Постанова № 58900833, 04.07.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2016 р. Справа № 804/3615/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н.В. при секретарі Татаренко Ю.В. за участю: представника позивача ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за Товариства з обмеженою відповідальністю «Крост» до Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Крост» (далі ТОВ «Крост», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі Криворізька південна ОДПІ, відповідач) про скасування повністю податкового повідомлення-рішення від 11.08.2015 року №0001351501 Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області про зменшення суми розміру відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 97 202 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Крост» (код ЄДРПОУ 32410394) відємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за квітень 2015 року.

Позивач вважає висновки податкового органу такими, що не відповідають дійсності, а винесене на їх підставі податкове повідомлення-рішення таким, що порушує норми чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача предявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засідання предявлені позовні вимоги не визнала та зазначила, що позивачем не надано доказів використання придбаних послуг в оподатковуваних операціях в межах здійсненої господарської діяльності, а доводи позивача, наведені у позові, не спростовують самого факту встановлення зазначених порушень та не є підставою для скасування податкового повідомлення рішення. Крім того, платником податків до позову не додано документів, які спростовували факти встановлених порушень. За таких обставин просила у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Крост» зареєстроване Виконавчим комітетом Криворізької міської ради свідоцтво про державну реєстрацію від 18.04.2003 року №Ю0070779 та перебуває на податковому обліку в Криворізькій південній ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі наказу від 10.06.2015 року №35, направлення від 11.06.2015 року №29/151 та направлення від 11.06.2015 року №30/151, виданого Криворізькою південною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 - старшим державним ревізором-інспектором відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області та ОСОБА_4 - головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області і згідно із п.п.75.1.2 п.75,1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-У1 (із змінами та доповненнями), відповідно до п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями) проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Крост» (скорочена назва ТОВ «Крост») з питань правомірності нарахування ТОВ «Крост» (код ЄДРПОУ 32410394) від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду, у сумі 11 1 424,00 грн. за квітень 2015 року, відображене у податковій декларації з ПДВ, поданій за квітень 2015 року.

Порушення виявлені під час перевірки знайшли своє відображення в акті №45/15-01/32410394, а саме:

-в порушення вимог пункту 198.1, п.198.2, п.198.3, 198.4, 198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, ТОВ «Крост» внаслідок не підтвердження реальності здійснення операції придбання послуг з виконання підрядних робіт, завищено суму податкового кредиту у квітні 2015 року на загальну суму 97 202 грн., внаслідок включення сум ПДВ по податковим накладним виписаним ТОВ «Імперіал Плюс ЛТД» ( код ЄДРПОУ 39501592) на суму 97 202 грн.

На підставі вказаного Акта перевірки Криворізькою південною ОДПІ ГУ ДФС в Дніпропетровській області 11.08.2015 року було надано ТОВ «Крост» податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 97 202 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та Актом перевірки, ТОВ «КРОСТ» подало первинну скаргу до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області. Рішенням Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.10.2015 р №8730/10/04-36-10-07-09, прийнятим за розглядом первинної скарги, скаргу позивача залишено без задоволення, а винесене податкове повідомлення-рішення та акт перевірки без змін.

Не погодившись із рішенням податкового органу, позивачем було подано повторну скаргу до ДФС України, рішенням Державної фіскальної служби України від 12.11.2015; № 24100/6/99-99-01-04-25 повторна скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Криворізької південної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 11.08.2015 року № 0001351501- без змін.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення 11.08.2015 року №0001351501є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Відповідно до п. 135.1 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України, інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротньо фінансової допомоги проводяться між платником податку та йг відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно визначення, наведеного у пп.14.1.13 п.14.1 ст.14 ПК України безоплатно надані товари, роботи, послуги: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті І93 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Згідно з п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

У відповідності до п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704, згідно якому первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первини: документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення № 88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Так, суд не погоджується з висновками відповідача, щодо факту отримання ТОВ «Крост» податкових накладних від ТОВ «Імперіал Плюс ЛТД» без мети реального настання правових наслідків, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ «Крост» мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Імпераіл Плюс ЛТД», на підставі договорів підряду №32/3, 33/3, 34/3 від 23.03.2013 р., за результатами яких були складені акти виконаних робіт та видаткові накладні.

Так, укладений договір між Позивачем та контрагентом у повній мірі відповідає вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України щодо його змісту, жодне положення договору не суперечить інтересам держави та суспільства, не порушує будь-чиїх прав.

На виконання умов вищезазначених господарських договорів позивачем здійснено розрахунки за поставлені товари та отримані послуги шляхом перерахування коштів на рахунковий рахунок ТОВ «Імперіал Плюс ЛТД» .

Виконані роботи, було включено позивачем в акти приймання виконаних робіт з іншими контрагентами, чим підтверджено їх реальність виконання відповідно до договорів.

Первинні документи, виписки з особового рахунку про рух коштів на рахунку позивача свідчать, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

На момент укладання зобов'язань по договорам контрагент ТОВ «Імперіал Плюс ЛТД» (Код ЄРДПОУ 39501592) було зареєстроване як юридична особа та платник податку на додану вартість, тому викладені в акті перевірки обставини не відповідають фактичним даним.

В зв'язку з чим, висновки відповідача про відсутність у ТОВ «Крост» об'єкту оподаткування податком на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Імперіал Плюс ЛТД» (Код ЄРДПОУ 39501592), в розумінні ст.ст. 185-187,198 Податкового кодексу України, та про завищення ТОВ «Крост» податкового кредиту та заниження податку на додану вартість у квітні 2015 року на суму ПДВ - 97 202 грн. не відповідають дійсності.

Оскільки Позивачем надано всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участі контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення платником податків законної мети їх здійснення - придбання на підставі цивільно-правових угод товарів/робіт/послуг для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку та реальне використання товарів/робіт/послуг в господарській діяльності, а тому позивач правомірно сформовано податковий кредит на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з вищезазначеними контрагентами.

Всі господарські операції Позивача із контрагентами є реальними, направленими на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Так, відповідач в акті перевірки посилається на рішення ДПІ у Колосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві щодо неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за квітень 2015 року.

Натомість, вказане рішення було оскаржено до Окружного адміністративного суду міста Києва, та рішенням по справі №826/14326/15 від 06.08.2015 року зобовязано вважати прийнятою та зареєстрованою податкову декларацію з ПДВ ТОВ «Імперіал Плюс ЛТД» (код ЄДРПОУ 39501592) з додатками.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2015 року вищезазначену постанову від 06.08.2015 року залишено без змін. Ухвалою ВАСУ від 27.11.2015 року, справу №К/800/46341/15, касаційна скарга ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві повернуто скаржнику без розгляду.

Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Таким чином, реальність виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентом, зазначеними в Акті перевірки, підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Вказані первинні документи повністю відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та мають всі необхідні реквізити (печатки підприємств, підписи уповноважених осіб тощо). Як наслідок - вони є такими, які підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що винесене податкове повідомлення-рішення №0001351501 від 11.08.2015 є протиправним, а тому підлягає скасуванню з викладених підстав.

Частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Крост» до Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 11.08.2015, прийняте Криворізькою південною обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Присудити із Криворізької південної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крост» (код ЄДРПОУ 32410394) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1458,03 грн. (одна тисяча чотириста пятдесят вісім гривень три копійки).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складено 08 липня 2016 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 08.07.2016 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_5 ОСОБА_5 ОСОБА_6