Постанова № 58908039, 09.06.2016, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/5992/16-а

Провадження №2-а/521/181/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2016 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді - Плавича І.В.,

при секретарі - Мазинській І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ІПП 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в місті Одесі Департаменту патрульної поліції Деревянко Олега Валентиновича, Управління патрульної поліції в місті Одесі Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться на розгляді адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до ІПП 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в місті Одесі Департаменту патрульної поліції Деревянко Олега Валентиновича, Управління патрульної поліції в місті Одесі Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Обґрунтовуючи власну позицію та підстави звернення до суду, позивач посилався на ті обставини, що 27 жовтня 2015 року керував автомобілем марки «Toyota Avalon», реєстраційний номер НОМЕР_1 по вулиці Катерининській у місті Одесі та здійснив зупинку.

Однак інспектор патрульної поліції убачив порушення вимог ПДР України в діях позивача, у зв'язку з чим було ухвалено постанову про адміністративне правопорушення серії ПС2 №724103.

Як пояснював позивач, себе винним він не визнає, вважає, що належним чином і у повному обсязі виконав відповідні вимоги ПДР України, порушення не допустив, з висновками інспектора не згоден, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом в суд.

Представник позивача ОСОБА_2 у відкрите судове засідання з'явився, заявлені вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач Деревянко О.В. у відкрите судове засідання з'явився, заявлені вимоги не визнав, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Представник Управління патрульної поліції в місті Одесі Департаменту патрульної поліції у відкрите судове засідання з'явився, заявлені вимоги не визнав, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Таким чином, вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення сторін, дослідивши представлені суду письмові докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявленого позову - з наступних підстав.

Під час судового розгляду справи було встановлено, що згідно постанови про адміністративне правопорушення серії ПС2 №724103 від 16 лютого 2016 року, ухваленої ІПС Деревянко О.В., 16 лютого 2016 року о 15 год. 45 хв. ОСОБА_2, 1974 року народження, керуючи автомобілем марки «Toyota Avalon», реєстраційний номер НОМЕР_1, по вулиці Катерининській, 6 у місті Одесі, здійснив зупинку та стоянку ближче, ніж 10м. від перехрестя доріг, чим порушив п.15.9 «ґ» ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ст. 122 ч.1 КУпАП.

Як встановлює п.15.9 «ґ» ПДР України, зупинка забороняється, зокрема, на перехрестях та ближче 10м. від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.

При цьому як вказує п.1.10. ПДР України, зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо); стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов'язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.

Позивач не заперечував факту керування вказаним транспортним засобом та здійснення зупинки, однак вказував при цьому на зупинку біля аптеки у зв'язку з поганим самопочуттям, ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи.

Стороною відповідача представлено суду показання технічного приладу, що має функцію відеозапису, які відтворені в електронному вигляді на носії інформації (КД-диску «VS CD-R 52x 700mb/80min», файли «20160216202902001384.mov», «20160216202937001386.mov», датовані 16 лютого 2016 року).

Як свідчить відеоряд файлу «20160216202902001384.mov», з першої секунди запису ОСОБА_2 знаходиться біля автомобілю, свідчить про відсутність іншого місця для зупинки та на 01:34 хвилині прибирає транспортний засіб.

Вказаний доказ не підтверджує висновків інспектора, що ОСОБА_2 здійснив стоянку та зупинку у відповідному місці в розумінні п.1.10. ПДР України.

Як свідчать відеоряди файлів, ОСОБА_2 неодноразово виразив незгоду із інкримінованим правопорушенням.

Як чітко зобов'язує ст. 71 ч.2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідні висновки відповідача щодо обґрунтованості притягнення позивача до адміністративної відповідальності не вбачаються суду доведеними та викликають обґрунтований сумнів.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про передчасність висновків інспектора Дерев'янко О.В., що в подальшому і явились підставою для ухвалення оскаржуваної позивачем постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 287 ч.1 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Як передбачає ст. 288 ч.1 п.3 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема, у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими КУпАП.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача та скасування оскаржуваної постанови.

При цьому, згідно ст. 293 ч.1 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і, зокрема, скасовує постанову і закриває справу.

У зв'язку з тим, що в процесі розгляду справи суд прийшов до висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушень, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП, суд вбачає обґрунтованим закрити провадження у відповідній справі про адміністративне правопорушення.

Статтею 105 КАС України визначені можливі вимоги, що може містити адміністративний позов, даний перелік не є вичерпним. При цьому предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення його права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Заявляючи у позові про визнання дій інспектора щодо складання оскаржуваної постанови неправомірними, позивач не обґрунтовує таких вимог з урахуванням тих нормативних вимог, що на його думку, були порушені суб'єктом владних повноважень. При цьому заявник не зазначає, в чому саме полягають порушення його прав з боку відповідача в рамках відповідної справи про адміністративне правопорушення з урахуванням факту оскарження самої постанови по суті.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні відповідної частини заявлених вимог.

Згідно ст. 171-2 ч.2 КАС України, рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає. Але на підставі Рішення Конституційного Суду України №3-рп/2015 від 08 квітня 2015 року, положення частини другої статті 171-2 КАС України визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та рекомендовано Верховній Раді України невідкладно врегулювати питання щодо оскарження судового рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Виходячи з викладеного та ураховуючи положення ст. 6 ч.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, ст.ст. 8, 55, 129 Конституції України, ст.ст. 8, 13 КАС України, - суд приходить до висновку про забезпечення оскарження постанови суду в апеляційному порядку.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 17, 69, 71, 86, 95, 98, 122, 128, 158, 159, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 до ІПП 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в місті Одесі Департаменту патрульної поліції Деревянко Олега Валентиновича, Управління патрульної поліції в місті Одесі Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Постанову про адміністративне правопорушення серії ПС2 №724103 від 16 лютого 2016 року, ухвалену ІПП 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в місті Одесі Департаменту патрульної поліції Деревянко Олегом Валентиновичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, 1974 року народження, яка передбачена ст. 122 ч.1 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, 1974 року народження, яка передбачена ст. 122 ч.1 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

В задоволенні інших вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий: