Ухвала суду № 58944470, 14.07.2016, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"14" липня 2016 р. Справа № 809/527/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя Кафарський В.В.,

за участю секретаря Єлізарової У.Г.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа публічне акціонерне товариство ІМЕКСБАНК про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2016 року ОСОБА_2 (далі позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3 (далі відповідач), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач), третя особа публічне акціонерне товариство ІМЕКСБАНК про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії.

13.06.2016 року представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства ІМЕКСБАНК ОСОБА_3 подав суду клопотання про зупинення провадження в даній адміністративній справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме у звязку із неможливістю розгляду цієї справи до вирішення Конституційним Судом України справи щодо відповідності (конституційності) Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статтей 21, 22, частини першої, четвертої, пятої статті 41 Конституції України.

17.06.2016 року на адресу суду поступило аналогічне клопотання від представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Подані клопотання мотивовані тим, що спірні правовідносини в даній адміністративній справі підлягають регулюванню Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, який є спеціальним нормативно-правовим актом та пріоритетним у застосуванні, а розгляд Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статтей 21, 22, частини першої, четвертої, пятої статті 41 Конституції України є тією обставиною, що унеможливлює розгляд даної справи до набрання законної сили судовим рішенням, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного судочинства.

Представник позивача проти задоволення клопотання заперечив, вважаючи зазначені в клопотанні обставини такими, що не створюють перешкод до розгляду та вирішення заявлених в даній адміністративній справі позовних вимог.

Представник відповідачів та третьої особи у судове засідання не зявилися.

Розглянувши подане клопотання про зупинення провадження у вказаній справі, матеріали адміністративної справи, заслухавши думку представника позивача, суд встановив наступне.

Предметом заявлених позовних вимог в даній адміністративній справі до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3 є вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності щодо не включення її до переліку вкладників публічного акціонерного товариства ІМЕКСБАНК, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) №800017979 від 16.01.2015 року; зобовязання подати додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника. Позивач також просить зобовязати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити її, як вкладника, до Загального реєстру вкладників публічного акціонерного товариства ІМЕКСБАНК, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження в адміністративній справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Встановлення неможливості розгляду даної адміністративної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного судочинства є визначальною для вирішення заявленого клопотання.

Судом встановлено, що ухвалою Конституційного Суду України від 10.02.2016 року відкрито конституційне провадження у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статтей 21, 22, частини першої, четвертої, пятої статті 41 Конституції України.

Вказаним конституційним поданням за №201-2157/0/8-15 від 08.07.2015 Верховний Суд України просить Конституційний Суд України перевірити на відповідність вказаним нормам Основного Закону України положення Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та визнати його таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) (конституційне подання розміщено на офіційному веб-сайті Конституційного суду України) .

Предметом вказаного конституційного подання є висновки Пленуму Верховного Суду України від 03.07.2015 року щодо невідповідності (неконституційності) Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статтей 21, 22, частини першої, четвертої, пятої статті 41 Конституції України.

З цього приводу Пленум Верховного Суду України вважає, що Закон України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб за своїм змістом порушує положення статті 6 Конституції України, наділяючи Фонд повноваженнями по суті регулювання банківської діяльності в Україні, тобто повноваженнями та функціями органу державної влади, яким за своєю суттю Фонд не є, порушується принцип поділу державної влади, визначений статтею 6 Основного Закону України, і принцип верховенства права, який вимагає, щоб закони та інші нормативно-правові акти приймалися на основі Конституції України та повинні відповідати їй.

Водночас Пленум Верховного Суду України вважає, що положеннями Закону Про систему гарантування вкладів фізичних осіб, зокрема в частині статусу, повноважень Фонду (які фактично перейняті у Національного банку України у сфері грошово-кредитної системи та банківської діяльності), а також визначеної статтею 52 Закону черговості видачі коштів за вкладами, створюється ситуація, за якої громадяни та інші субєкти - вкладники протиправно позбавляються права власності на вклад, що суперечить частині четвертій статті 13, статтям 21, 22, частинам першій, четвертій, пятій статті 41 Конституції України.

Як наслідок, розгляд та вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статтей 21, 22, частини першої, четвертої, пятої статті 41 Конституції України за своїм предметом не створює обставин, що унеможливлюють розгляд та вирішення даної адміністративної справи.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до статтей 7 та 8 Кодексу адміністративного судочинства України одним із основоположних принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип верховенства права, який також передбачає заборону відмови в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Одночасно з цим, суд звертає увагу на те, що оскаржувана бездіяльність відповідача допущена після звернення Верховного Суду України з вказаним у клопотанні конституційним поданням і зазначенні обставини не слугували для відповідача перешкодою в застосування норм Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

Також в силу дії частини 2 статті 152 Конституції України, якою встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність до спірних правовідносин у даній справі підлягають застосуванню положення Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб в редакції чинній на момент виникнення таких правовідносин, вчинення юридично значимих дій чи допущення бездіяльності.

Враховуючи вищевикладене, судом не встановлено обставин, які свідчать про неможливості розгляду даної адміністративної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного судочинства, а клопотання представників відповідачів про зупинення провадження в даній адміністративній справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України є таким, що до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 156, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представників відповідачів про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа публічне акціонерне товариство ІМЕКСБАНК про визнання бездіяльності протиправною та зобовязання вчинити певні дії, на підставі пункту 3 частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кафарський В.В.