Ухвала суду № 58911117, 11.07.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/899/15-к

У Х В А Л А

11.07.2016 р. Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі

головуючої судді Сарай А.І.

при секретарі Струтинська Н.Ю.

з участю прокурора Лабик М.М.

обвинувачених ОСОБА_1

ОСОБА_2

захисників ОСОБА_3

ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгород кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3, ст. 277 ч. 1, ст. 15 ч. 3 - ст. 185 ч. 3 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 15 ч. 3 - ст. 185 ч. 3, ст. 185 ч. 3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ужгородського міськрайоного суду знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3, ст. 277 ч. 1, ст. 15 ч. 3 - ст. 185 ч. 3 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 15 ч. 3 - ст. 185 ч. 3, ст. 185 ч. 3 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 16 травня 2016 року обвинуваченому ОСОБА_2 продовжено строк тримання під вартою до 13 липня 2016 року.

У зв'язку з тим, що судовий розгляд даного кримінального провадження на даний час не завершено, а строк дії вказаного запобіжного заходу закінчується, за ініціативою суду на розсуд учасників судового провадження винесено питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2

Прокурор в судовому засіданні просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою з тих підстав, що строк тримання його під вартою закінчується, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні просить змінити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_2 погодився з думкою захисника.

Відповідно до вимог пунктів 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд вважає, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, які враховувалися при обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу на даний час не відпали і продовжують існувати, у зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування запобіжного заходу відсутні. При цьому, в даному випадку, з врахуванням тяжкості інкримінованих ОСОБА_2 злочинів, особи обвинуваченого, який ніде не працює, раніше судимий, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 196, 331, 369 КПК України суд,

У Х В А Л И В:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 строк тримання під вартою до 06 вересня 2016 року.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Сарай А.І.