Ухвала суду № 58936582, 08.07.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/5340/16-к Головуючий у І інстанції Гордійко Ю. Г. Провадження № 11-сс/795/183/2016 Категорія - Доповідач Баглай І. П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_1

суддів Лазоренка М.І., Оседача М.М.,

при секретарі Саповець Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПП «Адітум Маркет» на ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 травня 2016 року,

з участю прокурора Матвійчука О.Ю.,

представника особи,

що подала скаргу ОСОБА_2,

особи, що подала скаргу ОСОБА_3,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді районного суду від 25 травня 2016 року задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на грошові кошти у сумі 200000 грн., що знаходяться на рахунку №26.007.053.130.250 ПП «Адітум Маркет», відкритого в Київському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» та зупинено видаткові операції за цим рахунком, за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обовязкових платежів згідно чинного законодавства. Зобовязано Київському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» надати слідчому довідку про залишок коштів на рахунку №26.007.053.130.250, що належить ПП «Адітум Маркет» (код ЄДРПОУ 33558727), при накладенні арешту на кошти зазначеної юридичної особи.

Своє рішення суд мотивував тим, що кошти, які знаходяться на вказаному рахунку, а також ті, що можуть надійти на банківські рахунки підприємства за фіктивними угодами набуті у результаті вчинення кримінального правопорушення. Крім того, як встановив слідчий суддя, клопотання слідчого є частково доведеним і ґрунтується на законі; в даному випадку арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; наявні ризики, передбачені абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України.

ПП «Адітум Маркет», в особі директора, не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, подало апеляційну скаргу, в якій вказує про незаконність та необґрунтованість цієї ухвали, просить її скасувати повністю. Вказує, що ч. 1 ст. 170 КПК України має визначене коло субєктів, які мають певний процесуальний статус, проте ПП «Адітум Маркет», в особі директора ОСОБА_3, не має статусу ні однієї з цих осіб і може виступати лише свідком в даному кримінальному провадженні. Крім того, вказує, що посадові особи ПП «Адітум Маркет» повідомлення про підозру не отримували, тобто їх статус фактично не визначений, а тому відсутні підстави для накладення арешту на майно ПП «Адітум Маркет» в розумінні ч. 1 ст. 170 КПК України. Автор апеляційної скарги вказує, що ПП «Адітум Маркет» не має жодного відношення до даного кримінального правопорушення, що також виключає застосування положень ст. 98 КПК України. Наголошує, що право власності особи, яка не є учасником кримінального судочинства, має захищатися шляхом звільнення цього майна з-під арешту.

Заслухавши доповідача, прохання ОСОБА_3 та представника задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора про її необґрунтованість, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 98 КПК України, матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті протиправним шляхом, є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки , вони теж є речовими доказами.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, або набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

З матеріалів провадження вбачається, що майно на яке накладено арешт в рамках кримінального провадження, а саме грошові кошти в сумі 200000 грн. та зупинення видаткових операцій за рахунком, відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

Задовольняючи клопотання слідчий суддя вірно з посиланням на зміст ч. 1 ст.170 КПК України, врахував, що в ній не йдеться про арешт майна підозрюваного для забезпечення подальшого відшкодування завданої підозрюваним чи обвинуваченим шкоди, а арешт майна у виді речей, передбачений ч. 2 ст. 170 КПК України, здійснюється для забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст.ст. 214, 223 КПК України, після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів.

Повідомлення про підозру, відповідно до 276 КПК України, здійснюється тільки за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Тому відсутність повідомлення про підозру в кримінальному провадженні не позбавляє прокурора та слідчого права звернутися з клопотанням про арешт майна у виді речей для забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні, про що йдеться в ч. 2 ст. 170 КПК України.

Згідно до ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Матеріали провадження дають суду підстави вважати, що у ПП «Адітум Маркет» наявна реальна можливість на власний розсуд розпоряджатися грошовими коштами та здійснювати видаткові операції за рахунком, що може призвести до знищення, втрати або пошкодження доказів та перешкодити кримінальному провадженню.

А тому слідчий суддя прийшов до правильного висновку про наявність правової підстави для накладення арешту на грошові кошти та зупинення видаткових операцій за рахунком.

Зауваження директора ПП «Адітум Маркет» про розгляд клопотання судом без повідомлення його посадових, службових осіб чи їх законних представників не заслуговують на увагу. Така можливість прямо регламентована ч. 2 ст. 172 КПК України.

За вказаних вище обставин, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а тому не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 167, 170-173, ч. 3 ст. 407, 422, ч. 4 ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ПП «Адітум Маркет» залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 травня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на грошові кошти у сумі 200000 грн., що знаходяться на рахунку №26.007.053.130.250 ПП «Адітум Маркет», відкритого в Київському ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» та зупинено видаткові операції за цим рахунком без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

І.П. ОСОБА_4 ОСОБА_5 Оседач