Постанова № 58891926, 11.07.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2016 року 810/1232/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобєлєвої Алли Михайлівни третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" про визнання неправомірними дій,

в с т а н о в и в:

8 квітня 2016 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобєлєвої А.М. (далі - відповідач), третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс" (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) про визнання неправомірними дій відповідача щодо реєстрації права власності третьої особи на предмет іпотеки: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно було здійснено реєстрацію права власності за третьою особою на предмет іпотеки: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (оформлене рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 вересня 2015 р. номер 24376639), оскільки чинним законодавством не передбачено можливості проведення державної реєстрації речових прав на об'єкт нерухомого майна нотаріусом без вчинення нотаріальної дії, пов'язаної з переходом таких прав на об'єкт нерухомості (т. 1 а.с. 4-13).

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у його задоволенні просив відмовити посилаючись на те, що відповідачем було вчинено дії з державної реєстрації права власності за третьою особою на предмет іпотеки: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (оформлене рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12 вересня 2015 р. номер 24376639) на підставі усіх передбачених чинним законодавством документів та в межах наданих повноважень. Зазначив, що дії нотаріуса вже були оскаржені у судовому порядку. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області у цивільній справі № 367/7589/15-ц за позовом ОСОБА_1 (позивача у даній адміністративній справі) до публічного акціонерного товариства "Сведбанк", товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс" (третя особа у даній адміністративній справі), третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва А.М. (відповідач у даній адміністративній справі) про визнання правочину недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння та поновлення права власності у задоволенні позову відмовлено (т. 2 а.с. 63-73).

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

12 вересня 2015 р. відповідачем було проведено державну реєстрацію права власності за третьою особою на предмет іпотеки: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка була оформлена рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 24376639.

У зв'язку з тим, що позивач вважає такі дії відповідача протиправними, ним було подано даний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 р. № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV).

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 названого Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Як убачається з ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV, державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

- відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

- відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах;

- наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником;

4) під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації прав;

7) виготовляє електронні копії документів та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує та веде реєстраційні справи у паперовій формі.

Ведення реєстраційної справи у паперовій формі здійснюється виключно державними реєстраторами, які перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, за місцезнаходженням відповідного майна;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Наявні матеріали справи свідчать про таке.

25 квітня 2008 р. між позивачем (іпотекодержатель) та відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" (далі - ВАТ "Сведбанк") (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір № 2707/0408/71-018-Z-1 (т. 11 а.с. 39-40).

Як убачається з п. 2 названого договору, на забезпечення виконання основного зобов'язання іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 39).

Крім того, у цей же день між названими сторонами було укладено кредитний договір № 2707/0408/71-018 (т. 1 а.с. 41-44).

28 листопада 2012 р. між ВАТ "Сведбанк" (банк) та третьою особою ("Фактор") було укладено договір факторингу № 15 (т. 1 а.с. 136-139).

Згідно з п. 2.1 названого договору банк відступає третій особі свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зазначених у реєстрі заборгованості боржників, право на вимогу якої належить банку на підставі документації, а фактор шляхом надання фінансової послуги банку набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає банку за плату грошові кошти в розпорядження в розмірі, що становить ціну продажу та в порядку, передбаченому договором (т. 1 а.с. 138).

До того ж 28 листопада 2012 р. між названими сторонами було укладено договір про відступлення прав за іпотечними договорами (т. 1 а.с. 141).

Відповідно до вимог п. 1.2 названого договору первісний іпотекодержатель відступає новому іпотекодержателю права за іпотечними договорами, перелік яких наведено у додатку № 1 до договору.

Як убачається з названого додатку, ВАТ "Сведбанк" було відступлено третій особі право вимоги за іпотечним договором № 2707/0408/71-018-Z-1 (т. 1 а.с. 142).

У подальшому третя особа звернулася до відповідача із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (т. 1 а.с. 129).

Як вже зазначалося, 12 вересня 2015 р. відповідачем було проведено державну реєстрацію права власності за третьою особою на предмет іпотеки: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка була оформлена рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 24376639.

При вирішенні справи судом встановлено, що в межах даної адміністративної справи підлягають розгляду позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій відповідача щодо реєстрації права власності третьої особи на предмет іпотеки: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, тобто, фактично позивач просить визнати неправомірними дії відповідача по винесенню рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 24376639.

Проте, правомірність винесення відповідачем рішення номер 24376639 вже була предметом розгляду в межах цивільної справи № 367/7589/15-ц за позовом ОСОБА_1 (позивача у даній адміністративній справі) до публічного акціонерного товариства "Сведбанк", товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс" (третя особа у даній адміністративній справі), третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кобелєва А.М. (відповідач у даній адміністративній справі) про визнання правочину недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння та поновлення права власності.

Зокрема, рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 19 січня 2016 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 2 червня 2016 р., у задоволенні позову відмовлено (т. 1 а.с. 184-188).

Наведене свідчить, що рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 24376639 у судовому порядку було визнано правомірним.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України

За наведених обставин відсутні підстави для визнання позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо реєстрації права власності третьої особи на предмет іпотеки: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 обґрунтованими.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, чого не було зроблено позивачем.

Як убачається з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що і було зроблено відповідачем.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.