Постанова № 58899764, 29.06.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2016 р. Справа№ 927/269/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Чорної Л.В.

секретар судового засідання Білак В.Ю.

за участю представників:

від позивача: Мінченко В.М. - за довіреністю оформленою належним чином;

від відповідача: не з`явились;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.05.2016р.

у справі №927/269/16 (суддя Книш Н.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс"

до відповідача Відділу освіти Чернігівської районної державної адміністрації

про стягнення 84053,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Відділу освіти Чернігівської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості в розмірі 76145,00 грн. за надані послуги згідно договору №384 від 20.09.2015р., 7048,61 грн. пені, 377,98 грн. інфляційних та 481,90 грн. 3% річних за період з 01.01.2016р. по 17.03.2016р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконані позивачем та прийняті без зауважень відповідачем передбачені договором роботи, відповідачем не були оплачені з посиланням відсутності бюджетних асигнувань.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 17.05.2016р. у справі №927/269/16 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскаржуваного рішення, скаржником зазначено про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2016р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс" передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Кропивної Л.В., судді: Чорна Л.В., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2016р. вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 29.06.2016р.

29.06.2016р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання з додатками для долучення до матеріалів справи.

Відповідач до судового засідання, що відбулось 29.06.2016р., не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанцїї" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності відповідача є можливим.

У судовому засіданні 29.06.2016р. представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повторно розглянувши спір, Київський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими законом суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Матеріалами справи підтверджується, що 20.09.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс" (позивач, виконавець) та Відділом освіти Чернігівської районної державної адміністрації (відповідач, замовник), укладено договір про надання послуг №384, згідно умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується провести гідрохімічне очищення системи опалення двох двоповерхових корпусів Довжицького навчально-виховного центру в селі Довжик, Чернігівського району по вул. Чернігівська 2-А.

З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія ААВ №226321 вбачається, що повне найменування об'єкту, на якому надавалися послуги позивачем: Довжицький навчально-виховний комплекс "Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад" Чернігівської районної ради Чернігівської області, місцезнаходження Чернігівський р-н, с. Довжик, вул. Чернігівська,2-а.

За умовами п. 1.2 та п. 4.2.6 договору про надання послуг №384 від 20.09.2015р. (договір) замовник зобов'язується своєчасно прийняти і оплатити послуги, які визначені у договорі.

У пункті 1.3 договору сторони встановили, що надані послуги за цим договором передаються виконавцем замовнику на підставі акту здачі-приймання наданих послуг, який підписується обома сторонами. У цьому договорі під актом сторони розуміють акти, складені за типовою формою КБ-2в та довідки, складені за типовою формою КБ-3.

Згідно пунктів 2.1-2.2 договору загальна сума договору складає 76 145,00 грн. без ПДВ. Кінцева сума договору може змінюватися, виходячи з фактичного обсягу наданих послуг, що підтверджується актом (актами) здачі-прийняття наданих послуг.

За надані послуги згідно п. 1.1 Договору замовник сплачує виконавцю суму, яка буде визначена актом (актами) здачі-приймання наданих послуг (п. 3.1. Договору).

Сторони домовилися, що оплата здійснюється протягом 10 календарних днів після підписання Замовником та Виконавцем актів здачі-приймання наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця (п. 3.2 Договору).

Сторони погодились, що кінцевий термін оплати Замовником наданих і прийнятих послуг, з урахуванням п. 3.2, здійснюється не пізніше 30.12.2015 року (п. 3.3 Договору).

При несвоєчасній оплаті Замовником вартості наданих послуг, згідно з п.6.4 Договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день перевищення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.

Штрафні санкції, передбачені п. 6.3 та п. 6.4 Договору, нараховуються протягом всього терміну невиконання зобов'язання (п.6.8 Договору).

Згідно з п. 12.1 Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2015 року, а в частині виконання взятих на себе зобов'язань - до повного їх виконання Сторонами.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що укладений договір є нікчемний в силу приписів ст. 215 ЦК України, внаслідок порушення при його вчиненні Бюджетного кодексу України, яким не дозволяється придбання послуг протягом бюджетного періоду без відповідного бюджетного асигнування.

Такі висновки суду першої інстанції колегія вважає хибними, адже у цивільних відносинах їх учасники, до яких належать, зокрема, суб'єкти публічного права, територіальні громади, є рівними, і вільними у виборі своїх контрагентів, у визначенні предмету та умов договору. Актами цивільного законодавства, крім Цивільного кодексу України, є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції та цього Кодексу.

Бюджетний Кодекс не є актом цивільного законодавства, а тому не підлягає застосуванню до цивільних правовідносин.

Колегією встановлено, що договір №384 від 20.09.2015р. укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 838 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Статтею 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Промжитлосервіс" у вересні 2015 року виконало на замовлення відділу освіти Чернігівської РДА роботи, обумовлені Договором: гідротехнічне очищення системи опалення двоповерхових корпусів Довжицького навчально-виховного центру в селі Довжик, Чернігівського район, Чернігівської області по вул. Чернігівська 2-А.

24.09.2015р. між ТОВ "Промжитлосервіс" та Відділом освіти Чернігівської районної державної адміністрації підписано та скріплено відтисками печаток акт прийому-здачі виконаних будівельних робіт за вересень 2015 року (форма КБ2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2015 (форма КБ-3) на суму 76 145,00 грн.

Договір сторонами не розривався, недійсним в судовому порядку не визнавався. Фактичне виконання позивачем робіт, відповідачем не заперечується. Претензій, стосовно якості виконаних позивачем робіт, відповідачем не заявлено.

Як свідчать матеріали справи та не спростовує відповідач, останній не оплатив позивачу надані послуги в сумі 76 145,00 грн. згідно договору №384 від 20.09.2015р.

Відповідач проти позову заперечував, вказував на те, що згідно Положення про відділ освіти Чернігівської районної державної адміністрації (Положення) відповідач є структурним підрозділом Чернігівської районної державної адміністрації (п. 1 Розділу І Положення).

Відділ освіти є бюджетною неприбутковою організацією і фінансується за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів (п.п. 2.4 Розділ І Положення).

Згідно розділу IV Положення відділ освіти є розпорядником бюджетних коштів, бере участь у розробці проекту економічного і соціального розвитку району, здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету.

Згідно п. 4 розділу IV Положення відділ освіти здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно з законодавством України.

Відповідно до п. 6 розділу IV Положення, відповідно до затвердженого бюджетного розпису, відділ освіти одержує бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.

Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає спланування коштів для виконання бюджетною установою своїх функції та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.

Відповідно до п. 1 розділу V Положення за порушення договірних обов'язків відділ освіти несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

Листом №01-15/1387 від 13.11.2015р. відповідач звертався до фінансового управління Чернігівської РДА для винесення питання на розгляд щодо пропозиції про зміни до бюджету на 2015 рік.

Проте листом №01-04/921 від 14.12.2015р. районна рада фактично відмовила у виділенні коштів для оплати послуг позивача, що в свою чергу стало наслідком невключення грошових коштів на оплату послуг позивача до кошторису відділу освіти на 2015 рік.

З кошторису на 2015 рік вбачається, що відділу освіти Чернігівської районної державної адміністрації не були передбачені видатки на оплату послуг по КЕКВ 2240 на гідрохімічне очищення системи опалення двох двоповерхових корпусів Довжицького навчально-виховного центру в селі Довжик, Чернігівського району по вул. Чернігівська 2-А (п.1.1. договору), і відповідні зміни до кошторису на 2015 рік в установленому законодавством порядку внесені не були.

З цих підстав договір про надання послуг №384 від 20.09.2015р. не був зареєстрований як юридичне зобов'язання в територіальному органі державної казначейської служби України, оскільки за даним договором не було виділено відповідних призначень.

В подальшому, кошторисом відділу освіти від 08.02.2016р., відповідачем було передбачено кошти на оплату робіт за Договором надання послуг №384 від 20.09.2015р. в розмірі 76145,00грн.

18.02.2016р. на адресу Чернігівської РДА, структурним підрозділом якої є відділ освіти, надійшов лист Чернігівської районної ради від 17.02.2016 №01-04/137 з пропозицією утриматись від здійснення оплати на надані позивачем послуги, до даного листа був доданий Акт від 12.02.2016р. робочої групи щодо перевірки ефективності проведення робіт з гідроочистки систем опалення в загальноосвітніх закладах району.

17.02.2016р. відділом освіти на адресу позивача був направлений лист №01-15/183 з проханням надати відповідь на питання, визначені робочою групою Чернігівської районної ради, який залишений позивачем без реагування.

Належність виконаних позивачем робіт у відповідності з умовами договору та прийняття відповідачем їх результатів без зауважень за актами здачі-приймання не може бути поставлена під сумнів робочою групою Чернігівської районної ради , оскільки у правовідносинах , з яких виник спір , правом заперечувати якість робіт володіє замовник. Тому пропозиція районної ради на підставі акта робочої групи утриматись від здійснення оплати позивачу виконаних робіт за Договором робіт є неправомірною, і не звільняє замовника ( відповідача) від виконання зобов'язань за договором і від відповідальності за несвоєчасне їх виконання.

Позивач звертався з претензією №43 від 25.02.2016р. до відповідача у позасудовому порядку сплатити заборгованість у сумі 76145,00 грн. на підставі договору №384 від 20.09.2015р. , проте станом на день прийняття судом першої інстанції рішення відповідач добровільно сум боргу не сплатив .

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача борг в сумі 76 145,00 грн., який підлягає задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача з посиланням на ту обставину, що він є бюджетною неприбутковою установою та виділення коштів здійснюється рішенням Чернігівською районною радою в порядку ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» не є підставою для звільнення відповідача від виконання обов'язків за договором. Такою обставиною не є і відсутність коштів для оплати виконаних робіт.

Крім того, як встановлено судом з кошторису на 2016 рік передбачена оплата за договором про надання послуг на заявлену позивачем суму (76 145,00 грн.).

Позивач просив суд стягнути з відповідача 7 048,61 грн. пені, 377,98 грн. інфляційних нарахувань та 481,90 грн. 3% річних за загальний період з 01.01.2016р.-17.03.2016р. на загальну суму 76 145,00 грн.

Відповідно до п. 6.4 Договору, при несвоєчасній оплаті Замовником вартості виконаних Виконавцем послуг, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум, колегія зазначає, що в частині інфляційних втрат розрахунок невірний, заявлена позивачем сума менше ніж встановлена судом. Інші вимоги позивача щодо стягнення пені та 3 % річних за розрахунком суду є арифметично вірними.

Враховуючи вказане, суд апеляційної інстанції доходить висновку про правомірність вимог позивача щодо стягнення 7 048,61 грн. пені, 377,98 грн. інфляційних нарахувань та 481,90 грн. 3% річних за загальний період з 01.01.2016р.-17.03.2016р., тож вимоги позову як обґрунтовані підлягають задоволенню.

Колегія погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача - Чернігівську районну раду Чернігівської області, з огляду на те, що правовідносини виникли між сторонами договору, а тому виконання ними зобов'язань за договором, не впливає на обсяг прав чи зобов'язань третіх осіб які не є учасниками цих правовідносин.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції мало місце неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідали фактичним обставинам справи, а тому рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.05.2016р. у справі №927/269/16 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс". Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.05.2016р. у справі №927/269/16 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 17.05.2016р. у справі №927/269/16 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс" - задовольнити повністю.

4. Стягнути з Відділу освіти Чернігівської районної державної адміністрації (14027, м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 48, ЄДРПОУ 02147569) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс" (01133, м. Київ, пров. Лабораторний, буд. 1, оф. 176 ЄДРПОУ 39306995) заборгованість у розмірі 76 145 (сімдесят шість тисяч сто сорок п'ять) грн. 00 коп., 7 048 (сім тисяч сорок вісім) грн. 61 коп. пені, 377 (триста сімдесят сім) грн. 98 коп. інфляційний втрат, 481 (чотириста вісімдесят одна) грн. 90 коп. 3% річних, 1378 (тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору за подання позову.

5. Стягнути з Відділу освіти Чернігівської районної державної адміністрації (14027, м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 48, ЄДРПОУ 02147569) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс" (01133, м. Київ, пров. Лабораторний, буд. 1, оф. 176 ЄДРПОУ 39306995) 1515 (тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп. за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду Чернігівської області видати накази.

7. Матеріали справи №927/269/16 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.Г. Смірнова

Л.В. Чорна