Рішення № 58919121, 13.07.2016, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Бугера О. В.

Справа № 644/2150/16-ц

Провадження № 2/644/1150/16

13.07.2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 року Орджонікідзевський районний суд м.Харкова у складі:

Головуючого судді Бугери О.В.,

При секретарі Ілові А.В.,

За участі представника відповідача ОСОБА_1,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем 11.03.2016 року було подано до суду відповідний позов. В обґрунтування зазначено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 11.02.2015 року укладено кредитний договір №500971403, на підставі цього договору позивачем було надано відповідачу кредит в розмірі 26520, 20 гривень, у результаті порушення умов Договору відповідачем станом на 17.02.2016 року утворилась заборгованість. Відповідач має прострочену заборгованість по тілу кредиту 24160,69 гривень, за відсотками 1018,79 гривень, по комісії 4186, 78 гривень. Окрім того, розмір неустойки штрафу становить 1450 гривень. З урахуванням того, що зобовязання повинно виконуватись належним чином, а відповідачем порушено порядок виплати кредитних коштів просили стягнути відповідну заборгованість, а також судовий збір в сумі 1378 гривень.

В ході розгляду справи позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог та визначено вимогу про стягнення судового збору, оскільки

Представник позивача подав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності та просив заяву про зменшення позовних вимог задовольнити.

Представник відповідача проти заяви про зменшення позовних вимог заперечував, просив відмовити, оскільки відповідач про намір позивача подати позовну заяву до суду не був обізнаний, по суті вимоги позивача виконав, шляхом укладання акцепту пропозиції про укладання угоди про надання особистого кредиту від 10.03.2016 року, тому підстав для стягнення судового збору не вбачається.

Суд вислухавши доводи представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно ст.ст.526,527 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу. Відповідно до вимог ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положенняпараграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Між сторонами у справі укладено кредитний договір №500971403 від 11.02.2015 року (а.с.5-8). Відповідно до вказаного кредитного договору відповідачу надано кредитні коштів в розмірі 26520 гривень 20 копійок, із відсотковою ставкою 15,99%, із датою остаточного повернення кредиту до 12.02.2020 року.

Як вбачається із наданого розрахунку відповідачем допущено прострочення виконання зобовязань за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 30816 гривень 26 копійок, що складається з простроченої заборгованості по тілу кредиту 24160,69 гривень, відсотків 1018,79 гривень, комісії 4186, 78 гривень, штрафу 1450 гривень (а.с.11).

17.02.2016 року на адресу відповідача було спрямовано вимогу про дострокове повернення кредиту (а.с.13).

10.03.2016 року між сторонами укладено Акцепт пропозиції про укладання угоди про надання особистого кредиту (а.с.38-39). Як вбачається з наданого суду витягу з особового рахунку відповідачем погашено суму простроченої заборгованості 11.03.2016 року.

Відповідно достатті 89ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача. Визнання відповідачем позову не є підставою для звільнення його від сплати судових витрат.

В ході розгляду справи представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог та відповідно заяви не заперечувалось, що відповідачем дійсно проведено оплату простроченої заборгованості, тому позовні вимоги заявлені до відповідача виконані ним в добровільному порядку. Проте це не звільняє відповідача від обовязку сплатити понесені судові витрати, у звязку із чим, суд вважає, що заява позивача підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 1054, 1056 ЦК України, ст. ст.60, 88, 89 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву Публічного Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Альфа-Банк», 01001, м. Київ, вулиця Десятинна, 4/6, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р 37396000000004 витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Повний текст рішення виготовлений 13.07.2016 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження. Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Харківської області через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подачi апеляцiйной скарги.

Головуючий : суддя Бугера О.В.