Рішення № 5891951, 09.04.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"09" квітня 2009 р. справа № 5020-13/017-9/098

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Кримський електротехнічний завод “Сатурн”(99028, м. Севастополь, вул. Дибенка, 6; 99011, м. Севастополь, вул. Маяковського, 8)

до Фізичної особипідприємця ОСОБА_1 (99057 АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості по пені в розмірі 20424,64 грн.,

суддя Рибіна С.А.

Представники сторін:

Позивача Лисакова Ольга Вікторівна, довіреність б/н від 10.12.2008

Відповідача - не зявився.

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство “Кримський електротехнічний завод “Сатурн” (далі ВАТ КЕЗ “Сатурн”), звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1) про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень у розмірі 8202,72 грн. з урахуванням пені у розмірі 8612,80 грн. та заборгованості за комунальні послуги у розмірі 149,12 грн.

В процесі розгляду справи позивач декілька разів зменшував позовні вимоги, остаточно просить стягнути з відповідача 28627,36 грн., з яких: заборгованість з орендної плати - 8202,72 грн., пеня - 20424,64 грн. (а.с.24-25, 25-36).

Відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме: суму заборгованості у розмірі 8202,72 грн. (а.с.30).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 30.07.2008 у справі №20-13/017 позов задоволено частково.

Стягнуто з Фізичної особипідприємця ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства “Кримський електротехнічний завод “Сатурн” заборгованість з орендної плати у розмірі 8202,72 грн., пеню у розмірі 437,95 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 93,16 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 35,40 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.09.2008 апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Кримський електротехнічний завод “Сатурн” залишено без задоволення. Рішення господарського суду міста Севастополя від 30.07.2008 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2008 касаційна скарга Відкритого акціонерного товариства “Кримський електротехнічний завод “Сатурн” задоволена частково, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.10.2008 у справі №5020-13/017 скасована. Рішення господарського суду міста Севастополя від 30.07.2008 у справі №20-13/017 скасовані в частині вимог про стягнення пені , а справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

Ухвалою від 17.02.2009 справу прийнято до провадження суддею Рибіною С.А., з привласненням номеру 5020-13/017-9/098.

Відповідач явку повноважного представника у судові засідання не забезпечував, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до початку останнього судового засідання надіслав клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.152).

Позивач на задоволенні позовних вимог наполягає.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, яке задоволено господарським судом пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2008 року між Відкритим акціонерним товариством “Кримський електротехнічний завод “Сатурн” та ФОП ОСОБА_1 укладений договір суборенди нежитлового приміщення № 13-ЗС/08 (далі - Договір) (а.с.11-15).

Відповідно до пункту 1.1 Договору орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове оплатне користування нежитлове приміщення площею 22,69 кв.м. на другому поверсі будівлі торівельно-офісного комплексу „Равелін” (бутік № 204), розташованого за адресою: м.Севастополь, вул. Маяковського, 8.

Строк дії договору встановлений сторонами з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі приміщення та закінчується 31.12.2008 (пункт 5.2.Договору).

Акт прийому - передачі підписаний 01.03.2008року (а.с.15).

Згідно пункту 4.2 Договору розмір щомісячної орендної плати складає 4101,36 грн., у тому числі податок на додану вартість.

Пунктом 4.6 Договору встановлено, що орендну плату суборендар зобов'язаний перераховувати щомісячно авансовим платежем у строк до 10 числа поточного місяця.

Відповідно до пункту 4.7 Договору окрім сплати орендної плати суборендар зобовязується компенсувати орендарю всі витрати за користування суборендарем комунальними послугами (енерго- тепло- водопостачання, каналізації, телефонного звязку та ін.), а також компенсувати всі податки та збори, які нараховуються на вартість послуг з оренди згідно з чинним податковим законодавством України. Вказані платежі перераховуються суборендарем на підставі рахунків, що виставляються орендарем, не пізніше 5-ти банківських днів з дати їх отримання.

Пунктом 7.4 Договору передбачено, що у випадках порушення суборендарем строків оплати орендної плати та/або інших платежів, які передбачені пунктом 4.7. договору, суборендар зобов'язаний сплатити орендарю пеню у розмірі трьох відсотків від суми прострочених грошових зобов'язань за кожний день прострочення.

За цих обставин, посилаючись на пункти 4.6, 7.4 Договору, позивач просив стягнути суму заборгованості з орендної плати та пеню за прострочення її сплати.

За результатами розгляду спору з відповідача на користь позивача стягнута заборгованість з орендної плати у розмірі 8202,72 грн.

Згідно постанови Вищого господарського суду України судом розглядаються вимоги позивача щодо стягнення пені.

Суд вважає позовні вимоги в цієї частині такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до статей 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань та одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Заборгованість відповідача з орендної плати склала за червень та липень 2008 року 8202,72 грн.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 343 Господарського кодексу України та статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем за несвоєчасну сплату орендної плати нарахована пеня у розмірі 20424,64 грн. за наступні періоди:

-за період з11.04.2008 по 04.06.2008 в сумі 6767,20 грн.;

-за період з11.05.2008 по 14.07.2008 в сумі 7997,60 грн.;

-за період з11.06.2008 по 18.07.2008 в сумі 4675,52 грн.;

-за період з11.07.2008 по 18.07.2008 в сумі 984,32 грн.

Доводи позивача про те, що за прострочення виконання грошових зобов'язань відповідач має сплачувати пеню в розмірі трьох відсотків від суми заборгованості за кожний день прострочення, як це передбачено пунктом 7.4 договору, суд вважає такими, що не ґрунтуються на законі з наступних підстав.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість збільшення розміру неустойки, встановлені законом, що є загальним правилом.

Правила частини 2 статті 343 Господарського кодексу України та статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", є спеціальними положеннями законодавства, якими встановлено, що пеня за прострочення грошового зобов'язання не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення виконання грошового зобов'язання.

Статті 343 Господарського кодексу України та статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" суд визнає такими, що формулюють спеціальні правила. Також це стосується і положення частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, яка встановлює, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України.

З аналізу даних норм випливає, що сторони мають право визначити свій розмір пені у договорі, однак він може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачуються пеня.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 20424,64 грн. підлягають частковому задоволенню з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 437,95 грн. за наступним розрахунком:

-за період з11.04.2008 по 04.06.2008 в сумі 139,41 грн.;

-за період з11.05.2008 по 14.07.2008 в сумі 174,80 грн.;

-за період з11.06.2008 по 18.07.2008 в сумі 102,21 грн.;

-за період з11.07.2008 по 18.07.2008 в сумі 21,53 грн.

До початку останнього судового засідання представник відповідача подав заяву про відкладення розгляду справи.

Відповідно до пункту 3.6 Розяснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду з наступних підстав.

Відповідно до частини пятої статті 28 Господарського процесуального кодексу України громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Неможливість явки у судове засідання представника відповідача не позбавляє права відповідача забезпечити явку іншого представника або зявитися у судове засідання особисто. При цьому матеріали справи містять позицію відповідача у вигляді відзиву на позов (а.с.30).

Крім того, закінчився встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк вирішення спору, сторони клопотання про продовження строку вирішення спору не заявляли.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги зі стягнення пені задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особипідприємця ОСОБА_1 (99057 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в АКБ „ЧББР”, м. Севастополь, МФО 384577) на користь Відкритого акціонерного товариства “Кримський електротехнічний завод “Сатурн” (99011, м. Севастополь, вул. Маяковського, 8, код ЕДРПОУ 05751292, п/р 26003300000003 в СФ АКБ „Форум” м. Севастополь, МФО 384931) пеню у розмірі 437,95 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог по пені відмовити.

Суддя С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 17.04.2009.

РОЗСИЛКА:

1.ВАТ “Кримський електротехнічний завод “Сатурн”

(99028, м. Севастополь, вул. Дибенка, 6)

(99011, м. Севастополь, вул. Маяковського, 8)

2.ФОП ОСОБА_1

(99057 АДРЕСА_1)

3.до справи