Ухвала суду № 58910795, 08.07.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/18200/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Подзіров А.О. Провадження № 22-ц/773/816/16 Категорія: 44 Доповідач: Данилюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Данилюк В.А.,

суддів Подолюка В.А., Шевчук Л.Я.,

секретар Черняк О.В.,

з участю представника позивача та третьої особи ОСОБА_1,

представника відповідачів ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виселення з квартири та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_9 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виселення з квартири за апеляційними скаргами представника позивача ОСОБА_3 та представника третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_9 - ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 квітня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 квітня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виселення з квартири відмовлено.

В задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_9 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виселення з квартири відмовлено.

Судові витрати залишено за позивачем та третьою особою.

Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, представник позивача та третьої особи ОСОБА_1 в інтересах довірителів подав апеляційні скарги. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю

В даному судовому засіданні представник позивача та третьої особи ОСОБА_1 апеляційні скарги підтримав, представник відповідачів ОСОБА_2 апеляційні скарги заперечив.

Заслухавши осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову, суд першої інстанції виходив з того, що фактом проживання ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в квартирі АДРЕСА_1, не порушені права позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_11, в інтересах якої звернувся з позовом ОСОБА_3

Відмовляючи в задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_9, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач ОСОБА_10 на час реєстрації та поселення членів його сімї був одноосібним власником квартири АДРЕСА_1, зареєстрував у вказаній квартирі членів своєї сімї, то позов ОСОБА_9 про виселення відповідачів з вказаного житла не ґрунтується на вимогах закону, крім того, суд зазначає, що на час вирішення вказаної справи не вирішено питання щодо визнання недійсним договору дарування 1/2 частини квартири АДРЕСА_1.

Такі висновки суду є правильними і ґрунтуються на встановлених судом обставинах справи і нормах матеріального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЖК України, осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім»ї, інших осіб.

Судом встановлено, рішенням Луцького міськрайонного суду від 08 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3, який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_11 до Відділу реєстру житлового фонду Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_12, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_13 у справах дітей Луцької міської ради про визнання недійсним розпорядження та свідоцтва про право власності на житло визнано недійсними розпорядження Відділу реєстру житлового фонду Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради «Про приватизацію державного житлового фонду» від 22 серпня 2013 року № 1308-р та свідоцтво про право власності на житло від 22 серпня 2013 року на квартиру АДРЕСА_2.

Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 12 жовтня 2015 року вищезазначене рішення змінено, визнано незаконним розпорядження Відділу реєстру житлового фонду Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради від 22 серпня 2013 року № 1308-р. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

З довідок УДМС вбачається, що квартирі АДРЕСА_1 були зареєстровані ОСОБА_5 22 вересня 2015 року, ОСОБА_6 4 лютого 2014 року, ОСОБА_14 1 вересня 2015 року, ОСОБА_8 25 вересня 2015 року. Вказані особи є членами сімї ОСОБА_10

Крім того, з рішення Луцького міськрайонного суду у справі № 161/1235/15-ц від 8 вересня 2015 року, судом встановлено, що розпорядженням відділу реєстру житлового фонду Департаменту ЖКГ Луцької міської ради від 22.08.2013 № 1308-р «Про приватизацію державного житлового фонду» передано у спільну часткову власність ОСОБА_9 та ОСОБА_10 квартиру АДРЕСА_3 та видано на його підставі свідоцтво про право власності на житло від 22.08.2013 на квартиру АДРЕСА_3. Зазначені правовстановлюючі документи були скасовані вказаним рішенням, яке набрало законної сили 12 жовтня 2015 року.

З рішення Апеляційного суду Волинської області від 04.02.2016 року та з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна судом встановлено що ОСОБА_10 на підставі договору дарування від 11.10.2013 року набув ще 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, яку йому подарувала ОСОБА_9

За таких обставин, убачається, що станом на 11.10.2013 року ОСОБА_10 став власником всієї квартири АДРЕСА_1 та зареєстрував членів своєї сімї. У звязку з цим покликання в позовній заяві на ч. 3 ст. 116 ЖК України є безпідставним.

Згідно з вимогами статей 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, прийшов до вірного висновку про відмову в задоволені позовів про виселення.

Твердження особи, що подала апеляційні скарги, на те, що відповідачі вселилися у спірне житлове приміщення з порушенням встановленого законом порядку не заслуговують на увагу, оскільки відповідачі були зареєстровані та поселені у дане житлове приміщення як члени сімї власника цього приміщення ОСОБА_10, право власності якого зареєстровано і не скасовано. Доводи апеляційних скарг були предметом дослідження судом першої інстанції і не спростовують правильність висновків суду та не містять підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги представника позивача ОСОБА_3 та представника третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_9 - ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 квітня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: