Постанова № 58897052, 04.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2016 р. Справа № 820/294/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Філатова Ю.М. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

представник позивача - ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2

представник відповідача - Слюта Т.О.

представник третьої особа - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2016р. по справі № 820/294/16

за позовом ОСОБА_6

до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в особі старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Канцедал Олександра Олександровича , треті особи ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк", ОСОБА_8, Приватне акціонерне товариство "ТММ-Енергобуд" про визнання дій протиправними, скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії та за адміністративним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6, Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в особі старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Канцедал Олександра Олександровича треті особи: Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк", Приватне акціонерне товариство "ТММ-Енергобуд" про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_6, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в особі старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Канцедал Олександра Олександровича, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просила суд:

- визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедала О.О. по винесенню постанови в рамках виконавчого провадження №46593962 про заміну відповідального зберігача від 02.02.2016 року протиправними;

- скасувати постанову про заміну відповідального зберігача винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедалом Олександром Олександровичем в рамках виконавчого провадження №46593962 від 02.02.2016 року;

- зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а саме: зупинити зведене виконавче провадження №№46774408 (включно з виконавчими провадженнями №46593962 та №46594034).

В обгрунтування позову зазначила, що оскаржувані дії є такими, що вчинені всупереч вимог діючого законодавства України, а постанова про заміну відповідального зберігача №46593962 від 02.02.2016 р. підлягає скасуванню, оскільки обставини, які стали підставою для її прийняття не відповідають дійсності.

Ухвалами Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2016 р., від 18.02.2016 р. та від 01.03.2016 р. залучено ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк", ОСОБА_8, ПАТ "ТММ-Енергобуд" до участі у справі в якості третіх осіб.

01.03.2016 р. ОСОБА_8 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_6, Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в особі старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Канцедал Олександра Олександровича треті особи: Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк", Приватне акціонерне товариство "ТММ-Енергобуд", в якому просив суд:

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Канцедала Олександра Олександровича утриматись від вчинення певних дій, а саме: щодо зупинення зведеного виконавчого провадження №46774408 (включно з виконавчими провадженнями №46593962 та №46594034) з підстав відсутності у відділі Державної виконавчої служби оригіналу зведеного виконавчого провадження №46774408 (включно з виконавчими провадженнями №46593962 та №46594034);

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Канцедала Олександра Олександровича вчинити певні дії, а саме: витребувати оригінал зведеного виконавчого провадження №46774408 (включно з виконавчими провадженнями №46593962 та №46594034) у старшого слідчого Ленінського ВП ГУ НП в Харківській області майора міліції ОСОБА_9

ОСОБА_8, в обгрунтування своїх позовних вимог зазначив, що виїмка оригіналів матеріалів виконавчого провадження не є підставою для обов'язкового зупинення виконавчого провадження згідно зі статтею 37 Закону України "Про виконавче провадження", яка містить вичерпний перелік підстав для обов'язкового зупинення виконавчого провадження, оскільки наявні копії матеріалів виконавчого провадження № 46774408, вказівка на виготовлення яких чітко встановлена законодавством, що надає можливість надалі здійснювати заходи щодо виконання рішення суду, а відтак, у відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відсутні жодні підстави щодо зупинення зведеного виконавчого провадження №46774408 (включно з виконавчими провадженнями №46593962 та №46594034).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2016 року адміністративний позов ОСОБА_6 задоволено частково.

Скасовано постанову про заміну відповідального зберігача, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедалом Олександром Олександровичем в рамках виконавчого провадження №46593962 від 02.02.2016 року.

Зобов'язано відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі старшого державного виконавця Канцедал Олександра Олександровича розглянути заяву ОСОБА_6 щодо зупинення зведеного виконавчого провадження №46774408 (включно з виконавчими провадженнями №46593962 та № №46594034) від 18.01.2016 року.

Щодо решти позовних вимог в задоволенні відмовлено.

Адміністративний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_6, відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в особі старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Канцедал Олександра Олександровича, треті особи: ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк", приватне акціонерне товариство "ТММ-Енергобуд" про зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, третьою особою, Публічним акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк", подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовити, а адміністративний позов ОСОБА_8 задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 7, 8, 37, 59, 83, 88 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 51, 69, 70, 71, 106, 137, 159, 161 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача ОСОБА_6 подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив лише апеляційну скаргу задовольнити частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2016 року скасувати в частині зобов'язання відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі старшого державного виконавця Канцедал Олександра Олександровича розглянути заяву ОСОБА_6 щодо зупинення зведеного виконавчого провадження №46774408 (включно з виконавчими провадженнями №46593962 та № №46594034) від 18.01.2016 року скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення, яким зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі старшого державного виконавця Канцедала Олександра Олександровича вчинити певні дії, а саме зупинити зведене виконавче провадження №№46774408 (включно з виконавчими провадженнями №46593962 та № №46594034). В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2016 року залишити без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, ОСОБА_6, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив лише апеляційну скаргу задовольнити частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2016 року скасувати в частині зобов'язання відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі старшого державного виконавця Канцедал Олександра Олександровича розглянути заяву ОСОБА_6 щодо зупинення зведеного виконавчого провадження №46774408 (включно з виконавчими провадженнями №46593962 та № №46594034) від 18.01.2016 року скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення, яким зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі старшого державного виконавця Канцедала Олександра Олександровича вчинити певні дії, а саме зупинити зведене виконавче провадження №№46774408 (включно з виконавчими провадженнями №46593962 та № №46594034). В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2016 року залишити без змін.

Представник позивача, ОСОБА_8, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити, а позовні вимоги ОСОБА_8 задовольнити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи, ПАТ Перший Український Міжнародний Банк", наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити, а позовні вимоги ОСОБА_8 задовольнити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання представник третьої особи ПАТ "ТММ-Енергобуд" не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, справа розглядається за його відсутності.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2015 року у справі №904/9359/14 та наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2015 року у справі №904/8212/14 постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 04.03.2015 року приєднано виконавче провадження №46594034 та виконавче провадження №46593962 до зведеного виконавчого провадження №46774408 з примусового виконання вказаних виконавчих документів.

При здійсненні вказаного зведеного виконавчого провадження виконавчою службою було описано та арештовано майно боржника, про що складено відповідні акти опису та арешту майна.

17.04.2015 року згідно акту опису та арешту майна, ОСОБА_6 призначено відповідальним зберігачем майна боржника.

ОСОБА_6, як зберігачу, стало відомо, що 03.12.2015 року до Ленінського ВП ГУ НП в Харківській області надійшло звернення представника ПрАТ "ТММ-Енергобуд" ОСОБА_10, за фактом протиправних дій оцінювача ОСОБА_11, який своїми діями з оцінки нерухомого майна, а саме: складання та надання завідомо підробленого офіційного документу, спричинив істотну шкоду підприємству.

Так, зазначені відомості 04.12.2014 р. старшим слідчим Ленінського ВП ГУ НП в Харківській області майором поліції ОСОБА_9 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220510003648, з правовою кваліфікацією за ч.1 ст.358 КК України.

В подальшому, на підставі ст.55 КПК України, ПрАТ "ТММ-Енергобуд" постановою старшого слідчого Ленінського ВП ГУ НП в Харківській області майора поліції ОСОБА_9, було визнано потерпілими.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 22.12.2015 року по справі №642/10145/15к було задоволено клопотання прокурора Ленінського відділу Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_12 якою надано тимчасовий доступ до оригіналів документів з яких складається зведене виконавче провадження №46774408 (включно з виконавчими провадженнями №46593962 та. № №46594034), з можливістю тимчасового вилучення оригіналів всіх документів вказаного зведеного виконавчого провадження, що знаходиться у володінні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Виконання ухвали про дозвіл на здійснення тимчасового доступу до речей та документів з можливістю вилучення оригіналів документів, доручено старшому- слідчому Ленінського ВП ГУ НП в Харківській області майору поліції ОСОБА_9.

29-30 грудня 2015 року на виконання вказаної ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 22.12.2015 р. у справі №642/10145/15к старшим слідчим Ленінського ВП ГУ НП в Харківській області майором поліції ОСОБА_9 здійснено виїмку оригіналів зведеного виконавчого провадження №№46774408 (включно з виконавчими провадженнями №46593962 та №46594034). про що складено протокол тимчасового доступу до речей і документів.

18.01.2016 року позивачем, яка є відповідальною особою, якій передано майно боржника на зберігання у відповідності до акту опису та арешту майна від 17.04.2015 р., було подано заяву до Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з вимогою зупинити зведене виконавче провадження №46774408 (включно з виконавчими провадженнями №46593962 та № №46594034) з підстав, викладених у заяві.

Відповіді від Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України позивач не отримала. Доказів направлення відповіді позивачу відповідач не надав.

Окрім того, судом встановлено, що на підставі постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 02.02.2016 року описане за актом опису і арешту майна від 17.04.2015 року нерухоме майно боржника, а саме: квартири №№ 182, 186, 190, 194, 198, 214, 181, 170, 169, 167, 161, 158, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, що перебувають на відповідальному зберіганні у ОСОБА_6, передано на відповідальне зберігання іншому зберігачеві, а саме - ОСОБА_8.

Причиною передачі вказаного майна іншому зберігачеві став факт неналежного зберігання позивачем майна, а саме не допуск потенційних покупців до огляду квартир, про що свідчить акт державного виконавця, складений 01.02.2016 року за ініціативою ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк".

28 січня 2016 року позивач звернулась з відповідним адміністративним позовом до суду. В подальшому, 23.03.2016 року позивач подала уточнену позовну заяву, в якій просила суд визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедала О.О. по винесенню постанови в рамках виконавчого провадження №46593962 про заміну відповідального зберігача від 02.02.2016 року протиправними; скасувати постанову про заміну відповідального зберігача винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедалом Олександром Олександровичем в рамках виконавчого провадження №46593962 від 02.02.2016 року; зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а саме зупинити зведене виконавче провадження №№46774408 (включно з виконавчими провадженнями №46593962 та № №46594034).

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що причини, які стали підставою для заміни відповідального зберігача та вказані у постанові від 02.02.2016 року не відповідають дійсності, оскільки жодного звернення до відповідального зберігача ОСОБА_6 з боку державного виконавця чи будь-яких інших уповноважених осіб не надходило та жодного доказу звернення з відповідними вимогами до зберігача ОСОБА_13 суду не надано, як і сам акт державного виконавця від 01.02.2016 року. А від так, не виконання в даному випадку відповідачем приписів ст. 71 ч. 2 КАС України щодо надання доказів на підтвердження законності та обгрунтованості оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, дає суду підстави дійти висновку про його неправомірність.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не дотримався вимог закону про захист охороняємих прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому його оскаржувана постанова від 02.02.2016 р. № 46593962 є неправомірною, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову в частині її скасування та зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_6 щодо зупинення зведеного виконавчого провадження №46774408 (включно з виконавчими провадженнями №46593962 та № №46594034) від 18.01.2016 року, що в даному випадку відповідає принципу повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про які він просить, згідно до ч. 2 ст. 11 КАС України. Задоволення решти позовних вимог є не доцільним. Позовні вимоги ОСОБА_8, на думку суду першої інстанції, є необгрунтованими та недоведеними у відповідності з вимогами ст. 71 ч. 1 КАС України, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до ст.88 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний надати доступ до документів виконавчого провадження на виконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України. У разі якщо в ухвалі слідчого судді, суду міститься розпорядження про надання можливості вилучення документів, державний виконавець зобов'язаний додати до документів виконавчого провадження копію документа, засвідчену в порядку, встановленому частиною першою цієї статті, після чого видати оригінал документа. Копія ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів, опис документів, які були вилучені на її виконання, додаються до документів виконавчого провадження.

Колегією суддів встановлено, що станом на день звернення позивача з адміністративним позовом до суду у Відділі примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України були відсутні оригінали виконавчого документу та оригінали матеріалів зведеного виконавчого провадження.

Приписами ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено перелік підстав, за наявності яких виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню. Вказаний перелік є вичерпним.

Аналізуючи зміст вказаних правових норм, колегія суддів приходить до висновку, що наявність будь-якої з підстав, передбачених ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», є обов'язковим для зупинення виконавчого провадження. Наведені позивачем підстави в даному переліку відсутні.

Однак, така підстава для зупинення виконавчого провадження як виїмка оригіналу виконавчого документа передбачена п.7 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження», за приписами якої виїмка документа виконавчого провадження здійснюється виключно за рішенням суду, який у своєму рішенні зазначає про зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" - сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Частиною п'ятою статті 12 вказаного Закону встановлено, що сторони зобов'язані письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про державну виконавчу службу» правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

У відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

У відповідності до ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий суд.

Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Занд проти Австрії» визначено, що термін «суд» передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Зазначене кореспондується із вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, щодо наявності у суду підстав для зупинення виконавчого провадження з підстав, що прямо не віднесені статтями 37, 38 Закону України «Про виконавче провадження» до обов'язкових.

Колегія суддів зазначає, що підставою для зупинення виконавчого провадження по справі є приписи ч.7 ст.83 Закону України «Про виконавче провадження».

Судом встановлено, що на підставі постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 02.02.2016 року описане за актом опису і арешту майна від 17.04.2015 року нерухоме майно боржника, а саме: квартири №№ 182, 186, 190, 194, 198, 214, 181, 170, 169, 167, 161, 158, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, що перебувають на відповідальному зберіганні у ОСОБА_6, передано на відповідальне зберігання іншому зберігачеві, а саме - ОСОБА_15

Причиною передачі вказаного майна іншому зберігачеві став факт неналежного зберігання позивачем майна, а саме не допуск потенційних покупців до огляду квартир, про що свідчить акт державного виконавця, складений 01.02.2016 року за ініціативою ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк".

Як свідчать матеріали справи, під час розгляду справи судом першої інстанції, відповідачем не було надано до суду доказів надходження до відповідального зберігача ОСОБА_6 з боку державного виконавця чи інших уповноважених осіб будь-яких звернень з відповідними вимогами, як і сам акт державного виконавця від 01.02.2016 року.

Копія акту державного виконавця від 01.02.2016 р. та копія скарги ОСОБА_16 на дії ОСОБА_6 як зберігача майна були надані лише до суду апеляційної інстанції. При цьому, слід зазначити, що дані копії не завірені належним чином уповноваженою особою, а тому не можуть вважатися судом як належні докази.

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи також не містять доказів проведення належної перевірки за зазначеною скаргою ОСОБА_16 та доказів встановлення допущених порушень в діях ОСОБА_17

Відповідачем не надано до суду і інших доказів щодо встановлення неналеженого виконання ОСОБА_6 покладених на неї обов'язків, або інших скарг на дії останньої як відповідального зберігача майна.

До суду апеляційної інстанції також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обгрунтованості апеляційних вимог.

Таким чином, колегія суддів вважає обгрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що причини, які стали підставою для заміни відповідального зберігача, вказані у постанові від 02.02.2016 року не відповідають дійсності.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_8 зареєстрований на окупованій території за адресою: АДРЕСА_1. Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_8 мешкає в м. Києві без реєстрації. Проте, ні відповідачем, ні апелянтом не зазначено, яким чином ОСОБА_8, який не мешкає в м. Харкові, буде належним чином здійснювати зберігання та надання доступу до огляду майна, а саме квартир, які знаходяться у м. Харкові.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не виконано приписи ч. 2 ст. 71 КАС України щодо надання доказів на підтвердження законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не дотримався вимог закону про захист охороняємих прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому його оскаржувана постанова від 02.02.2016 р. № 46593962 є неправомірною, що дає суду підстави для часткового задоволення адміністративного позову.

При цьому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про задоволення вимоги, яка не заявлялася позивачем, а саме суд першої інстанції вирішив: зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі старшого державного виконавця Канцедал Олександра Олександровича розглянути заяву позивача щодо зупинення зведеного виконавчого провадження №46774408 (включно з виконавчими провадженнями №46593962 та № №46594034) від 18.01.2016 року в той час, коли позивач в адміністративному позові, після уточнення позовних вимог, просив суд зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі старшого державного виконавця Канцедал Олександра Олександровича зупинити зведене виконавче провадження №№46774408 (включно з виконавчими провадженнями №46593962 та № №46594034).

Щодо посилань апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті до розгляду уточненої позовної заяви від 23.03.2016 року колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів адміністративної справи, позивачем 10.02.2016 року через канцелярію суду було подано заяву про збільшення позовних вимог в порядку ст.51 КАС України, у відповідності до якої позивач просив суд: визнати дії старшого державного виконавця відділу примусовою виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедала О.О. по винесенню постанови про заміну відповідального зберігача протиправними; скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедала О.О., винесену в рамках виконавчого провадження №46593962 від 02.02.2016 року.

22.03.2016 року судом першої інстанції розпочато слухання справи по суті.

23.03.2016 року позивачем у справі через канцелярію суду першої інстанції було подано уточнену позовну заяву, у відповідності до якої позовні вимоги первинного позову було об'єднано з вимогами викладеними у заяві про збільшення позовних вимог.

У відповідності до ст.51 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідну приписів ч. 1 ст. 137 КАС України позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду/питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

Таким чином, колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті до розгляду уточненої позовної заяви від позивача, оскільки остаточний виклад позовних вимог позивачем було подано до суду до початку слухання справи по суті, а саме 10.02.2016 року при поданні заяви про збільшення позовних вимог.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що правова природа збільшення або зменшення позовних вимог та зміни підстав або предмету позову є різними формами прояву прав сторін та не можуть ототожнюватись.

Щодо посилань апелянта на необхідність задоволення адміністративного позову ОСОБА_8, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_6 є відповідальною особою, якій передано майно боржника на зберігання у відповідності до акту опису та арешту майна від 17.04.2015 року.

На підставі постанови відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 02.02.2016 року описане за актом опису і арешту майна від 17.04.2015 року нерухоме майно боржника, а саме: квартири №№ 182, 186, 190, 194, 198, 214, 181, 170, 169, 167, 161, 158, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, що перебувають на відповідальному зберіганні у ОСОБА_6, передано на відповідальне зберігання іншому зберігачеві, а саме - ОСОБА_15

Колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про необхідність скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 02.02.2016р. про передачу майна на відповідальне зберігання від ОСОБА_6 до ОСОБА_15, оскільки така постанова була прийнята відповідачем у справі у період дії ухвали Харківського окружного адміністративного суду про застосування заходів забезпечення позову від 28.01.2016 року, якою було заборонено вчиняти будь-які виконавчі дії в межах зведеного виконавчого провадження №№46774408 (включно з виконавчими провадженнями №46593962 та № №46594034) до вирішення справи по суті.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Враховуючи викладене, зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2016 року по справі № 820/294/16 в частині задоволення позовних вимог щодо скасування постанови про заміну відповідального зберігача, винесеної старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедалом Олександром Олександровичем в рамках виконавчого провадження №46593962 від 02.02.2016 року та щодо відмови в задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_6 та позовних вимог ОСОБА_8 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

При цьому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови щодо задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі старшого державного виконавця Канцедал Олександра Олександровича розглянути заяву ОСОБА_6 щодо зупинення зведеного виконавчого провадження №46774408 (включно з виконавчими провадженнями №46593962 та № №46594034) від 18.01.2016 року були порушені норми чинного процесуального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню в цій частині з прийняттям в цій частині нової постанови про зобов'язання відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі старшого державного виконавця Канцедал Олександра Олександровича вчинити певні дії, а саме зупинити зведене виконавче провадження №46774408 (включно з виконавчими провадженнями №46593962 та № №46594034).

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 4 ч. 1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2016р. по справі № 820/294/16 в частині зобов'язання відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі старшого державного виконавця Канцедал Олександра Олександровича розглянути заяву ОСОБА_6 щодо зупинення зведеного виконавчого провадження №46774408 (включно з виконавчими провадженнями №46593962 та № №46594034) від 18.01.2016 року скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі старшого державного виконавця Канцедал Олександра Олександровича вчинити певні дії, а саме зупинити зведене виконавче провадження №46774408 (включно з виконавчими провадженнями №46593962 та № №46594034).

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2016 р. по справі № 820/294/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Бенедик А.П. Повний текст постанови виготовлений 11.07.2016 р.