Рішення № 5891957, 14.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/46514.04.09 За позовом Київської транспортної прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради

До 1. Державного комунального підприємства «Плесо»

2. Приватного малого приватного підприємства «Фірма «Адмірал»

Про визнання недійсним договору та звільнення земельної ділянки

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від прокуратури: Коряжміна Г.М. посв.

Від позивача :Фрідман О.О. дов.

Від відповідачів :1. Малюга В.М. дов.

2. не зявились

Обставини справи:

Київський транспортний прокурора звернувся до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради про визнання недійсним договору користування стоянкою № 56 від 22.11.2000р., укладеного між Приватним малим підприємством «Фірма «Адмірал»та Державним комунальним підприємством «Плесо»та про зобовязання ПМП «Фірма «Адмірал»звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 200 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, Дарницький район, Русанівська набережна (Русанівський канал), напроти памятника М.В.Гоголя, на воді.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на п. 2 ст. 121 Конституції України, яким представництво громадян або держави у суді покладено на органи прокуратури, які самостійно визначають, в чому порушені інтереси держави.

Представник від Київської міської ради надав суду пояснення по справі № 4/260, в яких підтримує позов в повному обсязі.

Відповідач-1 в засідання суду в засідання суду зявився, але письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Відповідач-2 в судові засідання не зявлявся. Ухвали суду не виконав. Письмових заперечень по суті заявлених вимог не подав.

Відповідач-2 належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача-2 суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників позивача та зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Київською транспортною прокуратурою на виконання плану роботи проведено перевірку дотримання вимог земельного, водного законодавства та законодавства про охорону навколишнього природного середовища Державним комунальним підприємством «Плесо»за фактами користування землями водного фонду р. /Дніпро в м. Києві.

В ході перевірки встановлено, що Приватне мале підприємство „Фірма Адмірал" використовує земельну ділянку площею 200 м. кв. за адресою м. Київ, Дарницький район, Русанівська набережна (Русанівський канал), напроти пам'ятника М.В. Гоголя на воді.

Підставою для використання вказаної земельної ділянки є Договір користування стоянкою № 56 від 22.11.00, укладений між ПМП „Фірма Адмірал" та Державним комунальним підприємством «Плесо».

Згідно п. 1.1 даного договору ДКІІ «Плесо» (орендодавець) передає, а ПМП „Фірма Адмірал" (орендар) приймає у користування стоянку для дебаркадера загальною площею 200 м.кв.

Під час перевірки жоден з відповідачів не надав документів, які б підтверджували наявність договору оренди - стоянки для плавзасобу, а саме: рішення Київради про виділення земель водного фонду за вказаною адресою для розміщення стоянки плавзасобів та документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою за вказаним призначенням, документ що визначає межі та індивідуальні ознаки стоянки, погодження Деркомводгоспу на влаштування стоянки суден, катерів та інших плавзасобів на річці Дніпро, передбачене Правилами благоустрою території міста Києва, затвердженими Київради від 26.09.02 № 47/207 та ін.

Наведене свідчить про вчинення удаваного правочину, тобто правочину, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину.

Таким чином, фактично ДКП «Плесо»передало в оренду ПМП „Фірма Адмірал" земельну ділянку площею 200 м.кв. При цьому об'єктом оренди виступають не споруди, будівлі або інше нерухоме майно, а саме земельна ділянка водного фонду (стоянка).

Згідно ч.І ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму (оренди) може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні.

Право передання майна у найм, відповідно до вимог ч.І ст. 762 Цивільного кодексу України, має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Частиною 2 статті 235 Цивільного кодексу передбачено, що якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Згідно ст. 4 Водного кодексу України та ст. 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті річками, островами, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм.

Порядок надання земель водного фонду в користування юридичним та фізичним особам, а також припинення такого права встановлюється земельним законодавством.

Так. згідно ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України та ст. 85 Водного кодексу України громадянам та юридичним особам органами державної влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися в тимчасове користування на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо. Користування такими ділянками у зазначених цілях здійснюється з урахуванням вимог щодо охорони річок і водойм від забруднення, засмічення та замулення, а також з додержанням правил архітектури планування приміських зон та санітарних правил.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають в комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 4 Закону України «Про оренду землі»орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Цивільним кодексом України, а саме ч.2 ст. 792 передбачено, що відносини щодо оренди земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі»визначено умови договору оренди землі, зокрема, встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є : об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11,17, 19 цього Закону є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Крім того, статтею 15 Закону України «Про оренду землі»закріплено, що невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання - передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

Дані вимоги закону при укладанні договору користування стоянкою №56 від 22.11.00р. (фактично договору оренди землі водного фонду) сторонами не дотриманні.

Крім того, як визначено в ст. 18 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

На даний час державна реєстрація спірного договору не проведена.

Договір користування стоянкою № 56 від 22.11.00р., укладений між ПМП „Фірма Адмірал" та Державним комунальним підприємством «Плесо», фактично є договором оренди земельної ділянки.

При цьому даний договір укладений з порушенням вимог норм Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», Цивільного кодексу України та є незаконним, з підстав укладення з порушенням закону та не уповноваженою на те особою, оскільки ДКП «Плесо»не є власником майна та не може виступати згідно діючого земельного законодавства орендодавцем за договорами оренди земельних ділянок.

В статті 227 Цивільного кодексу України, яка передбачає правові наслідки укладення юридичною особою правочину, якого вона не мала права вчиняти, зазначено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу, може бути визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частина 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачає однією з підстав недійсності правочину недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Кодексу.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж в натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

На момент подання позову ПМП „Фірма Адмірал" не отримав документи, що посвідчують право на земельну ділянку. Договір користування стоянку № 56 від 22.11.00, укладений між ПМП „Фірма Адмірал" та Державним комунальним підприємством «Плесо», не є документом, що посвідчує право на земельну ділянку, передбаченим Земельним кодексом України.

Отже, ПМП „Фірма Адмірал" не набувши у встановленому Земельним кодексом України порядку права власності або права користування земельною ділянкою площею 200 м.кв. за адресою: м. Київ, Дарницький район, Русанівська набережна (Русанівський канал), напроти пам'ятника М.В. Гоголя на воді, безпідставно та неправомірно користується вказаною земельною ділянкою.

Згідно ст. 212 Земельного Кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Суд оцінивши наведенні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності прийшов до висновку, що позовні вимоги Київської транспортної прокуратури про визнання недійсним договору та зобовязання відповідача-2 звільнити земельну ділянку площею 200 кв.м. за адресою: м Київ, Дарницький район, Русанівська набережна (Русанівський канал), напроти памятника М.В. Гоголя є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір користування стоянкою № 56 від 22.11.2000р., укладений між Приватним малим підприємством «Фірма Адмірал»(01103, м. Київ, вул.. Кіквідзе, 18-а, ідентифікаційний код 13571813) та Державний комунальним підприємством «Плесо»(м. Київ, вул.. Межигірська, 32, код ЗКПО 23505151).

Зобовязати Приватне мале підприємство «Фірма Адмірал»(01103, м. Київ, вул.. Кіквідзе, 18-а, ідентифікаційний код 13571813) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку водного фонду площею 200 кв.м. за адресою м. Київ, Дарницький район, Русанівська набережна (Русанівський канал), напроти памятника М.В.Гоголя та та передати Київській міській раді (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 22883143).

Стягнути з Приватного малого підприємства «Фірма Адмірал»(01103, м. Київ, вул.. Кіквідзе, 18-а, ідентифікаційний код 13571813) в доход Державного бюджету України 42 грн. 50 коп. державного мита.

Стягнути з Приватного малого підприємства «Фірма Адмірал»(01103, м. Київ, вул.. Кіквідзе, 18-а, ідентифікаційний код 13571813) на користь Державного підприємства „Судовий Інформаційний центр” (03057, м Київ, пр. Перемоги, 44, р/р 31213259700011 УДК у Шевченківському районі, ідентифікаційний код 26077968) 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Державного комунального підприємства «Плесо»(м. Київ, вул.. Межигірська, 32, код ЗКПО 23505151) в доход Державного бюджету України 42 грн. 50 коп. державного мита.

Стягнути з Державного комунального підприємства «Плесо»(м. Київ, вул.. Межигірська, 32, код ЗКПО 23505151) на користь Державного підприємства „Судовий Інформаційний центр” (03057, м Київ, пр. Перемоги, 44, р/р 31213259700011 УДК у Шевченківському районі, ідентифікаційний код 26077968) 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя І.І.Борисенко