Ухвала суду № 58896737, 04.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2016 р.Справа № 820/978/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Філатова Ю.М. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

представника позивача - Колмакова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м.Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська компанія "Малтюроп" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2016р. по справі №820/978/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська компанія "Малтюроп"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС

про визнання неправомірним та скасування в частині податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська компанія "Малтюроп", звернувся до суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС, в якому просить визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 25.09.2015 року №0000524302 частково на суму 181256,59 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що підставою для нарахування пені на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, слугували встановлені за наслідком проведеної документальної позапланової виїзної перевірки висновки податкового органу про порушення підприємством термінів розрахунків у сфері ЗЕД при виконанні договорів від 26.11.2014 №191-26-11/14 (укладеного із ТОВ "Уран-СС" (Азербайджан) та від 26.11.2014 №190-26-11/14 (укладеного із ТОВ "Єреванське пиво" (Вірменія). Позивач не заперечує висновки відповідача про наявність порушень строків зарахування валютної виручки та підстав для нарахування пені, передбаченої ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", проте вважає, що при розрахунку пені відповідачем було використано помилкову методику, а визначений розмір є неправомірно завищеним, оскільки розрахунки у сфері ЗЕД вважаються виконаними з моменту зарахування грошей на розподільчий рахунок позивача, а не поточний рахунок.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2016 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2016 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на неправомірність оскаржуваної постанови, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Вказує, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що моментом зарахування валютної виручки за експортні товари на рахунок експортера слід вважати дату надходження грошових коштів на поточний валютний рахунок, а також, що відповідачем правомірно визначено грошові зобов'язання на підставі документів, складених за межами періоду, який підлягав перевірці.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Колегія суддів на підставі ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за можливе розглянути справу без участі уповноваженого представника відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ТОВ "Східноукраїнська компанія "Малтюроп" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку як платник податків та зборів в СДПІ ОВП у м.Харкові МГУ ДФС.

Матеріалами справи підтверджено, що від Уповноважених банків AT "УкрСиббанк" та AT "Райффайзен Банк Аваль" до СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ ДФС надійшла інформація про факти порушень TOB "Східноукраїнська компанія "Малтюроп" строків розрахунків при виконанні контрактів №190-26-11/14 від 26.11.2014 та № 191-26-11/14 від 26.11.2014.

З метою перевірки вказаної інформації, співробітниками СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ ДФС проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Східноукраїнська компанія "Малтюроп" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків по зовнішньоекономічним контрактам № 190-26-11/14 від 26.11.2014, № 191-26-11/14 від 26.11.2014 за період з 01.01.2012 по 21.08.2015 згідно з отриманою податковою інформацією уповноважених банків AT"УкрСиббанк" та AT "Райффайзен Банк Аваль", за наслідками якої складено Акт від 21.09.2015 року №75/28-09-43-02-12/32031362.

Під час перевірки встановлені порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" із змінами та доповненнями, з урахуванням Закону України від 06.11.2012 №5480-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок" та п.1 Постанови Правління НБУ № 160 від 03.03.2015 року "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", що була чинна на дату проведення експортних операцій, в результаті чого TOB "Східноукраїнська компанія "Малтюроп" по експортному контракту № 191-26-11/14 від 26.11.2014 з нерезидентом ООО "УРАН-СС", Азербайджан у червні, липні, серпні та вересні 2015 року зараховано на валютний рахунок валютну виручку у сумі 420550,0 дол. США (8914768,40 грн.), та по експортному контракту № 190-26-11/14 від 26.11.2014 з нерезидентом ЗАО "Ереванское пиво", Вірменія у червні та липні 2015 року зараховано на валютний рахунок валютну виручку у сумі 221595,0 євро (5249951,80 грн.) з порушенням строків розрахунків та станом на 21.08.2015 по експортному контракту № 191-26-11/14 від 26.11.2014 з нерезидентом ООО "УРАН-СС", Азербайджан не повернуто валютні цінності у сумі 63678,80 дол. США (1402892,93 грн.) на територію України у законодавчо встановлені строки розрахунків.

На підставі акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення - рішення №0000524302 від 25.09.2015 року, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, на суму 1168715,18 грн.

Не погодившись із правомірністю вказаного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування пені за періоди з моменту зарахування валютної виручки на розподільні рахунки до моменту зарахування відповідної частини валютної виручки на поточні рахунки, позивач провів процедуру його адміністративного оскарження, за наслідком якої, рішеннями Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників та Державної фіскальної служби України від 18.11.2015 №25625/10/28-10-10-4-33 та від 29.01.2016 № 1815/6/99-99-10-01-04-25 скарги залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.

Вважаючи незаконним оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині нарахування пені у розмірі 181256,59 грн., позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені за наслідком проведеної перевірки порушення позивачем строків зарахування валютної виручки є обґрунтованими, та як наслідок, нарахування пені на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є правомірним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті (ч. 3 ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті").

Виходячи з положень даної статті, постановами Правління Національного банку України від 01 грудня 2014 року №758 та від 03 березня 2015 року №160 установлені інші, ніж у ст.1 Закону, строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а саме 90 днів.

Вказані постанови Правління Національного банку України діяли відповідно у період з 03 грудня 2014 року до 03 березня 2015 року включно та з 04 березня 2015 року до 03 червня 2015 року включно.

Тобто, у вказаний період розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні були здійснюватись у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Частиною першою статті 4 Закону України Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Таким чином, за операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів або конкретної кількості днів строку, окремо встановленого Національним банком України у відповідній постанові (в даній справі 90 днів), з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

У разі порушення вказаних строків резиденти зобов'язані нести відповідальність, передбачену статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Як вбачається з матеріалів справи, між TOB "Східноукраїнська компанія "Малтюроп" (Постачальник) в особі уповноваженої особи ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності від 29.07.2014, укладено експортний контракт №191-26-11/14 від 26.11.2014 з нерезидентом ООО "УРАН-СС", Азербайджан (Покупець) в особі директора Руфлана Гасымова.

На виконання умов Контракту Постачальником відвантажено на адресу нерезидента світлий ячмінний пивоварний солод на загальну суму 484228,80 дол. США, що по курсу НБУ на дату здійснення операції складає 10570283,13 грн., про що належним чином оформлено митні декларації (ЕК.10) № 10519 від 09.02.2015, № 10995 від 07.03.2015, № 7556 від 11.03.2015, № 11206 від 19.03.2015, № 11230 від 20.03.2015, № 11640 від 10.042015, № 12075 від 16.04.2015, № 12808 від 22.04.2015, № 13774 від 29.04.2015, № 14588 від 07.05.2015, № 14590 від 07.05.2015, № 15459 від 15.05.2015, № 15462 від 15.05.2015, №15585 від 15.05.2015.

Строк зарахування виручки в іноземній валюті відповідно з вимогами ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зі змінами та доповненнями, з врахуванням Закону України від 06.11.2012 №5480-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок" та п.1 Постанови Правління НБУ № 160 від 03.03.2015 року "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", що була чинна на дату проведення експортних операцій, у сумі 28512,0 дол. США (652840,55 грн.) по відвантаженій продукції згідно (ЕК.10) № 10519 від 09.02.2015 року - 10.05.2015, у сумі 28512,0 дол. США (652840,55 грн.) по відвантаженій продукції згідно (ЕК.10) № 10995 від 07.03.2015 року - 05.06.2015, у сумі 57024,0 дол. США (1239457,13 грн.) по відвантаженій продукції згідно (ЕК.10) № 7556 від 11.03.2015 - 09.06.2015, у сумі 26611,2 дол. США (619955.45 грн.) по відвантаженій продукції згідно (ЕК.10) № 11206 від 19.03.2015 року -17.06.2015, у сумі 28512.0 дол. США (667010,84 грн.) по відвантаженій продукції згідно (ЕК.10) № 11230 від 20.03.2015 року - 18.06.2015, у сумі 28512,0 дол. США (668189,24 грн.) по відвантаженій продукції згідно (ЕК.10) № 11640 від 10.04.2015 року - 09.07.2015, у сумі 31838,4 дол. США (693536.73 грн.) по відвантаженій продукції згідно (ЕК.10) № 12075 від 16.04.2015 року - 15.07.2015, у сумі 31838.4 дол. США (709237,90 грн.) по відвантаженій продукції згідно (ЕК.10) № 12808 від 22.04.2015 року - 21.07.2015, у сумі 31838,4 дол. США (708799,38 грн.) по відвантаженій продукції згідно (ЕК. 10) № 13774 від 29.04.2015 року - 28.07.2015, у сумі 31838,4 дол. США (669418,37 грн.) по відвантаженій продукції згідно (ЕК.10) № 14588 від 07.05.2015 року - 05.08.2015, у сумі 31838,4 дол. США (669418.37 грн.) по відвантаженій продукції згідно (ЕК.10) №14590 від 07.05.2015 року -05.08.2015, у сумі 31838,4 дол. США (654894,65 грн.) по відвантаженій продукції згідно (ЕК.10) №15459 від 15.05.2015 року - 13.08.2015, у сумі 31838,4 дол. США (654894,65 грн.) по відвантаженій продукції згідно (ЕК.10) № 15462 від 15.05.2015 року - 13.08.2015, у сумі 63676,8 дол. США (1309789,30 грн.) по відвантаженій продукції згідно (ЕК.10) № 15585 від 15.05.2015 року - 13.08.2015.

З акту перевірки вбачається, що грошові кошти в рахунок погашення заборгованості за експортною поставкою зараховані через розподільчий на валютний рахунок №26007428724, та після обов'язкового продажу валютних коштів на поточний рахунок в українській гривні №26007428724, відкритий в уповноваженому банку АТ "Райфайзен Банк Аваль" у м. Києві, МФО 380805, відповідно до банківських виписок від 23.06.2015 № 91167421 у сумі 28512,0 дол. США (620669,17 грн.), від 01.07.2015 року №98102356 у сумі 57024,0 дол. США (1197801,61 грн.), від 03.08.2015 року № 567 у сумі 55123,0 дол. США (1164565,21 грн.) від 05.08.2015 № 298 у сумі 28512,0 дол. США (619113,39 грн.), від 07.08.2015 № 656 у сумі 28512.0 дол. США (612554,55 грн.), від 13.08.2015 № 973 у сумі 31838,0 дол. США (680868,11 грн.), від 20.08.2015 № 365 у сумі 31838,0 дол. США (544542,81 грн.), від 25.08.2015 № 288 у сумі 31838,0 дол. США (703477,93 грн.), від 31.08.2015 № 442 у сумі 31838,0 дол. США (674502,07 грн.), від 04.09.2015 № б/н у сумі 63677,0 дол. США (1401885,64 грн.), від 17.09.2015 № б/н у сумі 31838,0 дол. США (694787,91 грн.)

Таким чином, під час розгляду справи підтверджено, що оплата за відвантажений товар згідно вказаних вище вантажно-митних декларацій надійшла на поточний рахунок позивача з порушенням установленого постановами Правління Національного банку України від 01.12.2014р. №758 та від 03.03.2015р. №160 строку у 90 днів.

Кількість днів порушення строків розрахунків у сумі 28512,0 дол. США (598900,80 грн.) - 44 дні, у сумі 28512,0 дол. США (620669,17 грн.) - 26 днів, у сумі 28512,0 дол. США (598900,80 грн.) -22 дні, у сумі 28512,0 дол. США (602363,50 грн.) - 55 днів, у сумі 26611,0 дол. США (562201,71 грн.) - 47 днів, у сумі 0,20 дол. США (4,34 грн.) - 49 днів, у сумі 28511,8 дол. США (619109,05 грн.) - 48 днів, у сумі 0,20 дол. США (4,29 грн.) - 50 днів, 28511,8 дол. США (612550,25 грн.) - 29 днів, у сумі 0.20 дол. США (4,27 грн.), у сумі 31837,8 дол. США (680863,83 грн.) - 29 днів, у сумі 0,60 дол. США (13,24 грн.) - 36 днів, у сумі 31837,40 дол. США (702529,58 грн.) - 30 днів, у сумі 1,0 дол. США (22,09 грн.) - 35 днів, у сумі 31837,0 дол. США (703455,83 грн.) - 28 днів, у сумі 1,40 дол. США (29,66 грн.) - 34 дні, у сумі 31836,60 дол. США (674472,41 грн.) - 26 днів, у сумі 1,80 дол. США (39,63 грн.) - 30 днів, у сумі 31838,40 дол. США (700940,65 грн.) - 30 днів, у сумі 31836,80 дол. США (700905,43 грн.) - 22 дні, у сумі 1,60 дол. США (34,92 грн.) - 35 днів, у сумі 31836,40 дол. США (694753,02 грн.) - 35 днів.

Валютна виручка в іноземній валюті у сумі 63678,80 дол. США, що по курсу НБУ складає 1402892,93 грн., в рахунок погашення заборгованості за експортною поставкою згідно оформлених митних декларацій (ЕК.10) № 15462 від 15.05.2015, № 15585 від 15.05.2015 на поточний валютний рахунок, визначений контрактом, зокрема №26007428724, відкритий в уповноваженому банку AT "Райфайзен Банк Аваль" у м.Києві, МФО 380805 зарахована не була, що є порушенням ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", з урахуванням вимог Закону України від 06.11.2012 №5480-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок, п.1 Постанови Правління НБУ № 160 від 03.03.2015 року "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", що була чинна на дату проведення експортних операцій.

Кількість днів порушення строків розрахунків у сумі 63678,80 дол. США (1309830,44 грн.) по останній день перевіреного періоду (21.08.2015) - 8 днів.

Також, як встановлено під час судового розгляду, між TOB "Східноукраїнська компанія "Малтюроп" (Постачальник) в особі уповноваженої особи ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності від 29.07.2014, укладено контракт № 190-26-11/14 від 26.11.2014 з нерезидентом ЗАО "Ереванское пиво", Вірменія (Покупець) в особі генерального директора ОСОБА_3

На виконання умов Контракту Постачальником відвантажено на адресу нерезидента світлий ячмінний пивоварний солод на загальну суму 221595,0 євро, що по курсу НБУ на дату - здійснення операції складає 5083638,15 грн., про що оформлено митні декларації (ЕК.10) № 7952 від 14.03.2015, № 8138 від 16.03.2015.

Строк зарахування виручки в іноземній валюті у сумі 133428,75 євро (3061005,36 грн.) по відвантаженій продукції згідно МД (ЕК.10) № 7952 від 14.03.2015, та у сумі 88166,25 євро (2022632,78 грн.) по відвантаженій продукції згідно МД (ЕК.10) № 8138 від 16.03.2015.

З акту перевірки вбачається, що валютні кошти у сумі 221595,0 євро (5249951,80 грн.) зараховані через розподільчий рахунок №2603532343 на поточний валютний рахунок TOB "Східноукраїнська компанія "Малтюроп" №26009428722, поточний рахунок в українській гривні №26009428722, відкриті в уповноваженому банку AT "Райфайзен Банк Аваль" у м. Києві, МФО 380805, відповідно до банківських виписок від 16.06.2015 № 861 у сумі 20000,0 євро (481225,51 грн.), від 18.06.2015 № 167 у сумі 18595,0 євро (454076,88 грн.), від 23.06.2015 № 858 у сумі 18000,0 євро (444538,63 грн.), від 24.06.2015 № 100 у сумі 25000,0 євро (602935,43 грн.), від 01.07.2015 № 150 у сумі 15000,0 євро (352541,10 грн.), від 02.07.2015 №б/н у сумі 125000,0 євро (2914634,25).

Кількість днів перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків у сумі 20000,0 євро (481225,51 грн.) - 4 дні, у сумі 18595,0 євро (454076,88 грн.) - 6 днів, у сумі 18000,0 євро (444538,63 грн.) - 11 днів, у сумі 25000,0 євро (602935,43 грн.) - 12 днів, у сумі 15000,0 євро (352541,10 грн.) -19 днів, у сумі 36833,75 євро (865694,05 грн.) - 20 днів, у сумі 88166,25 євро (2072148,45 грн.) - 18 днів.

Колегія суддів зазначає, що позивачем, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час її апеляційного перегляду, не заперечувались встановлені за наслідком проведеної перевірки висновки відповідача про наявність порушень строків зарахування валютної виручки та підстав для нарахування пені, передбаченої ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Спірним в даному випадку є розмір нарахованої пені, оскільки на думку позивача, розрахунки у сфері ЗЕД є виконаними з моменту зарахування грошей на розподільчий рахунок позивача у банку, а не на поточний рахунок позивача в іноземній валюті, як розраховано відповідачем.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що положеннями п.п. 5.1-5.3 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003р. №492 і зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 17.12.2003р. за №1172/8493 та п.п. 2 постанови Правління Національного банку України від 01.12.2014р. №758 та від 03.03.2015р. №160, встановлено, що:

- суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності після сплати передбачених законом податків та зборів (обов'язкових платежів) самостійно розпоряджаються валютною виручкою від проведених ними операцій, крім випадків запровадження Національним банком України вимоги щодо обов'язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті;

- на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб - резидентів виключно через розподільні рахунки зараховуються кошти, які перераховані із-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами);

- установлено вимогу щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб - підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України - у розмірі 75 відсотків, решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання;

- зобов'язано уповноважені банки попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 "Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання" (далі - розподільчий рахунок) та здійснювати обов'язковий продаж надходжень в іноземній валюті без доручення клієнта та виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановленого на час спірних правовідносин правового регулювання, колегія суддів дійшла висновку, що зарахування валютної виручки на поточні рахунки резидентів здійснюється виключно на наступний робочий день після попереднього зарахування валюти на розподільчий рахунок уповноваженого банку та обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті у розмірі 75 відсотків.

В свою чергу, положеннями ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не передбачено звільнення від відповідальності або пом'якшення відповідальності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів, у разі застосування інакшого правового регулювання у вигляді запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті, зміни строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів й порядку використання рахунків у національній та іноземних валютах.

Підставою для відповідальності резидентів є порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону.

В даному випадку, згідно із ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та з урахуванням постанов Правління Національного банку України від 01.12.2014р. №758 та від 03.03.2015р. №160, таким строком є 90 днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.

Колегія суддів зазначає, що позивач відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно зі статтею 4 цього Закону є експорт.

За змістом абзацу 10 статті 1 вищевказаного Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та абзацу 2 підпункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24.03.1999 року №136, експорт - це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарі.

При цьому, моментом здійснення експорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується, від продавця до покупця (абз. 38 ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність").

Таким чином, моментом вчинення експортної операції для застосування статей 2, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є момент фактичного перетину експортованим товаром митного кордону України.

Саме з цього моменту починається відлік строку (90 днів) на здійснення розрахунку в іноземній валюті за зовнішньоекономічним контрактом, а саме для зарахування на валютні рахунки резидентів в уповноважених банках.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 р. №136 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.1999р. за №338/3631 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням визначеного Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004р. №280 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.07.2004р. за №919/9518) правового статус розподільчого рахунку як суто технічного, призначеного для здійснення обліку коштів, що підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, у тому числі сум коштів в іноземній валюті, що підлягають обов'язковому продажу, колегія суддів дійшла висновку, що зарахування валютної виручки на валютний рахунок резидента вважається завершеною саме момент зарахування такої виручки на поточний рахунок резидента, а не на розподільчий.

Таким чином, колегія суддів погоджується з встановленими за наслідком проведеної перевірки висновками податкового органу про порушення позивачем у перевіряємий період встановленого діючим законодавством строку у 90 на днів зарахування валютної виручки на поточний рахунок.

Крім того, відповідно до п. 69.2 ст. 69 Податкового кодексу України (далі - ПК України), банки та інші фінансові установи зобов'язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків - юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка. У разі відкриття або закриття рахунка платника податків - банку, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, повідомлення надсилається в порядку, визначеному цим пунктом, лише в разі відкриття або закриття кореспондентського рахунка.

У разі відкриття або закриття - власного кореспондентського рахунка банки зобов'язані надіслати повідомлення до контролюючого органу, в якому обліковуються, в строки, визначені цим пунктом.

Згідно п. 69.3 ст. 69 ПК України, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення від фінансової установи про відкриття рахунка зобов'язаний направити повідомлення про взяття рахунка на облік або відмову у взятті контролюючим органом рахунка на облік із зазначенням підстав у порядку, визначеному цим Кодексом.

Датою початку видаткових операцій за рахунком платника податків, визначеного пунктом 69.1 цієї статті (крім банку), у банках та інших фінансових установах є дата отримання банком або іншою фінансовою установою повідомлення контролюючого органу про взяття рахунка на облік у контролюючих органах, або дата, визначена як дата взяття на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою згідно з абзацом другим пункту 69.3 цієї статті (п. 69.4 ст. 69 ПК України).

У наданих до суду запереченнях на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що при перевірці питання дотримання вимог платником податків валютного законодавства при здійсненні розрахунків по зовнішньоекономічним контрактам контролюючий орган бере до уваги тільки ті поточні рахунки платника, по яким до нього надійшли від банку відповідні повідомлення про відкриття таких рахунків.

Згідно наданої податковим органом довідки про банківські рахунки ТОВ "Східноукраїнська компанія "Малтюроп" вбачається, що рахунки №26034063105100 (в AT "УкрСиббанк") та №2603438753 (в AT "Райфіїйзен Банк Аваль") відсутні.

Крім цього, згідно поданої позивачем до податкового органу Декларацї про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.07.2015 року, позивач самостійно задекларував валютні рахунки, коди валют цих рахунків, їх номери. Серед зазначених рахунків відсутні рахунки, на які посилається позивач, як на такі, куди надійшла валютна виручка. Також, у вказаній декларації позивач декларує станом на 01.07.2015 року неповернення валютної виручки по МД №10995 від 07.03.2015 та №7556 від 11.03.2015 всупереч наведеному в позові розрахунку, де зазначено що валютна виручка за вказаними митними деклараціями надійшла 30.06.2015 року.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про протиправність нарахування відповідачем пені за ті дні, коли власні кошти підприємства у вигляді валютної виручки вже надійшли в Україну, але знаходились на розподільчому рахунку в уповноваженому банку.

Щодо посилання позивача на нарахування пені за порушення строків повернення валютної виручки на розрахунковий рахунок позивача поза межами періоду, що перевірявся, колегія суддів зазначає наступне.

Перевірка ТОВ "Східноукраїнська компанія "Малтюроп" з питання дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків по зовнішньоекономічним контрактам №190-26-11/14 від 27.11.2014, №191-26-1/14 від 26.11.2014 за період з 01.01.2012 по 21.08.2015 згідно отриманою податковою інформацією уповноважених банків AT "УкрСиббанк" та AT "Райффайзен Банк Аваль" здійснювалася з 21.08.2015 по 18.09.2015. Станом на 18.09.2016 року у ТОВ "Східноукраїнська компанія "Малтюроп" обліковувалась прострочена дебіторська заборгованість по МД №15464 від 15.05.2015 року у розмірі 31838,40 дол. США та №15585 від 15.05.2015 у розмірі 63676,80 дол. США.

Статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" встановлені спеціальні санкції за порушення цього або пов'язаних з ним законів України (Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є пов'язаним).

Так, відповідно до положень вказаної статті Закону закріплено, що за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

- застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Під час судового розгляду справи встановлено, що ТОВ "Східноукраїнська компанія "Малтюроп" 18.09.2015 року звернулось листом №18/09-2 до СДПІ з проханням врахувати суми валютної виручки, що надійшли в період триваючої позапланової перевірки з 22.08.2015 року по 18.09.2015 рік в погашення заборгованості в сумі 159191,00 доларів США. Як вказує відповідач, дане прохання позивача було задоволено, враховано відповідачем під час перевірки вказаної суми валютної виручки.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість виявлених під час проведеної перевірки порушень позивачем вимог діючого законодавства, та як наслідок, правомірності застосування до позивача пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в сумі 1168715,18 грн.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Колегія суддів зазначає, що позивачем, як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час її апеляційного перегляду, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Натомість, відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову, довів правовірність нарахування позивачу пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в сумі 1168715,18 грн.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2016 року по справі №820/978/16 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська компанія "Малтюроп" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2016р. по справі №820/978/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східноукраїнська компанія "Малтюроп" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання неправомірним та скасування в частині податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бенедик А.П.Судді Філатов Ю.М. Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 11.07.2016 р.