Ухвала суду № 58923493, 13.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18156/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

13 липня 2016 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Межевича М.В., Сорочко Є.О.

за участю секретаря Генчмазлумо І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Реконструкція", третя особа: Головне управління юстиції у м.Києві про припинення юридичної особи,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві, звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Реконструкція" про припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт-Реконструкція" (код ЄДРПОУ 35464348).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу про скасування постанови суду першої інстанції та постановлення нового рішення про задоволення позову у повному обсязі. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт-Реконструкція" (код ЄДРПОУ 35464348) зареєстровано Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією 28.11.2007 року.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві, остання податкова звітність Товариством з обмеженою відповідальністю "Граніт-Реконструкція" була подана до контролюючого органу 13.02.2014 року.

Також, згідно довідки ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від за відповідачем не рахується заборгованість зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).

Враховуючи ту обставину, що відповідачем більше року не подається податкова звітність, позивач звернувся з даним позовом до суду в порядку частини 2 статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду).

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Колегія суддів, ознайомившись з матеріалами справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, повністю погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, підпунктом 20.1.37 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Згідно з пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до положень підпунктів 16.1.2 та 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 статті 49 Податкового кодексу України).

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Тобто, на момент звернення до суду з позовом Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві мала правові підстави для звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи.

Разом з тим, відповідно до положень статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Суд першої інстанції правомірно звертає увагу на ту обставину, що однією з підстав припинення юридичної особи є відповідне рішення засновників (учасників) юридичної особи про припинення юридичної особи.

При цьому, відповідно до наявного в матеріалах справи Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 30.05.2016 року вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт-Реконструкція" перебуває в стані припинення з 26.06.2013 року.

За таких обставин та враховуючи існування запису відносно відповідача про припинення юридичної особи відсутні правові підстави для винесення рішення судом про припинення юридичної особи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт-Реконструкція" не підлягає повторному припиненню, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Отже, суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам справи та вірно застосував законодавство, що регулює ці правовідносини.

Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності колегія суддів дійшла висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими та, відповідно, його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи викладені в апеляційній скарзі відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону. Натомість оскаржувана Постанова суду ухвалена у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: М.В. Межевич

Є.О. Сорочко

Повний текст виготовлено 13 липня 2016 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Сорочко Є.О.

Межевич М.В.