Ухвала суду № 58896518, 04.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 липня 2016 рокусправа № 808/3625/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,

секретар судового засідання: Фірсік Д.Ю.,

за участю представника відповідача Лазарук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 7 квітня 2016 року у справі № 808/3625/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.10.2012 № 0000660026 та № 0000670026,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив скасувати: податкове повідомлення рішення № 0000660026 від 24.10.2012 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 2004 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1002 грн за липень 2012 року; податкове повідомлення-рішення № 0000670026 від 24.10.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 2004 грн за липень 2012 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 7 квітня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень 2012 року та суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за липень 2012 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у червні-жовтні 2010 року, травні, червні 2012 року, результати якої викладені в акті перевірки № 415/26-0/00194731 від 10.10.2012. (а.с. 7-23).

У висновках акту перевірки зазначено про порушення позивачем:

1) п. 200.4б ст. 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення з ПДВ (рядок 24Декларації) на загальну суму 3602760 гривень, з яких:

- 700505 гривень від'ємне значення травня 2010 року;

- 2180288 гривень від'ємне значення червня 2010 року;

- 717229 гривень від'ємне значення липня 2010 року;

- 4738 гривень від'ємне значення січня 2011 року;

2) п. 200.4а ст. 200 ПК, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за липень 2012 року на суму 2004 гривень.

Заперечення позивача на висновки вказаного акту перевірки відповідачем залишені без задоволення. (а.с. 24-30).

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000660026 від 24.10.2012, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування за липень 2012 року на суму 2004 гривні та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1002 гривні, і № 0000670026 від 24.10.2012, яким зменшено розмір від'ємного значення ПДВ за липень 2012 року на 3602760 гривень (а.с. 5-6).

За результатами адміністративного оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень останні залишено без змін контролюючими органами, скарги - без задоволення (а.с. 31-40).

Як зазначалося вище, позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення № 0000660026 від 24.10.2012 в цілому, а № 0000670026 від 24.10.2012 - в частині зменшення розміру від'ємного значення ПДВ на 2004 гривні.

Згідно п. 200.1 статті 200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З Акту перевірки вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став висновок СДПІ про неправомірність неврахування позивачем при поданні податкової декларації з ПДВ за липень 2012 року результатів попередніх перевірок (акт перевірки № 360/26-0/00194731 від 18.09.2012).

За приписами ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що в провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 0870/9671/12 щодо спору між тими саме сторонами з приводу скасування податкового повідомлення-рішення № 0000250026 від 20.06.2012 року щодо зменшення суми від'ємного значення ПДВ у розмірі 3604764 гривень за березень 2012 року.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі Акта № 150/26-0/00194731 від 06.06.2012 року, за висновками якого позивачем завищено залишок від'ємного значення з ПДВ в розмірі 3604764 гривні, з яких:

- 700505 гривень від'ємне значення травня 2010 року;

- 2180288 гривень від'ємне значення червня 2010 року;

- 717229 гривень від'ємне значення липня 2010 року;

- 4738 гривень від'ємне значення січня 2011 року; (а.с. 54-68).

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2015 у справі № 0870/9671/12 прийнято відмову позивача від адміністративного позову та закрито провадження у справі. Зі змісту ухвали вбачається, що суд розглянув заяву позивача про відмову від позову у зв'язку із тим, що відпали підстави, що слугували зверненням до суду, та дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю. (а.с. 79).

Предметом розгляду у даній справі є правомірність податкових повідомлень-рішень відповідача № 0000660026 від 24.10.2012 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування за липень 2012 року на суму 2004 гривні та застосування штрафних санкцій у розмірі 1002 гривні і № 0000670026 від 24.10.2012 року щодо зменшення розміру від'ємного значення ПДВ за липень 2012 року на 2004 гривні.

Зі змісту актів перевірки № 150/26-0/00194731 від 06.06.2012 року та № 415/26-0/00194731 від 10.10.2012 вбачається, що від'ємні значення ПДВ, які зменшені позивачу податковими повідомленнями-рішеннями відповідача № 0000250026 від 20.06.2012 року у розмірі 3604764 гривень та № 0000670026 від 24.10.2012 року в розмірі 3602760 гривень сформовані в одних і тих же податкових періодах і складають одні і ті ж розмірі, тобто є одним і тим же від'ємним значенням, а різниця між ними в розмірі 2004 гривні є заявленою позивачем у податковій декларації за липень 2012 року сумою бюджетного відшкодування за рахунок від'ємного значення червня 2010 року.

Проте у зв'язку з прийняттям відповідачем податкового повідомлення-рішення від 20.06.2012 року № 0000250026 про зменшення суми від'ємного значення ПДВ у розмірі 3604764 гривень за березень 2012 року вказане від'ємне значення ПДВ станом на липень 2012 року складало « 0», що унеможливлювало як заявлення у податковій декларації з ПДВ за липень 2012 року від'ємного значення, так і суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 2004 гривні за рахунок від'ємного значення червня 2010 року.

Крім того, як зазначено колегією суддів вище, позивач відмовився від позову щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0000250026 від 20.06.2012 року, яким зменшено суму від'ємного значення ПДВ у розмірі 3604764 гривень за березень 2012 року, а отже зазначене податкове повідомлення-рішення є діючим.

Отже, у зв'язку із зменшенням суми від'ємного значення ПДВ за березень 2012 року на сьогоднішній день відсутні підстави для включення до податкової декларації з ПДВ за липень 2012 року суми бюджетного відшкодування, оскільки останнє не може заявлятись без наявності відповідного від'ємного значення.

Судом першої інстанції також вірно зазначено, що позивачем в податковій декларації з ПДВ за вересень 2015 року не відображено наявність залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що підлягає бюджетному відшкодуванню. Отже, позивачем самостійно задекларовано відсутність, станом на вересень 2015 року, залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що підлягає бюджетному відшкодуванню. (а.с. 121-122).

Доводи апелянта про неузгодженість станом на липень 2012 року податкового повідомлення-рішення відповідача від 20 червня 2012 року № 0000250026 є безпідставними, оскільки зі змісту статті 56 Податкового кодексу України вбачається, що узгодженню підлягає лише самостійно визначене податковим органом грошове зобов'язання платника податків, тоді як при зменшенні від'ємного значення ПДВ такої процедури діючим ПК України не передбачено.

За змістом же п. 56.15 статті 56 Податкового кодексу України подання скарги не тягне своїм наслідком зупинення дії будь-якого податкового повідомлення-рішення, як помилково вважає позивач, а зупиняє виконання платником податків лише грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Аналогічне положення щодо узгодження саме грошового зобов'язання міститься і у пункті 56.18 статті 56 ПК України щодо процедури судового оскарження рішень контролюючого органу.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтовано, апеляційна скарга позивача, не ґрунтується на законі та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Повний текст виготовлено 7 липня 2016 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 7 квітня 2016 року у справі № 808/3625/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: І.В. Юрко