Вирок № 58917287, 12.07.2016, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Глібко О. В..

Справа № 644/10664/15-к

Провадження № 1-кп/644/221/16

12.07.2016

ВИРОК

іменем України

12 липня 2016 року

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Глібко О.В., за участю: прокурора прокуратури Орджонікідзевського району м. Харкова ОСОБА_1В, секретаря Семеренко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові кримінальне провадження № 12015220010000283 по обвинуваченню:

ОСОБА_2 Альмотасем Ісмаіла, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина ОСОБА_3, не одруженого, студента ІНФОРМАЦІЯ_3, що не працює, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 13 (гуртожиток), проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, б. 20, раніше не судимого,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2, 05.08.2015 року, керуючи технічно справним мотоциклом НОМЕР_1 без вантажу та з одним пасажиром, рухався зі швидкістю 90 км/год по проїздній частині проспекту Московського в м. Харкові в напрямку розташування вул. 17-го Партзїзду з боку розташування проспекту Фрунзе. В цей же час ОСОБА_4, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_2 без вантажу, без пасажирів, рухався по проспекту Орджонікідзе до перехрестя проспекту Московського та проспекту Орджонікідзе, підїхавши до перехрестя, для руху по проспекту Орджонікідзе горів червоний сигнал світлофору, у звязку із чим ОСОБА_4 виконав повну зупинку автомобіля. Після того, як йому увімкнувся зелений сигнал світлофору для руху по проспекту Орджонікідзе, він почав рух із включеним сигналом повороту. При цьому, в ході руху обвинувачений ОСОБА_2 грубо порушив вимоги п.п. 8.7.3 «е», 8.10, 16.13 Правил дорожнього руху України, де зазначено:

-п. 8.7.3 «е» - «червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух. Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції разом з жовтим або червоним сигналом світлофору інформує водія про те, що рух дозволяється у вказаному напрямку за умови безперешкодного пропуску транспортних засобів, що рухаються з інших напрямків; стрілка зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, дозволяє рух у зазначеному напрямку при увімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої (лівої) смуги руху за умови надання переваги в русі іншим його учасникам; стрілка зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, дозволяє рух у зазначеному напрямку при увімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої смуги руху (або крайньої лівої смуги руху на дорогах о одностороннім рухом) за умови надання переваги в русі іншим його учасникам, які рухаються у інших напрямках на сигнал світлофора, що дозволяє рух»;

-п.8.10 «у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62.5/62, якщо їх немає не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх випадках перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів»;

-п. 16.3 «у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, що рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнал, а якщо вони відсутні перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів».

При цьому, ОСОБА_2 порушив вказані вимоги Правил дорожнього руху України, не переконавшись в безпеці своїх дій, а також в тому, що своїми подальшими діями не створить небезпеку або перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, рухаючись через перехрестя на червоний сигнал світлофору допустив зіткнення з вищевказаним автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 В наслідок ДТП ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження згідно висновку судово-медичної експертизи № 974-А/15 у вигляді: важкої черепно-мозкової травми, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень по критерію розладу здоровя; закритого перелому правої променевої кістки у типовому місці із зсувом, ушкодження акроміально-ключного склепіння з права, що відноситься до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень по критерію розладу здоровя; забійно-рваної рани грудної клітини в області правої лопатки, що відноситься до легких тілесних ушкоджень по критерію короткочасного розладу здоровя.

Дорожньо-транспортна пригода та її наслідки у вигляді перехованих тілесних ушкоджень, отриманих потерпілим ОСОБА_5, відповідно до висновків судово транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 1083/10230 від 27.10.2015 року, перебувають у причинному звязку з порушеннями вимог п.п. 8.7.3 «е», 8.10, 16.3 Правил дорожнього руху, яких припустився ОСОБА_2, управляючи технічно справним транспортним засобом.

Допитаний у судовому засіданні у якості обвинуваченого ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся та дав суду свідчення про обставини скоєння злочинів, як про то викладено у вироку.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 вину визнав повністю, суд у відповідності до ч. 3 ст.349 КПК України приходить до висновку про недоцільність дослідження доказів у повному обсязі, оскільки фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень ніким не заперечуються.

З відповідним порядком дослідження матеріалів обвинувачений та інші учасники кримінального провадження погодилися. 3 урахуванням викладеного суд доходить висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 доведена повністю і його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 раніше не судимий, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, не працює, навчається на 3-му курсі Харківського медичного інституту ім. Каразіна, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 13 (гуртожиток), проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, б. 20.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_2 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують його покарання, не встановлено.

З урахуванням ступеню важкості та ступеню суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, даних, які характеризують особу обвинуваченого, а також враховуючи, що обвинувачений повністю відшкодував матеріальну та моральну шкоду потерпілому ОСОБА_5, частково відшкодував матеріальну шкоду цивільному позивачу ОСОБА_4 у розмірі 1700 гривень, суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, та слід призначити йому покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами. При цьому, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання ОСОБА_2 з позбавленням права керувати транспортним засобом, виходячи з того, що останнім під час здійснення злочину було грубо порушено вимоги ПДД України, в наслідок чого потерпілий зазнав тяжкі тілесні ушкодження, тому суд вважає що, вищевказане покарання буде достатнім для подальшого виправлення обвинуваченого та уникнення в майбутньому порушень ПДД України обвинуваченим.

В силу ст. 75 КК України його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обовязки, згідно п. 3 ч.1 ст. 76 КК України повідомляти кримінально виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов потерпілим у кримінальному провадженні не заявлено.

Цивільний позов цивільного позивача ОСОБА_4 задовольнити частково.

Цивільним позивачем ОСОБА_4 заявлено позовні про стягнення матеріальної шкоди із цивільного відповідача у розмірі 52000 грн. Обвинувачений визнав позовні вимоги в даній частині. Суд, враховуючи пояснення сторін, а також ту обставину, що ОСОБА_2 сплачено на користь ОСОБА_4 1700 грн. в добровільному порядку вважає, що стягненню на користь ОСОБА_4 підлягає 50300 грн.

В частині стягнення з обвинуваченого на користь цивільного позивача матеріальної шкоди за лікування у розмірі 10000 гривень. відмовити за недоведеністю, суду не надано жодних квитанцій, що підтверджують дійсне проходження лікування ОСОБА_4 Крім того, ОСОБА_4 по кримінальному провадженню визнаний цивільним позивачем, а не потерпілим, у звязку із чим дані тілесні пошкодження не перебувають у причинному звязку із наслідками ДПТ, яке відбулось 05.08.2015 року.

В частині позовних вимог щодо стягнення з обвинуваченого на користь ОСОБА_4 моральної шкоди, позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Цивільний позивач просить стягнути з цивільного відповідача 20000 грн. моральної шкоди, яку пояснює тим, що йому спричинені душевні страждання з приводу пошкодження особистого майна, а також позивач був позбавлений можливості користуватись автомобілем, як самостійно, так і в інтересах сімї. Також позивач вказує, що проходив лікування та перебував на лікарняному, внаслідок ДТП. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіюванні. Суд повинен зясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних та фізичних страждань або втрат немайнового характеру, з чого виходить позивач при оцінки такої шкоди, і лише при всіх наявних доказах, стягується судом сума моральної шкоди. Суд вважає, що стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 підлягає сума моральної шкоди 10000 грн., при цьому, враховує ту обставину, що цивільний позивач зазнав порушення своїх, гарантованих Конституцією України прав. Так, внаслідок ДТП, яке сталось 05.08.2015 року, майно ОСОБА_4 зазнало значних пошкоджень, останній не міг користуватись автомобілем, був змушений тривалий час ремонтувати даний автомобіль, не міг використовувати його як в своїх інтересах, так і в інтересах своєї сімї. Все вищевикладене не лише завдало важкі моральні страждання ОСОБА_4, але й змінили життя його та його сімї. При цьому, суд виходить із засад виваженості, розумності та справедливості, та оцінює суму моральних страждань у розмірі 10000 грн., і вважає, що заявлені позовні вимоги у розмірі 20000 грн., які визначені ОСОБА_4, є завищеними, тому в іншій частині щодо стягнення моральної шкоди відмовляє цивільному позивачу.

Судові витрати за проведення: тарнспортно-трасологічної експертизи №8603 від 18.09.2015 року у розмірі 4620 гривень; судової автотоварознавчої експертизи № 8776 від 07.10.2015 року у розмірі 1537,50 гривень; судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №10083/10230 від 27.10.2015 року у розмірі 3150 гривень стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь Держави.

Речові докази у провадженні відсутні.

Під час досудового слідства та судового розгляду запобіжний захід до ОСОБА_2 не обирався.

Керуючись ст.ст. 373 ч.2 , 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 Альмотасем Ісмаіла визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

В силу ст. 75 КК України ОСОБА_2 Альмотасем Ісмаіла звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину.

Зобовязати ОСОБА_2 Альмотасем Ісмаіла відповідно до п. 3 ч.1 ст. 76 КК України повідомляти кримінально виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Судові витрати за проведення: тарнспортно-трасологічної експертизи №8603 від 18.09.2015 року у розмірі 4620 (чотири тисячі шістсот двадцять) гривень; судової автотоварознавчої експертизи № 8776 від 07.10.2015 року у розмірі 1537 (одна тисяча пятсот тридцять сім) гривень 50 копійок; судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №10083/10230 від 27.10.2015 року у розмірі 3150 (три тисячі сто пятдесят) гривень стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 Альмотасем Ісмаіла на користь Держави (код бюджетної класифікації 24060300, р/р 31112115700009, ідентифікаційний код отримувача 37999701, одержувач УДКС України в Орджонікідзевському районі м. Харкова, банк отримувача ГУДКС України в Харківській області, МФО банка 851011, стягувач держава).

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 Альмотасем Ісмаіла на користь ОСОБА_4 суму матеріальної шкоди у розмірі 50300 (пятдесят тисяч триста) гривень. Стягнути з ОСОБА_2 Альмотасем Ісмаіла на користь ОСОБА_4 суму моральної шкоди у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя : О.В.Глібко