Рішення № 58910322, 12.07.2016, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/938/14-ц

Провадження №2-др/157/1/16

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

12 липня 2016 рокум.Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря Семенюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом прокурора Камінь-Каширського району в інтересах держави в особі Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Державна інспекція сільського господарства у Волинській області, Добренська сільська рада Камінь-Каширського району Волинської області, до ОСОБА_1 районної державної адміністрації Волинської області, ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними договорів оренди землі та зобовязання повернути земельні ділянки

в с т а н о в и в :

Рішенням Камінь-Каширського районного суду від 14 червня 2016 року частково задоволено позов прокурора Камінь-Каширського району в інтересах держави в особі Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації, визнано незаконними та скасовано розпорядження ОСОБА_1 районної державної адміністрації № 211 від 08 серпня 2006 року «Про надання згоди на розробку проекту відведення водного обєкта місцевого значення гр. ОСОБА_2 за межами населеного пункту на території Добренської сільської ради», яким ОСОБА_2 дано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки водного обєкта місцевого значення озера «Сірче» в довгострокову оренду терміном на 49 років загальною площею 97 га, в тому числі під водним плесом 94 га, прибережною смугою 3 га для риборозведення, вилову риби та рекреаційного призначення, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Добренської сільської ради; розпорядження № 382 від 24 грудня 2007 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду озера «Сірче» та передачу її в оренду громадянину ОСОБА_2», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду озера «Сірче» площею 97 га громадянину ОСОБА_2 для риборозведення, вилову риби та рекреаційних потреб із земель водного фонду в межах Добренської сільської ради за межами населеного пункту на території Камінь-Каширського району, і надано ОСОБА_2 в довгострокову оренду терміном на 49 років земельну ділянку загальною площею 97 га, в тому числі під озером «Сірче» 94 га, прибережною смугою 3 га, з них сіножаті площею 1,9486 га, чагарник площею 1,0514 га для риборозведення, вилову риби та рекреаційних потреб в межах Добренської сільської ради за межами населеного пункту на території ландшафтного заказника «Сірче» Камінь-Каширського району Волинської області; розпорядження № 243 від 29 липня 2009 року «Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 24.12.2007 року № 382», яким в пункті 2 розпорядження голови райдержадміністрації від 24.12.2007 року № 382 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду озера «Сірче» та передачу її в оренду громадянину ОСОБА_2» слова «на території ландшафтного заказника «Сірче» Камінь-Каширського району Волинської області» виключено, а також рішенням суду зобовязано ОСОБА_2 повернути державі передані йому в оренду земельні ділянки загальною площею 97 га, в тому числі під озером «Сірче» 94 га, прибережною смугою 3 га, що знаходяться в межах Добренської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області за межами населеного пункту.

Разом з тим, під час ухвалення рішення судом не було вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до підпункту 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, то суд, що ухвалив рішення, може з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання викликалися, проте не зявилися. Згідно з ч. 3 ст. 220 ЦПК України їх присутність не є обовязковою.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (далі Закон) в редакції, чинній на час звернення прокурора з позовом до суду (тобто станом на 07.07.2014 року), органи прокуратури при здійсненні своїх повноважень були звільнені від сплати судового збору.

Частиною 3 ст. 6 Закону передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою). Пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону. До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. За подання до суду таких заяв сплачується судовий збір згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону. Розмір судового збору за подання позовної заяви про витребування майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 1 ч. 2 ст. 4 Закону, за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (не менше 243 грн. 60 коп. і не більше 3654 грн.), а за вимогу немайнового характеру 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,60 грн.).

Розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2014 року, у відповідності до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», становив 1218 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи прокурор звернувся до суду з позов, який містить дві вимоги немайнового характеру (визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними договорів оренди землі) та одну вимогу майнового характеру (зобовязання повернути земельні ділянки).

Згідно з технічною документацією по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки, наданої ОСОБА_2 для риборозведення, вилову риби та рекреаційних потреб в межах Добренської сільської ради Камінь-Каширського району, що була виготовлена ТзОВ «ОЛДІ» у 2008 році (Т. 2 а.с. 119-125), нормативна грошова оцінка спірних земельних ділянок загальною площею 97 га сумарно становила 1180443,44 грн. (8691,57 грн. + 2918,27 грн. + 1168833,60 грн.)

Таким чином, ставка судового збору за вимогу майнового характеру (зобовязання повернути земельні ділянки) становитиме 3654 грн. (максимальний розмір судового збору), за вимогу немайнового характеру (визнання незаконними та скасування розпоряджень) - 243,60 грн.

Враховуючи, що рішенням суду задоволено одну вимогу майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру, то з відповідачів ОСОБА_1 районної державної адміністрації Волинської області та ОСОБА_2 належить стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі по 1948,80 грн. ((3654 грн. + 243,60 грн.) / 2 = 1948,80 грн.).

Керуючись ст. ст. 88, 220 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Рішення Камінь-Каширського районного суду від 14 червня 2016 року у цивільній справі за позовом прокурора Камінь-Каширського району в інтересах держави в особі Управління екології та природних ресурсів Волинської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Державна інспекція сільського господарства у Волинській області, Добренська сільська рада Камінь-Каширського району Волинської області, до ОСОБА_1 районної державної адміністрації Волинської області, ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними договорів оренди землі та зобовязання повернути земельні ділянки, - доповнити.

Стягнути з ОСОБА_1 районної державної адміністрації Волинської області та ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у розмірі по 1948 грн. (одній тисячі девятсот сорок вісім) 80 коп. з кожного.

Додаткове рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області через Камінь-Каширський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії цього додаткового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: ОСОБА_3