Ухвала суду № 58907439, 06.07.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1487/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Черненко В. В.

УХВАЛА

06.07.2016 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Черненко В.В.

суддів: Чорнобривець О.С., Потапенка В.І.

за участю секретаря: Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12.05.2016 року по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення.

Ухвалою Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12.05.2016 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу з підстав, передбачених ч.2 ст..121 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду у звязку з порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції зазначив, що позивач не усунув в зазначений строк недоліки позовної заяви, а саме не сплатив судовий збір в сумі 2204,80 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки зазначені висновки не відповідають вимогам норм процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення.

Згідно ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Відповідно до ч.2 ст. 121 ЦПК України позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві, якщо той відповідно до ухвали суду про залишення позовної заяви без руху у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст.ст. 119 і 120 ЦПК, не сплатить суму судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду першої інстанції від 22.04.2016 року залишено позовну заяву без руху та запропоновано позивачу сплатити судовий збір за чотири позовні заяви немайнового характеру: 1) виселення ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення; 2) призначення відповідальності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно п.1 ст. 162 КК України; 3) призначення виконавчій службі здійснити виселення; 4) призначення комунальних платежів за користування квартирою за період серпень 2015 року по дату суду, а всього сплатити судовий збір в розмірі 2204,80 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині визначення розміру судового збору.

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судовий витрат.

Відповідно до ст.. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до п/п 2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній на час предявлення позову, при поданні позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.)

Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав до суду позовну заяву про виселення та просив суд виселити ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення; призначити відповідальність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 згідно п.1 ст. 162 КК України; призначити виконавчій службі здійснити виселення; призначити комунальні платежі за користування квартирою за період серпень 2015 року по дату суду; судові витрати покласти на відповідачів.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що вона містить одну позовну вимогу немайнового характеру, яка повинна бути оплачена судовим збором відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» із змінами, внесеними згідно з Законом України № 484 VIII від 22.05.2015 р.

Таким чином, вимога суду першої інстанції щодо сплати позивачем судового збору за чотири немайнові вимоги не відповідає нормам діючого законодавства та ст. 119 ЦПК України.

Крім того, ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просив визнати позовну заяву як немайнову, звільнити його від сплати судового збору в суді першої інстанції, а також надав клопотання про скорочення позовних вимог до одної.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік підстав щодо пільг сплати судового збору.

Вирішення питання про відстрочення сплати судового збору чи звільнення від його сплати за подання позову віднесено до компетенції суду першої інстанції , а тому з таким клопотанням позивач має право звернутися до суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звертався до суду першої інстанції із клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, зокрема зазначав, що в нього тяжкий майновий стан, оскільки отримує пенсію в розмірі 949 грн. на місяць.

Однак, суд першої інстанції дане клопотання не вирішив та не виніс мотивовану ухвалу про розгляд даного клопотання.

Вирішення питання щодо відмови від частини позовних вимог можливо тільки при розгляді справи у суді першої інстанції, а не на стадії апеляційного розгляду.

Встановлені обставини дають підстави зробити висновок, що ухвала судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12.05.2016 року про визнання позовної заяви ОСОБА_2 неподаною та повернутою позивачу відповідно є необґрунтованою і винесеною з порушенням норм цивільного процесуального права.

Згідно з п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст.307, п.4 ч.2 ст.307, 311, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12.05.2016 року скасувати. Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: