Постанова № 58942577, 04.07.2016, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

пр. № 2-а/336/151/2016

№ 336/2787/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 липня 2016 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі судді Дацюк О.І., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя, про визнання протиправними дій та зобов'язання поновити виплату пенсії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя, вказавши, що є інвалідом 3 групи, працює та їй було призначено пенсію по інвалідності. Однак, з квітня 2015 року відповідач призупинив нараховувати та виплачувати пенсію. Посилаючись, що з 01.06.2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», підстави для невиплати позивачеві пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» відпали, тож перешкоди для виплати пенсії з 01.06.2015 року відсутні. По суті вимог позивач просить визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо призупинення виплати позивачеві пенсії по інвалідності та зобовязати відповідача поновити виплату пенсії позивачеві з 01.04.2015 року.

Ухвалою суду від 19.05.2016 року позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов'язання поновити виплату пенсії за період до 16.11.2015 року залишений без розгляду. Копію ухвали суду позивач отримала 27.05.2016 року, правом на оскарження не скористалась, тож ухвала набрала законної сили.

Відповідач надав письмові заперечення, в яких просив відмовити у позові, наполягаючи на правомірності своїх дій.

При вивченні матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом 3 групи, їй було призначено пенсію по інвалідності та на час звернення з позовом вона продовжує працювати на посаді головного спеціаліста відділу розвитку житлово-комунального господарства та дорожнього будівництва.

З квітня 2015 року виплата пенсії позивачеві відповідачем призупинена у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 від 02.03.2015 року.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Згідно абзацу другого частини першої статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції чинній з 01.04.2015р.) тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього закону відновлюється.

Отже, вказаними положеннями закону обмежено право особи на отримання пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, у разі якщо така особа працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії, зокрема, передбаченої Законом України «Про державну службу».

Оскільки, станом на 01.04.2015р. позивач працювала на посаді, яка давала право на призначення пенсії на підставі Закону України «Про державну службу», то відповідачем правомірно припинено виплату пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 01.04.2015 року.

В той же час, відповідно до пункту 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 (далі Закон № 213) з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 р. N 4-рп/2016, у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому чисті спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 скасовуються норми щодо пенсійною забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", «Про прокуратуру», «Про статус народних депутатів України», «Міністрів України», «Про судову експертизу", «Про національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Оскільки, вказаний в пункті 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону №213 закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 01 червня 2015 року не прийнятий, то з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.

Таким чином, з 01.06.2015 року посада, на якій працює позивач, не дає право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», а отже, передбачені ст. 47 Закону №1058 обмеження щодо виплати пенсії, перестали існувати з вказаної дати.

З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що припинення виплати пенсії в період з 01.04.2015 року не суперечило вимогам чинного законодавства.

Натомість суд вважає, що з 01.06.2015 року виплата пенсії, призначеної позивачці відповідно до Закону №1058, підлягала відновленню у зв'язку з відсутністю підстав для її невиплати.

З огляду на вказане суд вбачає підстави для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 94 ч. 1 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що судом позовні вимоги задовольняються частково, тож суд вважає справедливим стягнути на користь позивача половину сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 160-163, 183-2 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя, про визнання протиправними дій та зобов'язання поновити виплату пенсії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 17 листопаду 2015 року.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя поновити ОСОБА_1 виплату пенсії по інвалідності з 17 листопаду 2015 року.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551,20 гривень (пятсот пятдесят одну гривню 20 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанову може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.І. Дацюк

04.07.16