Ухвала суду № 58947643, 22.06.2016, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/3966/13-а

Провадження № 6-а/752/11/16

У Х В А Л А

Іменем України

22.06.2016 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Колдіної О.О.

з участю секретаря - Овдій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про визнання бездіяльності щодо невиконання судового рішення протиправною та зобов»язання надати звіт про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва про визнання дій протиправними, зобов»язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м.Києва в порядку ст.267 КАС України з заявою про визнання бездіяльності Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, який є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва при розгляді заяви щодо невиконання судового рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 11.12.2014 р. та зобов»язання подати суду звіт у встановлений судом строк з копією розпорядження про виконання зазначеного рішення суду.

Заява обґрунтована тим, що 11.12.2014 р. Голосіївським районним судом м.Києва ухвалена постанова, відповідно до якої суд визнав протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 19.05.2014 р. про призначення державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, як інваліду 2 групи і постраждалому 1 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зобов»язано Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва призначити ОСОБА_1 державну пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, як інваліду 2 групи та постраждалому 1 категорії внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, згідно положень ст..ст. 49, 50, 54, 55, 56. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 20.09.2010 р. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016 р. зазначена постанова Голосіївського районного суду м.Києва від 11.12.2014 р. залишена без змін.

Заявник посилається на те, що 05.05.2016 р. він звернувся до Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві з заявою та подав для виконання судові рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 11.12.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016 р., однак, у визначений законом строк він не отримав розпорядження про призначення йому пенсії на виконання судового рішення.

Зазначену бездіяльність відповідача заявник вважає протиправною та просить зобов»язати Правобережне об»єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві подати звіт про виконання судового рішення.

В ході судового розгляду позивач підтримав подану заяву просив її задовольнити, оскільки відповідач у справі не виконав рішення суду від 11.12.2014 р. про призначення йому пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і не видав відповідне розпорядження.

Представник відповідача заперечувала проти задоволенні заяви, посилаючись на те, що позивач фактично не пред»являв постанову Голосіївського районного суду м.Києва до примусового виконання і дане рішення виконується Управлінням в добровільному порядку. В ході виконання судового рішення позивачу було направлено повідомлення від 23.05.2016 р. про необхідність з»явитись до Управління, оскільки призначення пенсії відповідно до рішення суду призведе до зменшення її розміру. Позивач до Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві не з»явився.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали за поданою заявою, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.12.2014 р. Голосіївським районним судом м.Києва ухвалена постанова, відповідно до якої суд визнав протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 19.05.2014 р. про призначення державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, як інваліду 2 групи і постраждалому 1 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зобов»язано Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва призначити ОСОБА_1 державну пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, як інваліду 2 групи та постраждалому 1 категорії внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, згідно положень ст..ст. 49, 50, 54, 55, 56. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 20.09.2010 р. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016 р. зазначена постанова Голосіївського районного суду м.Києва від 11.12.2014 р. залишена без змін.

Як встановлено судом в ході розгляду заяви, позивач не отримав виконавчі листи на підставі постанови Голосіївського районного суду м.Києва від 11.12.2014 р. і не пред»являв їх для виконання у спосіб, встановлений Законом України «Про виконавче провадження».

05.05.2016 р. ОСОБА_1 подав до Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, яке є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва заяву про виконання постанови Голосіївського районного суду м.Києва від 11.12.2014 р. та надав відповідне судове рішення та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2016 р.

23.05.2016 р. на адресу позивача надіслано лист про необхідність з»явитись до Правобережного об»єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві для погодження виконання судового рішення, оскільки призначення пенсії відповідно до рішення суду призведе до зменшення її розміру.

Відповідно до положень ст.267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.

. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати постанову суду і подати звіт про її виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

Особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. У разі наявності підстав для задоволення заяви суд ухвалює одну із постанов, що передбачені частиною другою статті 162 цього Кодексу.

Така постанова може бути оскаржена лише в апеляційному порядку.

Бездіяльність в адміністративному судочинстві - це не вчинення суб»єктом владних повноважень певних дій, обов»язок вчинити які на неї покладається законом, посадовими обов»язками, тощо.

Про протиправність такої бездіяльності свідчить те, що зазначена пасивна поведінка суб»єкта владних повноважень суперечить вимогам чинного законодавства і призводить до порушення прав та інтересів інших суб»єктів даних правовідносин.

За результатами оцінки наданих відповідачем доказів, а саме листа від 23.05.2016 р., судом не встановлено в діях суб»єкта владних повноважень протиправної бездіяльності при виконанні постанови Голосіївського районного суду м.Києва від 11.12.2014 р., оскільки дане рішення виконується в добровільному порядку, відповідними працівниками вчиняються дії щодо його виконання.

З урахуванням викладених обставин, оцінюючи в сукупності всі досліджені судом докази, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про визнання бездіяльності відповідача у справі протиправною та зобов»язання подати звіт про виконання судового рішення, подана в порядку ст.267 КАС України, не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.267 КАС України, суд

у х в а л и в:

заяву ОСОБА_1 про визнання бездіяльності щодо невиконання судового рішення протиправною та зобов»язання надати звіт про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м.Києва про визнання дій протиправними, зобов»язання вчинити дії залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд м.Києва протягом п»яти днів з моменту проголошення. У разі постановлення ухвали без участі особи, яка її оскаржує протягом п»яти днів з моменту її отримання.

Суддя