст. 53 МК України чітко визначено перелік документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, в тому числі і додаткові документи, що необхідно надати на вимогу митниці ДФС для підтвердження заявленої митної вартості. На вимогу митниці декларантом надано документи, але такі, які не спростували розбіжності та неточності, мова про які йде в рішенні про коригування митної вартості.

Зокрема, кожну розбіжність, виявлену митницею, декларант усуває листами виробника (експедитора), але в наданих декларантом листах від 16.06.2015 не міститься інформація, що вони є невід’ємною частиною контракту чи додаткової угоди. Крім цього, умовами контракту №188 F/2015Р від 30.04.2015 не передбачено внесення змін до нього на підставі листів, а п.9.3 передбачено внесення змін до контракту лише за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього Контракту. Тому надані листи для усунення розбіжностей не мають юридичної сили, і розбіжності не усунуті.

Сторони по справі про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін.

У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.04.2015 між позивачем та Пелагос П/Ф, Фарерські острови (Постачальник) укладено Контракт № 188F/2015Р на поставку свіжозамороженої або охолодженої риби різних видів та морепродуктів (за асортиментом, кількістю, вартістю та на умовах визначених сторонами і зазначених в інвойсах на кожну партію товару). Згідно даного Контракту позивачем на митну територію України був ввезений вантаж морожена скумбрія ціла.

Згідно Інвойсу постачальника від 29.05.2015 № SDA140319.3 товар постачався за ціною 1,125 доларів США за кг, на умовах FСА м. Клайпеда, Литва.

Для здійснення митного оформлення товару 16.06.2015 позивачем до М/п “Миколаїв – морський” Миколаївської митниці ДФС було надіслано митну декларацію по формі МД-2 (реєстраційний номер митниці 504050002.2015.103599) довідковий № 730 (згідно графи 7 МД), відповідно до якої була заявлена митна вартість товарів у розмірі 479533,27 гривень (тобто 24, 59 грн. або 1,15 доларів США за 1 кг).

Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Заявлена позивачем митна вартість згідно ч. 10 ст. 58 МК України включає вартість товару згідно рахунків - 470533,27 грн. (21937, 50 доларів США х 21,44881 курс), та вартість витрат на транспортування товарів до місця ввезення в на митну територію України - 9000,00 грн., інших витрат, які підлягають включенню в митну вартість товару у позивача не було.

Разом з вантажно-митною декларацією позивачем для оформлення товару надано пакет документів, а саме:

- контракт №188F/2015P від 30.04.2015;

- інвойс від 29.05.2015 № SDA140319.3;

- калькуляція постачальника від 29.05.2015;

- прайс-лист від 27.05.2015;

- міжнародна товарно-транспортна накладна № 199136 від 04.06.2015;

- довідка про транспортні витрати б/н від 04.06.2015;

- ветеринарне свідоцтво від 08.06.2015 серія ДРД-00 №934034;

- сертифікат походження №ВС 29053 від 29.05.2015;

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, Запорізька митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару, містять розбіжності, а саме:

вартість товару зазначена в інвойсі відрізняється від вартості зазначеної в експортній декларації;

цінова інформація в калькуляції та прайс-листі не відповідає п.6 контракту та листа постачальника від 26.05.2015;

експортну декларацію неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром.

У відповідності до ст. 53 МК України, декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання (за наявності) додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації, 2) каталоги, прейскуранти, специфікації, 3) копію митної декларації країни відправлення, 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

27.05.2015 на виконання вимог митного органу позивачем додатково надано:

- експертний висновок Запорізької ТПП № ОИ-287 від 08.06.2015;

- експортна декларація № 15LTLUB000EK00D927 від 04.06.2015;

- лист експедитора постачальника від 16.06.2015 з поясненнями про заповнення експортних декларацій в Литві;

- лист постачальника від 16.06.2015 з даними бухгалтерського обліку та про відсутність каталогів;

- Договір міжнародного транспортного експедирування № 2015МЄ/1Т від 02.01.2015;

- Договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 3691 від 03.08.2011 з додатковою угодою від01.01.2012.

Після розгляду наданих позивачем митному органу вантажно-митних декларацій та додаткових документів відповідачем 16.06.2015 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №504050002/2015/000011/2, яким визначену митну вартість за наявною у митного органу інформацією на рівні 1, 84 доларів США за 1 кг товару, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №504050002/2015/00020 від 16.06.2015.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Як зазначено у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У ч.1 ст.57 Митного кодексу України зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

За приписами ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідач, обґрунтовуючи прийняття рішення про коригування митної вартості товару та переходу від одного методу до іншого зазначає, що надані позивачем документи унеможливлювали визначення митної вартості товару за першим методом.

Із зазначеним не можна погодитись з огляду на наступне.

Як свідчить зміст рішення відповідача від 16.06.2015 року 504050002/2015/000011/2(а.с.9-10) метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), не застосовується згідно ч.2 ст.58 МК України у зв’язку з тим, що надані документи містять розбіжності та неточності, «а саме: вартість товару, зазначена в інвойсі № SDA140319.3 від 29.05.2015 року, не відповідає вартості, наведеній у наданій експортній декларації країни відправлення № 15LTLUB000EK00D927 від 04.06.2015 року; цінова інформація у калькуляції від 29.05.2015 року, прайс-листі від 27.05.2015 року не відповідає умовам п.5.6 контракту № 188F/2015P від 30.04.2015 року та листа PELAGOS б/н від 16.06.2015 року; експортну декларацію № 15LTLUB000EK00D927 від 04.06.2015 року неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром».

Інших обставин, що зумовили прийняття оскаржуваного рішення, в останньому не зазначено.

Дослідивши обставини, зазначені в рішенні суб’єкта владних повноважень, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Згідно пояснень позивача щодо розбіжностей між інвойсом та експортною декларацією, в яких вартість визначена у різних валютах, а також наданого до митного оформлення листа експедитора від 16.06.2015 року (а.с.41) встановлено, що в експортних деклараціях, що оформлюються в Євросоюзі, ціни зазначаються в Євро, незалежно від валюти інвойсу.

На підтвердження правомірності валютних перерахунків до митниці надавались відомості щодо співвідношення Євро та інших валют, що містяться в Інформаційному повідомленні від митного центру інформаційних систем Литовської республіки про співвідношення Євро та інших валют, які використовуються для установлення митної вартості, які виражені не в євро.

Названі пояснення та відомості відповідачем не спростовано.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції стосовно того, що відповідач не довів наявності розбіжностей щодо вартості товару між інвойсом та експортною декларацією.

Згідно рішення відповідача цінова інформація в калькуляції та прайс-листі від 27.05.2015 року не відповідає п.6 контракту та листу постачальника від 26.05.2015 року.

Однак, в чому полягають названі розбіжності, в рішенні не зазначено.

В той же час, суд апеляційної інстанції зауважує, що вказані відповідачем документи не мають встановленої законодавством форми і видаються за формою встановленою на підприємстві постачальника. Всі витрати, що не були зазначені окремими рядками, увійшли до п. 3 калькуляції, як “інші витрати”.

Відповідач зазначає, що експортну декларацію неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром.

Названі доводи не приймаються судом, оскільки в експортній декларації (а.с.40) крім назви та кількості товару є посилання на інвойс та міжнародну товаро-транспортну накладну (в графі 44), що дає можливість повністю ідентифікувати документ з даною партією товару.

Таким чином, наявність розбіжностей, на підставі яких було винесено рішення Миколаївської митниці ДФС від 16.06.2015 року № 504050002/2015/000011/2, спростовано матеріалами справи, що виключає законність та обґрунтованість названого рішення, та, відповідно, обґрунтованість оформлення картки відмови від 16.06.2015 року № 504050002/2015/00020.

Викладені в апеляційній скарзі посилання відповідача на відсутність певної інформації, пов’язаної з перевезенням товару, що підлягав митному оформленню, не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки про зазначені обставини в рішенні, що є предметом даного позову, не йдеться.

Отже, назване рішення не може бути визнано обгрунтованим з зазначених вище підстав.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги Миколаївської митниці ДФС та скасування постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року у справі № 808/4465/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Ухвала суду складена у повному обсязі 13.07.2016 року

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.О. Коршун