Рішення № 58947365, 12.07.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/3248/16-ц Головуючий суддя І інстанції Зуб Г. А.

Провадження № 22-ц/790/4548/16 Суддя доповідач Шаповал Н.М.

Категорія: Спори, що виникають із трудових правовідносин про виплату заробітної плати

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого Шаповал Н.М.,

суддів: Кіпенка І.С.,

ОСОБА_1,

за участю секретаря Брулевича В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «АТ науково дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» на рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «АТ науково дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2016 року ОСОБА_2 в особі свого представника звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь 128 715,60 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25.02.2014 року по 28.12.2015 року, та витрати, повязані із юридичною допомогою в розмірі 8 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 25.02.2014 року наказом №17-к позивач був звільнений з ПАТ «АТ НДІ радіотехнічних вимірювань» за ст. 40 ч.1 КЗпП України у звязку із скороченням штату працівників. В порушення вимог ст. ст. 47, 116 ч.1 КЗпП України, позивачеві не було виплачено остаточного розрахунку. Відповідно до довідки виданої відповідачем, заборгованість по заробітній платі станом на 14.11.2014 року складає 21 940,00 грн., яка була виплачена 28.12.2015 року. Період затримки заробітної плати складає з 26.02.2014 року по 28.12.2015 року. Кількість робочих днів, на які була затримана виплата заробітної плати складає 481 робочий день, а середньоденна заробітна плата складає 267,60 грн. Тому позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 128 715,60 грн. Крім того, позивач звернувся за допомогою до юриста, за що йому довелось сплатити 8 000,00 грн., які він також просить стягнути з відповідача.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 88109 (вісімдесят вісім тисяч сто девять) гривень 58 коп. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» на користь держави судовий збір у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) гривень 10 коп. В іншій частині в задоволенні позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» ставить питання про зміну вказаного рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 35243,83 грн. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, що відповідач визнає заборгованість перед позивачем у розмірі 35243, 83 грн.. При цьому відповідач працює в режимі дводенного робочого тижня, зокрема з 27 червня 2013 року, що впливає на розрахунок середнього заробітку. Також посилається на те, що позивач не надав доказів відсутності у нього доходів у період, за якиу вимагає середній заробіток.

Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід змінити з підстав, передбачених ст. 309 ЦПК України.

Відповідно до ст. ст. 47, 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обовязок провести зі звільненим працівником повний розрахунок виплатити всі суми, що належать йому; у разі невиконання такого обовязку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність.

Статтею 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Судом встановлено, що позивач був звільнений з роботи 25 лютого 2014 року на підставі п. 1 ст.40 КЗпП України у звязку із скороченням штату працівників.

При звільненні позивачу не було виплачено остаточного розрахунку, у звязку з чим утворилась заборгованість по заробітній платні, яка була виплачена позивачеві 28.12.2015 року. (а.с.7)

Позивач, з дотриманням вимог ч. 1 ст. 233 КЗпП України, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Згідно розяснень, що містяться в п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», згідно з якими непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Оскільки відповідач не виплатив усі належні позивачу виплати в день звільнення, суд обґрунтовано приходив до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки.

Проте, колегія суддів не погоджується із розміром стягнутого середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення.

Середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні розраховується згідно Порядку, затвердженого Постановою КМУ №100.

Виходячи з п.8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Судом встановлено, що Наказом директора ПАТ «АТ науково дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» від 27 червня 2013 року за №102 на період з 01 вересня 2013 року по 31 грудня 2013 року встановлено дводенний робочий тиждень (понеділок, вівторок). Вказане погоджено з працівниками товариства, в тому числі і з ОСОБА_2, про що свідчить його підпис.

З урахуванням вищевказаного, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні позивача становить 34071,48 грн., де 183,18 грн. є середньоденною заробітною платою, а період прострочення складає 186 днів.

Доводи відповідача про те, що судом не враховані доходи позивача за той період, за який він вимагає середній заробіток, є безпідставними, оскільки ст. 117 КЗпПУ не передбачає врахування доходів, які має позивач за спірний період.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнутий за період з 25 лютого 2014 року по 28 грудня 2015 року з 88109 грн. 58 коп. до 34071 грн. 48 коп. Також, колегія суддів зменшує суму стягнутого судового збору, відповідно до ст.. 88 ЦПК України, з урахуванням того, що відповідно до ЗУ «Про судовий збір» сума судового збору при поданні позовної заяви фізичною особою у 2016 році не може бути мешою за 551 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 88, 303, 304, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АТ науково дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2016 року змінити, зменшити розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнутий з Публічного акціонерного товариства «АТ науково дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» на користь ОСОБА_2 з 88109 грн. 58 коп. до 34071 грн. 48 коп. (тридцяти чотирьох тисяч сімдесят однієї гривні), а також зменшити судовий збір з 881 грн. 10 коп. до 551 грн. 20 коп. (пятсот пятдесят однієї гривні).

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Н.М. Шаповал

Судді: І.С. Кіпенко

ОСОБА_1