Рішення № 5891968, 30.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/13030.03.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком-Україна»

доФізичної особи підприємця ОСОБА_1

простягнення 2 091, 86 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: Сень О.В. представник за довіреністю № 04/С від 25.11.2008 року; Від відповідача:не зявились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медком-Україна»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за неналежне виконання останнім зобовязань за договором купівлі-продажу № 151 від 19.04.2007 року у розмірі 1 989, 69 грн. та пені у сумі 102, 17 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.02.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 11.03.2009 року.

Позивач у судове засідання 11.03.2009 року зявився, надав документи на вимогу ухвали суду та підтримав заявлені позовні вимоги, відповідно до яких зазначив, що відповідач не виконує покладених на нього зобовязань за договором купівлі-продажу № 151 від 19.04.2007 року та не сплачує позивачу вартість переданої продукції.

У судове засідання 11.03.2009 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 27/120 від 18.02.2009 року не виконав, про поважні причини неявки повноважного представника суд не повідомив.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача перешкоджала розгляду справи по суті, суд відклав розгляд справи до 30.03.2009 року.

У судовому засіданні 30.03.2009 року представник позивача надав правове обґрунтування позовних вимог, згідно з яких просить суд стягнути з відповідача 1989, 69 грн. основної заборгованості та 102, 17 грн. пені за період з 21.10.2008 року по 08.01.2009 року.

Представник відповідача у судове засідання 30.03.2009 року не зявився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0711798.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

19.04.2007 року між Приватним підприємством «Медком-Україна»(надалі продавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (надалі покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 151 (надалі Договір), за умовами якого продавець зобовязується передати у власність покупцю товар в асортименті, в кількості, за цінами і в строки зазначені в накладній, яка підписана сторонами, а покупець зобовязується прийняти цей товар і оплатити за нього визначену в накладній грошову суму.

Крім того, згідно із витягу з ЄДРПОУ вбачається, що Приватне підприємство «Медком-Україна»змінило свою організаційно-правову форму на Товариство з обмеженою відповідальністю «Медком-Україна».

Позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 1 989, 69 грн. відповідно до видаткових накладних:

-№ РН-0005795 від 18.02.2008 року на суму 562, 50 грн.;

-№ РН-0037910 від 23.11.2007 року на суму 820, 80 грн.;

-№ РН-0037906 від 23.11.2007 року на суму 517, 40 грн.;

-№ РН-0037907 від 23.11.2007 року на суму 31, 99 грн.;

-№ РН-0005796 від 18.02.2008 року на суму 57, 00 грн.

Відповідно до п. 4.3. Договору покупець здійснює оплату за реалізований товар через кожні 30 календарних днів. Покупець повинен надавати продавцю інформацію щодо реалізації товару та його залишку на момент оплати.

Станом на день подання позовної заяви відповідач не розрахувався з позивачем у повному обсязі та заборгованість відповідача становить 1 989, 69 грн.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк для оплати товару.

Як було вищезазначено, відповідач повинен був здійснювати оплату за реалізований товар через кожні 30 календарних днів та надавати позивачу інформацію щодо реалізації товару.

Відповідач умови договору щодо надання інформації про реалізацію товару не виконував. Так як встановити строк оплати за товар у звязку із ненаданням відповідачем інформації щодо його реалізації, не можливо, тому в даних правовідносинах необхідно застосовувати положення ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

21.10.2008 року позивач направив відповідачу претензію відповідно до якої вимагав оплату заборгованості у триденний строк з дня отримання претензії. З повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що відповідач отримав претензії 02.11.2008 року, а тому згідно норм ст. 530 ЦК України останній повинен був оплатити борг у строк до 09 11.2008 року.

З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобовязання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості чи кількості товару від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання не зявився, докази що підтверджують виконання зобовязання в строк встановлений договором не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача відповідачем не спростовані, належних доказів, які б підтверджували повний розрахунок за отриманий товар відповідачем не надано, враховуючи відсутність доказів перерахування коштів за поставлену продукцію в розмірі 1 989, 69 грн., позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 102, 17 грн. за період з 21.10.2008 року по 08.01.2009 року.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Пунктом 7.1 Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату товару до покупця застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як було встановлено судом відповідач повинен був розрахуватися у строк до 09.12.2008 року, а тому сума пені нараховується починаючи з 10.12.2008 року.

Отже, розмір пені становить:

1989, 69 грн. (заборгованість) * 24% * 60 (з 10.11.2008 року по 08.01.2009 року) / 365 = 78, 50 грн.

Таким чином, розмір пені за перерахунком суду становить 78, 50 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 100, 85 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 116, 67 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 202, 509, 692, 655 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 03150, АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медком-Україна»(юридична адреса: 03127, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1; фактична адреса: 04071, м. Київ, пров. Електриків, 3; код ЄДРПОУ 30518550) суму заборгованості у розмірі 1 989 (одна тисяча девятсот вісімдесят девять) грн. 69 коп., пеню у сумі 78 (сімдесят вісім) грн. 50 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 101 (сто одна) грн. 10 коп., та 116 (сто шістнадцять) грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяДідиченко М.А.