Рішення № 58925837, 07.07.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2016Справа №910/7977/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Турбоатом"

до Державної фінансової інспекції України

треті особи, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "112 Україна",

2) Приватне акціонерне товариство "Телерадіокомпанія "Люкс"

про спростування недостовірної інформації

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Гарагуля В.А.;

від відповідача: Шевелєва Ю.Е.;

від третьої особи-1: не з'явились;

від третьої особи-2: Ничка Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Турбоатом" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної фінансової інспекції України (далі-відповідач) про:

1) з метою відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача, визнання недостовірною, такою що не відповідає дійсності та принижує ділову репутацію позивача інформацію, яку ІНФОРМАЦІЯ_1 на відкритому засіданні Кабінету Міністрів України розповсюдила керівник Державної фінансової інспекції України - ОСОБА_4, виступаючи з робочим докладом перед Прем'єр-міністром України Яценюком А.П., в проміжок часу наради - 1 година 20 хвилин 25 секунд , а саме:

- Публічне акціонерне товариство «Турбоатом» перешкоджає у проведенні комплексної перевірки підприємства».

2) зобов'язання Державної фінансової інспекції України не пізніше місяця з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію в такий самий спосіб, в який вона була розповсюджена, або наближений до нього спосіб, зазначивши, що дана інформація, а саме: «Публічне акціонерне товариство «Турбоатом» перешкоджає у проведенні комплексної перевірки підприємства» - є недостовірною та не відповідає дійсності.

3) стягнення з відповідача на користь позивача завданої моральної шкоди у розмірі 1,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було поширено недостовірну інформацію щодо позивача, яка принижує його ділову репутацію, дискредитує та завдає моральної шкоди товариству.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2016 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.05.2016 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи. Зокрема, залучено до участі у справі третіх осіб, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "112 Україна", 2) Приватне акціонерне товариство "Телерадіокомпанія "Люкс".

13.05.2016 через загальний відділ діловодства суду представник позивача на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі надав документи для долучення до матеріалів справи.

20.05.2016 через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав відзив на позов, у якому проти позову заперечує у повному обсязі та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки твердження позивача про те, що заява ОСОБА_4 є недостовірною інформацією, негативно вплинула на сталу роботу Публічного акціонерного товариства "Турбоатом" і порушила нормальний режим роботи товариства як установи, підконтрольної Держфінінспекції, не відповідає дійсності, адже інформація озвучена ОСОБА_4 є фактичними свідченнями, що підтверджується викладеними обставинами справи та відповідними доказами. Крім того, на думку відповідача, позивачем не доведено що поширена інформація завдала моральної шкоди товариству та дискредитує його, а отже, позиція викладена в позовній заяві є надуманою та безпідставною.

У судовому засіданні представник третьої особи-1 надав письмові пояснення, у яких зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "112 Україна" є засобом масової інформації та відповідно до чинного законодавства України має право висвітлювати всі аспекти діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Розгляд справи відкладався згідно п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 16.06.2016 представник третьої особи-1 надав додаткові пояснення, в яких зазначає, що доведенню позивачем підлягає факт, що поширення оспорюваної інформації мало наслідком створення у необмеженого кола осіб уявлення про негативний характер способу ведення господарської діяльності підприємства чи негативний характер результатів господарської (підприємницької діяльності).

У судовому засіданні 16.06.2016 оголошувалась перерва до 07.07.2016 відповідно до ст. 77 ГПК України.

04.07.2016 через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав доповнення до відзиву, в яких зазначає, що комісійна перевірка фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства "Турбоатом" та операційний аудит є абсолютно різними за своїм змістом контрольними заходами, що мають різні завдання та методи дослідження.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача та третьої особи-2 заперечили проти задоволення позову.

Представник третьої особи-1 у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою повноважного представника Приватного акціонерного товариства "Телерадіокомпанія "Люкс".

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 07.07.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_1 на відкритому засіданні Кабінету Міністрів України, керівник Державної фінансової інспекції України ОСОБА_4, виступаючи з робочим докладом перед Прем'єр-міністром України Яценюком А.П., в проміжок часу наради - 1 година 20 хвилин 25 секунд, озвучила зокрема, інформацію наступного змісту:

- «Публічне акціонерне товариство "Турбоатом" перешкоджає у проведенні комплексної перевірки підприємства».

Так, засідання уряду транслювалось о 21 год. 45 хв. ІНФОРМАЦІЯ_1 телевізійним каналом мовлення « 24 канал», який належить Приватному акціонерному товариству "Телерадіокомпанія "Люкс" та о 13 год. 38 хв. телевізійним каналом мовлення «112-Україна», який належить, зокрема, Товариству з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство « 112 Україна».

Як стверджує позивач, поширена інформація є недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію Публічного акціонерного товариства "Турбоатом", дискредитує та завдає шкоди товариству, як розробнику і виробнику унікального турбінного обладнання, включеного до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки України.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 94 Цивільного кодексу України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

У ст. 1 Закону України «Про інформацію», під інформацією розуміється будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Як визначено статтею 5 Закону України «Про інформацію», кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною 1 статті 7 України «Про інформацію» визначено, що право на інформацію охороняється законом.

Згідно частини 2 наведеної статті, ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Разом з тим, статтею 32 Конституції України встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Згідно зі ст. 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Частиною 1 статті 94 ЦК України передбачено право юридичної особи на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 ЦК України.

У п. 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2007 № 01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" зазначено, що за змістом приписів ст. 91 ЦК України право на спростування недостовірної інформації, передбачене ст. 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця).

Таким чином, юридична особа, так само як і фізична особа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. ч. 1 ст. 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ч. 1 ст. 299 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 277 ЦК України вважається, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною.

Згідно ч. 5 п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

У відповідності до положень ст. 34 ГК України, дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних із особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Згідно ч. 6 ст. 277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, зокрема листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, на виконання абзацу 1 пункту 1 витягу з протоколу засідання Кабінету Міністрів України від 31.08.2015 № 93, Міністерством економічного розвитку і торгівлі надано перелік суб'єктів господарювання державного сектору економіки, фінансово-господарська діяльність яких за 2014 рік та І півріччя 2015 року підлягає перевірці, серед яких, значиться Публічне акціонерне товариство "Турбоатом" наведене у переліку суб'єктів господарювання державного сектору економіки, на яких пропонується провести перевірку фінансово-господарської діяльності).

Відповідно до п. 1 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 N 550, даний порядок визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання.

Згідно п. п. 2 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. N 550, інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

У п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вказано, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Так, відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання доручення Прем'єр-міністра України від 29.09.2015 та Кабінету Міністрів України від 31.08.2015 Держфінінспекція утворено робочу групу з перевірки фінансово-господарської діяльності ПАТ «Турбоатом» за період з 01.01.2014 по 30.06.2015 за участі МВС та інших заінтересованих органів (співвиконавців).

22.10.2015 Державною фінансовою інспекцією України було видано наказ № 240 про утворення робочої групи щодо здійснення перевірки фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства «Турбоатом» за період з 01.01.2014 по 30.06.2015, яким встановлено термін перевірки з 02.11.2015 по 04.12.2015.

Наказом Державної фінансової інспекції України № 279 від 24.11.2015 було внесено зміни до Наказу, а саме, продовжено строк проведення перевірки до 25.12.2015.

У свою чергу, Публічне акціонерне товариство "Турбоатом" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції України про визнання незаконними дії Державної фінансової інспекції України щодо проведення позапланової комісійної перевірки фінансово-господарської діяльності у Публічному акціонерному товаристві "Турбоатом" за період з 01.01.2014 по 30.06.2015, скасування наказу № 240 від 22.10.2015 Державної фінансової інспекції України щодо проведення позапланової комісійної перевірки фінансово-господарської діяльності у Публічному акціонерному товаристві "Турбоатом" за період з 01.01.2014 по 30.06.2015; скасування наказу № 279 від 24.11.2015 Державної фінансової інспекції України про внесення змін до наказу Держфінінспекції від 22 жовтня 2015 року № 240.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2015 у справі № 820/11659/15, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов ПАТ "Турбоатом" до Державної фінансової інспекції України задоволено у повному обсязі. Визнано незаконними дії Державної фінансової інспекції України щодо проведення позапланової комісійної перевірки фінансово-господарської діяльності у Публічному акціонерному товаристві «Турбоатом» (Україна, м. Харків, проспект Московський, 199, код ЄДРПОУ 05762269) за період з 01.01.2014 року по 30.06.2015 року. Скасовано наказ Державної фінансової інспекції України № 240 від 22.10.2015 року щодо проведення позапланової комісійної перевірки фінансово-господарської діяльності у Публічному акціонерному товаристві «Турбоатом» за період з 01.01.2014 по 30.06.2015. Скасовано наказ Державної фінансової інспекції України № 279 від 24.11.2015 року про внесення змін до наказу Державної фінансової інспекції України від 22 жовтня 2015 року № 240.

Зокрема, судом встановлено, що Державною фінансовою інспекцією України порушено порядок проведення позапланової виїзної ревізії визначений ч. 6, 7 ст. 11 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», у зв'язку з чим, наказ Державної фінансової інспекції України № 240 від 22.10.2015 року та № 279 від 24.11.2015 року про внесення змін до наказу Державної фінансової інспекції України від 22 жовтня 2015 року № 240 винесено останнім з порушенням норм чинного законодавства України.

Також,з наведеного вище судового акту вбачається, що колегія суддів аналізуючи у сукупності положення ст. 11 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» дійшла до висновку, що законодавець, як обов'язкову умову для проведення позапланової виїзної ревізії, визначив відповідне рішення суду, яким визнано обґрунтованими визначені контролюючим органом підстави для проведення відповідної позапланової перевірки відповідно до частин п'ятої і сьомої цієї статті, при цьому, судом встановлено, що Державна фінансова інспекція України не зверталася до суду з ініціюванням питання щодо проведення позапланової виїзної ревізії позивача згідно доручення Прем'єр-міністра України від 29.09.2015 та Кабінету Міністрів України від 31.08.2015 та щодо продовження терміну проведення позапланової виїзної ревізії.

Разом з тим, з листа Державної фінансової інспекції України від 02.02.2016 № 05-14/157 вбачається, що протягом 2014-2015 року Державна фінансова інспекція України провела 2 позапланові ревізії фінансово-господарської діяльності ПАТ «Турбоатом».

При цьому, у матеріалах справи, наявний лист № 27-10 від 25.01.2016 Публічного акціонерного товариства «Турбоатом», в якому останнє просить Державну фінансову інспекцію України включити ПАТ «Турбоатом» в перелік підприємств, які підлягають плановим ревізіям Державної фінансової інспекції України в 2016 році відповідно до вимог Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Отже, відповідачем належними засобами доказування не доведено, що «Публічне акціонерне товариство "Турбоатом" перешкоджає у проведенні комплексної перевірки підприємства», тож висвітлена відповідачем інформація є висновком останнього, що не відповідає дійсності.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: - поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; - поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; - поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; - поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

З урахуванням викладеного, суд встановив, що озвучена ІНФОРМАЦІЯ_1 на відкритому засіданні Кабінету Міністрів України, керівником Державної фінансової інспекції України ОСОБА_4, виступаючи з робочим докладом перед Прем'єр-міністром України Яценюком А.П., в проміжок часу наради - 1 година 20 хвилин 25 секунд, інформація, а саме: «Публічне акціонерне товариство "Турбоатом" перешкоджає у проведенні комплексної перевірки підприємства», не відповідає дійсності, а відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження достовірності відображеної інформації за змістом, зазначеним вище.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази на своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спростування недостовірної інформації відповідно до ч. 7 ст. 277 ЦК України здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

При цьому, у пунктах 24 і 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" вказано, що спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.

Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).

У позовній заяві позивач просить зобов'язати відповідача не пізніше місяця з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію в такий самий спосіб, в який вона була розповсюджена, або наближений до нього спосіб, зазначивши, що дана інформація, а саме: «Публічне акціонерне товариство «Турбоатом» перешкоджає у проведенні комплексної перевірки підприємства» - є недостовірною та не відповідає дійсності.

Отже, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача не пізніше наступного дня після набрання рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2016 у справі № 910/7977/16 законної сили розмістити на власному офіційному сайті http://www.dkrs.gov.ua повідомлення наступного змісту: « ІНФОРМАЦІЯ_1 на відкритому засіданні Кабінету Міністрів України, поширена керівником Державної фінансової інспекції України ОСОБА_4 інформація про Публічне акціонерне товариство «Турбоатом», а саме, «Публічне акціонерне товариство "Турбоатом" перешкоджає у проведенні комплексної перевірки підприємства», є недостовірною та не відповідає дійсності».

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача відшкодувати позивачу моральну шкоду, спричинену поширенням недостовірної інформації в розмірі 1, 00 грн., суд відзначає наступне.

Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, судам необхідно враховувати роз'яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року N 5).

Крім того, при визначенні розміру моральної шкоди судам слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності. При цьому визначений розмір грошового відшкодування має бути співмірний із заподіяною шкодою і не повинен призводити до припинення діяльності засобів масової інформації чи іншого обмеження свободи їх діяльності.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 23 ЦК моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи, тому вимога про відшкодування моральної шкоди може бути заявлена самостійно, якщо, наприклад, редакція засобу масової інформації добровільно опублікувала спростування, яке задовольняє позивача. Ця обставина повинна враховуватися судом при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи викладене, оскільки поширеною інформацією ІНФОРМАЦІЯ_1 на відкритому засіданні Кабінету Міністрів України керівником Державної фінансової інспекції України - ОСОБА_4, було завдано шкоди діловій репутації позивача та заявлена до відшкодування сума являється мінімальною, відповідно суд визнає також обґрунтованою вимогу позивача в частині стягнення з відповідача моральної шкоди, у розмірі 1 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Турбоатом" задовольнити частково.

2. Визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує ділову репутацію Публічного акціонерного товариства "Турбоатом" (61037, м. Харків, пр-т Московський, 199) інформацію, яку ІНФОРМАЦІЯ_1 на відкритому засіданні Кабінету Міністрів України розповсюдила керівник Державної фінансової інспекції України - ОСОБА_4, виступаючи з робочим докладом перед Прем'єр-міністром України Яценюком А.П., в проміжок часу наради - 1 година 20 хвилин 25 секунд , а саме, «Публічне акціонерне товариство «Турбоатом» перешкоджає у проведенні комплексної перевірки підприємства».

3. Зобов'язати Державну фінансову інспекцію України (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 4, ідентифікаційний код - 37393358) не пізніше наступного дня після набрання рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2016 у справі № 910/7977/16 законної сили розмістити на власному офіційному сайті http://www.dkrs.gov.ua спростування недостовірної інформації, поширеної про Публічне акціонерне товариство «Турбоатом» керівником Державної фінансової інспекції України ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 на відкритому засіданні Кабінету Міністрів України, шляхом викладення на головній сторінці сайту http://www.dkrs.gov.ua повідомлення наступного змісту: « ІНФОРМАЦІЯ_1 на відкритому засіданні Кабінету Міністрів України, поширена керівником Державної фінансової інспекції України ОСОБА_4 інформація про Публічне акціонерне товариство «Турбоатом», а саме, «Публічне акціонерне товариство "Турбоатом" перешкоджає у проведенні комплексної перевірки підприємства», є недостовірною та не відповідає дійсності».

4. Стягнути з Державної фінансової інспекції України (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 4, ідентифікаційний код - 37393358) на користь Публічного акціонерного товариства "Турбоатом" (61037, м. Харків, пр-т Московський, 199) 1 (одну) грн. 00 коп. - моральної шкоди та 4 134 (чотири тисячі сто тридцять чотири) грн. 00 коп. судового збору.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 11.07.2016.

Суддя Бондарчук В.В.