Рішення № 5894624, 13.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/15613.05.09 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/156

за позовом Державного підприємства «Проектний інститут «Укрметротунельпроект»

доКомунального підприємства «Київський метрополітен»

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Київська міська державна адміністрація;

Київська міська рада;

Головне управління Державного казначейства України у місті Києві

простягнення 693959 грн.

за участю представників сторін: від позивача- ОСОБА_1., - Білокопит В.М.

від відповідача- Ковтун Т.О.

від третьої особи-1- не з'явились

від третьої особи-2- не з'явились

від третьої особи-3- Онашко Є.М.,

- Гирявець М.В. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Проектний інститут «Укрметротунельпроект» звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київський метрополітен»про стягнення 600000 грн. основного боргу, 30713,32 грн. пені, 42000 грн. штрафу, 3846,58 грн. відсотків річних, 17400 грн. інфляційних витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобовязано сторони виконати певні дії.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.04.2009 р. розгляд справи відкладався.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.04.2009 р. залучено в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Київську міську державну адміністрацію, Київську міську раду, Головне управління Державного казначейства України у місті Києві.

В обґрунтування предявлених вимог позивач посилається на те, що на виконання умов договору на виконання проектно-вишукувальних робіт № 15/05 від 15.04.2005 р. та додаткової угоди до нього № 15 від 27.11.2008 р. виконав на користь відповідача передбачені роботи. Проте відповідач, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, не виконав належним чином зобовязання по оплаті виконаних робіт.

В порядку ст. 22 ГПК України позивач 15.04.2009 р. подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 600000 грн. основного боргу, 44521,54 грн. пені, 42000 грн. штрафу, 5572,60 грн. відсотків річних, 35400 грн. інфляційних витрат.

Відповідач проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в позові з підстав, зазначених у відзиві від 17.04.2009 р. Так, відповідач посилається на відсутність бюджетного фінансування та норми ст. 77 ГК України, яка регулює особливості господарської діяльності казенних підприємств.

Представник третьої особи-3 в судовому засіданні 13.05.2009 р. подав пояснення на позов, відповідно до яких зазначає про те, що права та охоронювані інтереси позивача Головним управлінням Державного казначейства України у місті Києві не порушувались.

Відповідно до заяви про зміну позовних вимог від 13.05.2009 р. позивач просить стягнути з відповідача 600000 грн. основного боргу, 44521,54 грн. пені, 42000 грн. штрафу, 5572,60 грн. відсотків річних, 35400 грн. інфляційних витрат, 15614,10 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами, наявними в матеріалах справи, в т.ч. за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Клопотання Київської міської ради про відкладення розгляду справи відхилено судом за необґрунтованістю.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 15.04.2005 р. між Державним підприємством «Проектний інститут «Укрметротунельпроект»(виконавець) та Комунальним підприємством «Київський метрополітен»(замовник) укладено договір на виконання проектно-вишукувальних робіт № 15/05 (надалі Договір), відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе виконання проектно-вишукувальних робіт: «Розробка проекту та робочої документації будівництва І черги Лівобережної лінії метрополітену «Троєщина - Осокорки»від вул. Милославської до станції метрополітену «Лівобережна»з електродепо «Троєщина».

27 листопада 2008 року між Державним підприємством «Проектний інститут «Укрметротунельпроект»(виконавець) та Комунальним підприємством «Київський метрополітен»(замовник) укладено додаткову угоду № 15 до Договору (надалі Додаткова угода), пунктом 1 якої передбачено, що у звязку із уточненням видів робіт за етапами та термінів їх виконання, без зміни обсягу поточного року, скориговано графік розроблення робочої документації на 2008 рік.

Вартість робіт, виконання яких передбачено у 2008 році, відповідно до пункту 2 Додаткової угоди, складає 600000 грн.

На виконання умов Договору та Додаткової угоди позивач виконав роботи в повному обсязі, що підтверджується актом здачі-приймання проектно-вишукувальної продукції № 191 від 15.12.2008 р. на суму 600000 грн., накладними №№ 647, 648, 649 від 11.12.2008 р.

Згідно п. 2.13 Договору після завершення роботи (етапу) та передачі готової документації на стадії «Робоча документація», замовник не пізніше пяти банківських днів з дня підписання акту здачі приймання робіт обома сторонами договору, виконує розрахунок з позивачем.

Таким чином, відповідач зобовязаний був оплатити виконані роботи до 23.12.2008 р., але свої зобовязання по оплаті робот за договором не виконав.

В матеріалах справи міститься підписаний обома сторонами акт звіряння взаєморозрахунків від 20.01.2009 р. № 4, який поряд із первинними документами підтверджує наявність заборгованості.

За своєю правовою природою договір № 15/05 від 15.04.2005 р. є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Згідно ч. 1 ст. 889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Відповідач у відзиві посилається на необґрунтованість позовних вимог та вказує, що джерелом його фінансування відповідно до Договору є бюджетні кошти, а розпорядником бюджетних коштів є Київська міська державна адміністрація. Також відповідач посилається на ч. 7 ст. 77 ГК України, відповідно до положень якої казенне підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава, в особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями казенного підприємства.

Листом № 359-713-1К від 09.04.2009 р. Комунальне підприємство «Київський метрополітен»повідомило позивача про перерозподіл коштів та закладення на фінансування Державного підприємства «Проектний інститут «Укрметротунельпроект»8 млн. грн. на 2009 рік.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Слід зазначити, що відповідно до умов Договору та Додаткової угоди до нього, як виконання відповідачем грошового зобовязання, так і виконання позивачем зобовязання з виконання робіт, не поставлені в залежність від надходження (ненадходження) бюджетних коштів. При цьому, ненадходження бюджетних коштів на рахунки відповідача не змінює та не припиняє його зобовязання перед позивачем за виконані роботи за договором № 15/05 від 15.04.2005 р.

Посилання відповідача на положення ст. 77 ГК України є безпідставними, оскільки вказана стаття регулює особливості господарської діяльності казенних підприємств, а відповідач не є таким підприємством.

Виходячи з вищенаведеного, заборгованість відповідача перед позивачем документально підтверджена, відповідачем не спростована, тому позовні вимоги в частині стягнення 600000 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 44521,54 грн. пені та 42000 грн. штрафу.

Відповідно до п. 4.3 Договору за порушення строків проведення розрахунків за договором відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1 % але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від простроченої суми за кожен календарний день прострочення.

Згідно ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Разом з тим, розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення штрафу та пені в заявленому розмірі суд враховує положення ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України, відповідно до яких загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість, а також враховує приписи ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, відповідно до яких розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Приймаючи до уваги розмір основної заборгованості відповідача за договором, розмір відсотків стягуваної неустойки у порівнянні з розміром можливих збитків кредитора, співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій і наслідків порушення зобов'язання, суд вважає за необхідне зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню, у два рази та стягнути з відповідача 22260,77 грн. пені та 21000 грн. штрафу.

Поряд з цим, враховуючи заяву про зміну позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 5572,60 грн. відсотків річних та 35400 грн. інфляційних витрат.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 5572,60 грн. відсотків річних та 35400 грн. інфляційних витрат підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 15614,10 грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, що між позивачем та Адвокатським об'єднанням "Адвокатська фірма "Столичний адвокат" 04.03.2009 р. укладено договір № 09-03-04/1 про надання підприємству правової допомоги, на виконання якої позивач платіжним дорученням № 163 від 18.03.2009 р. сплатив послуги в розмірі 15614,10 грн. Відповідно до ордеру від 05.03.2009 р. представляти інтереси позивача за договором № 09-03-04/1 від 04.03.2009 р. довірено адвокату ОСОБА_1. (копія посвідчення адвоката знаходиться в матеріалах справи).

Згідно протоколу доручення № 2 додатку до договору № 09-03-04/1 від 04.03.2009 р. винагорода (гонорар) адвоката складає 52047 грн., а перша частина винагороди складає 15614,10 грн., яку позивач перераховує на рахунок адвокатської фірми після підписання цього протоколу сторонами.

Витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справ (аналогічна позиція міститься в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України в редакції роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 № 04-5/609 "Про внесення змін і доповнень і про визнання такими, що втратили чинність деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України).

Виходячи з вищенаведеного та приймаючи до уваги розмір основної заборгованості відповідача суд дійшов висновку про розумність задоволення правової допомоги адвоката в розмірі 10000 грн.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам у відповідності до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Київський метрополітен»(03055, м. Київ, пр-т. Перемоги, 35, код 03328913) на користь Державного підприємства «Проектний інститут «Укрметротунельпроект»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 21, к. 1, код 01388443) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 600000 грн. основного боргу, 22260,77 грн. пені, 21000 грн. штрафу, 5572,60 грн. відсотків річних, 35400 грн. інфляційних витрат, 10000 грн. витрат на послуги адвоката, 6846,51 грн. державного мита, 110,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 01.06.2009 р.