Постанова № 58891777, 23.03.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2016 р. Справа № 804/14887/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» до Криворізької північної обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Криворізька теплоцентраль» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької північної обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення форма «Р» № НОМЕР_1 від 29.09.2015 року, податкове повідомлення-рішення форма «Р» № НОМЕР_2 від 29.09.2015 року та податкове повідомлення-рішення форма «П» № НОМЕР_3 від 29.09.2015 року Криворізької північної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем проведена планова виїзна перевірка Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року. Висновки податкового органу щодо відсутності факту реального здійснення господарських операцій з контрагентами, викладені в акті перевірки № 295/04-83-02/00130850 від 15.09.2015 р., є безпідставними та необґрунтованими, оскільки вказані висновки надані без належної оцінки первинним документами бухгалтерського та податкового обліку, що надавалися позивачем до перевірки. Також, на думку позивача, висновки податкового органу суперечать положенням ст.ст. 204, 215 ЦК України, якими закріплено принцип презумпції правомірності правочинів, оскільки нікчемність правочинів позивача з його контрагентами відповідачем з посиланням на встановлені юридичні факти, які б прямо вказували на їх недійсність, не доведена. Крім того, висновки відповідача суперечать принципу індивідуальної відповідальності платника податків, який не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства з боку його контрагентів. З урахуванням результатів перевірки, податковий орган виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 29.09.2015 №0001602202, №0001612202, №0001622202, з якими позивач категорично не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, посилаючись на те, що Криворізькою північною ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року. За результатами перевірки, встановлено порушення вимог податкового законодавства, в результаті чого позивачем за перевіряємий період необґрунтовано занижено податок на прибуток на суму 419 429,00 грн. та податок на додану вартість на суму 2 129 410,00 грн. Висновки щодо порушення позивачем податкового законодавства є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому, Криворізька північна ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 29.09.2015 року діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Посилаючись на викладене, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Державне підприємство «Криворізька теплоцентраль» (ідентифікаційний код 00130850) (далі - ДП «Криворізька теплоцентраль») зареєстроване як юридична особа 23.01.1992 року та взято на податковий облік 03.02.1992 року за № 104, перебуває на податковому обліку у Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва від 03.11.2005 року № 4847554.

Судом встановлено, що на підставі п. 20, п. 75.1 ст. 75, ст. 77, ст. 81, ст. 82 Податкового кодексу України, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання та на підставі наказу №4127 від 07.07.2015 року проведено планову виїзну документальну перевірку ДП «Криворізька теплоцентраль» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року.

За результатами перевірки 15.09.2015 року складено акт №295/04-83-22-02/00130850 про результати планової виїзної перевірки, у висновку якого зазначено, що встановлено порушення:

- п. 57.1 ст. 57, п.п.152.9.1 п. 152.9 ст. 152, п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI ( далі ПК України), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 419 429,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого позивачем занижено до бюджету податок на додану вартість на суму 2 129 410,00 грн. за перевіряємий період.

На підставі висновків акту перевірки Криворізькою північною ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області винесено податкові повідомлення-рішення від 29.09.2015 року № НОМЕР_1 про збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 2 129 410,00 грн., № НОМЕР_2 про збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств на 419 447,00 грн., в тому числі за основним платежем - на 419 429,00 грн., за штрафними санкціями - на 18,00 грн., та № НОМЕР_3, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 093 457,00 грн.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно ст. 3 цього Закону, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 цього Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст. 2 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи. На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов'язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Фізичні та юридичні особи, які беруть участь у здійсненні операцій, пов'язаних з прийомом і видачею грошових коштів, цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна, забезпечуються підприємством, установою, що виконує ці операції, копіями первинних документів про таку операцію. Додаткові вимоги до порядку створення первинних документів про касові і банківські операції, рух цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна передбачаються іншими нормативно-правовими актам.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України. Так, згідно з п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Згідно абз. «а» п. 198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання та виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.

Під час розгляду справи судом встановлено, що у перевіряємому періоді згідно договорів закупівлі за державні кошти ДП «Криворізька теплоцентраль» здійснювало закупівлю сталевих труб діаметром від 28 до 820 з різною товщиною стінки труби для здійснення поточних та капітальних ремонтів тепломереж у підприємств:

-ТОВ «ГК «Альтернатива», згідно договорів № 64 від 02.07.2012 року, № 52 від 17.09.2013 року, № 64 від 13.12.2013 року;

-ТОВ «Метал Траст», згідно договорів № 33 від 17.06.2013 року, № 34 від 27.06.2013 року.

Так, 02.07.2012 року між ДП «Криворізька теплоцентраль» та контрагентом-постачальником - ТОВ «Група компаній «Альтернатива» було укладено договір закупівлі за державні кошти № 64, згідно якого постачальник (ТОВ «Група компаній «Альтернатива») зобов'язується поставити на адресу покупця (ДП «Криворізька теплоцентраль») товар (труби сталеві), згідно специфікацій до цього договору, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах передбачених договором.

На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаним договором, ДП «Криворізька теплоцентраль» до перевірки та до суду надано копії наступних документів: специфікація № 1, специфікація № 2, специфікація № 3, податкова накладна № 4 від 07.08.2012 року, видаткова накладна № РН-0000219 від 07.08.2012 року, прибутковий ордер № 744 від 07.08.2012 року, податкова накладна № 3 від 06.08.2012 року, видаткова накладна № РН-0000217 від 03.08.2012 року, прибутковий ордер № 736 від 03.08.2012 року, податкова накладна № 2 від 04.07.2012 року, видаткова накладна № РН-0000192 від 04.07.2012 року, прибутковий ордер № 587 від 04.07.2012 року, податкова накладна № 8 від 11.07.2012 року, видаткова накладна № РН-0000200 від 11.07.2012 року, прибутковий ордер № 614 від 11.07.2012 року, податкова накладна № 5 від 05.07.2012 року, видаткова накладна № РН-0000197 від 05.07.2012 року, прибутковий ордер № 603 від 05.07.2012 року, податкова накладна № 3 від 04.07.2012 року, видаткова накладна № РН-0000193 від 04.07.2012 року, прибутковий ордер № 588 від 04.07.2012 року, сертифікати якості № 372-В від 03.07.2012 року, № 2811 від 29.06.2012 року, № 2856 від 03.07.2012 року, № 2962 від 10.07.2012 року, № 4907 від 29.07.2011 року, сертифікат якості №00009 від 03.08.2012 року, дві ТТН без серії та номеру від 04.07.2012 року, ТТН без серії та номеру від 05.07.2012 року та 12.07.2012 року, ТТН без серії та номеру від 06.08.2012 року, дві ТТН від 07.08.2012 року.

17.09.2013 року між ДП «Криворізька теплоцентраль» та контрагентом-постачальником - ТОВ «Група компаній «Альтернатива» було укладено договір поставки № 52, згідно якого постачальник (ТОВ «Група компаній «Альтернатива») зобов'язується поставити покупцю (ДП «Криворізька теплоцентраль») товар (труби та трубки зварні кгуглого поперечного перерізу зовнішнього діаметра більше ніж 406,4 мм зі сталі), згідно специфікацій до цього договору, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах передбачених договором.

На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаним договором, ДП «Криворізька теплоцентраль» до перевірки та до суду надано копії наступних документів: специфікація № 1, специфікація № 2, специфікація № 3, податкова накладна № 40 від 19.09.2013 року, видаткова накладна № РН-0000490 від 19.09.2013 року, прибутковий ордер № 824 від 19.09.2013 року, податкова накладна №60 від 25.09.2013 року, видаткова накладна № РН-0000507 від 25.09.2013 року, прибуткова накладна № 288 від 09.10.2013 року, податкова накладна №61 від 26.09.2013 року, видаткова накладна № РН-0000508 від 26.09.2013 року, прибутковий ордер № 862 від 26.09.2013 року, податкова накладна № 66 від 27.09.2013 року, видаткова накладна № РН-0000511 від 27.09.2013 року, прибутковий ордер № 864 від 27.09.2013 року, податкова накладна № 71 від 30.09.2013 року, видаткова накладна № РН-0000519 від 30.09.2013 року, прибуткова накладна № 279 від 08.10.2013 року, податкова накладна № 58 від 27.11.2013 року, видаткова накладна № РН-0000627 від 27.11.2013 року, прибуткова накладна № 973 від 27.11.2013 року, податкова накладна № 21 від 10.12.2013 року, видаткова накладна № РН-0000664 від 10.12.2013 року, прибуткова накладна № 1194 від 10.12.2013 року, податкова накладна № 27 від 13.12.2013 року, видаткова накладна № РН-0000673 від 13.12.2013 року, прибуткова накладна № 1208 від 13.12.2013 року, податкова накладна № 29 від 16.12.2013 року, видаткова накладна № РН-0000675 від 16.12.2013 року, прибуткова накладна № 1221 від 16.12.2013 року, податкова накладна № 32 від 17.12.2013 року, видаткова накладна № РН-0000676 від 17.12.2013 року, прибуткова накладна № 1237 від 17.12.2013 року, сертифікати якості № 213 від 19.09.2013 року, сертифікат якості № 217 від 26.09.2013 року, сертифікат якості № 220 від 30.09.2013 року, сертифікат якості № 1447/13 від 16.07.2013 року, сертифікат якості № 1392/13 від 10.07.2013 року, сертифікат якості № 1447/13 від 16.07.2013 року, сертифікат якості № 1575/13 від 01.08.2013 року, сертифікат якості № 686/13 від 30.05.2013 року, сертифікат якості № 871/13 від 30.05.2013 року, сертифікат якості № 288 від 10.12.2013 року, сертифікат якості № 294 від 13.12.2013 року, сертифікат якості № 295 від 16.12.2013 року, ТТН серії АА від 19.09.2013 року, ТТН серії АА від 25 вересня 2013 року, ТТН серії АА від 26.09.2013 року, ТТН серії АА від 27.09.2013 року, ТТН серії АА від 30.09.2013 року, ТТН серії АА від 27.11.2013 року, 10.12.2013 року, 13.12.2013 року, 16.12.2013 року, 17.12.2013 року.

13.12.2013 року між ДП «Криворізька теплоцентраль» та контрагентом-постачальником - ТОВ «Група компаній «Альтернатива» було укладено договір поставки № 64, згідно якого постачальник (ТОВ «Група компаній «Альтернатива») зобов'язується поставити на адресу покупця (ДП «Криворізька теплоцентраль») товар (труби та трубки зварні круглого поперечного перерізу зовнішнього діаметра більше ніж 406,4 мм зі сталі), згідно специфікацій до цього договору, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах передбачених договором.

На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаним договором, ДП «Криворізька теплоцентраль» до перевірки та до суду надано копії наступних документів: специфікація № 1, специфікація № 2, специфікація № 3, специфікація № 4, додаткова угода № 1 від 16.04.2014 року, видаткові накладніна товар - № РН-0000006 від 14.01.14, № РН-0000007 від 14.01.14, № РН-0000008 від 14.01.14, № РН-0000009 від 15.01.14, № РН-0000010 від 15.01.14, № РН-0000011 від 16.01.14, № РН-0000012 від 16.01.14, податкові накладні - № 2 від 13.01.14, № 2 від 13.01.14, № 3 від 13.01.14, № 5 від 14.01.14, № 6 від 14.01.14, № 7 від 14.01.14, № 8 від 14.01.14, № 10 від 15.01.14, № 11 від 15.01.14, № 12 від 16.01.14, № 13 від 16.01.14, а також товарно-транспортні накладні - АА №0002 від 13.01.14, АА №0003 від 13.01.14, АА №0007 від 14.01.14, АА №0005 від 14.01.14, АА №0006 від 14.01.14, АА №0004 від 14.01.14, АА №0008 від 15.01.14 АА №0009 від 15.01.14 АА №0010 від 16.01.14 АА №0011 від 16.01.14 та інші.

Крім того, судом встановлено, що 17.06.2013 року між ДП «Криворізька теплоцентраль» та контрагентом-постачальником - ТОВ «Метал Траст» було укладено договір поставки № 33, згідно якого постачальник (ТОВ «Метал Траст») зобов'язується поставити покупцю (ДП «Криворізька теплоцентраль») товар (труби сталеві), згідно специфікацій до цього договору, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах передбачених договором.

На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаним договором, ДП «Криворізька теплоцентраль» до перевірки та до суду надано копії наступних документів: специфікація № 1, специфікація № 2, податкова накладна № 51 від 19.06.2013 року, видаткова накладна № РН-0000223 від 19.06.2013 року, прибутковий ордер № 511 від 19.06.2013 року, податкова накладна № 50 від 19.06.2013 року, видаткова накладна № РН-0000222 від 19.06.2013 року, прибутковий ордер № 512 від 19.06.2013 року, податкова накладна № 65 від 26.06.2013 року, видаткова накладна № РН-0000239 від 26.06.2013 року, прибутковий ордер № 525 від 26.06.2013 року, податкова накладна № 15 від 05.07.2013 року, видаткова накладна № РН-0000256 від 05.07.2013 року, прибутковий ордер № 549 від 05.07.2013 року, сертифікат якості № 1150/13 від 18.06.2013 року, сертифікат якості № 133 від 26.06.2013 року, сертифікат якості № 771/13 від 22.05.2013 року, сертифікат якості № 128 від 17.06.2013 року, сертифікат якості № 136 від 05.07.2013 року, сертифікат якості № 1149/13 від 18.06.2013 року, ТТН без серії та номеру від 17.06.2013 року, 19.06.2013 року, 05.07.2013 року.

27.06.2013 року ДП «Криворізька теплоцентраль» та контрагентом-постачальником - ТОВ «Метал Траст» було укладено договір поставки № 34, згідно якого постачальник (ТОВ «Метал Траст») зобов'язується поставити покупцю (ДП «Криворізька теплоцентраль») товар (труби сталеві 426-820), згідно специфікацій до цього договору, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах передбачених договором.

На підтвердження здійснення господарських операцій за вказаним договором, ДП «Криворізька теплоцентраль» до перевірки та до суду надано копії наступних документів: специфікація № 1, податкова накладна № 49 від 19.06.2013 року, видаткова накладна № РН-0000224 від 19.06.2013 року, прибутковий ордер № 557 від 09.07.2013 року, податкова накладна № 16 від 05.07.2013 року, видаткова накладна № РН-0000257 від 05.07.2013 року, прибутковий ордер № 548 від 05.07.2013 року, податкова накладна № 26 від 15.07.2013 року, видаткова накладна № РН-0000265 від 15.07.2013 року, прибутковий ордер № 595 від 15.07.2013 року, податкова накладна № 33 від 17.07.2013 року, видаткова накладна № РН-0000271 від 17.07.2013 року, прибутковий ордер № 599 від 17.07.2013 року, податкова накладна № 38 від 19.07.2013 року, видаткова накладна № РН-0000275 від 19.07.2013 року, прибутковий ордер № 606 від 19.07.2013 року, сертифікати якості та ТТН.

Між тим, як вбачається з наданих позивачем товарно-транспортних накладних, пунктом навантаження поставленого товару зазначено «м. Дніпропетровськ» (без наведення конкретної адреси місця навантаження), в той час, як з договору та специфікацій до нього, платіжних документів, а також видаткових накладних місцезнаходження постачальника значиться «м. Донецьк». При цьому, даних щодо наявності у ТОВ «Група компаній «Альтернатива» відокремленого підрозділу у м. Дніпропетровську позивачем до заперечень на акт перевірки не надано, у зв'язку з чим встановлені під час проведення перевірки розбіжності ним не усунуто.

Згідно «Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. № 207, для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах: фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка; товарно-транспортна накладна; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Згідно з п. 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 р. № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри ТТН підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр ТТН залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. У тих випадках, коли в ТТН немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної). У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником. Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил. Акт складається у двох екземплярах, які підписуються представниками (водіями) обох Перевізників (по одному для кожного). Це зазначається в товарно-транспортній накладній.

Згідно з правилами здачі вантажів, передбаченими п.13 цих Правил, перевізник здає вантаж у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною. Здача вантажів вантажоодержувачу у пункті призначення по масі і кількості місць провадиться у порядку і способом, за якими вантажі були прийняті від вантажовідправника (зважуванням на вагах, обмірюванням, підрахунком місць та ін.).

Товарно-транспортні накладні, надані позивачем, не містять обов'язкових відміток щодо часу прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження/розвантаження, а також щодо прийняття його у пункті призначення, а також відміток про зважування, перевірку кількості та якості поставленого товару; відсутні також подорожні листи вантажного автомобілю та документи обліку виконаної перевізником роботи.

Зазначені обставини свідчать про формальний підхід до оформлення товарно-транспортної документації, яка за таких обставин не може бути належним доказом реального переміщення товару від контрагента-постачальника до контрагента-покупця.

Разом з цим, в порушення вищезазначених положень законодавства, що регулює порядок ведення бухгалтерського обліку, позивачем не надано первинні документи бухгалтерського обліку, які б підтверджували оприбуткування поставленого ТОВ «Група компаній «Альтернатива» та ТОВ «Метал Траст» товару на складі позивача, документи їх складського та оперативного обліку, без наявності яких неможливо підтвердити факт використання позивачем поставленого товару у власній господарський діяльності.

Інші документи, надані позивачем, також не відповідають вимогам належності та допустимості доказів. Зокрема, з наданих копій сертифікатів якості на поставлений контрагентом-постачальником товар вбачається, що дані сертифікати видані ПАТ «ОСОБА_5 Україна», яке в свою чергу отримує труби від заводів виробників, а саме від ПАТ «ОСОБА_5 НТЗ», ТОВ «ОСОБА_5 Тьюб», ПАТ «ОСОБА_5 НМТЗ», які виробляють та відповідно відпускають покупцям сталеві труби діаметром від 28 до 526.

Судом приймається до уваги те, що перевіркою платника податків ТОВ «ГК «Альтернатива» на підставі використання інформаційних баз АІС «Податковий блок», Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України не підтверджено здійснення ТОВ «ГК «Альтернатива» такого виду діяльності як виробництво труб, та не підтверджено отримання труб великого діаметру у інших платників податків, а також те, що позивачем не було надано доказів на підтвердження походження сталевих труб великих діаметрів, а саме: 630, 720, 820.

Крім того, суд звертає увагу, що на балансі ДП «Криворізька теплоцентраль» знаходиться 382 208 м. теплових мереж та мереж гарячого водопостачання, проте за три роки 2012-2014 було замінено лише 27 573 п.м. Отже, позивачем придбано труб великого діаметру 823,394 т., що в 1,6 рази перевищує кількість їх використання, тобто потреби у придбанні такої кількості труби у підприємства не було.

Таким чином, надані позивачем первинні документи мають лише формальні ознаки таких документів, та не можуть бути враховані судом, оскільки не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. З цього приводу суд погоджується з доводами податкового органу про те, що вказані документи без встановлення об'єктів оподаткування є лише паперовими носіями та не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Викладене свідчить про відсутність належного підтвердження з боку позивача реальності здійснення господарських операцій з купівлі-продажу товару між ТОВ «Група компаній «Альтернатива», ТОВ «Метал Траст» та ДП «Криворізька теплоцентраль».

Також, судом враховуються висновки Дніпропетровського окружного адміністративного суду, викладені у постанові від 10 липня 2015 року у справі № 804/7708/14, якою встановлено, що висновок податкового органу щодо необґрунтованого збільшення позивачем грошових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2014 року на суму 478 044,80 грн. за рахунок віднесення витрат по правочинам, реальність яких перевіркою не підтверджена, є правомірним.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для скасування податкових повідомлень-рішень Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 29.09.2015 р. про збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 2 129 410,00 грн., та про збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств на 419 447,00 грн., в тому числі за основним платежем - на 419 429,00 грн., за штрафними санкціями - на 18,00 грн.

Щодо податкового повідомлення рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № НОМЕР_3 від 29.09.2015 року, то суд вважає його таким, що підлягає скасуванню в частині 110 460,00 грн. з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 01.07.2014 між ДП «Криворізька теплоцентраль» (покупцем) та ТОВ «Дніпрогума» (постачальником) укладений договір поставки № 60, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця гумово - технічні вироби в асортименті та сальникова набивка, у відповідності до специфікацій, які є додатками до договору, що підписуються уповноваженими представниками сторін, скріплюються печатками і є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його.

Крім того, судом встановлено, що у травні 2015 року Криворізькою північною ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було проведено позапланову виїзну перевірку КП «Криворізька теплоцентраль» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Дніпрогума» за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року. За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 17.06.2015 року.

Проте, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року вказане податкове повідомлення-рішення було скасовано та встановлено, що сума податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Дніпрогума» сформована позивачем правомірно та підтвердилась первинними документами.

Отже, податковий орган протиправно зменшив відємне значення податку на прибуток за 2014 рік на суму 110 460,00 грн. по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Дніпрогума», про що представник відповідача не заперечував у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, відповідачем правомірність своїх дій у повному обсязі не доведено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДП «Криворізька теплоцентраль» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 72, 86, 94, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» до Криворізької північної обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної обєднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 29.09.2015 року № НОМЕР_3 в частині зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 110 460,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя ОСОБА_1