Рішення № 58899366, 05.07.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2016 р.Справа № 922/1764/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши справу

за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військова частина А-1361, м.Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за дов. №01-16юр/3220 від 25.04.2016 року;

від відповідача: ОСОБА_3 за дов. №2310 від 28.04.2016 року;

від 3-ї особи: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач Акціонерна компанія "Харківобленерго" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова про стягнення заборгованості по КРЕ в сумі 3636,72 грн., пені у розмірі 2516,71 грн., 3% річних у розмірі 175,92 грн., нарахованих у звязку з неналежним невиконанням відповідачем зобовязань за Договором про постачання електричної енергії №1-0110с від 20.11.2008 року та додатковими угодами до нього.

Позивач також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.06.2016 року за позовною заявою було порушено провадження по справі №922/1764/16, залучено до участі у справі Військову частину А-1361 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22.06.2016 року.

В судовому засіданні 22.06.2016 р. було оголошено перерву до 05.07.2016р. о 10:30 год.

05.07.2016р. до канцелярії господарського суду від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог (в порядку ст. 22 ГПК України), в якій він просить стягнути з відповідача, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова пеню за липень 2015р., за період з жовтня по листопад 2015р., з березеня по квітень 2016р. в розмірі 2516,71 грн., 3% річних за липень 2015р., за період з жовтня по листопад 2015р., з березеня по квітень 2016р. в розмірі 175,92 грн., покласти судові витрати на відповідача. Відповідна заява подана позивачем у зв'язку з оплатою відповідачем відповідачем заборгованості КРЕ у розмірі 3 636,72 грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 зазначено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством.

Враховуючи вищевикладене, суд, приймає вищезазначену заяву до розгляду та зазначає, що подальший розгляд справи ведеться з урахуванням цієї заяви.

22.06.2016 до канцелярії господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить визнати незадовільним майновий стан відповідача та зменшити розмір пені на 90%, в зв'язку з тим, що КЕВ є бюджетною неприбутковою установою та відмовити позивачу у стягненні заборгованості з КРЕ на суму 3636,72 грн у зв'язку із її оплатою.

Представник позивача в судовому засіданні 05.07.2016р. підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.07.2016р. проти позову заперечив та підтримав клопотання про зменшення розміру стягнення з відповідача пені на 90%.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію господарського суду 22.06.2016р. надав письмові пояснення відповідно до змісту яких просить зменшити розмір штрафних санкцій на 90%, які підлягають стягненню з відповідача та розглядати дану справи за його відсутністю.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

20.11.2008 р. між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (Постачальник) та Військовою частиною А-1361 (Споживач) був укладений Договір про постачання електричної енергії № 1-0110с, у відповідності до умов якого Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід"ємними частинами.

05.01.2015 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго", Військовою частиною А1361 та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова (Платник) укладена додаткова угода до Договору, за якою сторони змінили в п. 4.1, 4.2, 4.4, 4.5, 6, 8, 10 додатка 2 до Договору "Порядок розрахунків". Також, згідно цієї додаткової угоди "Платником" за договором № 1-0110с від 20.11.2008 р. є Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова(Відповідач).

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди від 05.01.2015 року до Договору про постачання електричної енергії, змінено п. 4.2 Додатку № 2 до Договору, та викладено його в наступній редакції:

"Плата за такі види нарахувань, як надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії з ПДВ, сума пені, 3% річних, індексу інфляції, плата за надання споживачу додаткових послуг (повторне підключення, перевірка та ремонт лічильника та інші послуги, надання яких погоджено з НКРЕ та Глав КЕУ ЗС України) та інші платежі перераховуються Платником на поточний рахунок Постачальника в термін 10 операційних днів після отримання Споживачем рахунку, акту звіряння, взаєморозрахунків або акту виконаних робіт".

Отже, відповідно до додаткової угоди від 05.01.2015 року оплата за такі види нарахувань, як вартість електроенергії (у тому числі така, що надійшла на підставі визнаної претензії або за рішенням суду) з ПДВ здійснюється Платником (Відповідачем) протягом 10 операційних днів з моменту отримання Споживачем рахунку та акта звіряння взаєморозрахунків.

Відповідно до Закону України "Про електроенергетику" від 16.10.1997 № 575/97-ВР та "Правил користування електричною енергією", затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (Правила), Договір є основним документом, що визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до п. 7 ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов Договору, п. 2.1.2. якого передбачено, що постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору, з урахуванням розділів 6, 7 Договору, відповідно до додатка 1 "Договірні величини споживання" та додатка 2 "Порядок розрахунків".

Відповідно до пункту 2.2.2 договору, постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням розділів 6, 7 договору, відповідно до додатка 1 "Договірні величини споживання" та додатка 2 "Порядок розрахунків".

Згідно з пунктом 2.3.3 договору, споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку 2 "Порядок розрахунків".

Зобов'язання щодо оплати електричної енергії повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та чинних нормативно-правових актів (ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України). Крім того, самим Договором, а саме п. 2.2.1, передбачено обов'язок Відповідача виконувати його умови.

Оплата обсягу спожитої електричної енергії відповідно до п. 1 ст. 275 ГК України та п. 10.2 "Правил" є обов'язком відповідача як споживача електричної енергії.

За умовами п.9.4 договору, зазначений договір пролонгований сторонами на 2016 рік.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд встановив наступне.

Частиною 1 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

За приписами ч.7 ст.276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі.

Як встановлено судом, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором виконав несвоєчасно, за отриману у червні 2015 - березні 2016 року електричну енергію розрахувався з порушенням строків, визначених договором.

Згідно ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 3 ст.202 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобовязання припиняється, між іншим, виконанням, проведеним належним чином.

До відносин щодо припинення господарських зобовязань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Підстави припинення зобовязання передбачені ст.ст.202-205 Господарського кодексу України, ст.ст. 599-601, 604-609 Цивільного кодексу України, зокрема за ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобовязання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обовязки сторін зобовязання.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За умовами п.4.2.1 договору сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених п.п.2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 2 "Порядок розрахунків", відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, 3% річних та індексу інфляції. Сума пені нараховується з дати остаточного розрахунку, зазначеної в додатку № 2 "Порядок розрахунків" до дня ліквідації заборгованості включно.

Пунктом 6 додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії сторони також погодили, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань, позивач проводить відповідачеві нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу, 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим договором повинна бути сплачена відповідачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені, яка нарахована позивачем судом встановлено, що позовні вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 2516,71 грн. обгрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства.

Однак, розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90%, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд зазначає, що при вирішенні питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

З огляду на надані позивачем розрахунки заборгованості по пені, судом вбачається, що строк прострочення розрахунків з позивачем за отриману електричну енергію є незначним, сума заборгованості виплачена відповідачем в повному обсязі.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, враховуючи те, що установа відповідача є неприбутковою та фінансується з Державного бюджету України, обєктивно оцінивши розмір та причини невиконання відповідачем своїх зобовязань за договором, а також те, що на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті електричної енергії відсутня, суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача, та у відповідності до ст.233 Господарського кодексу України, п.3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені на 50%.

З урахуванням вищевикладеного позовна вимога про стягнення пені підлягає задоволенню в розмірі 1258,36 грн.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України).

Виконання своїх зобов'язань за договором відповідачем, яке виконано ним з порушенням строків, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, а саме процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період прострочення платежу.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Також, судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором виконав несвоєчасно, за отриману у червні 2015 року - березні 2016 року електричну енергію розрахувався з порушенням строків, визначених договором, у зв'язку з чим за липень 2015 року, жовтень-листопад 2015 року та березень-квітень 2016 року позивачем нараховано відповідачу 3% річних в сумі 175,92 грн.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем 3% річних, а також приймаючи до уваги визнання відповідачем їх розміру, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині та задовольняє позов в частині стягнення 3% річних в сумі 175,92 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат та покладаючи судовий збір в розмірі 1 378,00 грн. на відповідача, суд керується ст. 49 ГПК України, та п. 3.16.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р., відповідно до якого судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст. ст.526, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.275, 276 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог (вх.№21838 від 05.11.2016р.)

Клопотання відповідача про зменшення пені у розмірі 90% задовольнити частково.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова (вул. Пушкінська, буд.61, м. Харків, 61024, п/р 352212006000219 в ГУ ДКСУ у Харківській, області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" (вул. Плеханівська, 149, м. Харків, 61037, на п/р 260323012307 в АТ "ОСОБА_4 Аваль", м. Київ, МФО 38085, код ЄДРПОУ 00131954) 1258,36 грн. пені, 175,92грн. - 3% річних, 1378,00 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.07.2016 р.

Суддя ОСОБА_1