Ухвала суду № 58932226, 24.06.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/18941/15ц

Провадження № 2/522/2577/16

УХВАЛА

24 червня 2016 року

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді: Бойчука А. Ю.,

за участю секретаря: Скибінської Є. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором займу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, по якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 18423.3 ам.дол. єкв. 387802.3 грн. за договором займу від 28.10.2011 року.

04 квітня 2016 року позивачем було подано заяву про забезпечення позову, згідно якої він просить накласти арешт на ? частину квартири по адресу Одеса АДРЕСА_1, що належать відповідачеві згідно доданої раніше відомості про обєкт нерухомого майна; заборонити органу реєстрації Приморського району м. Одеси проводити реєстрацію фізичних осіб, в тому числі і неповнолітніх в даній квартирі; заборонити вчиняти дії з відчуження нерухомого майна, до виконання судового рішення.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 05 квітня 2016 року у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено у повному обсязі.

24 травня 2016 року ухвалою Апеляційного суду Одеської області було скасовано ухвалу від 05.04.2016 року і передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

У судовому засіданні позивач заяву про забезпечення позову підтримував, просив суд її задовольнити.

Суд, ознайомившись та дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення сторін, вважає, що заява позивача про забезпечення позовних вимог підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом ч. 1 ст. 151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. (п.4 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Під час вирішення цього питання суд бере до уваги, що спір виник з неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань за договором позики та заборгованість відповідача за позовними вимогами складає 184423.3 ам. дол., що еквівалентно 387802.3 грн грн., тому суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову є обґрунтованою.

В матеріалах справи наявна Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 14.12.2015 року, згідно якої власником ? частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; реєстраційний номер майна: 19639951; є ОСОБА_2.

Згідно вказаної довідки загальна вартість нерухомого майна складає 14 622 гривень, сума позовних вимог складає 184423.3 ам. дол., що еквівалентно 387802.3 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.6 ст. 153 ЦПК України, в залежності від обставин суд може бути забезпечити позов повністю або частково.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо повязанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Таким чином, з метою захисту законних прав та інтересів позивача та з метою уникнення будь-яких дій з боку відповідача, спрямованих на відчуження нерухомості іншим особам, що, в свою чергу, унеможливить виконання можливого рішення, суд вбачає доцільним задовольнити частково подану позивачем заяву про забезпечення позову та накласти арешт на ? частину квартири, що знаходиться за адресою Одеса АДРЕСА_1.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 151-153, 168, 209, 210, 293 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Накласти арешт на ? частину квартири, що знаходиться за адресою Одеса АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на праві приватної спільної часткової власності.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню, але яка може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом пяти днів.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її дії.

Суддя А.Ю. Бойчук