Ухвала суду № 58945370, 11.07.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/8567/15 Головуючий у 1 інстанції: Радченко В.Є.

Провадження № 22-ц/783/3047/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Т. А.

Категорія: 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2016 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді Гірник Т.А.

суддів Мікуш Ю.Р., Левика Я.А.

секретар Симець В.І.

з участю представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 17 березня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 році ПАТ «Львівобленерго» звернулося в суд з указаним позовом та з посиланням на ст. 1, 27 Закону України «Про електроенергетику», п.п. 19, 23, 42, 48 ПКЕЕН, п.35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, просило стягнути солідарно 2189 грн. 59 коп. боргу за спожиту електроенергію та 243 грн. 60 коп. за період з 01.01.2014 року по 01.12. 2014 року та суму сплаченого судового збору.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ПАТ «Львівобленерго» 2189 грн. 59 коп. заборгованості за спожиту електроенергію.

Вирішено питання судових витрат.

Рішення оскаржив відповідач ОСОБА_3 Вважає рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким зобовязати ПАТ «Львівобленерго» здійснити перерахунок оплати за використану електроенергію пропорційно на трьох осіб, його та інших відповідачів у справі, які є членами його сім»ї та проживають у квартирі і використовують електроенергію. Мотивує тим, що виходячи із змісту Постанов НКРЕ №№497, 498 від 23.04.2012 року та ПКЕЕН від 26.06.1999 року, якщо у одній квартирі є декілька, у конкретному випадку три споживачі, то загальну суму облікової електроенергії слід ділити на три і з кожної частини нараховувати кошти за диференційованою шкалою, яка наведена у чинних постановах НКРЕ на час використання електроенергії.

При розгляді справи за апеляційною скаргою, особа що її подала мотиви такої підтримала.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в заявах до суду просять справу за апеляційною скаргою розглядати у їх відсутності, що суд вважає можливим.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив. Вважає рішення законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає, виходячи з таких мотивів.

У відповідності до вимог ч.1 ст.3 ЦПК України - кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України. За змістом ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що обрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи вимоги позивача, суд виходив з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачі є споживачами електроенергії за адресою:м. Львів, вул. Городоцька, 99/17а. Останніми за період з 01.01.2014 року по 01.12.2014 року спожито 4503 кВт/год електроенергії на суму 2189 грн. 56 коп, про що позивачем надано докази, які не спростовано відповідачами.

Задовольняючи позов ВАТ «Львівобленерго», суд першої інстанції правильно встановив, що сторонами договірних відносин по наданню послуг з постачання електричної енергії за спірний період є, з однієї сторони, ВАТ «Львівобленерго» як постачальник електричної енергії, а з другої сторони відповідачі як споживачі електричної енергії, оскільки усі проживають у ІНФОРМАЦІЯ_1 у Львові та користуються забезпеченими позивачем послугами, що не заперечив ОСОБА_3 Останній значиться абонентом / а.с. 61/

Судом першої інстанції правильно встановлено, що між сторонами існують зобов»язання з постачання електричної енергії та оплати такої з актів цивільного законодавства, зокрема, «Правил користування електричною енергією для населення», затверджених постановою КМУ №1357 від 26.07.1999 року, і цього не заперечили відповідачі. Тому при виконанні своїх зобов»язань кожна сторона повинна дотримуватись вимог закону, якими врегульовано поняття виконня зобов»язання.

Матеріалами справи встановлено, що облік спожитої електричної енергії здійснювалось за показами електролічильника №13027670, який встановлений, підключений та опломбований ВАТ «Львівобленерго» за місцем проживання відповідачів, що відповідає вимогам пункту 8ПКЕЕН. Суму нарахувань та кількість спожитої за спірний період часу електроенергії відповідачі не заперечили.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до п.38 Правил користування електричною енергієюдля населення, енергопостачальник зобовязався забезпечувати надійне постачання електричної енергії споживачу, а споживач відповідно до п.41 Правил зобовязаний оплачувати спожиту електричну енергію.

Згідно п.9 цих Правил у квартирах або інших об'єктах споживача, розташованих за однією адресою, встановлюється один прилад обліку незалежно від кількості господарських будівель.

В п.п. 19,20,26 Правил користування електричною енергієюдля населення, зазначено наступне. Розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюютьсяза діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку. Розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожитупротягомрозрахунковогоперіоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. У разі зміни тарифів (цін) на електричну енергію оплата заборгованості провадиться за тарифами (цінами), що діяли у період, за який сплачується борг. Спорита розбіжності, що можуть виникнути під час користування електричною енергією, якщо вони не будуть узгоджені шляхом переговорів між сторонами, вирішуються в судовому порядку.

Суд першої інстанції вірно спростував доводи відповідачів про те, що їм повинна нараховуватись плата за використану електроенергію відповідно до кількості зареєстрованих осіб у квартирі і дійшов висновку про їх безпідставність, оскільки обсяг спожитої електроенергії визначається згідно показань приладів обліку, а не за кількістю зареєстрованих осіб.

Такий висновок є вірним та ґрунтується вимогах закону.

Таким чином, колегія суддів приходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив характер та учасників спірних правовідносин, повно і всебічно з'ясував обставини, які мають значення для правильного вирішення справи в межах заявлених позовних вимог, висновки суду ґрунтуються на доказах, яким суд дав правильну оцінку з точки зору їх належності та допустимості, застосував матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини і не порушив норм процесуального закону.

З огляду на наведене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення.

Керуючись ст. 303 , 304, п.1 ч. 1 ст. 307 , ст. 308 , 313, п.1 ч. 1 ст. 314, 315, 317 ЦПК України , колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 17 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили .

Головуючий

Судді