Рішення № 5894855, 09.06.2009, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" червня 2009 р.Справа № 7/712 за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький

до Фермерського господарства „Відродження”, с. Дзеленці Волочиського району Хмельницької області

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватний підприємець ОСОБА_2, м. Хмельницький

про стягнення 63219,31 грн.

Суддя С.І. Крамар

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 приватний підприємець

відповідача: Баклай В.А. довіреність від 10.01.2009р.

третьої особи: не з`явився

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог стягнути з відповідача борг згідно договору про надання послуг по збиранню врожаю в сумі 18400,00 грн., пеню за період з 02.09.2008р. по 03.03.2009р. в розмірі 2197,98 грн., 3% річних за період з 02.09.2008р. по 02.06.2009р. в розмірі 412,36 грн. та інфляційні нарахування за період з вересня 2008р. по квітень 2009р. в розмірі 2550,39 грн., а також борг згідно акту прийомки виконання робіт в розмірі 39600,00 грн. та 3% річних за період з 15.05.2009р. по 02.06.2009р. в розмірі 58,58 грн.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що згідно укладеного між сторонами договору № 10 від 15.08.2008р. ним було виконано обмолот ячменю в кількості 100 га за ціною 300 грн. за 1 га, на суму 30 000,00 грн. Відповідач частково розрахувався за виконані роботи в сумі 11600,00 грн. Ним було обмолочено додатково 132 га ячменю на суму 39600,00 грн., що підтверджується актом прийомки виконаних робіт від 22.08.2008р. Відповідачу нараховано пеню в розмірі 2197,98 грн., 3% річних в розмірі 470,94 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 2550,39 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.

Представник відповідача в судовому засіданні та письмовому відзиві на позов проти заявлених позовних вимог заперечує та просить суд в їх задоволенні відмовити. У письмовому відзиві на позов зазначає, що згідно договору № 10 від 15.08.2008 року, СПД ОСОБА_1 було надано послуги по обмолоту зернових ФГ „Відродження” на суму 69600,00 грн. ( акт виконаних робіт від 22.08.2008. року). В свою чергу ФГ „Відродження” було перераховано СПД ОСОБА_1 9 300,00 грн. 18.02.2009 року СПД ОСОБА_1 було надіслано на адресу ФГ „Відродження” факсограму, в якій вказано проте, що суму заборгованості 60300,00 грн. потрібно перерахувати на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_2 На прийняття підтвердження факсограми ФГ „Відродження” перерахувало на рахунок ФОП ОСОБА_2 2000,00 грн. В результаті чого, кредиторська заборгованість в ФГ „Відродження” по СПД ОСОБА_1 закрилась, зобов'язання перейшло до ФОП ОСОБА_2 Таким чином, між ФГ „Відродження” та СПД ОСОБА_1 було укладено договір про уступку боргу. Відповідно до вищевказаного, кредитором ФГ „Відродження” на даний момент являється ФОП ОСОБА_2

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, проте надіслав на адресу суду письмове пояснення, в якому зазначає, що між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 не було укладено договору про уступлення права вимоги. Жодних документів щодо заборгованості, яка виникла у ФГ „Відродження” перед ФОП ОСОБА_1 ПП ОСОБА_2 не надавалися. А тому доводи відповідача щодо передачі прав уступлення права вимоги від ФОП ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 є безпідставними.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

15.08.2008р. між сторонами укладено договір № 10 про надання послуг по збиранню врожаю (далі- Договір) за умовами якого виконавець (позивач) зобов`язався провести в узгоджені строки на замовника (відповідача) ПММ, якісно з мінімальними втратами обмолот зернових та зернобобових культур, прямим комбайнуванням на площі 100 га.

Згідно п.п. 3.1, 3.2 Договору за зібраний урожай замовник перераховує кошти на розрахунковий рахунок виконавця в розмірі 300,00 грн. за 1 га. Замовник розраховується із виконавцем на протязі не пізніше 10-ти днів після підписання сторонами акту виконаних обсягів робіт.

П. 4.1 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг виконавця, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

22.08.2008р. між сторонами підписаний акт прийомки виконання робіт згідно якого позивач виконав роботи по збиранню зернових ячменю на площі 300 га, на загальну суму 69600,00 грн.

21.03.2009р. позивач надіслав відповідачу претензію в якій просить в термін до 01.04.2009р. перерахувати 58000,00 грн. на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_2.

07.05.2009р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію в якій просить перерахувати заборгованість в розмірі 58000,00 грн. на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_1.

Відповідно до п. 4.1 Договору відповідачу нараховано пеню за період з 02.09.2008р. по 03.03.2009р. в розмірі 2197,98 грн., згідно ст. 625 ЦК України 3% річних за період з 02.09.2008р. по 02.06.2009р. в розмірі 412,36 грн., за період з 15.05.2009р. по 02.06.2009р. в розмірі 58,58 грн. та інфляційні за період з вересня 2008р. по квітень 2009р. в розмірі 2550,39 грн.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідності до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що позивач зобов`язався виконати роботи по збиранню зернових ячменю на площі 100 га. Однак, згідно акту прийомки виконання робіт позивач виконав роботи по збиранню зернових ячменю на площі 232 га, на загальну суму 69600,00 грн. Відповідач, в свою чергу частково розрахувався за виконану роботу.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем згідно Договору становить 18400,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 Договору відповідачу нараховано пеню за період з 02.09.2008р. по 03.03.2009р. в розмірі 2197,98 грн., згідно ст. 625 ЦК України 3% річних за період з 02.09.2008р. по 02.06.2009р. в розмірі 412,36 грн. та інфляційні за період з вересня 2008р. по квітень 2009р. в розмірі 2550,39 грн.

Як вбачається із акту прийомки виконання робіт від 22.08.2008 року позивачем виконані роботи по збиранню урожаю на суму 39600,00 грн. У даному акті міститься інформація щодо виду та об`єму робіт, вартості обмолоту. Таким чином, суд вважає, що між сторонами було вчинено правочин щодо виконання певних робіт.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України відповідачу нараховано 3% річних на суму заборгованості по даному правочину за період з 15.05.2009р. по 02.06.2009р. в розмірі 58,58 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні та письмовому відзиві на позов зазначає, що кредитором по вищезаначених зобов`язаннях є ПП ОСОБА_2, а не ПП ОСОБА_1, оскільки між останніми було укладено договір про уступку боргу, що підтверджується надісланою на адресу ФГ „Відродження” факсограмою про перерахування заборгованості на розрахунковий рахунок ПП ОСОБА_2

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Ч.1 ст. 513 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

З огляду на вищевикладене, доводи відповідача, з приводу того, що між позивачем та третьою особою укладено договір про відступлення права вимоги є безпідставними, оскільки не узгоджуються з вимогами чинного законодавства та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький до Фермерського господарства „Відродження”, с. Дзеленці Волочиського району Хмельницької області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватний підприємець ОСОБА_2, м. Хмельницький про стягнення 63219,31 грн. задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства „Відродження”, (Хмельницька область, Волочиський район, с. Дзеленці, код 32810323) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 58000,00 грн. (п`ятдесят вісім тисяч грн. 00 коп.) боргу, 2197,98 грн. (дві тисячі сто дев`яносто сім грн. 98 коп.) пені, 470,94 грн. (чотириста сімдесят грн. 94 коп.) 3% річних, 2550,39 грн. (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят грн. 39 коп.) індексу інфляції, 632,19 грн. (шістсот тридцять дві грн. 19 коп.) державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

СуддяС.І. Крамар.