Ухвала суду № 58940294, 11.05.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1177/16-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2016 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

-головуючого судді Шепетко І. О.,

-при секретарі Терпай С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати неправомірними дії Ужгородського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (далі Управління) щодо відмови включити суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення в заробітну плату для призначення йому пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та зобовязати здійснити нарахування та виплату йому пенсії з 14.01.2016 року по теперішній час та подальшої виплати пенсії із врахуванням збільшень. В обґрунтування позову посилається на те, що з 28.09.2011 року відповідачем йому призначена пенсія, як державному службовцю згідно Закону України «Про державну службу». При призначенні пенсії Управління Пенсійного фонду України в м. Ужгород (на даний час - Ужгородське обєднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області) призначило та нараховувало йому пенсію без включення до заробітної плати для обчислення пенсії інших виплат, що включені до Довідок про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 19.01.2016 року вих. № 14/05-0 та № 78/Л/05-0, з яких справлялись внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

В судове засідання сторони не зявилися, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник відповідача подала суду письмові заперечення проти позову, в яких просила відмовити в задоволенні позовних вимог в звязку з тим, що позивач звернувся до суду з пропущенням строку позовної давності, оскільки звернувся за захистом своїх прав у лютому 2016 року, а позовні вимоги стосуються періоду та подій, які мали місце у вересні 2011 року.

З письмових заперечень позивача проти доводів відповідача вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Управління з заявою від 14.01.2016 року про перерахунок йому пенсії, проте 21.01.2016 року відповідач відмовив йому у задоволенні заяви, тому 08.02.2016 року позивач оскаржив вказану відмову у суді. Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України, відлік обчислення строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Оскільки про порушення своїх прав позивач дізнався 21.01.2016 року, вважає, що строки позовної давності ним дотримані.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Ужгородському обєднаному управлінні Пенсійного фонду України Закарпатської області та з 28.09.2011 року отримує пенсію на підставі Закону України «Про державну службу».

14.01.2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок йому пенсії з урахуванням суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення в заробітну плату для призначення йому пенсії.

Проте, листом від 21.01.2016 року № 02/Л-12 Управлінням відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, та вказано, що розмір пенсії обчислено вірно та відповідно до вимог діючого законодавства, оскільки інші виплати відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» не враховуються для призначення пенсії.

Згідно Довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 19.01.2016 року вих. № 14/05-0, до складових заробітної плати позивача з яких справлялись страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування входили надбавки, премії та інші виплати (індексація, матеріальна допомога на оздоровлення та соціально-побутові потреби), які за період з 01.11.2005 року по 21.08.2009 року становили 116122, 16 грн.

Згідно довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 19.01.2016 року № 78/Л/05-0, виданої ОСОБА_1 надбавки, премії та інші виплати за період з 25.08.2009 до 31.10.2010 становили 29958,20 грн. на всі виплати, включені в довідку, нараховані страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування. До інших виплат включено матеріальну допомогу на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань.

Отже судом встановлено, що на момент виходу на пенсію позивача до складових його заробітної плати, з яких справлялись страхові внески, входила: індексація, матеріальна допомога на оздоровлення та соціально-побутові потреби.

Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії) є спеціальним законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу. Він визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Згідно зі статтею 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі Закон № 3723-ХІІ), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця встановлено постановами Кабінету Міністрів від 31 травня 2000 року № 865 та від 23 квітня 2003 року № 581.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР), заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Статтею 2 вказаного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною 2 ст. 33 Закону № 3723-ХІІ передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Аналіз наведених положень дає підстави зробити висновок, що суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення входять до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Так, відповідно до ч. 1 цієї статті, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (який був чинний на час призначення пенсії) нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно зі ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічна правова позиція вже була висловлена Верховним Судом України у постановах від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня, 6 листопада 2013 року, 3 червня 2014 (№№ 21-430а11, 21-97а13, 21-125а13, 21-350а13, № 21-134а14 відповідно).

За приписами частини першої статті 244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій, з огляду на що, позовні вимоги підлягають до задоволення.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням складових заробітної плати суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення згідно Довідок про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 19.01.2016 року вих. № 14/05-0 та № 78/Л/05-0 з часу звернення до Управління із заявою про перерахунок пенсії, тобто з 14.01.2016 року, в звязку з чим дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії з урахуванням спірних виплат визнати протиправними.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 19, 22 Конституції України, ст.ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 8, 17, 18, 87, 94, 99, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Ужгородського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати дії Ужгородського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 - неправомірними.

Зобов'язати Ужгородське обєднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області з 14.01.2016 року здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням складових заробітної плати - суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення згідно Довідок про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 19.01.2016 року вих. № 14/05-0 та № 78/Л/05-0.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_2