Постанова № 58896850, 11.07.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2016 року Справа № 876/3232/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Матковської З.М.

при секретарі судового засідання: Керод Х.І.

з участю представника позивача: Кінь А.В.

та представника відповідача: Хомин Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Червоноградської ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Червоноградський завод залізобетонних виробів» до Червоноградської ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

09.03.2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування податкових повідомлень-рішень №0000622200, №0000632200, №0000652200, №0000642220 прийнятих 21.12.2015р. відповідачем, Державною податковою інспекцією у м.Червонограді Головного управління ДФС у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не надав належної правової оцінки документам, які підтверджують факт реального здійснення господарських операцій позивача.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення №0000622200 від 21.12.2015р. про визначення суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій загалом в сумі 202181,25 грн. (в т.ч. 40436,25 грн. штрафних (фінансових санкцій). Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення №0000632200 від 21.12.2015р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 510 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення №0000652200 від 21.12.2015р. про завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 477456,00 грн. Визнати протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення №0000642200 від 21.12.2015р. про визначення суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій загалом в сумі 292890,00 грн. (в т.ч. 58578,00 грн. штрафних (фінансових санкцій).

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі покликається на те, що позивачем не надано до перевірки необхідних первинних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій із контрагентами.

У ході апеляційного розгляду представник апелянта Хомин Л.П. надав пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача Кінь А.В. у ході апеляційного розгляду надав пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені факти встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення правочинів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними. В матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсними в установленому порядку правочинів позивача, а обвинувальний вирок щодо ОСОБА_3 як посадової особи ПП «Проект- інвест» не може судом братися до уваги як аргумент, оскільки господарські операції ПП «Проект- інвест» та ПАТ «ЛЗЗБВ» проводились в серпні 2014 року та 12 грудня 2014р. за керівництва ОСОБА_4.

Проте, колегія суддів вважає, що даний висновок суду першої інстанції не можна визнати обґрунтованим.

Згідно ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст.195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією у м. Червонограді Головного управління ДФС у Львівській області з 26.11.2015 р. по 02.12.2015 р. проведено позапланову невиїзну перевірку ПАТ «ЛЗЗБВ» код ЄДРПОУ 22405526 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль при взаєморозрахунках зокрема з ПП «Проект-інвест» (код 39051162) за період з 01.01.14 р. по 31.10.15 р., про що 09.12.2015 р. складено акт №264/2200/22405526.

На підставі складеного за результатами перевірки акту, відповідачем 21.12.2015р. прийнято податкові повідомлення-рішення №0000622200 про визначення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій загалом в сумі 202181,25 грн. (в т.ч. 58578,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій), №0000632200 про застосування штрафних санкцій в розмірі 510 грн., №0000652200 про завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 477456,00 грн., №0000642220 про визначення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій загалом в сумі 292890,00 грн. (в т.ч. 58578,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем згідно викладених у акті перевірки висновків про порушення позивачем:

- п.44.1, п.44.3, п.44.6 ст.44, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.2, ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України №2755/VI від 02.12.10 (із змінами та доповненнями) внаслідок чого занижено задекларовану суму доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування всього на суму 970467,00 грн., завищено задекларовану суму витрат, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування всього на суму 808723,00 грн. та заниження податку на прибуток всього на суму 234312,00 грн., в тому числі за звітний податковий період 2014рік;

- п.44.1, п.44.3, п.44.6 ст.44, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України №2755/VI від 02.12.10 (із змінами та доповненнями) внаслідок чого завищено задекларовану суму податкового кредиту всього на суму 161745,00 грн., в тому числі за серпень 2014 на суму 156245,00 грн., за грудень 20014р. на суму 5500,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 161745,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що проведеним аналізом представлених Товариством для перевірки документів по взаєморозрахунках із ПП "Проект-інвест" за період з 01.01.2014 по 31.10.2015, перевіркою встановлено, що вони складені з порушенням вимог ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 168/704. Тому, такі документи жодним чином не можуть слугувати підтвердженням отримання ТМЦ від ПП "Проект-інвест".

Вищий адміністративний суд України у інформаційному листі від 02.06.2011 № 742/11/13-1, зазначив, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток слід з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Слід зазначити, що в представлених товарно-транспортних накладних зазначено: Замовник - ПАТ "Червоноградський завод залізобетонних виробів"; Вантажовідправник - ПП "Проект-інвест"; вантажоодержувач- ПАТ "Червоноградський завод залізобетонних виробів"; Автомобільний перевізник - ТзОВ ШРБУ Авто №1; пункт навантаження -м.Львів, вул.Дж.ВашингтонаД; пункт розвантаження м.Червоноград, вул.Львівська,36; Автомобіль КрАЗ. Оскільки, Замовником вантажних перевезень виступало ПАТ "Червоноградський завод залізобетонних виробів", обов'язковим є укладання договору на здійснення експедиційних послуг в сфері організації перевезення вантажів автомобільним транспортом (договору-заявки) із автомобільним перевізником ТзОВ ШРБУ Авто №1. Для перевірки Товариством не представлено такі договора-заявки.

У товарно-транспортних накладних зазначено пункт навантаження (м.Львів, вул. Дж.ВашингтонаД), слід вказати, що ПП "Проект-інвест" за даною адресою не зареєстровано та відповідно до матеріалів кримінального провадження власних та/або орендованих виробничих (складських) приміщень, площадок для сипучих матеріалів, немає.

Додатково слід наголосити, що у товарно-транспортних накладних зазначено, що автомобіль марки КрАЗ здійснював перевезення щебеню. Згідно параметрів технічних характеристик вантажопідйомність транспортного засобу в середньому складає 15000-20000 кг. Відповідно до представлених ТТН, щоразу перевозився вантаж масою, яка в кілька разів перевищує допустиму норму, а також автомобіль марки КрАЗ за один день здійснював від 4 до 6 поставок, що фізично не можливо.

У товарно-транспортних накладних не зазначено прізвище, ім'я, по батькові, посаду відповідальної особи вантажоодержувача. А також, у товарно-транспортних накладних не вказано номера та дати доручення, номера та дати подорожнього листа, розділи "Вантажно- розвантажувальні операції" не місять жодної інформації. В р."Вантажно-розвантажувальні операції" повинні вказуватись: назва операції, час, год., хв. прибуття, вибуття, простою, підпис відповідальної особи, транспортні послуги.

З приводу вказаних недоліків слід зазначити, правову позицію Вищого адміністративного суду України висловлену в ухвалі від 01.04.14 по справі К/9991/72428/12 в якій зазначено, що товарно-транспортні накладні оформлені з порушенням вимог діючого законодавства, відповідні графи не заповнені це свідчить про не підтвердження поставки товару.

Відповідно до представленої картки рахунку 631, Підприємством оприбуткувано ТМЦ загальною вартістю 970467,34грн. в дебет рахунку 281, бухгалтерське проведення Дт 281 Кт 631 (одержання товару), Дт 6442 Кт 631 (відображено ПДВ). Згідно представленої картки-рахунку ТМЦ оприбутковано як від ПП "Проект-інвест".

Оскільки, в силу доведення неможливості проведення господарських операцій між ПАТ "Червоноградський завод залізобетонних виробів" та ПП "Проект-інвест" за період з 01.01.2014 по 31.10.2015, Підприємством оприбуткувано ТМЦ від невстановлених осіб.

Враховуючи вищевикладене, товар вважається безкоштовно отриманим (безповоротною фінансовою допомогою у товарній формі).

Порядок визначення доходів та їх склад передбачено статтею 135 Податкового кодексу України слід зазначити, що безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином ПАТ "Червоноградський завод залізобетонних виробів" порушено пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, оскільки не включено до складу інших доходів вартість товарів, безкоштовно отриманих, всього на суму 970467,0 грн., що призвело до заниження об'єкта оподаткування за звітний (податковий) період року, за який подається податкова декларація - 2014 рік.

Також ПАТ "Червоноградський завод залізобетонних виробів" було оприбутковано щебінь в кількості 6177,4куб.м на суму 808722,79грн.(без ПДВ). бухгалтерське проведення Дт 281 Кт 631 (карточка рахунку 631 контрагенти: ПП "Проект- інвест"). В бухгалтерському та податковому обліку отримані товарно-матеріальні цінності були відображені як такі, що отримані від ПП "Проект-інвест".

Відповідно до пі38.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Необхідною умовою для віднесення витрат на придбання товарів (послуг) до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Під час проведення перевірки посадовими особами ПАТ "Червоноградський завод залізобетонних виробів" надано письмове пояснення щодо відображення в бухгалтерському та податковому обліку операцій з придбання щебеню у ПП "Проект-інвест" за період з 01.01.2014 по 31.10.2014. Зокрема було пояснено: "На вашу вимогу від 26.11.2015 №1141 доводжу до вашого відома, що в 2014 році ПАТ "ЧЗЗБВ" працював з фірмою ПП "Проект- інвест", яка поставляла нам щебінь своїм транспортом, який замовляла у авто перевізника ТзОВ ШРБУ автомобіль, на це підтвердження є товаро-транспортні накладні. Додаємо видаткові накладні, ттн, податкові накладні, договір поставки. Щебінь був використаний в господарській діяльності для виготовлення з/б виробів та відповідно відображено в податковому обліку".

Таким чином, законодавством передбачено, що необхідною умовою для віднесення витрат на придбання товарів (послуг) до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, однак позивачем не надано жодного первинного документу щодо подальшої реалізації щебеню.

Відповідно до інформації, наявної в інформаційній системі "Податковий блок", підсистемі "Реєстрація ПП", "Вхідні та вихідні документи" стосовно юридичної особи ПП "Проект-інвест" проведено заходи щодо встановлення фактичного місцезнаходження. За результатами проведених заходів встановлено: відсутність юридичної особи за місцезнаходженням; фактичне місцезнаходження юридичної особи або адреса, за якою здійснюється зв'язок: не встановлено.

Проведеним аналізом податкової звітності даного контрагента-постачальника (декларації з ПДВ із додатками (використано інформаційну податкову базу "Архів електронної звітності"), та відповідно до даних автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України по контрагенту ПП "Проект-інвест" за період з 01.05.2014 (дати реєстрації платником ПДВ) по дату анулювання свідоцтва платника ПДВ) суцільним порядком не встановлено придбання таким підприємством щебеню фр.40-70 та 20-40 для подальшого його продажу, зокрема для ПАТ "Червоноградський завод залізобетонних виробів".

Згідно матеріалів справи між ПАТ "Червоноградський завод залізобетонних виробів" та ПП "Проект-інвест" укладено договір від 01.08.2014 №20за умовами якого, ПП "Проект-інвест" зобов'язується поставити ТМЦ, а ПАТ "Червоноградський завод залізобетонних виробів" - прийняти та оплатити товар.

Пунктом 3.10. Договору передбачено, що постачальник повідомляє Покупця щодо здійснення відвантаження Товару в такий час, щоб повідомлення було отримано до прибуття такого в місце призначення. Інформація про відвантажену партію Товару надається Постачальником шляхом передачі Акта-специфікації Покупцю. Однак, ПАТ „Червоноградський завод залізобетонних виробів" не надано акти-специфікації.

Товариством також не виконано умови пп.4.7.Договору сторони після закінчення кожного місяця роблять звірку розрахунків за відвантажений товар. Затверджений Акт звірки передається Покупцю до 12 числа місяця наступного за звітним. Позивачем не надано жодного акту взаємних розрахунків з ПП "Проект-інвест".

Крім того, пп.5.1. визначено при прийманні Товару за кількістю та якістю Сторони керуються Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо- тенічного призначення та товарів народного споживання за кількістю та якістю, затвердженими постановами Держарбітражем СРСР від 15.06.65 за №П-6 і від 25.04.66 за №П-7 (із змінами та доповненнями) з обов'язковим дотриманням умов цього Договору.

Так, відповідно до п.2 Постанови Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 № П-7 "Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю" (далі - Інструкція П-7), виробник (відправник) зобов'язаний забезпечити чітке і правильне оформлення документів, що підтверджують якість продукції і її комплектність (технічний паспорт, сертифікат, свідоцтво про якість тощо), відвантажувальних і розрахункових документах, відповідність вказаних у них даних про якість і комплектність продукції фактичній якості та її комплектності; своєчасне направлення документів, що підтверджують якість і комплектність продукції, покупцю. Ці документи надсилаються разом з продукцією, якщо інше не передбачено основними чи особливими умовами договору поставки, іншими зобов'язаннями для сторін правилами чи договором.

Як вбачається з інструкції П-7. зокрема з п.29, за результатами прийому продукції по якості і комплектності за участю представників, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції. Такий акт повинен бути складений в день закінчення прийому товару по якості і комплектності та в ньому вказується: найменування отримувача, його адрес, номер, дата акта, місце приймання товару, час початку і закінчення прийому товару, причини затримки поставки товару, якщо такі мали місце, прізвища та ініціали людей, які приймали участь у прийманні товару та складенні акту, її посади, дата і номер документа на підтвердження повноважень представника на участь в перевірці продукції, найменування та адреса виробника і постачальника, дата і номер телефонограми чи телеграми про виклик представника виробника (відправника) чи відмітка про те, що виклик виробника основними і особливими умовами поставки не передбачений, номер і дата договору на поставку продукції, рахунки - фактури, транспортної накладної (коносамента) і документа, що підтверджує якість продукції, дата поставки товару та час поставки продукції на склад отримувача, умови зберігання продукції на складі отримувача до складення акта; стан упаковки, кількість продукції, дані про опломбування товару, кількість (вага) повне найменування продукції, що фактично оглядається, недоліки продукції, номера стандартів, технічних умов, зразків (еталонів) по яких проводиться перевірка якості продукції, та інші дані. Акт підписується всіма особами, що брали участь в перевірці якості і комплектності продукції. До акта додаються документи виробника (відправника) на підтвердження якості та комплектності продукції, транспортні документи (накладна, коносамент), документ на підтвердження повноважень представника, що здійснював приймання товару, акт відбору зразків (проб) і висновок по результатам аналізу.

Відповідно до Постанови Держарбітражу СРСР від 15.06.1965 № П-6 "Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю" (далі - Інструкція П-6), приймання продукції, що поставляється без тари, у відкритій тарі а також приймання по вазі брутто і кількості місць продукції, що поставляється в тарі, здійснюється: на складі отримувача - при доставці продукції постачальником. Приймання продукції по кількості проводиться по транспортним і супровідним документам (рахунку - фактурі, специфікації, опису, тощо) відправника (виробника). Відсутність вказаних документів чи деяких із них не перериває приймання товару. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується, яких документів немає. В акті приймання повинно бути вказано кількість продукції що постачається окремо у кожному вагоні, контейнері чи автофургоні. Кількість продукції при прийманні повинно вказуватись у тих же одиницях виміру ,які вказані у супровідних документах.

Однак, позивач жодних доказів прийняття товару по кількості та якості згідно інструкцій П-6, П-7 не подано.

Колегія суддів зазначає, судом першої інстанції не враховано, що позивачем не представлено будь-яких доказів як узгодження термінів поставки та способи поставки товарно-матеріальних цінностей згідно договору так і доказів навантаження/розвантаження товару, передачу та отримання товару у контрагента постачальника та інші документи.

Таким чином, зазначені вище обставини додатково підтверджують доводи податкового органу щодо нереальності господарських операцій ПАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів» з ПП «Проект-інвест», які були викладені в акті перевірки від 09.12.15 №264/2200/22405526.

Судом першої інстанції не взято до уваги, що вироком Сихівського районного суду м. Львова від 25.03.16 по справі №464/2014/16-к, визнано винним директора ПП «Проект Інвест» за ч.2 ст. 27, ч.І ст. 205 КК України. Зокрема Сихівським районним судом при винесенні вищезазначеного вироку встановлено, що у співучасті з невстановленими особами директор ПП «Проект Інвест» вчинила фіктивне підприємництво, з метою прикриття незаконної діяльності.

Також, встановлено що у ПП «Проект Інвест» відсутні необхідні умови для досягнення результатів підприємницької діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходилось за юридичною адресою, тобто здійснення операційної діяльності без реальної мети настання правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 22.03.2016 року, якщо вирок у справі надрав законної сили, яким встановлено факт фіктивності господарської діяльності підприємства і ця обставина не може бути не врахована судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами. Первинні документи, які стали підставою податкового кредиту, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Слід зазначити, що Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.10.14 №К/800/34514/14 зазначено, що за змістом ст. 205 Кримінального кодексу України злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб'єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємництва виключно з метою здійснення злочинної діяльності. В зв'язку з чим за наявності вироку чи постанови суду, якими були встановленні обставини фіктивності підприємницької діяльності, товарність господарських операцій позивача з цими товариствами нівелюється, а отже і правомірність формування позивачем податкового кредиту теж.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського та податкового обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, а наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Таким чином, підтвердити факт вчинення господарської операції можна за допомогою первинного документа, який достовірно відображає її зміст та складений згідно із вимогами чинного законодавства.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 135.2 ст.135 ПК України встановлено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПКУ, інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, визначальною підставою віднесення витрат підприємства до складу валових витрат та формування податкового кредиту є безпосереднє використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності. Тільки за умови достовірного встановлення обставин щодо реальності господарської операції, наявності економічної доцільності та необхідності її здійснення та зв'язку із господарською діяльністю платника податків, можна визнати правомірним віднесення витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які спростовують правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, не вірно встановлено фактичні обставини справи, надано невірну оцінку дослідженим доказам та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

апеляційну скаргу Червоноградської ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року у справі №813/792/16 скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

З.М.Матковська