Ухвала суду № 58948672, 14.07.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7207/13-ц

У Х В А Л А

14 липня 2016 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Писанець В.А.,

при секретарі - Доценку О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Журби Таміли Володимирівни по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення безпідставно отриманих коштів,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною скаргою, в якій просить визнати протиправними дії та скасувати постанову старшого державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві Журби Т.В. в частині накладення арешту на кошти, що перебувають на підприємницьких рахунках: код фінансової установи: 320627, назва фінансової установи: АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», номер рахунку 26054013013860, код валюти рахунку: 980; код фінансової установи: 320627, назва фінансової установи: АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», номер рахунку 26009013013860, код валюти рахунку: 980, посилаючись на те, що такі рахунки є рахунками не фізичної особи, а рахунками фізичної особи - підприємця і пов'язані із здійсненням господарської діяльності, а тому накладення арешту в цій частині порушує її права як підприємця.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою скаргу підтримала з підстав викладених в ній та просила її задовольнити.

Державний виконавець в судове засідання не з'явилась, про розгляд скарги повідомлялась належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18.12.2013, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26.02.2014, з ОСОБА_1 стягнуто на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 253714 доларів США.

Вказане рішення суду перебуває на виконанні у ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві та постановою старшого державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві Журби Т.В. від 10.09.2015 накладено арешт на кошти боржника, які містяться на рахунках :

- код фінансової установи: 320627, назва фінансової установи: АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», номер рахунку 26054013013860, код валюти рахунку: 980;

- код фінансової установи: 320627, назва фінансової установи: АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», номер рахунку 26009013013860, код валюти рахунку: 980;

- код фінансової установи: 300175, назва фінансової установи: ПУАТ «ФІДОБАНК», номер рахунку 26002000187986, код валюти рахунку: 980;

- код фінансової установи: 380236, назва фінансової установи: АТ «Дельта Банк», номер рахунку 26206703148717, код валюти рахунку: 980;

- код фінансової установи: 380236, назва фінансової установи: АТ «Дельта Банк», номер рахунку 26208703205164, код валюти рахунку: 978;

- код фінансової установи: 380236, назва фінансової установи: АТ «Дельта Банк», номер рахунку 26209703186992, код валюти рахунку: 840;

- код фінансової установи: 380236, назва фінансової установи: АТ «Дельта Банк», номер рахунку 26254911233842, код валюти рахунку: 980.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У прецедентній практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на значенні своєчасного виконання рішень суду для захисту прав та свобод людини і громадянина, зауважуючи, що виконання судових рішень є невід'ємною частиною цивільного процесу, a несвоєчасне виконання судових рішень є таким, що суперечить п. 1ст. 6 ЄКПЛ, і є порушенням права на суд. Так, у справі Хорнсбі проти Греції ЄСПЛ зауважив, що право на суд стало б ілюзорним, якщо б правова система держави дозволяла, щоб кінцеве та обов'язкове рішення суду залишалося невиконаним, що завдавало б шкоду одній зі сторін. Виконання рішень, ухвалених будь-яким судом, слід розглядати як невід'ємну частину «судового розгляду» для цілей ст. 6 ЄКПЛ. Така позиція ЄСПЛ підтримувалася судом також і у рішеннях Ромашов проти України, Дубенко проти України, Вассерман проти Росії, Малиновський проти Росії, Гіззатова проти Росії та ін.

За приписами ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з роз'ясненнями викладеними у п. 23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» при виконанні судових рішень про стягнення грошових коштів державний виконавець на підставі статті 52 Закону про виконавче провадження у першу чергу звертає стягнення на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах.

Так, в судовому засіданні встановлено, що в ході виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів старший державний виконавець ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві Журба Т.В. своєю постановою наклала арешт на рахунки боржника у банках. При цьому суд приходить до висновку про те, що такі дії державного виконавця узгоджуються із вищевказаними приписами законодавства, а тому є правомірними.

Посилання ОСОБА_1 на те, що частина рахунків являються її, як фізичної особи - підприємця, а тому на них не може накладатись арешт в межах відповідальності, як фізичної особи є безпідставним, оскільки правоздатність фізичної особи є ширшою та поглинає в себе цивільні права та обов'язки особи, як фізичної особи - підприємця.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що накладаючи арешт на спірні рахунки державний виконавець діяла в межах закону, а тому скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 384-389 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Журби Таміли Володимирівни по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення безпідставно отриманих коштів - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.А. Писанець