Вирок № 58921445, 12.07.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19701/16-к

Провадження №1-кп/761/925/2016

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2016 року

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Трубнікова А.В.

при секретарі Вергелес Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12016100100006213 від 17.05.2016 року, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, працюючої не офіційно, вдови, утриманців не має, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимої:

-вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 05.02.2007 року за ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 358, ч.1 ст. 357 КК України на 4 роки позбавлення волі з конфіскацією усього майна та штрафу, звільненої умовно-достроково 06.05.2009 року з невідбутим строком 1 рік, 1 місяць 24 доби;

-вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 21.09.2011 року за ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 307, ст. 70 КК України на 5 років позбавлення волі, звільненої умовно-достроково 15.10.2014 року з невідбутим строком 11 місяців 11 діб;

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч.3 ст. 358 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Тесленка В.В.

обвинуваченої ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, 17.04.2006, знаходячись у приміщенні відділення № Розрахункового центру ПАТ КБ «Приватбанк», розташованого за адресою: Київ, пр. Перемоги, 65, надала працівнику ПАТ КБ «Приватбанк» паспорт громадянина України серії НОМЕР_2, виданий 06.04.2000 Дніпровським ГУМВС України в м. Києві, на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера ДНІ Дніпровському районі м Києва на ім'я ОСОБА_3, на якій наявний відтиск круглої мастичної печатки «Для довідок» Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва, що могло стати підставою для прийняття рішення про надання кредиту.

Продовжуючи далі свої злочинні дії, ОСОБА_1 поставила підпис у заяві на отримання кредитної картки «Подія», в яку власноручно внесла неправдиві відомості, що вплинуло на волю кредитора та враховувалося у процесі прийняття рішення про надання кредиту, його умов чи відмови у наданні, тобто вчинила обман ймовірного кредитора, який набув письмової форми.

При цьому ОСОБА_1 усвідомлювала, що вона не являється ОСОБА_3 і те, що наданий нею паспорт громадянина України, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера не відповідають дійсності, маючи на меті отримання кредиту з можливим його не поверненням.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 отримала кредитну картку «Подія» № НОМЕР_3, референт SAMDN2000006817724, з сумою кредитного ліміту 4000 грн.

У подальшому, 18.04.2006 ОСОБА_1 у невстановлений час, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, прибула за адресою: м. Київ, вул. Драйзера, 4, де бажаючи збагатитись за рахунок чужого майна, шляхом обману заволоділа грошовими коштами в розмірі 3 986 грн. 10 коп. що належать ПАТ КБ «ПриватБанк», які отримала з кредитної картки № НОМЕР_3 в банкоматі «Приватбанк».

За даним фактом слідчим відділом Святошинського управління пол Головного управління Національної поліції у місті Києві 01.03.2016 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100080002^ у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 України.

Крім того, ОСОБА_1 у 2006 році, у невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи місцем свого проживання, а саме в квартирі АДРЕСА_1, знайшла паспорт громадянина України серії НОМЕР_4, виданий Дніпровським РУ ГУМВС України в м. Києві 06.04.2000 р. на ім*я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 та довідку і присвоєння ОСОБА_3 ідентифікаційного номера НОМЕР_1, після чого у неї виник злочинний умисел на повторне заволодіння чужим майном шлях обману.

Так, ОСОБА_1, достовірно знаючи, що невід'ємною умовою отримання кредиту є наявність у позичальника паспорта громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, вирішила скористатст документами ОСОБА_3 та повторно ввести в оману працівників банківської установи.

У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_1 вклеїла власну фотокартку до паспорту громадянина України серії НОМЕР_5 виданого Дніпровським РУ ГУМВС України в м. Києві 06.04.2000 р. на ім*я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, з яким направилась за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 53, де розміщувався магазин ТОВ «Електродім» (код ЄДРПОУ 24719730).

17.04.2006 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_1, перебуваючи в магазині ТОВ «Електродім» за адресою: м. Київ, в Глибочицька, 53 та маючи умисел на повторне заволодіння шляхом шахрайства побутовою технікою, звернулася до представника ПАТ «КБ «ПриватБанк» ОСОБА_4, висловивши при цьому бажання скористатися програмою кредитування - ПростоКредит, з метою придбання програвача Раnasonik NV- GS27EE-S та монітора Samsung SM 713 N.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 надала ОСОБА_4 паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 виданий Дніпровським РУ ГУМВС України в м. Києві 06.04.2000 на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 та довідку про присвоєння ОСОБА_3 ідентифікаційного номера НОМЕР_1, тим самим видала себе за іншу особу та повторно ввела останнього в оману. У подальшому ОСОБА_1 від імені ОСОБА_3 внесла недостовірні відомості до документів, наданих для заповнення ОСОБА_4, у результаті чого 17.04.2006 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 в особі ОСОБА_1 було укладено кредити договір №DNII4KP50670195 на придбання побутової техніки на загальну су 4 586 гривень 40 копійок, з терміном погашення до 24.04.2008.

Того ж дня ОСОБА_1 в приміщенні магазину ТОВ «Електродім» на підставі видаткової накладної №25261 від 17.04.2006 та рахунку-фактури №8658 від 17.04.2006 отримала у власність програвач Раnasonik NV- GS27EE-S та монітора Samsung SM 713 N, однак у подальшому своїх зобов'язань кредитному договору ОСОБА_1 не виконала, а побутову техніку звернула свою користь та використала на власний розсуд, чим заподіяла ПАТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299) майнову шкоду.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень визнала у повному обсязі та підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті. Суду надала показання про те, що вона дійсно у 2006 році отримувала кредит у банку та магазині побутової техніки на паспорт іншої жінки, де була вклеєна її фотокартка, щиро розкаялась у вчиненому, розмір матеріальної шкоди за цивільним позовом визнала у повному обсязі.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (у редакції 05.04.2001 року), яке слід кваліфікувати як умисне повторне заволодіння чужим майном, вчинене шляхом обману (шахрайство), та доведеною винуватість обвинуваченої за ч.3 ст. 358 КК України (у редакції 05.04.2001 року), за якою дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати як використання завідомо підробленого документа.

Обираючи обвинуваченїй вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень, які є кримінальними правопорушеннями середньої та невеликої тяжкості, обставини їх вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотивацію злочину, дані про її особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, судом враховано, що обвинувачена вдова, утриманців не має, раніше судима, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 2003 року, на обліку лікаря-психіатра не перебуває, працевлаштована не офіційно, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає можливим призначити обвинуваченій покарання у виді обмеження волі. Між тим, виходячи із фактичної тяжкості вчинених ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу, місця і часу його вчинення, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивів і мети кримінального правопорушення, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченої до вчинення кримінальних правопорушень, обставин, що безпосередньо пов'язані із вчиненням обвинуваченим кримінальних правопорушень, та характеризують поведінку останнього після вчинення кримінальних правопорушень, та індивідуальних властивостей обвинуваченого, зокрема, її віку, стану здоров'я, способу життя, а саме те, що вона є вдовою, працевлаштована неофіційно, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше судима, та обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, суд приходить до висновку, що вищенаведене істотно знижує фактичну ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і ступінь небезпечності винної особи для суспільства, що у своїй сукупності утворює підставу для висновку суду про можливість звільнення засудженої від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, тобто можливість виправлення засудженої без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за її поведінкою та виконання покладених на неї судом у відповідності до ст. 76 КК України обов'язків.

Заходи забезпечення кримінальному провадженні не застосовувались.

Цивільний позов підлягає задоволенню.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 369-371, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України і призначити їй покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 358 КК України і призначити їй покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_1 за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням - іспитовим строком, тривалістю 2 (два) роки, якщо протягом указаного строку вона не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засуджену такі обов'язки:

1. не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції;

2. повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3. періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції

Цивільний позов Приватного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» матеріальну шкоду у розмірі 4586 (чотири тисячі п*ятсот вісімдесят шість) гривень 40 копійок.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні не застосовувались, речові докази та судові витрати відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Трубніков А.В.