Рішення № 58947755, 13.07.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/4349/16 Головуючий 1 інст. Нікуліна Л.П.

Справа № 646/1266/16-ц

Категорія : захист честі та гідності Доповідач - Черкасов В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Черкасова В.В.

суддів - Кокоші В.В., Пономаренко Ю.А.,

за участю секретаря Лашаковій Д.І.

заслухавши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Губернія», Громадської організації «Наші гроші» про захист гідності, честі, ділової репутації та спростування неправдивої інформації за апеляційною скаргою Громадської організації «Наші гроші» на рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 15 квітня 2016 року, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2016 рроку ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Видавничий дім «Губернія», Громадської організації «Наші гроші» про захист гідності, честі, ділової репутації та спростування неправдивої інформації.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказував, що 20 січня 2016 року на веб-порталі ТОВ «Видавничий дім «Губернія» з посиланням на публікацію на веб-порталі Громадської організації «Наші гроші» від 10 грудня 2015 року була розміщена публікація з назвою «Рідна фірма матері головного ревізора Харківщини за 2 мільйони встановить світлофори на одному перехресті», в якій також повідомлялось про укладання Управлінням з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської Ради 04 грудня 2015 року за результатами тендеру угоди з ТОВ «Енергосервіс ПМК» щодо будівництва світлофорного обєкту вартістю 2,12 млн. гривень. Вказано, що «Зараз засновником «Енергосервіс ПМК» є ОСОБА_2, а директором ОСОБА_3. Але першим засновником ТОВ «Енергосервіс ПМК» була ОСОБА_4. Вона разом зі своїм сином ОСОБА_1 заснувала ТОВ «Енергосервіс ПМК», яке в жовтні 2011 року отримало підряд від Харківської міської ради на реконструкцію освітлення майдану Свободи за 15 млн.грн. ОСОБА_1 є депутатом Харківської міської Ради від президентської «Солідарності», з 2012 року працює начальником територіального управління Держфінінспекції в Харківській області, у 2002-2006 року був народним депутатом.»

21 січня 2016 року на веб-порталі ТОВ «Видавничий дім «Губернія» з посиланням на публікацію на веб-порталі Громадської організації «Наші гроші» від 11 грудня 2015 року була розміщена публікація з назвою «Харківтрансгаз» роздав 88 мільйонів рідній фірмі голови ДФІ Харківщини та сусідам столичних газовиків», в якій повідомлялось, що Філія «УМГ «Харківтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» 23 листопада 2015 року акцептувала пропозиції ТОВ «Енергосервіс» а ТОВ «Енергосервіс ПМК» на суму 88,46 млн.грн. Вказано, що «засновником фірми «Енергосервіс ПМК» нині є ОСОБА_2, однак заснувала її ОСОБА_4. Вона разом із своїм сином ОСОБА_1 Заснувала Харківське ТОВ «Енергосервіс» (код ЄДР 30592278, не плутати з фірмою - переможцем). Наразі воно написане на неї та ОСОБА_5. ОСОБА_1 є депутатом Харківської міської Ради від президентської «Солідарності», з 2012 року працює начальником територіального управління Держфінінспекції в Харківській області, у 2002-2006 року був народним депутатом.»

22 січня2016 року на веб-порталі ТОВ «Видавничий дім «Губернія» з посиланням на публікацію на веб-порталі Громадської організації «Наші гроші» від 23 серпня 2015 року була розміщена публікація з назвою «У Кернеса традиційно під вибори закопають мільйони біля Дзеркального струміня», в якій повідомлялось, що Департамент комунального господарства Харківської міської Ради від 17 серпня 2015 року за результатами тендеру уклав договір з ТОВ «Енергосервіс ПМК» щодо капапітального ремонту скверу «Перемоги» вартістю 6,78 млн.грн. Вказано, що «Фірму «Енергосервіс ПМК» заснувала ОСОБА_4. Вона ж разом зі своїм сином ОСОБА_1 заснувала ТОВ «Енергосервіс», яке в жовтні 2011 року отримало підряд від Харківської міської Ради на реконструкцію освітлення майдану Свободи за 15 млн.грн. ОСОБА_1 є депутатом Харківської міської Ради від Народної партії, також працює начальником територіального управління Держфінінспекції в Харківській області, у 2002-2006 року був народним депутатом. Згодом «Енергосервіс ПМК» перереєстрували на ОСОБА_2, а директором став ОСОБА_3.».

Позивач вказує, що назви та зміст вищевказаних публікацій перекручують дійсні обставини, інформація, яка в них міститься, викладена у негативному світлі, є недостовірною, та такою, що завдає шкоди йому та членам його сімї, оскільки ані він, ані члени його сімї не є засновниками ТОВ «Енергосервіс ПМК», відношення до діяльності цього товариства не мають.

Тому, ОСОБА_6 просив суди визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію й зобовязати відповідачів вилучити з належних їм веб-сайтів: http://www.guberniya.net та http://nashigroshi.org, наступну інформацію з назвами: «Рідна фірма матері головного ревізора Харківщини за 2 мільйони встановить світлофори на одному перехресті» (публікація 20.01.2016 року та 10.12.2015 року); «Харківтрансгаз» роздав 88 мільйонів рідній фірмі голови ДФІ Харківщини та сусідам столичних газовиків» (публікація 21.01.2016 року та 11.12.2015 року); «У Кернеса традиційно під вибори закопають мільйони біля Дзеркального струміня» (публікація 22.01.2016 року та 23.08.2015 року), а також просив витребувати від відповідачів відомості щодо осіб, які надають їм послуги з надання ресурсу для розміщення інформації на сервері (хостингу) щодо вказаних веб-сайтів.

Представник відповідача ТОВ «Видавничий дім «Губернія» в судовому засіданні позов визнав та не заперечував проти його задоволення.

Рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 15 квітня 2016 року позовні вимоги задоволено. Визнано недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, розміщену ТОВ «Видавничий дім «Губернія» на веб-сайті: http://www.guberniya.net з назвами:

- «Рідна фірма матері головного ревізора Харківщини за 2 мільйони встановить світлофори на одному перехресті», опубліковану 20.01.2016р.;

- ««Харківтрансгаз» роздав 88 мільйонів рідній фірмі голови ДФІ Харківщини та сусідам столичних газовиків», опубліковану 21.01.2016р.;

- «У Кернеса традиційно під вибори закопають мільйони біля Дзеркального струміня», опубліковану 22.01.2016р.

Зобовязано ТОВ «Видавничий дім «Губернія» вилучити з веб-сайту: http://www.guberniya.net інформацію з назвами:

- «Рідна фірма матері головного ревізора Харківщини за 2 мільйони встановить світлофори на одному перехресті», опубліковану 20.01.2016р.;

- ««Харківтрансгаз» роздав 88 мільйонів рідній фірмі голови ДФІ Харківщини та сусідам столичних газовиків», опубліковану 21.01.2016р.;

- «У Кернеса традиційно під вибори закопають мільйони біля Дзеркального струміня», опубліковану 22.01.2016р.

Визнано недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, розміщену Громадською організацією «Наші гроші» на веб-сайті: http://nashigroshi.org з назвами:

- «Рідна фірма матері головного ревізора Харківщини за 2 мільйони встановить світлофори на одному перехресті», опубліковану 10.12.2015р.;

- ««Харківтрансгаз» роздав 88 мільйонів рідній фірмі голови ДФІ Харківщини та сусідам столичних газовиків», опубліковану 11.12.2015р.;

- «У Кернеса традиційно під вибори закопають мільйони біля Дзеркального струміня», опубліковану 23.08.2015.

Зобовязано Громадську організацію «Наші гроші» вилучити з веб-сайту: http://nashigroshi.org інформацію з назвами:

- «Рідна фірма матері головного ревізора Харківщини за 2 мільйони встановить світлофори на одному перехресті», опубліковану 10.12.2015р.;

- ««Харківтрансгаз» роздав 88 мільйонів рідній фірмі голови ДФІ Харківщини та сусідам столичних газовиків», опубліковану 11.12.2015р.;

- «У Кернеса традиційно під вибори закопають мільйони біля Дзеркального струміня», опубліковану 23.08.2015р.

Стягнуто солідарно з ТОВ «Видавничий дім «Губернія» та Громадської організації «Наші гроші» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,20 грн.

В апеляційній скарзі Громадська організація «Наші гроші» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги Громадська організація «Наші гроші» посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вказує, що обставиною, яка має значення для вирішення даної справи є встановлення того, чи відповідає дійсності інформація, розміщена на сайті http://nashigroshi.org. Єдиним належним доказом для спростування поширеної інформації, яка є предметом спору, є лише витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на момент реєстрації ТОВ «Енергосервіс ПМК»; тоді як в матеріалах справи зазначений витяг відсутній. До предмету доказування відноситься виключно встановлення однієї обставини чи була ОСОБА_4 засновником ТОВ «Енергосервіс ПМК» на момент створення цього господарського товариства. Так, доведеним є факт, що станом на 22 жовтня 2010 року єдиним засновником ТОВ «Енергосервіс ПМК» була ОСОБА_4, мати позивача. Тому, розміщена на сайті інформація повністю відповідає дійсності та є достовірною. Крім того, судом першої інстанції не враховано, що громадська організація «наші гроші» є неналежним відповідачем у справі, оскільки громадська організація не є власником сайту http://nashigroshi.org на якому була розміщена інформацію, про спростування якої заявлено позивачем. Заявник вважає, що вищевказані обставини свідчать, що є всі підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з доведеності того, що поширена відповідачами інформація є субєктивною думкою, висловлена в негативній формі, була поширена умисно відповідачами, чим завдано шкоди як позивачу, так і членам його сімї стосовно честі, гідності та ділової репутації.

Проте погодитись з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може.

Відповідно до положень ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але в силу ч. 3 зазначеної статті апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Правові підстави для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення встановлено статтею 309 ЦПК України, якими є порушення як норм матеріального, так і процесуального права, зокрема неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Виходячи з зазначених норм процесуального права, апеляційний суд і перевіряє рішення суду першої інстанції на відповідність вимогам, зокрема, положень статей 212- 215 ЦПК України, в силу яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Доведеність обставин суд встановлює не лише на підставі обґрунтування вимог, а й з врахуванням заперечень на підставі досліджених доказів, мотиви, з яких суд вважав встановленими наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, взяв до уваги або відхилив докази, викладаються в мотивувальній частині рішення суду.

Так, встановивши факт поширення інформації, суд виходив із того, що в силу ч. 3 ст. 277 ЦК поширена інформація є недостовірною (фактом), яка принижує (ганьбить) честь і гідність та ділову репутацію позивача, оскільки відповідачі не довели протилежного.

Судом першої інстанції рішення ухвалено і з порушенням вищезазначених вимог процесуального закону, оскільки висновки суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 2 ст. 16 ЦК України містить перелік можливих способів захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

За змістом ст. 277 ЦК України, ч. 4 ст. 32 Конституції України та ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожному гарантується право на захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема, критика, оцінка дій, а також висловлювання, які не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема, вживання гіпербол, алегорій, сатири.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 20 січня 2016 року на веб-порталі ТОВ «Видавничий дім «Губернія» з посиланням на публікацію на веб-порталі Громадської організації «Наші гроші» від 10 грудня 2015 року була розміщена публікація з назвою «Рідна фірма матері головного ревізора Харківщини за 2 мільйони встановить світлофори на одному перехресті», в якій також повідомлялось про укладання Управлінням з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської Ради 04 грудня 2015 року за результатами тендеру угоди з ТОВ «Енергосервіс ПМК» щодо будівництва світлофорного обєкту вартістю 2,12 млн. гривень. Вказано, що «Зараз засновником «Енергосервіс ПМК» є ОСОБА_2, а директором ОСОБА_3. Але першим засновником ТОВ «Енергосервіс ПМК» була ОСОБА_4. Вона разом зі своїм сином ОСОБА_1 заснувала ТОВ «Енергосервіс ПМК», яке в жовтні 2011 року отримало підряд від Харківської міської ради на реконструкцію освітлення майдану Свободи за 15 млн.грн. ОСОБА_1 є депутатом Харківської міської Ради від президентської «Солідарності», з 2012 року працює начальником територіального управління Держфінінспекції в Харківській області, у 2002-2006 року був народним депутатом.»

21 січня 2016 року на веб-порталі ТОВ «Видавничий дім «Губернія» з посиланням на публікацію на веб-порталі Громадської організації «Наші гроші» від 11 грудня 2015 року була розміщена публікація з назвою «Харківтрансгаз» роздав 88 мільйонів рідній фірмі голови ДФІ Харківщини та сусідам столичних газовиків», в якій повідомлялось, що Філія «УМГ «Харківтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» 23 листопада 2015 року акцептувала пропозиції ТОВ «Енергосервіс» а ТОВ «Енергосервіс ПМК» на суму 88,46 млн.грн. Вказано, що «засновником фірми «Енергосервіс ПМК» нині є ОСОБА_2, однак заснувала її ОСОБА_4. Вона разом із своїм сином ОСОБА_1 Заснувала Харківське ТОВ «Енергосервіс» (код ЄДР 30592278, не плутати з фірмою - переможцем). Наразі воно написане на неї та ОСОБА_5. ОСОБА_1 є депутатом Харківської міської Ради від президентської «Солідарності», з 2012 року працює начальником територіального управління Держфінінспекції в Харківській області, у 2002-2006 року був народним депутатом.»

22 січня2016 року на веб-порталі ТОВ «Видавничий дім «Губернія» з посиланням на публікацію на веб-порталі Громадської організації «Наші гроші» від 23 серпня 2015 року була розміщена публікація з назвою «У Кернеса традиційно під вибори закопають мільйони біля Дзеркального струміня», в якій повідомлялось, що Департамент комунального господарства Харківської міської Ради від 17 серпня 2015 року за результатами тендеру уклав договір з ТОВ «Енергосервіс ПМК» щодо капапітального ремонту скверу «Перемоги» вартістю 6,78 млн.грн. Вказано, що «Фірму «Енергосервіс ПМК» заснувала ОСОБА_4. Вона ж разом зі своїм сином ОСОБА_1 заснувала ТОВ «Енергосервіс», яке в жовтні 2011 року отримало підряд від Харківської міської Ради на реконструкцію освітлення майдану Свободи за 15 млн.грн. ОСОБА_1 є депутатом Харківської міської Ради від Народної партії, також працює начальником територіального управління Держфінінспекції в Харківській області, у 2002-2006 року був народним депутатом. Згодом «Енергосервіс ПМК» перереєстрували на ОСОБА_2, а директором став ОСОБА_3.».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» під інформацією розуміють документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

В ст. 5 Закону України «Про інформацію» закріплені принципи інформаційних відносин, серед яких - об'єктивність, вірогідність, повнота і точність інформації.

Згідно з ст. 42 вказаного Закону учасниками інформаційних відносин є громадяни, юридичні особи або держава, які набувають передбачених законом прав і обов'язків у процесі інформаційної діяльності.

Стаття 43 зазначеного Закону передбачає обов'язок учасників інформаційних відносин забезпечувати додержання принципів інформаційних відносин, передбачених статтею 5 цього Закону.

Розповсюдження інформації, що не відповідає дійсності, та порушує немайнові права особи відповідно до ст. 47 Закону України «Про інформацію» є порушенням інформаційного законодавства, за яке передбачена відповідальність.

Стаття 297 ЦК України передбачає право кожного на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз'яснено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

З матеріалів справи вбачається, що у спірній статті дійсно була викладена інформація, яка стосується позивача, та мало місце поширення такої інформації в мережі Інтернет, тобто доведення такої інформації до відома багатьох осіб, проте з урахування того, що позивач є публічною особою, проаналізувавши інформацію, а також характер використаних при її викладенні мовних засобів, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення позову немає.

Межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Враховуючи викладене, оціночне судження щодо особи є висновком, отриманим в результаті інтелектуальної (логічної) обробки і узагальнення конкретною людиною фактів, оцінок інших людей, інформації довідкового характеру та причинно-наслідкових зв'язків між зазначеними джерелами інформації, а тому будь-яким шляхом неможливо оцінити правдивість чи правильність цього висновку.

Доводи апеляційної скарги підтверджуються матеріалами справи та вимогами чинного законодавства.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» встановлено, що вибір способу захисту немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв'язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь, відкликання документа, який містить недостовірну інформацію (стаття 277 ЦК),

Відповідно до положень частин 4-5 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. Згідно роз'яснень, викладених в пунктах 11, 12 Постанови, у разі поширення інформації посадовою особою необхідно з'ясовувати, від імені кого ця особа виступає. Якщо посадова чи службова особа виступає не від імені юридичної особи і не при виконанні посадових (службових) обов'язків, то належним відповідачем є саме вона.

Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини другої статті 119 ЦПК).

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.

Веб-сайт (Website) - це об'єднана однією адресою (доменним іменем) сукупність документів фізичної чи юридичної особи.

Доменне ім'я є ідентифікатором особи в мережі інтернет, а власник веб-сайту доменного імені може крім того визначити власну назву такого сайту (логотип).

Так, задовольняючи позовні вимоги, суд виходив безпосередньо із змісту певних частин публікацій, вважаючи їх фактами, але судом не дано їм оцінки з врахуванням повного змісту кожної із публікацій та тих передумов, які спричинили публікацію оспорюваних висловлювань.

Згідно матеріалів справи поширення інформації мало місце щодо публічної особи, оскільки дана інформація пов'язувалася з його діяльністю.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 16 Постанови суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

При цьому апеляційний суд виходить із того, що хоча поширена інформація за формою його висловлювання (подання) наближається до перебільшення або провокації, а тому є неприємною для позивача, проте вона не виходить за рамки суспільної моралі, оскільки її висловлено в формі, яка не принижує гідність, честь чи ділову репутацію, не носить характеру завідомо неправдивих відомостей, не є розповсюдженням завідомо неправдивої інформації.

Крім того, оціночне судження було висловлено щодо посадової особи органу державної влади, яка, погоджуючись на виконання владних повноважень, приймає на себе обов'язок нести і поєднаний з цими повноваженнями тягар, до складу якого входять зокрема і певні моральні збитки, дискомфорт від критичного ставлення населення до влади, а тому межа допустимої критики щодо такої особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи.

За таких обставин судова колегія відповідно до вимог ст.. 309 ЦПК України вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати, позовні вимоги залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 303304, п.2ч.1ст.307, ст.309, 313,314,316,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргуГромадської організації «Наші гроші» - задовольнити.

Рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 15 квітня 2016 року скасувати.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Губернія», Громадської організації «Наші гроші» про захист гідності, честі, ділової репутації та спростування неправдивої інформації.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - В.В. Черкасов

Судді: В.В. Кокоша

ОСОБА_7